Коли мами не стало, я вирішила повертатися в Італію. Але перед тим я надумала продавати нашу з мамою хату, бо не збираюся жити в селі, в цій старій хаті без ремонту. Продаж нерухомості дещо спантеличив моїх доньок, вони не зрозуміли, що б це могло означати. А коли я продала дім, то вони обидві прибігли, бо подумали, що я гроші між ними поділю. Та тепер я їм заявила, що вони нічого не отримають. Я вирішила нарешті і про себе подумати. Я ще на кілька років поїду в Італію, і потім додам ці гроші, виручені з продажу будинку, і тоді вже куплю собі якусь гарну зручну квартиру. Висновки я зробила – мені треба надіятися на себе, бо на дітей сподіватися марно. Випадок з мамою яскраве тому підтвердження
– Мамо, у нас є багато своїх проблем, ми не можемо доглядати бабусю. Це лише твої проблеми, так що повертайся, – сказала мені по телефону донька. Зробила вона це так безапеляційно, що я навіть не встигла оговтатися. Оскільки мова йшла про мою маму, я рішення прийняла миттєво – зібрала валізи і поїхала додому. Мамі моїй … Читати далі