Uncategorized

Ніна прийшла з роботи і задрімала на дивані. Щойно вона прокинулася, як у двері подзвонили. – Олексій же має ключ, – здивовано подумала Ніна про свого чоловіка. Дзвінок повторився. Він був такий нерішучий… Ніна подивилася в коридорі у дзеркало, поправила зачіску, й відкрила двері. На порозі стояв мій Микола, друг Олексія. – Привіт, Ніно, – сказав він. – Привіт, Миколо, – здивовано відповіла жінка. – А Олексія нема, він ще не прийшов з роботи. – Я знаю, – сказав Микола. – Я прийшов до тебе з поганими новинами. – Та що ж там сталося?! – Ніна не могла зрозуміти, що це робиться

Автор

Ніна прийшла з роботи, переодягнулась і попила чаю. Вечерю готувати ще зарано, встигне. Олексій прийде години через дві. Ніна взяла книжку, лягла на диван і блаженно випростала ноги. Вона була весь день на підборах. Ніна працювала вчителькою початкових класів. Виглядала підтягнутою, з акуратною стрижкою. Одягалася у строгі костюми та непомітні сукні. Це шкільний дрес-код вчителів. … Читати далі

До Андрія приїхали в гості родичі. Він якраз переїхав у нову квартиру. Пізніше приїхала і його рідна сестра Марина. – Не вір їм! – одразу сказала вона братові. – Марино, ти чого? – здивувався Андрій. – Це ж наші родичі! – Знаю я, хто це, – продовжувала шепотіти Марина. – Тому й кажу – не вір! Вони вже казали, як любили наших батьків? А про бабусю Олену Сергіївну розповідали? – Ага, – кивнув Андрій. – Навіть фотографії привезли! Два альбоми! – Ну звісно, – сказала сестра. – Ось, я привезла листа, який нам написала бабуся. Марина витягла з сумки кілька аркушів. Андрій прочитав листа й застиг. – І це все правда?! – тільки й запитав він

Автор

– Не вір їм! – сказала Марина братові, коли вивела його на кухню. – Марино, ти чого? – здивувався Андрій. – Це ж наші бабусі і тітки! – Знаю я, хто це, – продовжувала шепотіти Марина, – тому й кажу, не вір! – Слухай, якщо ти з ними посварилася через щось, то я в цьому … Читати далі

У Насті не стало мами. У спадок їй залишилася квартира, будинок і хороший рахунок у банку. Настя розповіла чоловіку Олегу про свою спадщину. – Це ж добре! – вигукнув той. – Ми зможемо вкластися в наш бізнес. – До вступу у спадок ще пів року, – сказала Настя. – Я подумаю. – А що тут думати? – ахнув чоловік. – Це тимчасові проблеми. Все піде як по маслу! З того часу чоловік став поводити себе дивно. То квіти, то вечеря, то подарунок невеликий… А якось до Насті прийшла одна жіночка з роботи чоловіка. Тут і відкрилася вся правда

Автор

Олег і Настя прожили у шлюбі двадцять п’ять років. Одружилися одразу після школи, бо Настя була вже вагітна. Їхній син Микола виріс і поїхав навчатися у місто, там і залишився. Більше дітей вони не мали. Ще молоді, немає й п’ятдесяти. Жити й радіти тільки, чекати на появу онуків. Але, як то кажуть, сивина в голову … Читати далі

В Андрія був день народження. Його дружина Марина накрила стіл. Приїхали дорослі діти, а Андрія все не було… – Мамо, година вже пізня, ми підемо, – сказали діти. – Передавай батькові вітання! – Добре передам… – махнула рукою Марина. – Вибачте, що так сталося. Діти поїхали, а Марина озирнулася навкруги. І навіщо вона тільки прикрашала все кульками й квітами, ніби готувалася до важливого прийому? А наготувала ж скільки… Вона вже прибрала зі столу, як раптом у двері подзвонили. – Ну, нарешті з’явився! – вигукнула Марина, й пішла в коридор. Вона відкрила двері, й застигла від побаченого

Автор

– Андрійку, ну скільки можна? Ти ж обіцяв мені, що поговориш з дружиною! – Катрусю, припини псувати мені настрій. Адже я тут, з тобою, а не там. Це все-таки щось та й означає, чи не так? – Так, але… Як подумаю, що ти засинаєш і прокидаєшся з нею поруч, як вона тобі готує сніданки, пере … Читати далі

– У Валюші складна життєва ситуація. Ти про це прекрасно знаєш – казала свекруха і чекала, що я кинусь допомагати зовиці, але мені вже набридло.

Автор

Свекруха вирішила, що я маю робити закрутки на зиму не лише собі, а й зовиці. Та я так не вважаю. Вчора я закривала огірки та помідори на зиму. Того й того закатала по 7 баночок. На нашу сім’ю якраз вистачить. Живемо ми втрьох – я, чоловік та 4-річний син. Раніше, коли ми жили зі свекрами, … Читати далі

Микола запідозрив дружину у зраді. Він дуже переживав і все жалівся своєму другу Андрію… Невдовзі у Миколи був день народження. Чоловік з самого ранку виглядав дуже засмученим. – Тільки уяви! – сказав він Андрію, коли вони збиралися їхати на дачу святкувати. – Моя Олена вирядилася зранку, зробила зачіску і… Кудись пішла! Навіть не привітала мене! Та ще й отаке видала – стала біля дверей, вся така гарна, і повітряний поцілунок мені надіслала! – Заспокойся, – сказав Андрій. – Потерпи, час усе розставить на свої місця. До дачі Микола під’їжджав і зовсім сумним… Аж раптом він підвів очі і ахнув від побаченого

Автор

– Як же ж мені сумно в дитинстві було, що я не мав братика, а тепер, дивлячись на тебе, сам розумію, наскільки складно виростити навіть одну дитину, – Андрій обережно зняв окуляри в тонкій золотистій оправі і дбайливо поклав їх у футляр. – А у вас з Оленою їх двоє. – Та нічого хорошого від … Читати далі

Ніна повернулася додому, зайшла у вітальню і побачила там свого чоловіка. – Коханий, щось сталося? Чому ти не на роботі? – пролепетала вона. Михайло не відповідав. – Ти так і мовчатимеш? Поясни мені, що відбувається, та на тобі обличчя нема, – почала було хвилюватися дружина. – Мені здається, що пояснення потрібні не від мене, а від тебе! – буркнув чоловік. – В сенсі? – не зрозуміла жінка. Михайло так само мовчки кивнув поглядом на журнальний столик. На ньому лежав планшет. Ніна взяла планшет, глянула на екран і…ахнула від побаченого

Автор

– Коханий, щось сталося? Чому ти не на роботі? – пролепетала Ніна, побачивши чоловіка, що сидить на дивані. Чоловік був явно невдоволений, сидів із похмурим обличчям, раз у раз хмурив брови. – Ти так і мовчатимеш? Михайло так само мовчки кивнув на журнальний столик. На ньому сиротливо лежав планшет, на екрані якого було відкрито сторінку … Читати далі

Якось в не ділю я робила вареники, і в мої двері хтось постукав. Я відчинила, і не відразу впізнала свого колишнього чоловіка. Він сказав, що знайшов мене, бо нам треба поговорити про одну дуже важливу річ. Я і уявлення не ма ла, про що йтиме мова, але запросила гостя про йти на кухню

Автор

Я давно живу сама, і не можу сказати однозначно – добре це чи погано. Вже як є. Зараз мені 56 років, а розлучилася я ще в 28. Залишилася сама з трирічним сином на руках. Відтоді в моєму житті не було жодного чоловіка, я вирішила, що буду жити для сина. Так і було – я багато … Читати далі

Алла вийшла з роботи трохи раніше. Жінка витягла з багажника два пакети з продуктами і попрямувала до свого під’їзду. Ліфт уже третій день не працював – тож Алла йшла пішки. Жінка поставила пакети з продуктами на килимок біля дверей і почала шукати у сумці ключі. Алла відкрила двері, нахилилася, щоб підняти пакети і вже зробила крок у квартиру, як раптом їй здалося… Що на сходовому майданчику, щось не так! Вона озирнулася і побачила, що двері сусідньої квартири майже відчинені. Там жила літня жінка – Тамара Федорівна. Алла обережно зазирнула в квартиру і… Ахнула від побаченого

Автор

Сьогодні Алла вийшла з роботи трохи раніше – на вечір було заплановано багато справ: у сина завтра контрольна з математики, вона обіцяла йому допомогти, у Іринки післязавтра у садку свято, а костюм маленької відьмочки ще не готовий. Ну, і вечерю для всієї родини ніхто не скасовував. Алла витягла з багажника два пакети з продуктами і … Читати далі

Олена розлучилася з коханим Петром. Жінка дуже переживала… Пройшов якийсь час. Олена була вдома, як раптом у двері наполегливо подзвонили. Жінка пішла відчиняти. – Петро! – ахнула вона. На порозі стояв її чоловік. – Привіт, Олено, – спокійно сказав він. – Можна мені зайти? Олена відійшла вбік. Петро зайшов. Він зняв куртку, роззувся, поволі пішов на кухню й застиг. Він побачив свій улюблений пиріг на святковій тарілці посеред столу. – Оленко! – тільки й сказав чоловік. – Я не чекала на тебе, – різко заявила Олена. – Так, від нудьги приготувала. – Зрозуміло, – сказав Петро. – Я ж чого прийшов… Олено, тебе обманюють! Олена застигла від здивування

Автор

– Олено! Ти взагалі вже? – Тетяна застигла з виделкою в руці і подивилася на подругу. – Ти серйозно? Йога? – А що? – Олена зʼїла листок салату, ніби доводячи, що тепер вона спортивна людина. – Що значить «що»? Тобі вже 46, Олено! У 46 люди не починають сидіти на шпагаті! – Хто тобі таке … Читати далі