Uncategorized

Ольга Іванівна підвела голову. Жовті вогники в кутку кімнати згасли. – Ой, мабуть, довго не протягну, – виирішила Ольга Іванівна. – Та й не гріх. Пожила своє. Вже з тиждень Ольга Іванівна прокидалася посеред ночі. У темряві кімнати їй бачився якийсь силует, наче хтось хоче про щось попередити. Звичайно, це могла б бути стара плямиста … Читати далі

По тому, як Люся гримить зранку посудом, Степан одразу зрозумів, що вона не в настрої. Ще б пак – він вчора повернувся вже за північ, та ще й ціле відро риби приніс. А Люся дуже не любила її чистити. Передчуваючи неминучу сварку, Степан встав і поплентався на кухню, звідки йшли апетитні запахи яєчні. Сім’я вже … Читати далі

Коли Олексій поклав слухавку, Олена запитала:-Тобі сестра дзвонила? Що хотіла? -Так, це була Наталя. Нічого особливого не хотіла, чоловік якось дивно зам’явся, і Олена зрозуміла, що Наталя щось дійсно хотіла і говорити про це чоловікові не особливо приємно. -Добре, давай розповідай, – посміхнулася вона тому, що так добре знає характер свого чоловіка, – Я ж … Читати далі

– Оленка привіт. Ну, як ви там? Як живете, як дітлахи?– Вітаю, Марино Вікторівно. Так, нормально, я працюю, діти на канікулах. Ви там як? Не чекала на ваш дзвінок. – Ой, Олено, і не питай! Погано, зовсім погано. Хворію ось, з болячок ніяк не виберуся, то одне, то інше. Зараз ось ногу зламала, лежу, ходити … Читати далі

– Ти ж розумієш, що це не правильно, – Андрій постукував пальцями по столу, і цей звук віддавався у мене у скронях. – Квартира спільна, треба продавати! Я дивилася на його випещені руки з акуратним манікюром, і не впізнавала у цьому залітному гості свого молодшого брата. Двадцять років тому він поїхав до Львова, залишивши мене … Читати далі

Тетяна ростила двох доньок абсолютно одна. Коли її чоловік почав спілкуватися з іншою жінкою, вона не стала підлаштовуватися під обставини, з’ясовувати причину і намагатися пробачити його. Вона одразу подала на розлучення. Хоча чоловік щомісяця переказував належні за законом кошти, їй було дуже важко. Та Тетяна працювала, працювала і працювала. І по дому все встигала, мити, … Читати далі

– З якого дива я повинна когось виселяти? – обурилася у відповідь Надя. – Галя – рідна тітка твого чоловіка, май совість, стався до неї шанобливо! – Почала напружувати Марія Павлівна. – Як на вашу думку пов’язана моя повага до вашої сестри, й той факт, що я маю забезпечити її житлом на три місяці? – … Читати далі

– Не знаю, Івасику, що ти собі таке вибрав. Ні краси, ні багатства. Та вона колготи зашиває, я зайшла і бачу, що Настя твоя дирки штопає, замість того, щоб викинути ці колготи у смітник, – Люба ніяк не могла заспокоїтися, вона не могла змиритися з вибором сина, тому і постійно вишукувала щось погане в невістці. … Читати далі

– Скільки можна, Аліна! – обурювався Сашко. – Хіба ти не могла випрасувати мені сорочку ще вчора ввечері? Я ж просив тебе про це! – Так. Було діло. Просив. Пам’ятаю. – монотонно, не відриваючись від комп’ютера, відповіла йому дружина. – І? У чому тоді річ? Чому не погладила? – Так ти згадай, що я тобі … Читати далі

– Проходь, – Льоша відступився, пропускаючи мене у квартиру. – У нас якраз пиріг готовий. Я принюхалася: пахло ваніллю та яблуками. Ірка завжди вміла створити цю атмосферу затишку – щоб пироги, серветки, фіранки… Бісить, якщо чесно. Особливо коли згадуєш, як вона з’явилася в нашій родині – якось раптово, і одразу затьмарила всіх. Льошка закохався по … Читати далі