Uncategorized

Яна вже спала, як раптом на тумбочці задзвенів її телефон. Яна сонно глянула на екран. Дзвонила її подруга Наталя. – Дванадцята ночі… – ахнула Яна. – Що ж там таке в неї? Вона стривожено взяла слухавку. – Привіт, Наталочко! – сказала Яна. У слухавці раптом почувся плач! – Наталочко, що сталося?! – Яна аж присіла на ліжку. – Ігор… Мені зрадив, – сказала Наталя. – О, Боже… – тільки і змогла вимовити Яна. Вона не вірила своїм вухам

Автор

Яна підхопила паперовий пакет із химерними візерунками і, посміхаючись, вийшла з магазину. Вона завжди раділа, коли йшла в гості до Наталі, своєї подруги з минулої роботи. Так, Яна тоді звільнилася і вирішила працювати вдома. Чоловік увесь час був у роз’їздах, мама багато була слаба. З донькою допомагати було особливо нікому. Рішення далося нелегко, але зараз … Читати далі

У мами завжди хтось винен. То батьки, то чоловік, то співмешканець. Тепер черга дійшла і до мене. Я теж виявилася винною

Автор

У мами завжди хтось винен. То батьки, то чоловік, то співмешканець. Тепер черга дійшла і до мене. Я теж виявилася винною. Нібито саме я змусила маму вигнати її співмешканця, чим зіпсувала їй життя. Маячня чистої води, але мама в цьому впевнена і постійно нагадує про мою “провину”. Батьки мами були винні у тому, що не … Читати далі

Люба поприбирала в квартирі, приготувала смачну вечерю, накрила стіл. Вона чекала свого коханого Валерія з неприхованою радістю. Зараз він прийде, і Люба все йому розповість! – От Валерій зрадіє! – радісно думала вона. – Цікаво, він мені напевно одразу зробить пропозицію? – мріяла дівчина. Біля дверей почулися кроки. Люба одразу кинулась відчиняти. Вона з порога обняла коханого. – Ти чого така радісна? – здивувався той. – У нас радість, Валерію! У нас із тобою буде дитина! – Люба вся аж сяяла. – Ти що, Любо? – відсторонився Валерій. – Ти що це надумала? Люба оторопіла від несподіванки

Автор

– Дівчатка, мій як дізнався, що дитина у нас буде, то став якийсь дивний. Постійно мене запитував: – Кохана, а ти як себе почуваєш? Що тобі купити? А що сказали на УЗД? Гуляти мені казав, соковитискачку купив, а одного разу я помітила, що він в інтернеті шукав, як треба харчуватися, та й взагалі все про … Читати далі

Я увела чоловіка в подруги. Насправді все було трохи інакше, але, по суті, справи йдуть саме так. Причому, хто б що не говорив, я ні про що не шкодую. Так було потрібно, адже вона просто знищувала свій шлюб і життя коханої мною людини. З моєї точки зору, мені ще мають подякувати.

Автор

Я увела чоловіка в подруги. Насправді все було трохи інакше, але, по суті, справи йдуть саме так. Причому, хто б що не говорив, я ні про що не шкодую. Так було потрібно, адже вона просто знищувала свій шлюб і життя коханої мною людини. З моєї точки зору, мені ще мають подякувати. Вони познайомилися на одній … Читати далі

Наталя мила сходи в під’їзді, коли до неї підійшла якась жінка. – Вибачте, – сказала незнайомка. – У мене, є ключ, але я б хотіла, щоб ви стали свідком того, що я зайду в квартиру. – Чию? – не зрозуміла Наталя. – Ігоря Вікторовича, – пояснила жінка. Раптом Наталя згадала – коли сусіда не стало, саме ця жінка – Ніна, допомогла все організувати. Жінки зайшли в квартиру сусіда, і Ніна почала щось шукати. – Ой, дивіться! – раптом вигукнула вона. Наталя підійшла і побачила в руках Ніни якусь коробку. Ніна відкрила її і жінки застиги від здивування

Автор

Провести в останню дорогу Ігора Вікторовича прийшло лише кілька людей. Воно і зрозуміло, людиною він був самотньою, сім’ї та дітей не нажив, і хоча все свідоме життя віддав школі, попрощатися прийшло не дуже багато народу. Свої роки Ігор Вікторович доживав у маленькій однокімнатній квартирі, де найдорожчим був сучасний телевізор. Диван, два крісла, тумбочка та кухонний … Читати далі

Ігор повернувся з роботи додому. Дружини ніде не було. – Віра! – гукнув він. Але відповіді не отримав. Ігор зайшов у спальню і побачив там Віру, яка монотонно дивилася в ком’пютер, нічого не помічаючи довкола. – Віра! Ти чому не відповідаєш?! – повторив знову чоловік. Віра повернулася до чоловіка, вона була дуже схвильована. – Вибач, задумалася, – тихо відповіла вона. – Що з тобою? – захвилювався чоловік, помітивши стан дружини. – Ігоре, ти повинен сам побачити це! – раптом сказала Віра і повернула екран ком’пютера до чоловіка. Ігор глянун на фото, яке відкрила дружина і застиг на місці

Автор

Дзвінок у двері пролунав надто голосно. Віра здригнулася, але відкривати не поспішала, сподіваючись на те, що несподіваний гість піде і дасть їй спокій. Однак цього не сталося. Навпаки, тепер, крім наполегливого дзвінка у двері, додався ще й мелодійний дзвінок смартфона. Віра триста разів пошкодувала, що послухала маму і не вимкнула апарат, який тепер раз-по-раз намагався … Читати далі

Я розгубилася і не знала, що сказати. Взяла конверт і одразу ж пішла додому. Мабуть, мене на цьому святі не так сильно чекали…

Автор

Нещодавно у моєї невістки був день народження. Дата кругла, тому вони вирішили святкувати в ресторані. Гостей небагато, тільки найближчі, але в хорошому закладі. Син повідомив про це заздалегідь. Весь місяць я збирала невістці гроші на подарунок. Поклала конверт і потроху складала туди купюри. Довелося економити, але що поробиш. Ми з чоловіком на пенсії. З грошима … Читати далі

Марина готувала бограч, коли на кухню зайшов її чоловік Валерій. – Ох, як смачно пахне! – похвалив він дружину. – Кохана, я тут хотів запитати, а в чому я піду на весілля доньки? Валерій не вмів носити костюми і у нього ніколи їх не було. Марина глянула на чоловіка і раптом спохмурніла. – Так, доведеться йому сказати, – подумала жінка. – Тягнути більше не можна… – Ти не запрошений, – сказала вона вголос. – Як не запрошений? – Валерій так і присів від несподіванки

Автор

Майже все було готове для весілля мрії. Внесено передоплату в крутий ресторан навпіл з батьками нареченого. Замовлено найкращого у місті візажиста, куплено майже все, окрім весільної сукні. Але час ще не був. Алла виходила заміж за коханого чоловіка, за свого колегу. Їй вдалося влаштуватися у хорошу фірму. Поки що на випробувальний термін, але всі знали, … Читати далі

Марина перебирала гречку, коли на кухню зайшов її чоловік Максим. – Марино, я завтра на рибалку їду, – заявив він з порога. Марина відсунула миску з гречкою і глянула на чоловіка. – А мені значить знову з дітками сидіти?! Ти часом не забув, що у нас їх троє? – Та я на роботі гарував! – обурився Максим. – Маю повне право! – А я, значить, не маю?! Добре ж ти влаштувався! Значить так – завтра не буде тебе, а сьогодні мене. Марина швидко вискочила на вулицю. Вона ще не знала, яка неймовірна зустріч чекає її сьогодні

Автор

Марина перебирала гречку, коли на кухню зайшов її чоловік Максим. – Марино, я завтра з самого ранку на рибалку з друзями їду, – заявив він з порога. Марина відсунула миску з гречкою і глянула на чоловіка. – Та в тебе кожен вихідний як не рибалка, так зустріч із друзями! – завелася вона. – А мені … Читати далі

Віктор привіз свою наречену знайомитися з батьками. – А якщо я їм не сподобаюся, – хвилювалася Ольга, коли вони зайшли на подвір’я. – Це неможливо! Ти у мене найкраща, – підбадьорив Віктор дівчину, і відкрив двері будинку. В коридорі їх зустріла мама Віктора Євгенія Віталіївна. – Мамо, це Оля! – представив дівчину син. -Ти ж хотів представити нам свою наречену, – здивувалася жінка, поглядаючи на Олю. – Ну так це вона і є! – радісно посміхнувся чоловік. – Дивно, – підозріло сказала свекруха. Але це був лише початок, день знайомства із батьками Віктора Оля запам’ятала на все життя

Автор

Оля закохалася у Віктора з першого погляду. Високий, русявий молодий чоловік із ясними синіми очима підкорив її своїм спокоєм, розважливістю та добротою. Незважаючи на десятирічну різницю у віці, вже наявний за плечима Віктора один шлюб і наявність дитини, Оля охоче погодилася вийти за нього заміж. День знайомства із батьками Віктора Оля запам’ятала на все життя. … Читати далі