Uncategorized

Віра приїхала на дачу, треба позбирати яблука. Жінка занесла сумки в будинок, переодяглася, взяла кошики і пішла у садок. – А де все? – здивувалася Віра, не побачивши яблук на деревах. – Невже хтось позбирав? На шум прибіг сусід. – Що сталося? – запитав Василь. – Хось чужий у сад заліз, і всі яблука забрав, – пояснила Віра. – Я здається знаю хто це зробив, – раптом сказав сусід. – До вас на днях машина якась приїжджала. Я ще й фото зробив, ось дивись. Василь простягнув Вірі телефон. Жінка глдянула на фото і застигла від здивування

Автор

Віра та Анатолій жили у шлюбі вже п’ятнадцять років. Останній платіж по іпотеці виплатили, тепер можна розслабитися. Вони вже давно не відпочивали на морі. Вирішено. Квитки у кишені. Діти, два хлопчики 14 та 12 років готуються до відпочинку. Відпустка пролетіла швидко, весело, цікаво. Ще б тиждень відпочинку. Батьки хотіли вже затриматись, але раптово зателефонувала мама … Читати далі

Олена Василівна варила суп, як раптом почула, що з кімнати невістки і сина долинали якісь схлипування. – Це ще що таке? – Подумала жінка. – Начебто не сварилися вони! Пройшло хвилин десять, але ці звуки не припинилися. Жінка не витримала, рішуче кинула в раковину ложку, якою помішувала суп, вимкнула газ і пішла до невістки. Рита лежала на дивані і плакала, закопавшись обличчям у подушку. – Рито, що сталося! – спитала свекруха. – Облиште мене! Радійте, ви свого вже досягли! – відповіла Рита піднявши обличчя. – Ти про що? Чого я досягла? – здивовано запитала свекруха, нічого не розуміючи

Автор

Олена Василівна прислухалася, з кімнати, де жила невістка з сином долинали схлипування Рити, які періодично переходили в нестримні ридання. -Це ще що таке? – Подумала про себе жінка. – Начебто не сварилися вони! Олена трохи постояла в нерішучості, її брови задумливо зрушили в одну точку. Втручатися не хотілося, по правді кажучи, невістку вона не дуже … Читати далі

Поліна прийшла до свого коханого Степана додому. Вона вирішила зробити йому сюрприз. Дівчина відкрила двері своїм ключем і взялася за підготовку. Вона навела всюди порядок, накрила стіл. Поліна запалила свічки й стала чекати. Дівчина не помітила, як задрімала. Раптом в замку повернувся ключ і почулися якісь голоси! – Ох, Степанчику, – манірно промовив жіночий голос. – То ти ще й сюрприз для мене приготував! З коридору Поліну видно не було. – Який ще сюрприз? – почувся здивований голос Степана. – Ну, не виправдовуйся! Дякую, коханий! – обняла хлопця незнайомка. Поліна не вірила в те, що відбувається

Автор

Поліна поверталася додому пізно. Дівчина була сумна – знову мати сваритиметься через пізнє повернення. Вона тихенько відкрила двері – у квартирі стояла тиша. Швидко роззувшись і на ходу натягуючи піжаму, Поліна залізла під ковдру і задоволено посміхнулася: – Сплять! За стіною нарешті спокійно видихнула мати: – Повернулася… Поліна завжди була дівчиною спокійною та цілеспрямованою. Вона … Читати далі

— Ти не шукай мене, Катрусю, я не повернуся за вами. Втомився я. З тобою, з Олесею втомився. Обридло все, розумієш? Я тільки зараз зрозумів, що одному мені буде простіше. Я жити хочу, добре жити, а не ось це все. Сім’я, діти. Як влаштуюся – допомагати буду доньці. На розлучення сама подай, я не проти.

Автор

Уся рідня Олесі, усі друзі та знайомі крутили пальцем біля скроні й казали, що вона, Олеська, збожеволіла. Та хто ж добровільно відмовляється від спадщини? Де ж це бачено, щоб людина відмовилася від нерухомості? Ну і що, що цей будиночок у районному центрі. Ну і що, що райцентр цей в іншій області. Ніхто не примушує все … Читати далі

Колись Олег був закоханий у Зою, Зоя в нього. А ще око на гарного спортивного хлопця поклала Лариса, також їхня однокласниця. Із Зоєю вони були суперницями з першого класу. Зоя спочатку цього не підозрювала, але згодом зрозуміла, що Лариса намагається бути кращою за неї. Іноді це було навіть не чесно. То на змаганнях підштовхне, то чай чи суп у їдальні перекине прямо на Зою.

Автор

– Зоя? Прекрасно виглядаєш! А ти це… лотерею виграла? Ти ж… це… Олег дивився на жінку здивовано. Як, зрештою, і Зоя слухаючи його слова. Колишні однокласники випадково зустрілися через двадцять років просто на вулиці. Це звичайно і не дивно, адже містечко невелике. *** Колись Олег був закоханий у Зою, Зоя в нього. А ще око … Читати далі

Віктор їхав з роботи додому, коли пролунав дзвінок телефону. Дзвонила мама. Віктор з тривогою спитав: – Мамо, щось сталося? – Ні. Просто я сьогодні у нашій поштовій скриньці знайшла лист для тебе. Лист в наш час така рідкість. Може заскочиш, забереш? – пояснила мама. Він заїхав на хвилинку до матері, забрав листа і поїхав додому. Вдома його зустріла дружина Ольга, вони повечеряли, подивився фільм, а коли вона пішла спати, Віктор згадав про листа. Чоловік відкрив конверт, прочитав, і застиг від здивування. – Цього не може бути! – тільки й вигукнув він

Автор

Віктор їхав з роботи додому і раптом дзвінок від матері. Вона знала, що він повертається з роботи на машині, в ці моменти мама намагалася його не відволікати. Значить щось важливе. Віктор з тривогою спитав: – Мамо, щось сталося? – Не хвилюйся синку, нічого страшного. Просто я сьогодні у нашій поштовій скриньці знайшла лист для тебе … Читати далі

Тетяна з Миколою сиділи на дивані й дивилися турецький серіал. Раптом почувся скрегіт ключа, гримнули двері і в кімнату забігла їхня донька Олена! За руку вона тримала свого хлопця Петра. – Мамо, тату, я зараз вам таке скажу! – почала з порога донька. – Тільки не хвилюйтеся. Ми одружуємося! – Чудово! – вигукнув Микола. – Молодець, Петре. Забирай нашу Оленку хоч сьогодні! – Ти взагалі, чи що?! – обурено вигукнула Тетяна, дивлячись на чоловіка. – Спочатку я напишу один папірець… А вже потім нехай роблять, що хочуть. – Який ще папірець, мамо? – здивувалася Олена, не розуміючи що відбувається

Автор

Тетяна з Миколою сиділи на дивані й дивилися турецький серіал. Раптом почувся скрегіт ключа, гримнули вхідні двері і в кімнату прямо забігла їхня донька Олена! За руку вона тримала свого хлопця Петра. – Мамо, тату, я зараз вам таке скажу! – почала з порога донька. – Тільки ви дуже не хвилюйтеся. Ми з Петром вирішили … Читати далі

Віка приїхала на роботу і почала займатися справами. Задзвонив телефон, Віка відповіла. Уся бухгалтерія застигл з цікавістю прислухаючись до розмови. Коли Віка закінчила, Юля не втрималася: – А з ким це ти так розмовляла? – З чоловіком! – усміхнулася Віка. Жінки підозріло переглянулися між собою, але промовчали. Закінчився робочий день, Віка з колегами вийшла на вулицю. Раптом біля будівлі офісу зупинилася машина, з якої вийшов якийсь чоловік. Віка попрощалася з усіма і побігла до нього. Колеги, що стоять на ганку офісу, аж роти повідкривали від здивування. – Як таке можливо? – тільки й промовила Юля

Автор

– Ну, що кохана, – запитав дружину Юрій, – завтра перший день на новій роботі, як настрій? – Хороший настрій, коханий, – посміхнулася Віка. – Я б навіть сказала чудовий! – Іди-но сюди, – лагідно сказав він. – Я тобі щось на вушко скажу… Він обійняв свою дружину і міцно поцілував. Ранок понеділка був звичайнісіньким. … Читати далі

Ірина мила посуд, коли почула, що вхідні двері відкрилися. Вони з чоловіком перезирнулися, і вийшли в коридор. – Синку? – вигукнула Ірина, побачивши сина Андрія, який давно вже був одружений і жив окремо. – Привіт, – сухо привітався хлопець. – Щось сталося? – захвилювався батько. – Ні, все нормально. Я переночую у вас? – Андрій, зняв верхній одяг, ліг на дивані. Наступного дня, Андрій прокинувся, батьки чекали його на кухні. Борис не поспішав вставати з-за столу. – Виспався?  – запитав він у сина. – Так, – відповів син. – Ну, а тепер збирайся, – заявив батько. – Киди? – здивувався Андрій, нічого не розуміючи

Автор

Ірина Сергіївна вже помила посуд після вечері, коли почувся шум вхідних дверей, що відчинилися. Вони з чоловіком схвильовано перезирнулися. У п’ятницю, пізно ввечері, вони точно нікого не чекали, тому обоє поквапилися до коридору. – Синку? – здивовано вигукнула Ірина Сергіївна. –  Привіт, батьки, – сухо привітався хлопець. –  Привіт, – відповів Борис Михайлович. –  Щось … Читати далі

Наталя вперше запросила Вадима в гості. Він зайшов у квартиру і раптом запитав: – Слухай, а капці чоловічі у тебе є? Звик ходити вдома у взутті. Але якщо нема, то можу й обійтися. – Нема… Хоча постривай! – Наталка раптом скочила, відкрила шафу і почала там порпатися. Нарешті вона знайшла, те що шукала і переможно дістала з чорного пакету великі чоловічі капці. Вадим здивовано взувся і пробурмотів: – Треба ж, і розмір мій… Ти не уявляєш, як важко підібрати хороші капці великого розміру! Наталя глянула на чоловіка і раптом її осяяло

Автор

– У Марії Степанівни день народження завтра, поїхали купувати подарунок! – Ольга зазирнула в бухгалтерію одразу після обіду. – Почекай пів години, роботу дороблю, – озвалася Наталя. – А то мені наш начальник влаштує. – Не влаштує, він в курсі і відпустив нас, Андрій Миколайович машину вже гріє. Давай швидко, потім зробиш. Наталя зітхнула і … Читати далі