Uncategorized

– Нема вам чого додому їхати, нас вдома не буде, – каже мені невістка по телефону. – Як не їхати? Я вже і відпустку взяла. А де ж ви будете? – розгублено питаю. – Ми до моїх батьків поїдемо на всі свята, нас точно не буде, тому думайте, чи варто вам гроші проїжджати? – Меланія … Читати далі

– Тетянко, люба, проходьте, роздягайтеся, – Лідія Василівна обмахнулася рушником, витираючи мокрі руки. У передпокої пахло хвоєю, мандаринами і чимось смаженим. – Дякую, – Таня обережно поставила свою витончену сумочку на полицю для взуття, оглядаючи тісну, але затишну квартиру. Її погляд затримався на строкатому килимі в коридорі та на стінах, обвішаних старими фотографіями в дерев’яних … Читати далі

– Для Маринки і Кирила – найкращі місця, – каже моя свекруха. Щойно ми зайшли в святкову залу, свекруха кинулася до мене з радісним виразом обличчя, і посадила на найкращі місця. В ресторані було багато людей, сестра мого чоловіка святкувала свій 30-річний ювілей. Іменинниця сяяла, і теж, на диво, зображала радість, хоча я добре знаю, … Читати далі

– Ні, ну а що такого? Ти що, не згодна? Мені здається, думка слушна. – Ну, ти ж від бабусі трикімнатну отримала? Так продай її, та купи моїй мамі будинок, – сказав Андрій, дивлячись на дружину через свої окуляри в тонкій металевій оправі. У свої тридцять шість він уже почав сивіти біля скронь, що додавало … Читати далі

– Мамо, я в тебе тиждень поживу? – На порозі квартири Олени Борисівни стояла її дочка Оля. – В сенсі поживеш? А як же Вадим? Вадим – це чоловік Олі та, відповідно, зять Олени Борисівни. – Я від нього пішла. Не можу більше! – Що означає не можеш? Він – твій чоловік! – Ще той … Читати далі

Влад вимкнув воду в душі. Витер обличчя рушником, прислухався до звуків зі спальні. Марія ще спала. Краплі стікали по його плечах, залишаючи вологий слід на щойно вимитій підлозі. Глянувши мигцем у дзеркало, Влад залишився задоволений своїм відображенням. У тридцять сім він мав непоганий вигляд. Регулярні походи в спортзал і здоровий спосіб життя давали свої результати. … Читати далі

Двері рипнули протяжно, наче скаржилися на старість. Василь Петрович завмер на порозі батьківського будинку, вдихаючи знайомий з дитинства запах – суміш сухих трав, старих книг і чогось невловно домашнього. Тут нічого не мінялося десятиліттями: ті ж потерті підстилки, та ж мереживна скатертина на круглому столі, ті самі фотографії на стінах. – Васю, ти чого застиг? … Читати далі

— В квартиру нікого не впускай, ключі нікому не давай, навіть Павлу, – зашепотіла на поминках Юлі просто у вухо сестра чоловіка, яка сиділа поруч. – Треба все самим перевірити, перш ніж розбирати речі мами і роздавати. А раптом там гроші в неї були й чималі, у банк вона давно нічого не відкладала. Скільки таких … Читати далі

– Нінка з роботи кімнату в комуналці купила, а ми все у твоєї матері тулимося, – Ганна склала висушену білизну, намагаючись не морщитися від запаху свекрушиної собаки, що лежала біля ніг. – Ти ж знаєш, що ми збираємо на перший внесок, – зітхнув Олексій, не відриваючись від газети. – Ще пів року, і зможемо взяти … Читати далі

– Мамо, з днем народження! – широко посміхаючись, Олена поцілувала матір у щоку. – Вітаю вас, – перейняв естафету чоловік Олени. Він вручив тещі величезний букет червоних троянд і подарунковий пакет, у якому лежали улюблені парфуми Анастасії Вікторівни. – Ой, дякую, любі! Добре, що приїхали. Проходьте у вітальню. Там уже Лера, тітка Валя і дядько … Читати далі