Uncategorized

Лариса посмажила курочку, зварила борщ і вирушила на дачу до чоловіка. Ще здалеку жінка помітила, що машини Миколи біля будинку немає. – Дивно, він же точно на машині поїхав, – подумала Лариса. Вона піднялася на ґанок, відчинила двері – у хаті порожньо. – Та де ж він? Ми ж домовилися, що я сьогодні приїду, – здивувалася Лариса. Жінка зайшла на кухню, поставила борщ і курочку в холодильник, і сіла за стіл, щоб набрати до Миколи. Раптом Лариса помітила на столі якусь записку, вона прочитала її і застигла на місці

Автор

Микола Іванович сидів на кухні у дочки та їв сосиски. Підчіплював виделкою, дивився задумливо, мачав у кетчуп і довго жував, хитаючи головою. Наче своїм думкам дивувався. – Тату, я тобі у кімнаті Володі постелю, гаразд? Ну куди ти на ніч дивлячись на дачу поїдеш, адже будинок холодний, поки прогріється. Тааату, ти мене чуєш? – Марина … Читати далі

Ганна гостювала у своєї доньки. Ніч видалася надзвичайно спекотною для ранньої весни, Ганна прокинулася від того, що дуже захотілося пити. Намагаючись не шуміти, жінка вийшла з кімнати і попрямувала на кухню за склянкою води. На шляху її зупинили голоси, що долинали зі спальні дочки та зятя. Андрій говорив роздратовано, кожна фраза була чутна в коридорі. – Це що, Андрій з Мариною сваряться? – здивувалася мати. Ганна причаїлася біля дверей спальні молодих, прислухалася до їхньої розмови і остовпіла від почутого

Автор

– Ти чому приїхала, мамо? Сталося щось? – тривожно спитала Марина, впускаючи матір у квартиру. – Ні, доню, нічого не сталося, – заспокоїла Ганна дочку. – Просто скучила. Ось вирішила вас провідати. Вона перевела погляд на зятя, що зʼявився за спиною дочки. – Я ненадовго, Андрію. Не проженете? Чоловік знизав плечима і сухо привітався з … Читати далі

Ігор прийшов додому з роботи. Зазвичай, Олена його зустрічала, а сьогодні в квартирі була тиша. – Кохана! Ау-у-у! Ти вдома? – гукнув Ігор, знімаючи куртку та черевики. Пройшов на кухню. Олена сиділа за столом, у руках у неї був якийсь лист. – Ти чого не зустрічаєш чоловіка? Щось сталося? – запитав Ігор. – На, почитай, – з викликом сказала Олена і кинула листок Ігореві. Згорнутий лист обігнув дугу у повітрі, і спланував на підлогу. Ігор нахилився, підняв листок, розгорнув його, швидко переглянув і…застиг від побаченого

Автор

Ігор прийшов додому з роботи. Зазвичай, Олена його зустрічала, а сьогодні в квартирі була тиша. – Кохана! Ау-у-у! Ти вдома? – гукнув Ігор, знімаючи куртку та черевики. Пройшов на кухню. Олена сиділа за столом, у руках у неї був якийсь документ. – Ти чого не зустрічаєш чоловіка? Щось сталося? – запитав Ігор. – На, почитай, … Читати далі

Олена прийшла додому пізно. Вона роззулася в коридорі й пішла у ванну помити руки. – Доню, нарешті ти вдома! – почувся з кухні голос її матері Марії Петрівни. – Ходи вечеряти, ми з батьком тебе вже чекаємо! Олена мовчки зайшла на кухню й похмура сіла за стіл. Марія Петрівна підсунула їй тарілку супу з фрикадельками, але та навіть не глянула на нього. – Доню, що трапилось?! – захвилювалася мати. – Я не знаю, що подарувати моєму Сергію… – пробурмотіла Олена. – А я знаю точно, що йому треба! – несподівано аж вигукнув батько. Всі здивовано обернулись до чоловіка

Автор

Олена прийшла додому пізно. Вона роззулася в коридорі й пішла у ванну помити руки. – Доню, нарешті ти вдома! – почувся з кухні голос її матері Марії Петрівни. – Ходи вечеряти, ми з батьком тебе вже чекаємо! Олена мовчки зайшла на кухню й похмура сіла за стіл. Марія Петрівна підсунула їй тарілку супу з фрикадельками, … Читати далі

Катя повернулася додому з пакетом в руках. Її мати Світлана сиділа на кухні біля вікна. З вулиці тягло холодом, але вона цього не помічала. Жінка дивилася кудись вдалечінь, не бачачи нічого навколо. Пакет в руках Катя здавався таким безглуздим і громіздким у цій темній, похмурій кухні… Катя підійшла ближче. – Мамо, – тихо сказала вона. Її голос було майже не чути. Світлана відповіла не одразу. Вона не обернулася, навіть не глянула на дочку. Але коли жінка нарешті подивилася на Катю – в її голосі прозвучав подив! – Що це в тебе таке?! – ахнула Світлана. – Де ти взяла? Жінка застигла від здивування

Автор

Катя прийшла додому після школи, кинула рюкзак у коридорі і одразу попрямувала до кухні. Вона підійшла до холодильника, відкрила дверцята і зазирнула всередину. Там було порожньо, як завжди, якщо не рахувати однієї сосиски. Вона скривилася, але все-таки взяла її, прикидаючи, чи можна хоч якось нею наїстися. Як же ж вона сподівалася, що там буде хоч … Читати далі

Микола вийшов з машини й поцілував Олю у щічку. – До зустрічі! – сказав він, сів за кермо й поїхав. Оля підійшла до підʼїзду. – Хто цей мужик? – раптом почула вона знайомий голос. – Ого! Яка зустріч! – сплеснула руками жінка. – Невже це ти Олежику, власною персоною?! – Олю, та ти гуляла десь! – здивувався її колишній чоловік Олег. – Ну, зрозуміло, важко тобі без мене. Значить так – я прийшов миритися! Біля Олежика стояла якась велика дивна коробка. Оля придивилася до неї й ахнула

Автор

Оля сиділа зі своєю подругою Катею в кафе. Незважаючи на прекрасну погоду, Оля була похмура – недавнє розлучення з чоловіком не давало їй спокою. – Уявляєш, який дріб’язковий: «Віддай мені кавоварку, яку мої батьки подарували нам на весілля, і срібні ложки теж». Ложки, Катю! Жив у мене в квартирі, отримував копійки, і ложки йому знадобились! … Читати далі

Віра мила посуд, а Ігор ліниво дивився телевізор, коли раптом пролунав дзвінок у двері. – Ти чекаєш на когось? – запитала Віра, кидаючи погляд на чоловіка. – Ні… – Ігор спохмурнів і пішов відкривати. На порозі стояла Оля, сестра чоловіка. – Приїхала! – радісно вигукнула вона, відразу кинувшись обіймати Віру. – Як я рада вас бачити! Ну дякую! Без вас нічого не вийшло б! – Олю, за що ти дякуєш? – не зрозуміла Віра. – А ти виглянь у вікно! І все зрозумієш! – радісно продовжила зовиця. Віра повіляно підійшла до вікна, подивилася вниз і застигла від побаченої картини

Автор

Віра кружляла по кухні, намагаючись швиденько налити чай. Жінка виймала заварку, а на столі вже стояв торт. – Ігоре, дай чашки, – попросила вона чоловіка. – Тримай, – відповів Ігор, передаючи їй спочатку одну, потім іншу. Він допомагав їй, не кваплячись, але спритно підставляючи блюдця і викладаючи ложки на край. У цей момент у дверях … Читати далі

Ірина в хорошому настрої поверталась з роботи. По дорозі вона зайшла в магазин і набрала дві важкі торби продуктів. Вона хотіла приготувати чоловікові смачну вечерю. Ірина з важкими сумками зайшла в будинок і просто оторопіла! Всі речі, і навіть дитячі з шаф у кімнаті та спальні, валялися на підлозі по всьому будинку! Полиці у шафах були порожні! Ірина не знала, що й думати! Жінка набрала номер свого чоловіка. – Це я тобі все влаштував! – раптом сказав той у слухавку. Ірина так і застигла з телефоном в руках

Автор

Ірина, почувши мелодію на телефоні, вийшла на кухню, взяла його з полиці та побачила, що дзвонить подруга: – Алло, привіт Надійко! – Привіт! Іринко, дзвоню тобі я не просто так, – сказала в телефон Надія. – Ну зрозуміло, ти ж у нас ділова, і просто так ніяк, а тільки з приводу, – жартома відповіла Ірина. … Читати далі

– Все, Настю, між нами все скінчено! – заявив дружині Михайло. – Я хочу справжню родину, дітей. Ти не можеш мені цього дати. Я вже подав на розлучення! Тобі три дні на збори. Як поїдеш – подзвони… Настя зібрала свої речі й поїхала у село. Там у неї була хата… Минуло два тижні. Настя вже звикла до села. Михайло не дзвонив і не писав. Тільки надійшло повідомлення про дату розлучення. Одного дня Настя пішла на прогулянку до озера. Коли жінка повернулася, то побачила біля хати… Машину Михайла! – А що це ми тут робимо?! – гукнула вона. Михайло застиг від несподіванки

Автор

– Все, Настю, між нами все скінчено! Я хочу справжньої родини, дітей. Ти не можеш мені цього дати. Я довго чекав, терпів. Мені потрібний син. Я вже подав на розлучення! Тобі три дні на збори. Як поїдеш – подзвони. Я поки що у мами поживу. Поспішай, мені треба підготувати квартиру для дитини та її матері. … Читати далі

Ольга готувала вечерю, коли на кухню увійшов чоловік. – Оля. У мене до тебе дуже серйозна розмова, – з важливим виглядом сказав Василь. – Я тебе слухаю, – відповіла Оля. – Давай спочатку поїмо, коли ситий, краще все вирішувати, – додав чоловік. – Ага, а раптом ти зібрався від мене йти, то я тебе ще годувати повинна? – єхидно додала дружина. – Як ти могла таке подумати? Але розмова і справді серйозна, – почав було Василь, потім на хвилину зупинився, зібрався з думками і все виклав дружині. Ольга вислухала чоловіка і застигла від почутого

Автор

– Оля. У мене до тебе дуже серйозна розмова, – підійшов до дружини Василь. – Я тебе слухаю. – Давай спочатку поїмо, на ситий шлунок краще все вирішувати. – Ага, а раптом ти зібрався від мене йти, так краще йди голодним. Твою порцію ми завтра з’їмо. – Як ти могла таке подумати? І взагалі, завжди … Читати далі