Галина ходила туди-сюди по квартирі, не знаходячи собі місця. Раптом у дверях клацнув замок. Галина пішла на кухню і сіла за стіл. – Мамо, ти чого не спиш? – зʼявився у дверях Дмитро. – Де ти був? – запитала Галина. – У Соні. – Це твоя наречена? То познайомив би мене з нею, – сказала Галина. – Познайомлю, от тільки… – Що? Щось не так? – Галина аж стрепенулася. – Все гаразд, мамо. Вона гарна і добре готує. Але вона не одна! Галина ахнула. Вона не знала що й думати
Галина ходила туди-сюди по квартирі, не знаходячи собі місця. Вже який день поспіль її Дмитрик приходив додому пізно! А вчора взагалі під ранок прийшов! Виказала йому, що міг би попередити, зателефонувати, щоб вона не хвилювалася. Посварилися… І ось знову Галина чекає, міряє кроками кімнату, дивиться на годинник постійно. -Кохання в нього, – думала вона. – … Читати далі