Uncategorized

Олег зачинив дверцята холодильника з такою силою, що вміст полиць усередині затремтів. Один із магнітів, що прикрашали його поверхню, з глухим стуком упав на підлогу. Олена стояла навпроти, бліда, з міцно стиснутими кулаками. – Ну що, полегшало? – видихнула вона, різко піднявши підборіддя. – Ти мене просто дістала, – голос Олега зірвався, хоча він щосили … Читати далі

Міла спала дуже міцно, коли у двері хтось почав дзвонити. -Господи. Кого принесло так рано? – буркнула дівчина і перекинулася на інший бік. Але дзвін не припинявся. -Та що вам потрібно від мене, – вже досить роздратовано сказала Міла і підвелась. Накинувши халат, вона підійшла до дверей і подивилася в вічко. За дверима стояла пом’ята … Читати далі

– То просто є такі люди, яким все мало, – судили Ольгу в селі, коли почули, що вона на заробітки подалася. Ольга і справді поїхала в Італію однією із перших. «І що їй ще треба», – судили її односельці. «Он який будинок має, триповерховий, ні в кого такого навіть близько в окрузі нема. А їй … Читати далі

А ти уявляєш, у Наді що сталося? – Ярослав перегорнув сторінку газети і продовжив, не дивлячись на дружину. – Учора матері дзвонила, ридала в трубку. Чоловік подав на розлучення. Катерина відірвалася від ноутбука і відставила порожню чашку. – Нарешті Віктор наважився! Скільки можна було терпіти? – вона хмикнула і встала, розминаючи затерплі плечі. – Катю, … Читати далі

Надя вже була на пенсії два роки. Остання зима видалася з відлигами, вітрами, сіра й дуже незатишна. Напевне, тому жінка сильніше звичайного скучила за весною, сонечком, зеленою травою й теплом. Донька з чоловіком та сином жили за кордоном і не обіцяли цього літа приїхати до Надії — свої плани. — Як же не хочеться знову … Читати далі

– Ну, що? Обидві вступили? Молодці! Ти, Віка, куди вступила? – На бухгалтерський облік, – відповіла онука. – А ти, Ніно? – На юридичний. – Адвокатом хочеш бути? – продовжувала питати бабуся. – Ні, слідчим, – відповіла Ніна. – Зрозуміло, надивилися серіалів про жінок – слідчих. Ну, гаразд, значить, колегами будемо. Це зараз Зоя Іванівна … Читати далі

Він мовчав цілих пів року, поки одного разу не прокинувся серед ночі з криком : «Мама!» Так, уві сні до нього повернулася пам’ять і знову спалахнуло в очах червоне полум’я. На той час Вітя вже жив у дитячому притулку і ніяк не міг зрозуміти, чому його віддали сюди. У нього з’явилася звичка: він став приходити … Читати далі

– Я знаю, що у вас із сестрою не найкращі стосунки, але… – Лариса зам’ялася. З одного боку, їй було незручно мати претензії до дорослої племінниці, але з іншого – жінці дуже не подобалася така зневага найближчими родичами. – Ну хоч на весілля приїхати ти могла? – Весілля? – Здивовано перепитала Марія. – Вони ж … Читати далі

Кого-кого, а власну матір на порозі своєї квартири Еля побачити не очікувала. Дівчина навіть на мить завмерла від несподіванки. На обличчі жінки, що рішуче зробила крок у передпокій, навпаки, була переможна усмішка людини, цілком упевненої у своїх правах. – Що? Не чекала, що я тебе тут знайду? – Запитала мати, оглядаючи квартиру. – А непогано … Читати далі

Федір Петрович Щербаков прийшов з роботи, й на ґанку спіткнувся через велику валізу. Поруч із валізою стояла картонна коробка з-під телевізора, перев’язана мотузкою для білизни. Він смикнув за дверну ручку – двері не відчинилися. – Розбухли, чи що, – подумав Федір, – треба трохи підстругати. Смикнув сильніше – не відчинилися. – Дивно, дружина вже має … Читати далі