Віктор сидів на кухні сам. – Боже, що мені робити! – думав чоловік. – Що я наробив з цим одруженням… З кімнати пролунав голос його коханої Інни. – Вітю, ти чого там сам сидиш? – запитала вона. – Збирайся, ми йдемо на день народження… Але Віктор її не дослухав. Він встав з-за столу, накинув плащ і вискочив за двері… Він майже побіг у бік будинку, де жила його колишня дружина Ольга. Віктор подзвонив у знайомі двері. Ольга здивовано розглядала колишнього чоловіка. Віктор говорив довго, щось все пояснював… Ольга слухала чоловіка й не вірила своїм вухам

– Дуже і дуже непогана квартира, – сказав Віктор Васильович, виходячи із запропонованої ріелтором квартири разом зі своєю нареченою Інною Юріївною. Як шляхетний чоловік він залишив після розлучення велику квартиру дружині Ользі Сергіївні, з якою прожив у шлюбі понад тридцять років. Але правильно кажуть, що коханню кожен вік підвладний. Нещодавно він на конференції зустрівся з … Читати далі

Влада поверталася додому. Вона зайшла в магазин купила продуктів і з важкою торбою попрямувала до свого підʼїзду. Дівчина піднялася на свій поверх і застигла від несподіванки. Біля дверей стояла її сестра Ганна. – Ой, привіт Владо! – кинулася обійматися гостя. – Як ти? – Все добре, – здивовано відповіла Влада і запросила Ганну зайти. – Я така рада, що ти всього досягла! – нахвалювала Ганна квартиру сестри, озираючись навкруги. – А я дочку заміж видаю. І приїхала до тебе, з важливим проханням! Ось, глянь. Ганна простягнула сестрі якийсь альбом. Влада глянула на нього і застигла від здивування.

Влада вже годину слухала, як мати свариться з її батьком Петром. Вона була четвертою дочкою матері, і єдиною у батька. Її мати – Галина, як тільки народжувала, то майже одразу розлучалася. Тільки батько Влади протримався цілих сімнадцять років. Після цього у них починалися сварки. Виною всьому був характер матері – вона заводилася з півоберта, як … Читати далі

Марина з чоловіком Миколою спали у своїй кімнаті. Раптом у двері постукали і в кімнату залетіла свекруха. – Підйом! Через п’ять хвилин чекаємо на вас, – рішуче заявила вона. – Що там вже сталося? – запитав Микола у дружини, помітно хвилюючись. Молоді швидко одягнулися, привели себе в порядок і вийшли на кухню. За столом сиділи батько та мати Миколи. – Що сталося? – запитав одразу Микола. – Нам треба серйозно поговорити! – суворо сказав батько і почав розмову. Микола з дружиною вислухали батьків і застигли від почутого

Коли народилася друга дитина, Микола та Марина вирішили переїхати до батьків. – Ну, і що, що у твоїх двокімнатна? – Заявила Марина. – Вони ж удвох живуть. Якось помістимося. Зрештою, ти маєш повне право на це житло. – Будемо один у одного на головах сидіти, – невдоволено буркнув Микола, якому слова дружини сильно не сподобалися. … Читати далі

– Помий за собою нарешті ту кружку! – Кружку????! – Припиніть використовувати росіянізми! Навчимо вас, як називати речі своїми іменами!!

Часто трапляється, що слово “кружка” вживають не притаманному для нього значенні.. – Випий чаю з кружки – Помий за собою кружку… Забувайте за це слово, коли говорите про посуд. Краще використовуйте кухоль, кухлик, чашка, горнятко, філіжанка! А ще, коли говорити про термокружку, то правильно буде – термокухлик! Гляньте тільки, скільки чудових слів! Не цурайтесь їх! … Читати далі

Останні роки я працюю за кордоном, то гроші у мене є, бо я їх заробила, але це аж ніяк не означає, що я маю їх сестрі зичити чи давати. 10 тисяч євро – це ж величезна сума. І як вона мені, цікаво, їх повертати збирається? Проте Світлана мені заявила, що я мушу їй ці гроші дати, бо я їй винна. Оце так заявочка, я від своєї сестри такого точно аж ніяк не сподівалася

– Мені гроші потрібні, 10 тисяч євро. Ти ж мені їх позичиш? – каже сестра. І головне, Світлана так спокійно про це говорить, наче мова йде про тисячу гривень. Останні роки я працюю за кордоном, то гроші у мене є, бо я їх заробила, але це аж ніяк не означає, що я маю їх сестрі … Читати далі

П’ятнадцять років тому чоловік пішов від мене і сказав: «Як була простачкою з села, так і залишишся нею». Всі ці роки я мріяла зустріти його при повному параді: в красивій сукні, з зачіскою, де-небудь в торговому центрі, чи на вулиці. Але не на ринку за прилавком, в той час як він був в костюмі і з молодою дружиною

Той день нічим не відрізнявся від інших. Леся влаштувалася на своєму звичайному місці, розклавши баночки з солоними грибами на прилавку. Ось уже багато років вона збирає і солить гриби не тільки для себе, рідних і знайомих, а й на продаж. – Почім грибочки? – почула вона чоловічий солідний голос. Вона підняла очі і побачила над … Читати далі

Я самотня давно немолода жінка. У мене немає ні чоловіка, ні дітей, але є гроші, багато грошей. А є у мене ще рідна сестра. У неї дуже велика сім’я: двоє дітей, троє онуків. Дуже багато років ми з нею не спілкуємося. Вся родина дивується, але причину знаємо лише ми з нею. Я колись сказала їй, щоб вона більше не лізла у моє життя. Зараз я вже вийшла на пенсію. У мене 2 автомобілі, великий будинок. Завтра я зателефоную сестричці, хочу поговорити з нею, допомогти її дітям

У наш час, чомусь, багато жінок вважають, що самотність – це дуже погано. А сімейне життя, велика дружна родина, численні турботи та клопоти – це і є справжнє щастя. Я не згодна була з цим тоді, коли була ще зовсім молодою. Що стосується саме мене, то я все своє життя прожила в своє задоволення, чесно … Читати далі

Після весілля мого сина, я намагалася на вихідні приготувати щось з того, що він любить, і приходила до них у гості, щоб пригостити і побачитися з ними. Спочатку їх все влаштовувало. Мої свіжоприготовлені страви уплітали за обидві щоки, особливо невістка. Та одного вечора, коли я прийшла, вдома була лише невістка, вона сказала, щоб я перестала ходити до них, нехай мій син сам до нас ходить. Після того син до нас приходить один: відпочиває, їсть, але без дружини. Я вже змирилася, що з мене зробили недобру свекруху, та якось невістка сама мені подзвонила

Так склалося в житті, що тепер я свекруха, адже син одружився і тепер я маю ще й невістку. До того, як мій син одружився, я від своїх подружок дуже часто чула скарги на своїх невісток, вони були і дріб’язкові і серйозні, я якось намагалася завжди нейтральною бути в цьому питанні: вислухаю та й мовчу. Мені … Читати далі

Брат сказав, що приведе додому невістку. Мама довго готувалася, ми всі її чекали. Ольга зайшла тихенько в коридор, привіталася і сіла в куточку. Їла вона лише ложкою з салату, виделку навіть в руки не брала. Коли Микола провів Ольгу дому, батьки покликали його на розмову. Відтоді вже чимало років минуло, а мама досі у вічі невістці глянути не може

Мій рідний брат майже рік зустрічався з однією дівчиною. Звали її Злата, я з нею вже добре познайомилася. Вона така красива, все про моду знає, має гарний смак, відмінно одягається. Зі Златою мені було дуже цікаво. Вона завжди багато говорила, ми з нею ходили в кафе, вона знала де найкращі знижки та розпродажі. У Злати … Читати далі

У вихідні Катя їздила в село до дідової хати. Розпалювала грубку в холоди. Прогноз не віщував доброї погоди, вночі звіялася заметіль. Перемело вуличку. І дорогу.Стyкіт у двері спoлохав Катю. Відчинила. Перед порогом стояв незнайомий молодий чоловік. “Тут і доля тебе знайде” – збулися дідові слова

Долю і конем не об’їдеш. – Ну й, застряг я тоді посеред дороги. Наче посеред світу, заметеного снігом… За матеріалами “Наш День” “Спинилась доля серед заметілі”. Автор Ольга Чорна Катя усміхається. Григорій ніжно обіймає дружину. За вікном заметіль. Світу Божого не видно. Хтось нарікає на таку погоду. А Катя гріється в обіймах коханого. І дякує … Читати далі