Uncategorized

– Славко, швидко поклади сир на місце! – Неголосно промовила жінка, побачивши, як чоловік швидко дістає з холодильника все, що йому сподобалося. – Я залишила його, щоб завтра вранці на кашу дітям потерти. – Галю, чого ти починаєш? – обурився Слава. – Для рідного чоловіка сиру шкодуєш. Тут всього – на один зубок. Чоловік, не … Читати далі

Валентина поправила фоторамку на стіні, прискіпливо оглянула результат, і посміхнулася. У новій квартирі поступово ставало затишно. Після весілля минуло лише два місяці, але дівчина вже встигла створити в орендованому житлі атмосферу справжнього будинку. – Максиме, вечеряти! – покликала Валентина чоловіка, розставляючи на столі тарілки з пастою та соусом. – Вже йду, – озвався Максим зі … Читати далі

— Вибачте, що так пізно, але нам більше нікуди йти. -Тепер ваш дім буде і нашим,- почервоніла найкраща подруга дружини із сином на руках, і впевнено увійшла. Чоловік сором’язливо опустив очі. Світлана тримала на руках синочка, затягуючи велику валізу в коридор. — Звісно, заходьте,- Настя відчинила ширше вхідні двері. Сергій мовчки стояв, опустивши голову. — … Читати далі

-Матвій, а де мій гаманець! – заволала Тетяна на весь дім так, що всі прокинулися. Тринадцятирічний Матвій зітхнув і виліз із ліжка. Коли він вийшов із кімнати, вся родина вже була у зборі. Мама з Оленкою стояли у дверному отворі, в якому не було дверей. Щонеділі, з ранку, мати возила сестру на танці. Тато вискочив … Читати далі

– А чого ти до мене приїхала, мамо? Ти ж все життя Надії допомагала, от тепер до неї за допомогою і звертайся! – заявив мені син. Віталій навіть не запропонував мені зайти в дім, говорив зі мною на порозі, слова його були холодними, а погляд чужим. – Синку, невже ти рідну маму в дім не … Читати далі

– Вареники у неділю – це тема. Смачніших, ніж твої, я не їв ніколи, – нахвалює мене мій колишній чоловік, доїдаючи ще добавку. А заодно цікавиться справами наших дітей, бо він саме заради них і прийшов – після розлучення він у нас став “недільний тато”. Ми з Олегом розійшлися чотири роки тому з його ініціативи. … Читати далі

– Ти жартуєш? – здивувався Микита, – як таке може бути? Тобі ж лише двадцять один рік! І чому ти раніше нічого не говорила? Алла пригорнулася до чоловіка, віддано зазирнула у вічі:– Я боялася, що ти розлюбиш мене і передумаєш одружуватися. – А тепер? На що ти розраховуєш тепер? …Вони познайомилися випадково. Алла сильно затарилася … Читати далі

Катя прокинулася вранці та подивилася на екран телефону. На дисплеї висвітлювалося, що вона має одне непрочитане повідомлення. “Катя, приїдь до нас. Мама хоче тебе бачити”. Це повідомлення було від Поліни, її двоюрідної сестри. Але це не було дивним. Дивним було те, що тітка Віра хотіла її бачити… Кілька років їй не було діла до племінниці. … Читати далі

– Ти знаєш, Вітю, що Оленці нашій, майбутній чоловік запропонував переїхати у його квартиру? – попиваючи чай з варенням на кухні у невістки, говорила задоволена Неля Юріївна. – Дімка покликав Лєнку до себе? Та гаразд! Ну що – він вляпався! – з гумором відповів Віктор. – Міг би до весілля почекати. Пожив би, як людина. … Читати далі

Стос старих квитанцій вислизнув з шафи, коли Олег діставав парадний піджак. Він би не звернув уваги, якби слідом не випав конверт – щільний, трохи пошарпаний по краях. У таких зазвичай видають зарплатню, чи зберігають накопичення. Першою думкою було покласти конверт на місце. Зрештою, Люда може мати свої секрети. Тридцять п’ять років разом. Але щось зупинило … Читати далі