Uncategorized

Довго мене носили по селі, що я таке з чоловіком учинила, але я не мала сили більше чути поговір за спиною, тому те, що я зробила, то найменше з того, що хотіла. Чи сумувала я за дітьми – аякже, але ні за чим не шкодую.

Автор

Ми з Олегом познайомилися в профтехучилищі, я сирота, тому дуже хотіла аби у мене була родина, чоловік і багато дітей. Олег запевняв мене, що він так само хоче створити родину і ми одружилися на другому курсі. Його сім’я мене прийняла нормально, може, вони хотіли якусь багачку, але ніколи мені не відмовили в допомозі. Я так … Читати далі

Мені мама в Італію зателефонувала обурена. Вчора моя донька прийшла до неї на позички, бо вже немає на хліб: “Ти на грошах спиш. а дитина з простягнутою рукою йде? Чи так я тебе виховувала?”. Однак. я нічого не стала пояснювати, де вона зрозуміє, що те лиш на благо моїй дитині

Автор

Мені мама в Італію зателефонувала обурена. Вчора моя донька прийшла до неї на позички, бо вже немає на хліб: “Ти на грошах спиш. а дитина з простягнутою рукою йде? Чи так я тебе виховувала?”. Однак. я нічого не стала пояснювати, де вона зрозуміє, що те лиш на благо моїй дитині. Я їхала за кордон, бо … Читати далі

Ми жили у щасливому шлюбі, поки я не познайомилася з його мамою, та трьома старшими сестрами. Ось уявіть собі, що у вас погані стосунки зі свекрухою. А в мене таких свекрух четверо одразу

Автор

Я сиділа біля багаття зі слізьми на очах. Недаремно кажуть, завжди можна дивитися на вогонь, воду та на те, як тебе виганяє чоловік із дому. У 25 років я вийшла заміж, як мені здавалося, за гарного, розумного, уважного чоловіка. Ми жили у щасливому шлюбі, поки я не познайомилася з його мамою, та трьома старшими сестрами. … Читати далі

– Діду, я одружуюся, – радісно вигукнув Сашко, зайшовши в будинок. – А ​​що за наречена. Із наших? – запитав Михайло. – З райцентру. Оленою звуть, – усміхнувся внук. – А батьки хто? Може, я знаю, – продовжував дід. – Бондареко, її пізвище, – відповів Сашко. – Бондаренко… – Михайло задумався, наче згадав щось. – А як батька твоєї Олени звати? – Павло Миколайович. А що? – здивувався Сашко. Михайло змінився на обличчі, промимрив ім’я і застиг. – Все збігається, – тільки й промовив він

Автор

– Діду, у мене новина, і ти першим дізнаєшся: одружуся я, – Сашко застав вдома тільки діда і першому похвалився про весілля. Він стояв у кремовій сорочці, засмаглий, легкий вітер трохи тріпав його волосся, схоже за кольором на стиглу пшеницю. У діда Михайла в молодості був такий самий колір волосся. Михайло відклав ручну пилку, поруч … Читати далі

Тетяна пекла домашній хліб, як раптом у двері постукали. – Мамо, познайомся. Це Жанна, моя наречена, – на порозі стояв її син Ігор і посміхався. Тетяна глянула на дівчину і ахнула! – Ну, привіт, – сказала вона. – Петре, ходи сюди! – гукнула Тетяна чоловіка. – Ігорчик наш наречену привіз. Іди знайомитись. Петро вийшов у домашній піжамі. Він побачив Жанну і відкрив рота від здивування

Автор

Тетяна пекла домашній хліб, як раптом у двері постукали. -Мамо, познайомся. Це Жанна, моя наречена, – на порозі стояв її син Ігор і посміхався. Тетяна глянула на дівчину і ахнула! Коли син два дні тому повідомив про свій приїзд і ще й не один, Тетяна дуже зраділа. Хлопцю вже під тридцять, пора і сім’ю заводити. … Читати далі

Нарешті, на початку червня я таки приїхала додому. Я усього могла сподіватися, але лише не того, що побачила. Коли я під’їхала до своїх воріт, то спочатку подумала, що я щось переплутала – замість моєї старої хати стояв не дуже великий, але дуже красивий будиночок. Бачу, донька мене на подвір’ї зустрічає. – Подобається, мамо? – питає і посміхається. А у мене сльози на очі набігли, я слова не можу сказати, так мені дух перехопило від несподіванки

Автор

– Мамо, зараз не приїжджай, давай почекаємо до червня, – відговорювала мене донька, коли я сказала, що хочу на Великдень додому приїхати. Я тоді неабияк засмутилася, бо зрозуміла, що донька просто відтягує мій приїзд. “Не хочуть молоді з батьками жити…”, – подумала я тоді собі. За кордон три роки тому я їхала з великою неохотою. … Читати далі

Чоловік крім аліментів, оплачує дитячий садок і дає гроші на заправку машини. Розуміє, що я не тільки їжджу на ній роботу, а й дитину в садок відводжу, до магазину за покупками їжджу

Автор

Я розлучена і одна виховую п’ятирічного сина. Батьки в іншому місті, тому доводиться давати собі раду одній. Хоча матеріальних труднощів немає. Чоловік крім аліментів, оплачує дитячий садок і дає гроші на заправку машини. Розуміє, що я не тільки їжджу на ній роботу, а й дитину в садок відводжу, до магазину за покупками їжджу. Сама я … Читати далі

В суботу зранку чоловік кудись поїхав, сказав, що у справах, а я сіла в автобус, і сама на ринок подалася. Якби я лише знала, чим мені обернеться та поїздка. І ось в суботу ходжу я по ринку, вибираю ту розсаду, бачу, мій чоловік поміж ряди ходить з якоюсь миловидною жіночкою, значно молодшою від нього, і дівчинкою, років 14-15. Поки я ще думала, що би це могло означати, одна фраза дитини “тату, глянь сюди…” вмить все розставила по своїх місцях. У мого чоловіка є інша жінка, і у них є спільна дитина

Автор

– Навіщо тобі та розсада? Ти ж з Італії приїхала, гроші у нас є, тож ми собі все купимо, – каже мені чоловік. Я його вже кілька днів прошу відвезти мене на ринок, щоб розсаду купити, а він все ніяк часу не знайде, та ще й мене відмовляє. В суботу він зранку кудись поїхав, сказав, … Читати далі

Поки що не живемо разом, але бачити одне одного завжди раді. Загалом, я не проти з’їхатися, але він живе з хворою мамою, їй потрібний постійний догляд

Автор

Мені 42 роки. Торік їхала з відрядження та у поїзді познайомилася з чоловіком. Виявився цілком приємним супутником. Коли приїхали, то обмінялися телефонами. З того часу зустрічаємося. Поки що не живемо разом, але бачити одне одного завжди раді. Загалом, я не проти з’їхатися, але він живе з хворою мамою, їй потрібний постійний догляд. А ще він … Читати далі

Ми в неділю в парку сидимо, про життя говоримо, одна одній розповідаємо свої історії. – Олю, а з ким ти плануєш жити, коли повернешся? – якось запитала мене моя подруга, така ж заробітчанка. – От, – кажу, – прямо зараз це і з’ясуємо. Набираю я доньку, питаю чи хоче вона, щоб я коли повернуся, з нею жила. Відповідь її мене дуже засмутила, та й син теж мене неприємно здивував

Автор

– Мамо, правда, ти гроші мені віддаш? – питає мене улесливо донька. – Ми ж тобі стільки допомогли, і нам зараз дуже треба розширюватися, ти ж знаєш, яка у нас ситуація. У мене є 12 тисяч євро, які я привезла з собою. Ці гроші я заробила в Італії за минулий рік. Я врахувала всі свої … Читати далі