– Катерино! Я повернувся! Ти рада? – Олександр Кирилович відчинив двері своїм ключем і з виглядом господаря увійшов у кухню. – Олександре, ти?! – Катерина поперхнулася кавою, – Що ти тут робиш?! – Як що?! Вирішив порадувати тебе, повернутися до коханої дружини! Ти мала рацію: з Еллою ми абсолютно різні, зовсім чужі люди! Вона абсолютно … Читати далі
– Ми так не домовлялися. Ти їхала в Італію з обіцянкою, що забезпечиш нас з братом житлом. А тепер що? Ти можеш ось так просто взяти і предумати, мамо, – дочка просто не могла повірити в те, що чула. Віра як ніколи була рішучою. Вона ще раз повторила доньці, що квартиру їй не купить. Тетяна … Читати далі
– Федь, подивися, яку сукню я купила! Подобається? Федір підвів очі й усміхнувся. – Ану, покрутись! Дуже гарна. Тобі шалено пасує! – ніжно промовив чоловік. – І мені сподобалося … Я весь магазин облазила, думала, піду без покупок! І в останній момент побачила цю сукню! Я в неї закохалася! Влітку на день народження Маринки у … Читати далі
– Мама! Мамочка приїхала! Карина бігла до воріт, навіть загубивши дорогою старенькі капці. А потім повисала на мамі, вдихаючи такий рідний та такий улюблений запах. Краєм ока Карина завжди бачила, як незадоволена її бабуся. І не розуміла, чому. Адже мама – донька бабусі, чому вона не рада її бачити? І дівчинці завжди було прикро, що … Читати далі
– Машо, а давай жити разом, – радісно запропонував Григорій. В цей момент він як раз доїдав третю порцію горохового супу. Марія Василівна застигла. Потім тривожно заходилась по кухні, почала гриміти посудом. Григорій витримав паузу: – Машо, ти не відповіла. Зріла дама знизала плечима: – Гришко, що за жарти? У нас і так все чудово. … Читати далі
У портфеля відірвалася лямка. Але ж Дмитро того дня навіть з гірки у дворі старого дитячого садка не катався. Вона сама відірвалася. Цей портфель мама йому купила торік, коли він ішов у перший клас. Дмитрику було його так шкода, що сльози самі котилися з очей. Добре, що мама сьогодні твереза, може, зашиє. Сваритися вона не … Читати далі
Травень цвів бузком і дихав теплом, але в заміському будинку на околиці, де родина Ковальових святкувала день народження свекра, повітря було просякнуте напругою. Стіл ломився від шашликів і салатів, діти верещали на галявині, а дорослі підіймали келихи під тости. Юля, тридцятип’ятирічна жінка з акуратною косою та втомленими очима, намагалася посміхатись, але всередині все стискалося. Її … Читати далі
Ліля на думку матері засиділася в дівках. Жінка раз у раз спонукала доньку завести кавалера, і бути більш поступливою та м’якою. — Ти зі своїм характером точно одна залишишся, – казала мати, – хоч би дослухалася, не перечила ні мені, ні хлопцям, будь ти розумнішою. Твої однокласниці вже дітей няньчать, а хто й двох, а … Читати далі
– Я хочу розлучитись, – сказала Ірина досить буденним тоном. Вона стояла спиною до нього, ніби за вікном відбувалося щось важливіше за їхнє спільне життя. Андрій навіть не підняв на неї очей. – Добре, – тихо погодився він. Ірина завмерла. Вона чекала іншої відповіді, можливо, запитань. Що завгодно, окрім спокійного «добре». – Це все? – … Читати далі
Нас із братом у родині двоє. Ми завжди жили дружно, любили батьків, вони нас. Ходили в гості до бабусь, звичайна сім’я, ніколи ніякого поділу не було. Якщо мені купують іграшку, значить і братові теж, мені морозиво, йому таке саме. Ніколи б не подумала, що будемо з ним надалі сваритись через щось, бо дитинство і юність … Читати далі