Категорія Uncategorized

– Маріє! Куди ми прийшли? Маріє, ти все переплутала! Це зовсім не моя квартира, не моя невістка, не моя кухня і ванна! Боже, як соромно! Ходімо! Вибачте нас! Вибачте

Алла щойно вийшла з ванної, сіла на кухні, із задоволенням потягнулася, відчуваючи, як шовковий халатик приємно холодить тіло. А у ванній спекотно, пахне рожевою олією і висить у повітрі пара. Ось зараз би опинитися десь у селі, вибігти, в чому… Продовжити читання →

– Це моя сім’я, Іро! Мої батьки! І ти, як моя дружина, повинна виявляти до них повагу! Повинна

– Мама дзвонила, – Сергій кинув фразу ніби мимохідь, не відриваючись від екрана телефону, де миготіли якісь спортивні новини. Він сидів у своєму улюбленому кріслі, тому самому, що Ірина вже двічі безуспішно намагалася вмовити його винести на смітник. – У… Продовжити читання →

Ганнусю, я прожив сімдесят років і зрозумів одну річ: гроші мають дістатися тому, хто їх заслуговує. А заслуговує їх не той, хто вимагає, а той, хто ніколи не просив

Анна стояла біля вікна своєї квартири, спостерігаючи за метушнею київського ранку. Шість років тому вона приїхала сюди з Житомира з єдиною валізою і залізною рішучістю побудувати кар’єру. Тоді вона й уявити не могла, що зустріне Дмитра – чарівного архітектора з… Продовжити читання →

– Ні про що більше не сперечаємося. Нехай я винна. Так і залишимо. Не заперечую. Розлучаємося тихо і без скандалів

– Що ти купив? Не бачиш, чи що? Просила, як людину, список дала, а ти… На зло, чи що? – Поліна з досадою викидала продукти з пакета на стіл. – Лише б покричати, – похмуро огризнувся Олексій, знімаючи черевики в… Продовжити читання →

Стільки років приїжджаєте з порожніми руками. Я готую, купую, прибираю, а ви їсте і забираєте залишки додому. Тобі здається, це нормально

– Твої друзі їдять і відпочивають за наш рахунок, – дорікнула Валентина чоловікові. – Самі навіть пачки печива не привезуть! – А що такого? – не зрозумів Юрій. – Ми ж майже сім’я! – От і обслуговуй свою сім’ю сам!***У… Продовжити читання →

– Але це просто кішка, – повторила Світлана. – Невже ти готовий вибрати її замість нашого майбутнього

– Вибач, але я не зможу приїхати, – голос Андрія в телефоні звучав напружено. – Мурці зовсім погано. Відмовляється їсти. Я вже їду у ветклініку. Світлана повільно опустила руку з телефоном, відчуваючи, як рум’янець сорому заливає обличчя. Батьки сиділи навпроти,… Продовжити читання →

– Віра, все-таки приїхала! Яка онука у тебе, добра, привітна! А ти сама надовго

..Микола зайшов до кімнати, де, ховаючи обличчя в долонях, сиділа його мати Віра Іванівна… -Мамо, ну що таке?.. – Згадала Ваську, -відповіла, схлипуючи, жінка.. – Та забудь вже свого кота! Його немає. Він не пропаде, приб’ється до когось! Зате в… Продовжити читання →

— Якщо тобі, мамо, якась бродяча кішка дорожча за дочку з онукою, то будь ласка, тримати не буду

Щосуботи пенсіонерка Катерина Матвіївна ходила на міський продуктовий ринок. У цей день тижня тут був найбагатший асортимент. Ось і сьогодні, травневим днем, вона поспішала за покупками, проходячи знайомими з самого дитинства старими вуличками. Вдома на літню жінку чекала дочка Ніна… Продовжити читання →

-Дякую, батьку, – шепоче Галя, – дякую за братика

Галя летіла на крилах з роботи, ще б пак, її нарешті помітили і підвищили. – Гавриленко, – сказав начальник цеху, – йди до директора. Галя була окрилена, нарешті у неї все почало складатися як треба, а то мама переживала, чи… Продовжити читання →

Ходиш вулицями поруч з людиною, зустрічаєшся з нею в магазинах або десь ще, не знаючи, хто вона, що, а потім раптом доля зіштовхує тебе з нею в потрібний час і в потрібному місці

– Сашко! – голос Іри прозвучав так дивно, що Сашко впустив майже зібрану спинку ліжечка і шуруповерт, вилаявся, коли той влучив йому по нозі, і кинувся в сусідню кімнату. – Що? – Сашко, тільки не панікуй! Почалося! Викликай “швидку”. Дивлячись,… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑