Катя домивала останній коридор, раптом до неї підійшла незнайома жінка. – Дівчино, вибачте. А ви, випадково, не дочка Ірини? Дуже вже схожі на неї. – Ні, мою маму Ольга звуть, – здивувалася Катя. – Треба ж… Ви копія однієї моєї знайомої, – продовжила жінка. Катя знизала плечима, ну, схожа і схожа, буває. Увечері, Катя розповіла мамі про цю розмову. Мама якось дивно напружилася
– Дочко, не переживай ти так, ну не поступила, значить не доля тобі бути медиком. В інше місце треба пробувати, куди вистачить балів. – Ні, я тільки в медичний хочу. Я підготуюся ще краще, перездам іспити, і поступлю, обов’язково! А поки піду працювати, он у поліклініку шукають прибиральницю якраз. Ольга зітхнула, розуміючи, що дочка не … Читати далі