Категорія Uncategorized

Яна засиділась на роботі допізна. Йти додому не хотілося. Там її ніхто не чекав… Нарешті вона закрила свій кабінет і попрямувала до ліфта… Яна натиснула кнопку виклику, як раптом почула позаду кроки! – Яно Романівно, хвилиночку, я з вами поїду! – гукнув її колега Кирило. Вони разом вийшли на вулицю. – Може вас підвезти? – раптом запропонував Кирило. – На мене машина чекає, – сказала Яна. – А взагалі – поїхали! Щось сьогодні хочеться поговорити… Кирило дуже зрадів і діловито сів за кермо. Та Яна ще не знала, що Кирило уже кілька місяців, дещо планує

Яні додому йти не хотілося, хоч і закінчився робочий день. Яна, сидячи у себе в кабінеті, переглядала пошту. Це звичайно можна зробити і завтра, але вона вирішила чимось себе зайняти. На неї чекала порожня квартира – ні чоловіка, ні сім’ї,… Продовжити читання →

– У твоєї матері стільки грошей! – казала Валя своєму чоловіку Борису. – Вона, що нам житло не може купити? У нас же ж дитина! – Вона все багатство своєю працею заробила, – обурився Борис. – Це її все. А ми маємо самі про себе подбати. – Так тобі ж і дістанеться все, коли її не стане! Ти ж єдиний син. А нам треба все зараз, а не колись там потім… – Ми самі маємо працювати! – впевнено сказав чоловік. – Ага, від тебе дочекаєшся результату! – не вгавала Валя. Раптом скрипнули вхідні двері. Валя обернулася й застигла від несподіванки

Валя виходила заміж з розрахунку. Хотілося їй багатого життя, на хліб не масло олію, а й ікру мазати. Коротше жити і ні в чому собі не відмовляти. А за кого заміж? У їхньому маленькому селі лише один багатий бізнесмен є…. Продовжити читання →

Марія не спала всю ніч. А який сон, якщо скоро вона йде розлучатися зі своїм чоловіком Сергієм?! Зранку вони прийшли ЗАГС. Розлучення пройшло швидко. – Ну, бувай, – сказала Марія Сергієві. – Речі я пізніше заберу. Сподіваюся ти не проти? – Не проти, – буркнув чоловік. – А ти куди? Я думав ми разом поїдемо. – Жодних «разом», Сергійку! – сказала Марія. – Все, закінчилось наше спільне життя. Марія, цокаючи каблучками, швидко попрямувала до виходу. Сергій дивився їй услід, не сходячи з місця. – Дівчино! – раптом почула Марія, проходячи через парк біля ЗАГСу. Марія озирнулася й застигла від несподіванки

Всю ніч Марія не спала… Який сон, якщо скоро вони з чоловіком ідуть розлучатися?! Дітей вони не мали, та й ділити особливо нема що. І все одно – на душі було не дуже… Прикро… Три роки разом прожили, але так… Продовжити читання →

Юля вийшла з автобуса і з важкими сумками у руках вирушила до рідного будинку. – Я вдома, – гукнула вона відкривши двері. – Юля, доню! – всі кинулися їй назустріч. – А ми відчували, що ти приїдеш! Увечері, коли всі сиділи за великим сімейним столом, хтось постукав у двері. – Сусіди, напевно, привітати зайшли, – мама знизала плечима і пішла відкривати двері. Повернулася вона не одна а з «гостями». Юля глянула на людей, які увійшли у кімнату і не повірила своїм очам

Юля мовчки і навіть з деякою тугою дивилася у вікно автобуса, що ніс її далеко від рідних місць. На колінах у неї стояла велика картата сумка, яку вона міцно притискала до себе. Дівчина взяла з собою тільки все необхідне, але… Продовжити читання →

Ольга насмажила сирників. Її чоловік Дмитро зайшов на кухню і діловито сів за стіл. – Смачно, Олечко, але не те! – сказав він, покуштувавши сирник. – У моєї мами сирники смачніші. – Не подобається – не їж! – Оля гримнула сковорідкою. – І чого ти ображаєшся? – Дмитро відклав виделку. Оля поставила на стіл тарілку для себе і сіла за стіл. – Ти думаєш, що мені це приємно слухати? – запитала вона. – А що такого я сказав? – здивувався чоловік. Ольга швидко встала з-за столу і пішла до мийки. – А я зараз поясню! – сказала вона. Дмитро не розумів, що відбувається

Ольга насмажила сирників. Її чоловік Дмитро зайшов на кухню і діловито сів за стіл. – Смачно, Олечко, але не те! – сказав він покуштувавши сирник. – У мами сирники смачніші. Чому ти не попросиш у неї рецепт? Оля сердито гримнула… Продовжити читання →

Ольга приїхала з міста в село відвідати свою маму. Галина Василівна заслабла, але переїжджати до дочки в місто не хотіла. – Не хочу я свій дім залишати, – казала вона Ользі. – Не зможу я у місті. Тут усе таке рідне… Ольга пробула в матері кілька днів, але їй треба було повертатися. Мати вийшла її провести. – Мамо, не треба, не проводжай, занедужаєш ще! – сказала Ольга. – Зі мною все гаразд буде, ти себе бережи, доню, – сказала Галина Василівна. – Внучечку поцілуй за мене… Ольга поїхала. І тільки потім вона зрозуміла, що означали слова матері

– Які гарні… А скільки коштують? – Шістдесят всього. Беріть. Візьміть кілька – знижку зроблю! У Ольги товар гарний, яскравий. Все дуже гарно. Горнятка, горщики, чашки всілякі… З малюнками й без. І зовсім недорого. Свій товар. Без жодних націнок дешевше,… Продовжити читання →

Ліза відкрила двері своїм ключем і зайшла в свою квартиру. Вона глянула перед собою і так і оторопіла від побаченого. В коридорі стояли чужі жіночі черевики! Ліза здивовано підняла брови і зачинила за собою двері. – Стас! – покликала вона свого нареченого. Чоловік одразу прибіг до неї з якимось дивним, винним виразом на обличчі… – Лізочко, сонечко! – защебетав він. – Ти тільки не переживай! Дуже тебе прошу! – Хто у нас вдома? – обурено запитала Ліза і, не дочекавшись відповіді, зайшла у вітальню. Вона глянула перед собою й застигла від несподіванки

Ліза відкрила двері своїм ключем і зайшла в свою квартиру. Вона глянула перед собою і так і оторопіла від побаченого. В коридорі стояли чужі жіночі черевики! Ліза здивовано підняла брови і зачинила за собою двері. – Стас! – покликала вона… Продовжити читання →

Пригадую, як тоді дивилася на те, як чоловік радо збирає речі і каже, що полюбив і я маю його зрозуміти. «Ти ще теж може собі когось знайдеш» – він мало не підскакував з нетерплячки якнайшвидше втекти з хати, лиш би я не почала його совістити та дітьми прикриватися. Він так і казав мені завжди, що я прикриваюся дітьми

Хто би міг подумати, що ситуація може змінитися? Дітей у нас було двоє, тоді їм було десять і вісім років, хата була моя, тому Матвій не мав на неї права. І от я сиділа і розуміла, що у нього попереду… Продовжити читання →

Наталя мила сходи в під’їзді, коли до неї підійшла якась жінка. – Вибачте, – сказала незнайомка. – У мене, є ключ, але я б хотіла, щоб ви стали свідком того, що я зайду в квартиру. – Чию? – не зрозуміла Наталя. – Ігоря Вікторовича, – пояснила жінка. Раптом Наталя згадала – коли сусіда не стало, саме ця жінка – Ніна, допомогла все організувати. Жінки зайшли в квартиру сусіда, і Ніна почала щось шукати. – Ой, дивіться! – раптом вигукнула вона. Наталя підійшла і побачила в руках Ніни якусь коробку. Ніна відкрила її і жінки застиги від здивування

Провести в останню дорогу Ігора Вікторовича прийшло лише кілька людей. Воно і зрозуміло, людиною він був самотньою, сім’ї та дітей не нажив, і хоча все свідоме життя віддав школі, попрощатися прийшло не дуже багато народу. Свої роки Ігор Вікторович доживав… Продовжити читання →

У мами завжди хтось винен. То батьки, то чоловік, то співмешканець. Тепер черга дійшла і до мене. Я теж виявилася винною

У мами завжди хтось винен. То батьки, то чоловік, то співмешканець. Тепер черга дійшла і до мене. Я теж виявилася винною. Нібито саме я змусила маму вигнати її співмешканця, чим зіпсувала їй життя. Маячня чистої води, але мама в цьому… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑