Коли невістка сказала, що її мама їде на поміч із малюком, я здивувалась, бо ж вони у мене жили і я хоч працювала. та повернувшись із роботи одразу брала дитя і давала Олі відпочити. Ну, але сваха теж бабуся, то чого маю боронити їхати? Погодилась я на свою голову.

Коли невістка сказала, що її мама їде на поміч із малюком, я здивувалась, бо ж вони у мене жили і я хоч працювала, та повернувшись із роботи одразу брала дитя і давала Олі відпочити. Ну, але сваха теж бабуся, то чого маю боронити їхати? Погодилась я на свою голову. Стільки я вже по квартирам із … Читати далі

Олена Сергіївна пекла пироги. Сьогодні приїдуть її діти із своїми сім’ями. Жінка накрила стіл і стала чекати. – Ось і приїхали, – зраділа Олена, коли у двері постукали. Всі сіли за стіл, розмовляли, куштували пироги. – Мамо, а батько де? – раптом запитав старший син Микола. – Поїхав у справах, – відповіла жінка і зупинилася. – А знаєте, у мене є новина для вас. Батько зараз приїде, і все зрозумієте. – Яка новина? – здивувалася донька Оля. У цей момент двері в будинок відчинилися, і увійшов батько. Раптом всі перевели погляд на двері і застигли від здивування

– Миколо, ти чого? Приїжджай! Припини, всі збираються! Так, ось прямо всі, чуєш. Так! Просто на день матері! – Микитенко вигукував у трубку. – Тату, тихіше, він і так чує, – дочка сиділа над підручниками, намагаючись зробити уроки. – Потерпи, дочко… Миколо, ти мені це… припиняй! Навіть Маринка з Києва приїде, тож приїжджай. Чудовий подарунок … Читати далі

Ірина повернулася додому. Жінка їздила в село, відвідати маму. – Привіт, як мама? – усміхнувся Степан, побачивши дружину. – Сьогодні, Слава Богу, нормально, – відповіла Ірина, і пішла до своєї кімнати. Вона хотіла зателефонувати мамі, але в неї сів телефон. – Степане, а де твоя зарядка. Я свою у мами забула, – запитала Іра у чоловіка. – Ой, вона в машині, – відповів він. Ірина взяла ключі і пішла на парковку, повернулася за п’ять хвилин. – Ну, що знайшла? – запитав Степан. – Як ти міг?! – вигукнула Іра і заплакала. Степан здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи

– Ірино, що сьогодні на вечерю? – спитав Степан. – Зараз хвилинку. Що ти сказав? – перепитала дружина. Іра сиділа за комп’ютером і розмовляла скайпом з колегою. – Я кажу, вечеряти будемо? – Степане, там борщ у холодильнику, нагрій. Мені зараз ніколи. Іра та Степан були одружені чотири роки і жили у квартирі його мами … Читати далі

Людмила з чоловіком і сином приїхали в гості до її матері. Мати раптом вирішила вийти заміж і вони хотіли побачити нареченого. Людмила відкрила хвіртку і перша зайшла на подвірʼя. Чоловік із сином за нею. Людмила рішуче постукала в двері. – Мамо, це ми! Відкривай! – голосно гукнула вона. В хаті почувся якийсь шурхіт і шепіт. Нарешті двері відкрилися і на порозі зʼявилася радісна мати Людмили. Поруч із нею стояв статний чоловік і усміхався. – Роман Олександрович. Так би мовити, наречений, – сказав він. Людмила глянула на нареченого й ахнула! Вона його знала

– Та чого ти розійшлася, Людо?! – сміявся Михайло. – Ну, зібралася вона заміж. А тобі що?! Чи боїшся, що вітчим сваритися буде? Так ти не бійся! Я якщо, що за тебе постою! Михайло сміявся, але його дружині було явно не до сміху. Людмила і так переживала, а тут ще цей жартівник! Вона недобре подивилася … Читати далі

Андрій був на роботі, вони з колегами обговорювали об’єкт, який вимагав термінової здачі. Раптом пролунав телефонний дзвінок. На екрані висвітився номер дружини. – Світлана ж знає, що у мене важливі переговори. Чому тоді дзвонить? – здивувався Андрій. Чоловік вибачився перед колегами і прийняв виклик. – Що сталося? – одразу запитав він. – Це Андрій? – запитав незнайомий голос. – Так це я! А звідки у вас телефон моєї дружини? – запитав чоловік. – Андрію ви не хвилюйтеся. І краще присядьте, – раптом сказав голос у слухавці. – Що сталося?! – вигукнув Андрій, не розуміючи, що відбувається

Андрій оглянув кімнату. Тихо та порожньо. Чоловік пішов у спальню, потім у кухню. Скрізь була ідеальна чистота, наведена донькою три дні тому, але саме це найбільше пригнічувало. Квартира перестала пахнути життям. Життя ніби застигло в ній і навіть веселі, різнокольорові квіти на підвіконні вже не тішили око. Несподівано на Андрія наринуло хвилювання. Він взяв дорожню … Читати далі

– Синку нам з батьком не подобається твоя Оксана! – сказала Зінаїда Петрівна. – Заходила я недавно до вас, так вона сказала, що їй ніколи! І що я можу сама собі зробити чай і попити на кухні! Залізла я в шафки на кухні, а там… Безлад! Гречка розсипана, макарони розкидані. Хазяйка з неї ніяка. Пил скрізь! Ігор тільки посміхався. – А ще вона говорила дивні слова, – не вгавала мати. – Ось, дивися, я записала. Зінаїда Петрівна полізла в гаманець і дістала звідти якийсь папірець. Ігор глянув на нього й застиг від здивування

– Синку, ти мене вибач, звісно, але нам із батьком не подобається твоя Оксана. Точніше те, чим вона займається. – Мамо, а чим вона таким займається, не розумію? – Ну, як же ж… В інтернеті з чоловіками знайомиться і гроші з них бере. Ми знаємо, як це робиться. По телевізору показували таке. Ігор засміявся. Придумати … Читати далі

Ігор лежав на ліжку і читав журнал. Настрій був поганий. Раптом у кімнату зайшла його дочка Дарина і стала на порозі. – Татусю, можна я приберу в тебе? – тихенько спитала вона. – Мені треба пил протерти і пропилососити килим… Ігор байдуже глянув на дочку, махнув рукою, і вмостився на ліжку зручніше. Дарина почала прибирати, тихо ходячи по кімнаті. І тут раптом Ігоря осяяла несподівана думка! Він сів на ліжку і сказав: – Даринко, підійди до мене. Дарина здивовано дивилась на батька

Вони познайомилися, будучи ще студентами. Ігор, міцний сільський хлопець, вступив в училище. Вчився Ігор добре. Голова в нього була тямуща, і після училища його було направлено в інститут. На першому курсі перед зимовими святами була студентська вечірка. Хлопці чекали на цей захід особливо захоплено, оскільки на нього були запрошені студентки місцевої консерваторії. Ігор майже всю … Читати далі

Тетяна закінчила мити памʼятник, підлила квіти і сіла на лавці. – Ну, добре, мамо, я побіжу. Бувай, – Тетяна глянула на годинник, електричка за сорок хвилин. Перш ніж піти, Тетяна озирнулася подивитися: чи все гаразд? Пам’ятник був чистенький, із фотографії посміхалася молода мама. – Ну все бувай, – ще раз попрощалася Таня і пішла в сторону виходу. Раптом жінка помітила якусь занедбану могилку, неподалік маминої. – Дивно, чому я раніше не помічала її? – подумала вона. Таня підійшла ближче до цього пам’ятника, гляну на фото, і застигла на місці

Закінчивши мити пам’ятник, Тетяна підлила квіточки і сіла на лавці. – Знаєш, мамо, вчора до мене в бібліотеку заходила Наталка, ми з нею дружили в п’ятому класі. Пам’ятаєш її? Її батьки потім виїхали жити в Німеччину. Батька запросили туди працювати за контрактом. А потім вони там так і лишилися, прижилися. Я її не впізнала, вона … Читати далі

Микола святкував день народження. Його кохана Ліза пропилососила квартиру, витерла пил. Вона уклала волосся і вискочила в магазин біля будинку. Ліза купила торти, мандарини, помідори чері й хліб. Ліза принесла покупки додому. Вона глянула на годинник – скоро привезуть пироги, піцу й суші! Та й гості вже на підході. Ліза пішла в кімнату. Вона дістала одяг і раптом намацала рукою якусь незнайому коробочку. Ліза одягла улюблену сукню й пішла шукати Миколу. Він стояв у залі зі стурбованим обличчям! Ліза поклала перед ним незнайому коробочку. Микола глянув на неї й ахнув

– Ти не бачила мою бритву? – Микола із посмішкою вранці зазирнув у кімнату Лізи. Микола мав чудовий настрій. Сьогодні вихідний, у нього день народження, увечері будуть гості. Ліза вже всього наготувала, замовила. – Ліза, я поклав її в шухляду, ти не бачила? – Микола зайшов у кімнату, здивовано розвівши руками. – Ні, Микольцю, не … Читати далі

Тетяна з самого ранку поїхала в магазин купити подарунок. Її запросив на день народження випадковий знайомий. Вона купила рюкзак, гарний і дорогий, а потім вирушила за адресою. Тетяна підʼїхала до будинку, глянула на нього й ахнула. Добротний новенький будинок, доріжка з гравію, сад… Раптом на порозі зʼявилася бабуся іменинника. – Тетянко, проходьте! – гукнула вона радісно. Вона зайшла, зняла шубку, вручила імениннику подарунок, як тут з вітальні вийшов якийсь чоловік. Він простяг Тетяні свою випещену руку й сказав: – Дмитро Олександрович, батько цього хлопаки. Тетяна подивилась на нього й застигла від несподіванки

Перший день зими розпочався не дуже вдало. Тетяні треба працювати, а погода погана. Йшов сніг упереміж із дощем, температура знизилась до нуля, і ні туди, ні сюди. Так що курточка відпадала, довелося надіти пуховик і теплі черевики. Робочий день був перший після довгої перерви. Влітку вона була така щаслива зі своїм Олежиком, що легковажно звільнилася … Читати далі