Світлана взяла телефон і набрала номер чоловіка. – Микольцю, привіт! – сказала вона. – Любий, я сьогодні до мами поїду, тож буду пізно. Там борщик є в холодильнику і котлетки я смажила. Нагрієш собі. – Добре, кохана, я розберуся, – сказав Микола. Світлана вже дійшла до зупинки, як раптом зупинилася. – Я ж роботу додому взяла! – згадала вона. – Мабуть завтра до мами поїду. Світлана розвернулася і попрямувала додому. Вона зайшла в квартиру і застигла від несподіванки. В коридорі на підлозі лежали жіночі туфлі, а з кімнати чулися якісь звуки… Світлана зайшла у спальню й оторопіла

Світлана Миколаївна працювала викладачкою іноземної мови. Своєю роботою вона була дуже задоволена. Стосунки зі студентами були хорошими. І ось, якось несподівано, вперше, за декілька років, вона відчула прямо якусь неприязнь до однієї зі студенток! Дівчину звали Христина. Вона була звичайна ні чим не примітна дівчина. У колі студенток вона нічим не вирізнялася. Здавалося, неприязнь виникла … Читати далі

Надія вже спала, як раптом почула, що хтось стукає у вікно. – Хазяї! – почувся з вулиці незнайомий чоловічий голос. – Є хто вдома?! Надія накинула халатик і вийшла на ґанок. Біля будинку стояв якийсь чоловік, років тридцяти. – Вибачте, а ви одна? – несподівано запитав незнайомець. – Так, – здивувалася Надія. – А що трапилось? – Тоді ви мені не допоможете, – скрушно сказав чоловік і взявся руками за голову. Надія застигла від несподіванки нічого не розуміючи

Надія була вже на п’ятому місяці, коли Микола заявив, що у нього є інша! Зібрав речі й пішов… Жити в квартирі можна було ще п’ять днів, а за наступний місяць нема чим платити… Микола завжди платив сам. Вони були не розписані і вимагати, щось від свого співмешканця вона не наважилася. Вона б звісно могла ще … Читати далі

Віра стояла біля вікна, трепетно чекаючи на приїзд чоловіка – не терпілося повідомити радісну новину. Машина заїхала до гаража, але Андрій довго не піднімався. – Дивно, може щось сталося? – подумала вона.  Вона не могла більше чекати і побігла вниз. Андрій сидів у машині з відчиненими дверцятами і розмовляв по телефону. Віра тихенько підійшла ближче, прислухалася до розмови чоловіка і застигла на місці. – Це кінець! – тільки й подумала вона і безсило опустилася на підлогу

– Я більше не можу так жити, – тихо сказала Віра. Андрій не чув, як вона увійшла до кімнати. Він глянув на дружину, намагаючись визначити, що їй вдалося почути. Її гарне обличчя майже не виражало емоцій. Тільки втома та байдужість. – Що ти влаштовуєш сварки на рівному місці? – Андрій із роздратуванням закрив шухляду письмового … Читати далі

Ганна з самого ранку крутилася перед дзеркалом. Вона зробила гарну зачіску, випрасувала весь одяг, а потім ще й приготувала тортик. Дівчина хотіла зробити сюрприз своєму коханому Миколі. Ганна вийшла на вулицю, сіла в таксі й приїхала до будинку Миколи. Поспішаючи, вона побігла сходами нагору. Ганна підійшла до квартири Миколи і раптом побачила, що двері прочинені. – Дивно, – подумала дівчина і тихенько зайшла всередину. З кімнати Миколи чулася приємна музика. Ганна зняла пальто і взяла пакет з подарунком. Вона відкрила двері в кімнату Миколи і так і застигла від побаченого

Ганна їхала в автобусі і не могла стримати сліз… Яка ж вона нерозумна, що не погодилася святкувати Новий рік з бабусею… Зараз би не було всі цих розчарувань, як зараз. А що зараз? Тепер уже нічого не повернеш, це не фільм, який можна перемотати назад, а життя. Те, що мало статися, сталося, шкода тільки, що … Читати далі

Ольга поверталася додому, коли біля будинку зустріла свою колишню однокласницю, а тепер колегу її чоловіка Віру. – Ой, привіт, Оля! Оце зустріч! Як живеш? – радісно защебетала Віра. – Привіт. У мене все нормально, – усміхнулася Оля. – Ще не виставила свого чоловіка? Ми в офісі все думаємо, виставиш, чи не виставиш його, – раптом запитала подруга. – А я маю його виставити? Щось не розумію я тебе, Віро, – здивувалася Оля. – Ой, Оля, не роби вигляду, що нічого не знаєш! – сказала Віра. – Та що я маю знати?! – Оля здивовано дивилася на Віру, нічого не розуміючи

За тиждень до Нового року Оля отримала сильний розчарування. Вона чекала на подарунок від чоловіка, сподівалася і думала, що він піднесе їй путівку на двох до Туреччини. Вони це обговорювали ще на початку року, бо того разу вони не змогли поїхати, занедужала його мама і довелося Олі доглядати її майже місяць. Після роботи їхала до … Читати далі

Катерину відправили у відрядження. Вона зайшла в купе і сіла на своє місце. З нею їхала літня жінка з хлопчиком. Катерина глянула на пошарпану сумку жінки і старий одяг хлопця. – Іванку треба поїсти кашку, їхати ще довго, – вмовляла бабуся його. – Бабусю, а можна мені пиріжок, чи піцу? – запитав хлопець. – Повернемося додому, і я насмажу тобі багато пиріжків! – відповіла жінка. – І з картопелькою, і з капусточкою! Катерина раптом скочила з місця і вийшла з купе. Через пару хвилин вона повернулася. Літня жінка глянула на Катерину і руками сплеснула від несподіванки

Катерина їхала у відрядження у поганому настрої, не бажаючи ні з ким розмовляти. Позавчора вона вкотре посварилася зі своїм чоловіком Максимом через якусь нісенітницю, а вчора начальник відправив її в інше місто із терміновим завданням. Їхати зовсім не хотілося, бо найближчими днями вона планувала показувати невдоволення і викликати у свого коханого чоловічка почуття провини. Але … Читати далі

Жінка підвела очі на годинник. – Щось довго Славко з магазину не повертається. Скоро за стіл сідати, а його все нема, – подумала Валя. Але тут же брязнув дзвінок у двері. Валентина поспішила відкривати. – Славко, ну нарешті! Давай сумку, а ти що такий радісний? – здивувалася дружина, побачивши чоловіка. – А в мене для тебе подарунок? – усміхнувся Славко. – Який ще подарунок? – здивувалася жінка. – Ось, тримай, – чоловік простягнув жінці подарунок. Валентина глянула на нього і застигла на місці

– Валю, ну навіщо ти хліб псуєш? Валю, ти мене не чуєш? – перепитала бабуся.  Але онука так само задумливо перемішувала ложкою курячий суп. У лівій руці у неї був хліб, м’який, чорний, запашний. Валя зминала кульки з хліба та їла, це так смачно! Вона завжди так робила, коли хвилювалася. – Ой, бабусю, вибач, я … Читати далі

Марія бігала по квартирі і зазирала куди тільки могла. Вона вже й під ліжком подивилася і навіть на балконі глянула, але її телефона ніде не було. – Ти не бачив мій телефон?! – запитала вона у чоловіка. – Ні, – розсіяно озвався Віктор. Він побіг у спальню і приніс свій телефон. – Набери себе й послухай, де дзвенітиме! – сказав чоловік. Марія полізла в телефон Віктора шукати свій номер. «Кохана», – прочитала вона, натиснула виклик і прислухалася. Дзвінка не було чути… – Алло, – у слухавці раптом почувся чужий жіночий голос. Марія так і застигла від несподіваної здогадки

Марія бігала по квартирі і зазирала куди тільки могла. Вона вже й під ліжком подивилася і навіть на балконі глянула, але її телефона ніде не було. – Ти не бачив мій телефон?! – нервово спитала вона у чоловіка. Марія дуже поспішала. В кафе на неї чекали подруги, але не могла ж вона піти без мобільного. … Читати далі

Катя вийшла з квартири на сходи і сіла на підвіконня. Раптом хтось відчинив двері в під’їзд. По сходах ішов якийсь високий і дивний дядько в довгому плащі. Він підійшов до вікна і став поруч. – Ти чого тут сидиш? – запитав він Катю. – Вийшла прогулятися, – здивовано сказала дівчинка. – А твоя мама де? – допитувався чоловік. – Немає її, – відповіла Катя. – Я з тіткою Наталею живу, вона заслабла зараз. – Зрозуміло, – сказала дивний дядько і сів поруч. – А маму твою часом не Ліда звали? Катя глянула на дядька й застигла від здивування

На місто спустився туманний вечір, накрапав дощ, а шестирічну Катрусю відправили гуляти. Але на вулицю їй не хотілося йти, там на майданчику нікого не було, всіх дітей забрали додому. Та й холодно, краще вона тут посидить, у під’їзді. Будинок у них із тіткою Наталею старий, чотириповерховий. Всі сусіди повернулися до своїх квартир, з-за дверей чуються … Читати далі

Марина ходила по квартирі й, зі сльозами на очах, збирала свої речі у валізу. Вона чула сміх з кухні, де сидів її чоловік з коханкою. Марина згадала, що дещо забула у ванній. Вона зайшла у ванну, згребла там з полички всі свої шампуні та флакончики. Ідучи назад, вона глянула в бік кухні. Через скло було видно силуети двох людей, які сиділи за столом. – О, Боже, моя кружка! – Марина згадала, що ще забула забрати свій улюблений кухоль. Вона відкрила двері на кухню, глянула на коханку чоловіка й оторопіла

Марина швидко ходила по квартирі й зі сльозами на очах збирала свої речі в валізу. Косметичка виявилася надто маленькою для всього, що вона вигребла з шухляди і довелося брати звичайний пакет. Марина чудово чула сміх з кухні. Вона не сумнівалася в тому, що там сміються з її наївності! Ставши над валізою, Марина згадала, що дещо … Читати далі