Uncategorized

Микола вирішив заскочити в кафе. Чоловік дуже хотів кави. А як же ж?! Вдома слаба дружина і син! Він цілими днями на ногах. Але сьогодні до них навідалася теща, дружина почувалася трохи краще. От Микола і вирішив ну хоч трохи розслабитися. – Кава тут чудова, – вкотре подумав він, сьорбаючи гарячий ароматний напій. – Микола?! – раптом почув він здивований жіночий голос. Чоловік обернувся й на мить аж оторопів

Автор

Дуже часто на весіллях з’являються нові пари. Сама атмосфера любові та романтики сприяє знайомству. І так хочеться вірити, що весільна музика не за горами та для новоявленої пари! Весілля кращої подруги стало доленосним і для Віри. Саме там вона познайомилася зі своїм нареченим Миколою. Він запросив Вероніку на повільний танець, після якого дівчина пересіла до … Читати далі

Я вже й не рада, що донька заміж вийшла та й для чого це все в сорок років? Жила б собі з тим чоловіком просто так, тим більше, що не знати, як він ще себе покаже в житті. Думаєте слухала? А далі таке почала творити, що мені те все вже на голову не налазить

Автор

У мене двоє доньок, Світланка, вона справді світлий промінчик в моєму житті – гарна, успішна, добра. Вона з самого дитинства була така, що хотілося віддати їй все на світі, а не лише своє серце. А от Аня вже пішла в чоловіка, я була певна, що якби вона була хлопчиком, то була б навіть симпатична, але … Читати далі

Світлана прокинулася рано з якимось тривожним передчуттям. Жінка вийшла на кухню, свекруха вже стояла біля плити і готувала сніданок. – Привіт, вже прокинулася? – весело запитала Віра Павлівна. – А я ось деруни смажу. – Та щось, якесь переживання не давало спокійно спати майже всю ніч, – відповіла невістка. – Нічого, таке буває. Ну, йди буди Стаса, будемо снідати, – сказала свекруха. Світлана пішла у спальню, розбудити чоловіка. Жінка відкрила двері і застигла. – Мамо, ходіть сюди! – тільки й вигукнула до свекрухи жінка

Автор

«Начебто все готове до зустрічі, – жінка глянула у вікно. – А вони, мабуть, тільки за годину приїдуть. Треба хоч чай попити, поки гарячий! Віра Павлівна сіла за стіл на кухні, і сьорбаючи чай дрібними ковтками, почала згадувати своє життя, в якому так часто чорні смуги міняли білі, і навпаки. Років до двадцяти вона жила … Читати далі

Ірина вирушила за покупками в магазин. На виході з під’їзду її зустріла якась жінка. – Ірина Віталіївна? – запитала вона. – Так, – підтвердила Ірина. – Ось значить яка ти! – посміхнулася незнайомка. – Ви взагалі хто? І що вам потрібно? – насторожилася Ірина. – Не прикидайся. Він сам все розповів, – говорила жінка. – Та що, і хто розповів, – не розуміла Ірина. Після цих слів незнайомка дістала телефон. – На дивись. Так зрозуміліше? – сказала вона. Ірина глянула  і застигла від здивування. – Але цього не може бути, – тільки й сказала вона

Автор

У неділю зранку Ірина вирушила за покупками в магазин. На виході із під’їзду на неї буквально налетіла жінка. – Ірина Віталіївна? – Запитала вона. – Так, – підтвердила Ірина. – Так от значить яка ти! – Вибачте, – насторожилася Ірина. – А що вам власне потрібно? – А на вигляд така культурна жінка, – продовжувала … Читати далі

Валентина смажила на кухні гриби. Її зять Василь лежав у кімнаті, а дочка Таня побігла в аптеку. Раптом пролунав дзвінок у двері. – Таня ключі забула, чи що? – подумала Валентина і побігла у коридор. Вона відкрила двері і застигла від здивування. На порозі стояли якісь не молоді вже чоловік і жінка. – Здрастуйте, а Василь тут живе? – запитав чоловік. – А ви хто? – здивувалась Валентина. – А ми його батьки, – сказала жінка. – Ось і знайшли ми нашого синочка-втікача! – Як це втікача? – ахнула Валентина. Жінка не розуміла, що відбувається. А далі почалося неймовірне

Автор

-Тетянка твоя скромна, як вона так швидко заміж зібралася? Чи після зальоту? Не приховуй Валя, я ж по-сусідськи, якщо це правда, то все одно скоро видно буде, – випитувала у Валентини сусідка цікаву новину. -Та йди ти, пліткарка, тобі яке діло? – обурилася Валентина. Але з самого рання весь будинок обговорював, що у Вальки, яку … Читати далі

— Ну, ось перша пішла, – сказав батько після сватання, будучи вже “під мухою”. І з іншими також вийшло. Як помітить провожатого біля воріт, так хвіртку навстіж: – Заходь, зятем будеш! Наречений спочатку сахається від такої пропозиції, потім освоїться, придивиться і з Михайловичем – як кращі друзі. Так він всіх чотирьох заміж видав

Автор

— Ну, що, Михайловичу, знову дівка? І як це у тебе виходить… п’ята і знову донька … або ж ти спеціально… — Ага, прям мріяв, – буркнув Михайлович з незадоволеним виглядом. — Та постривай, Грицько, дай хоч привітаю, – сусід Микола квапливо підійшов до Григорія Гришко, сорокарічного батька п’ятьох дочок. — З чим вітати? – … Читати далі

Отримавши сповіщення про те, що її адресу прямує посилка Маринка аж закружляла кімнатою. Подумати тільки – 40 кілограмів. То ж скільки усього сестра наскладала зі своєї Канади? Там же може бути все що завгодно. А гроші, гроші теж будуть?

Автор

Отримавши сповіщення про те, що її адресу прямує посилка Маринка аж закружляла кімнатою. Подумати тільки – 40 кілограмів. То ж скільки усього сестра наскладала зі своєї Канади? Там же може бути все що завгодно. А гроші, гроші теж будуть? Щасливі думки витісняли одна одну. Дівчина щогодини зазирала в додаток відслідковуючи посилку. В голові роїлись здогадки, … Читати далі

— А я все одно Людку вижену, – сказав Сергій, – будинок мій, мати мені його підписала, тож із ким хочу, з тією і живу. Олег кашлянув, не знаючи, що заперечити у відповідь. Він подивився у вікно. Там, під вікнами, на призьбі, сиділа Людмила і плакала. Олег чомусь одразу визначив, що вона плаче. Серце чомусь стиснулося. Хоч і в одному селі живуть, але Олег не знав її життя, та й не цікавився, різниця в них у віці десять років, не його ровесниця. — Слухай, запитав Олег Іванович, – а йти їй є куди? — А мені до одного місця, куди вона піде

Автор

Коси Люда зберегла довгі. Якось звикла до них, і не хотіла розлучатися навіть у заміжжі, хоч і важко доглядати. До того ж турбот побільшало: дім, чоловік, донька підростає… Люда все для дому старається, хватка виявилася дівчина. До тридцяти років довгу, темну косу заплітала і скріплювала шпильками, але чоловік Сергій все одно, за нагоди, міг легко … Читати далі

– Ганнусю! – раптом почувся позаду такий знайомий чоловічий голос. Ганна здригнулася і поспішила по тротуару далі. – Ганнусю, та зупинись ти! Це ж точно – ти! – не вгавав чоловік. Ганна додала ходу, але чоловіча рука торкнулася її за плече. – Ганнусю, ну ти чого?! Це ж я, Віктор! Ганна, зібравшись із силами, різко обернулася, і не вірячи своїм очам, прошепотіла: – Господи, Вікторе… А я думала, мені твій голос ввижається. Але… Як же ж так? Цього не може бути! Тебе ж давно не стало… Віктор аж очі вирячив від здивування

Автор

– Ганнусю! – раптом почувся позаду такий знайомий чоловічий голос. Ганна здригнулася, втягла голову в плечі, і, боячись обертатися, поспішила тротуаром далі. – Ганнусю, та зупинись ти! Це ж точно – ти! Ганна додала ходу, але чоловіча рука торкнулася її за плече. – Ганнусю, ну ти чого?! Це ж я, Віктор! Ганна, зібравшись із силами, … Читати далі

Якщо не хочете мене приймати у себе, то купіть мені квартиру, – заявила мама нам з братом. Ідея непогана. Але чи заслужила мама своєю поведінкою протягом життя, щоб ми їй квартиру купували? А з іншої сторони – другого виходу у нас просто немає

Автор

– Якщо так, Надійко, то мені доведеться жити з тобою, – заявила мені мама. Я дещо здивувалася такій постановці питання, тому перепитала, чому мама так вирішила. Я заміжня, маю чоловіка і двох дітей, живемо ми в своїй трикімнатній квартирі. Місця, начебто, і багато, але куди ще моя мама? Мама приїхала з Італії, де вона жила … Читати далі