Коли моя найкраща подруга таки забрала у мене чоловіка. то я навіть не сердилася, а що зробити, моєму Василькові треба енергійної жінки, не те, що я. То й що, що за плечима у мене двадцять п’ять років шлюбу? Мій Василько має бути щасливим

Я не обурилася й тоді, коли Василь сказав, що квартира його батьків, тому я не маю на неї права. – Вони мені подарували для моєї сім’ї, а ти вже не сім’я. – Так, звичайно, любий, – я слухняно пішла збирати речі, щоб не затримувати щастя «молодих». Питання куди їхати не виникало – до мами в … Читати далі

З Італії з валізами мама приїхала відразу до нас. – Давай ми тобі квартиру купимо, – кажу. – Мамо, ти ж привезла гроші? – питаю, але по виразу обличчя мами бачу, що щось не так. А вона дивиться на мене і каже, мовляв, навіщо квартиру купувати, якщо у мене будинок є. На цих словах, здається, я почала вже щось розуміти – вона приїхала без нічого

– Давай ми тобі квартиру купимо, – кажу. – Мамо, ти ж привезла гроші? – питаю, але по виразу обличчя мами бачу, що щось не так. А вона дивиться на мене і каже, мовляв, навіщо квартиру купувати, якщо у мене будинок є. На цих словах, здається, я почала вже щось розуміти: – Так скільки ти … Читати далі

Марина з сестрою Тетяною поїхала на цвинтар – батьків провідати. Вони зайшли в церкву, поставили свічки. Таня своїй бабусі Ганні вперше записочку залишила. Сестри зайшли до батьків, поприбирали. Квіти у баночки поставили. – Ну що, Тетяно, ходімо, пошукаємо, де твоя бабуся Ганна лежить? – Ходімо, Марино. – Ось вона, Тетянко! Давай я фото протру. Дивись, а тут хтось прибирав, дивно. – Здрастуйте, ви до Ганни Дмитрівни? – раптом почувся чоловічий голос. Марина глянула на чоловіка й ахнула. – Цього просто не може бути! – тільки й подумала вона

-А ще у вас був величезний садок. Твоя бабуся нас часто пускала туди. Там малина росла дуже солодка. Вишні були величезні! А ще була біла малина, ні в кого тоді такої не було. І горох звисав величезними стручками. Усіх дітей твоя бабуся пригощала, можна було збирати! А потім ти народилася, а бабусі твоєї майже одразу … Читати далі

Ірина сиділа на кухні і їла мамині котлетки. Раптом у двері подзвонили. Мама пішла відчиняти. Ірини почула чоловічий голос, а невдовзі на кухню зайшла мати з букетом квітів! Ірина нахилилася і постаралася роздивитись, хто стоїть у неї за спиною. Мама відійшла в сторону й Ірина побачила усміхненого чоловіка. – До тебе гість, Іринко, – єлейним голоском сказала мама. – Ви до мене? – Ірина здивовано встала з-за столу. Вона придивилась до чоловіка й ахнула

-Ну, що сидиш? Сидячи дома чоловіка не знайдеш. Он, виставка якась в місті до нас приїхала. Сходила б. -Мамо, а чи не ти мені казала колись, що всілякі митці всі бідні і в чоловіки не годяться? – сказала Ірина. -Казала, коли тобі вісімнадцять було, коли ти на сусіда нашого заглядалася. І що? Скажеш, була не … Читати далі

– Свекруха дзвонила, твій брат розлучається, – сказала за вечерею Ліда до чоловіка. Сергій промовчав. – І що ж ти мовчиш? Підтримуєш братика? Адже він трьох дітей залишає, – завелася Ліда. – Лідо, заспокойся. Не залишає він дітей. Якщо вони розлучаються, значить на те є причини, – Сергій відсунув тарілку і вийшов з кухні. Ліді здалася дивною так реакція Сергія на цю новину. А наступного дня Ліда повернулася додому з роботи, і побачила на столі якийсь лист. Жінка прочитала його і застигла

Ліда і Сергій прожили разом 25 років. І раптом-розлучення. Що трапилося? Як люди, які прожили стільки років, можуть розбігтися? А діти? Ліда познайомилася з Сергієм, будучи студенткою, приїхавши вступати до інституту до обласного центру з маленького провінційного містечка. Склавши іспити, дві подружки пішли прогулятися набережною. На лавці кілька молодиків грали на гітарі. Ліда дуже любила … Читати далі

Анастасія важко зітхнула і витерла сльози. – Треба в магазин сходити. Хоч хліба й картоплі купити, – вирішила вона. Жінка кивала на вітання сусідів, але намагалася не говорити. Соромно було за свого сина Юрка. Анастасія пішла у дальню крамницю – там знайомих менше. Купила хліба, трохи картоплі, пару цибулин, і поволі пішла назад. Раптом біля неї зупинився великий джип, з якого вискочив якийсь чоловік і кинувся до неї. – Анастасія Валентинівно, здрастуйте! – радісно вигукнув він. – Ви хто? – жінка застигла від здивування. Вона уважно глянула на чоловіка й ахнула

-Мамо, дай сто гривень! – сказав син. -Синку, до моєї пенсії ще тиждень, а грошей зовсім не залишилося… -Не можу, треба… -Юро, ти обіцяв, що перестанеш гульбанити, на роботу влаштуєшся… -Перестану… Влаштуюся… Дай! Жінка заплакала, але вона все ж таки дістала з кишені кілька останніх купюр, і одну простягла синові. -Дякую мамо! – той взяв … Читати далі

Дачу продала, так тепер жити не хочется

Галина вже днів п’ять блукала своїм дачним будиночком і ділянкою. Втрачено бродила. Здавалося, щось забула, не доробила, не побачила. Дачу вона продала. Вона розглядала, чіпала нескінченні дорогі серцю дрібниці — старі зачитані, але улюблені книги, фотографії в саморобних рамочках, ганчірочки в шафі, старий посуд у маминому ще старому різьбленому серванті. Ні, фотографії все ж таки … Читати далі

Провчила зухвалу дружину брата

У вихідний день я планувала виспатися, але ще не було й восьмої години, коли в мої двері подзвонили. Коли я відчинила, то на порозі побачила Зіну, дружину мого брата. Я знала, що вона собою представляє, і навіть не здивувалася її візиту. Зіна була до неможливості безцеремонна особа, ніколи не попереджала про свої візити. Прийшла вона … Читати далі

– Що ти за мати така! Інші з заробітків приїздять, то своїм дітям допомагають! Он Тетяні, подрузі моїй, мати, як приїхала з Італії, відразу машину новеньку купила, барахла фірмового понавозила, а ти що

-Мамо, яка подорож, що ти верзеш! Невже тобі не жаль витрачати такі кошти? Ти ж і так 15 років по Чехії подорожувала, совість в тебе є? – розходилася донька. Гарно влаштувалася! Квартиру, значить собі купила, ремонт сучасний в ній забабахала, живеш, як тобі заманеться! А про нас із Сашком ти подумала? – Он, як ти, … Читати далі

Нічого не бійся в цьому житті, адже в тебе знаєш, який янгол-охоронець за спиною: красивий, із смарагдовими очима, кохаючий і оберігаючий тебе від усіх бід і негараздів і звуть твого ангела – мама

Пропрацював пожежником я років десять і різне траплялося, але один випадок запам’ятався мені найбільше.Глибокої ночі надійшов виклик про спалах приватного будинку. Прибули на місце, оцінили ситуацію, дізналися, що в будинку можуть перебувати дві людини: жінка похилого віку і дитина п’яти років. Бабусю ми виявили швидко, лежала непритомна на підлозі в одній із кімнат, а хлопчика … Читати далі