Діана пішла на базар купити капустину на борщ. Її чоловік Славко мав скоро повернутися з відрядження. Раптом вона зустріла колишню сусідку Ольгу. Ольга вийшла заміж і переїхала в інше місто. – Ой, Діанко, ну треба ж! – ахнула Ольга. – Спочатку Славка твого зустріла, а тепер тебе! – А я капустину купила, хочу Славкові до повернення борщику наварити! – сказала Діана. Ольга раптом якось дивно глянула на подругу. – Ти чого? – запитала Діана, нічого не розуміючи. – Ти мене вибач, Діаночко. Але Славко ще вчора повернувся. Одним поїздом їхали… Діана так і випустила капусту з рук

У всьому був винен колишній чоловік… Взагалі, Діана була з ним щаслива. Варила супи, накрохмалювала скатертини, виховувала дочку Настю, а в перервах працювала бухгалтеркою. Відкрилося все випадково… Чоловік поїхав у чергове відрядження, а Діана пішла на базар купити капустину на борщ. Там вона раптом зустріла колишню сусідку Ольгу. Вони п’ять років жили поряд і дружили … Читати далі

Зі мною стався доволі поширений випадок, коли ти виходиш на пенсію і розумієш, що життя вже скінчилося, що вже не заскочиш в останній потяг і не буде ні радості, ні щастя. То був у мене такий період.

І я вирішила, що на свою останню зарплату куплю собі щось справді цінне, таке про що мріяла все життя. Це я вже загнула, бо на мрію всього мого життя жодної зарплати не вистачить. Але от захотілося мені мати красиве коричневе пальто і акуратний капелюшок до нього, щоб йти по вулиці, як справжня панянка. Чогось мені … Читати далі

Валентина зайшла до маминої кімнатки. – Як же тебе не вистачає, – тихо промовила жінка, дивлячись на фото мами. У кімнаті було майже все, як за мами, у Валі рука поки не піднімається щось викинути. Відразу сльози, не може Валя поки щось чіпати. Зайшла Валя за теплою кофтою, вона занедужала. – Десь мамин теплий пуховик тут був, – сказала жінка, взяла табуретку і полізла до антресолей. Валентина відкрила антресоль і застигла від здивування

– Доню, я мабуть не поїду з вами, – мама з надією дивилася на Валю. – Ну, що мені там робити? І одягу в мене нема, ну куди мені з вами?  Мама у Валі зовсім старенька, особливо не ходить нікуди, а тут рідні на ювілей їх усіх у кафе покликали. І мама сильно захвилювалася. Сама … Читати далі

Катя поверталася додому пізно. Вона обіцяла батькам, що прийде раніше, а сама загулялася… Катя тихо відкрила двері своїм ключем. Вона зайшла в квартиру і застигла від здивування. На кухні чулися якісь голоси. – Ні, не спить батько… – подумала вона. – В квартирі чувся смачний аромат свіжого грибного супчика. – Мама смачненького наготувала на вечерю, – посміхнулася Катя. Вона навшпинька підійшла поближче до дверей кухні. Батько був явно засмучений, а голос його був стурбований. Катя прислухалася, про що говорили батьки і так і оторопіла від несподіванки

Катя поверталася додому пізно. Хоч вона вже майже доросла, але все–таки! Вона обіцяла батькам, що прийде раніше, а сама загулялася… Катя тихо відкрила двері своїм ключем. – Може батько задрімав і не помітить, що я спізнилися? – подумала дівчина. Вона зайшла в квартиру і застигла від здивування. На кухні чулися якісь голоси. – Ні, не … Читати далі

Мені було сорок сім років, коли чоловік моєї сестри прийшов до мене з недвозначною пропозицією. Я знала, що рано чи пізно таке станеться, але все ж мала надію, що мене «омине ся чаша»

Моя молодша сестра Марія була на два роки від мене молодша і дуже вродлива. Тому, коли її посватав Степан, то батьки були дуже раді, адже вона йшла в дуже багату родину за мірками села. Проте, те, що вона туди йде за наймичку їй якось не пояснили. Марія не мала спокою ні в будень, ні в … Читати далі

Мені було сорок сім років, коли чоловік моєї сестри прийшов до мене з недвозначною пропозицією. Я знала, що рано чи пізно таке станеться, але все ж мала надію, що мене «омине ся чаша»

Моя молодша сестра Марія була на два роки від мене молодша і дуже вродлива. Тому, коли її посватав Степан, то батьки були дуже раді, адже вона йшла в дуже багату родину за мірками села. Проте, те, що вона туди йде за наймичку їй якось не пояснили. Марія не мала спокою ні в будень, ні в … Читати далі

Валентина та Євген в подружжі були щасливими. У Жені це був другий шлюб. Першою його дружиною його найкраща Валина подруга. Не найприємніші спогади, звісно, якщо згадати, скільки сліз пролила Оксана, доки Валя відбивала в неї чоловіка. Та Валентину не терзало сумління: пара дітей ще не мала, постійно сварилась, нарізно відзначала родинні свята, тож дівчина подружилась з одруженим чоловіком, мовляв, щоб підтримати подругу і обох примирити. Потім вона закохалася в нього і все для того зробила, щоб їх розлучити, так як їхнє кохання стало взаємним

Валентина та Євген в подружжі були щасливими. У Жені це був другий шлюб. Першою його дружиною була найкраща Валина подруга. Не найприємніші спогади, звісно, якщо згадати, скільки сліз пролила Оксана, доки Валя відбивала в неї чоловіка. Та Валентину не терзало сумління: пара дітей ще не мала, постійно сварилась, нарізно відзначала родинні свята, тож дівчина подружилась … Читати далі

Ліза відкрила двері своїм ключем і зайшла в свою квартиру. Вона глянула перед собою і так і оторопіла від побаченого. В коридорі стояли чужі жіночі черевики! Ліза здивовано підняла брови і зачинила за собою двері. – Стас! – покликала вона свого нареченого. Чоловік одразу прибіг до неї з якимось дивним, винним виразом на обличчі… – Лізочко, сонечко! – защебетав він. – Ти тільки не переживай! Дуже тебе прошу! – Хто у нас вдома? – обурено запитала Ліза і, не дочекавшись відповіді, зайшла у вітальню. Вона глянула перед собою й застигла від несподіванки

Ліза відкрила двері своїм ключем і зайшла в свою квартиру. Вона глянула перед собою і так і оторопіла від побаченого. В коридорі стояли чужі жіночі черевики! Ліза здивовано підняла брови і зачинила за собою двері. – Стас! – покликала вона свого нареченого. Чоловік одразу прибіг до неї з якимось дивним, винним виразом на обличчі… – … Читати далі

Ніна втомлена прийшла з роботи додому. Вона відкрила двері і зайшла в свою квартиру. Жінка увімкнула в коридорі світло, озирнулася навкруги і раптом вискочила назад за двері! Ніна подумала, що вона щось переплутала. Вона підвела голову і подивилася на номер квартири. – Все правильно… Моя квартира… – пробурмотіла вона й зайшла назад. Ніна уважно оглянула коридор і раптом усе зрозуміла

– Та як вона могла?! – обурилася Ніна і витерла сльози. – Не спитала! Не порадилася! Це ж треба додуматися – прийти в чужу квартиру і хазяйнувати там, як у себе вдома! Ніякої поваги! Господи, за що це мені? Все життя з нею возилася, і ось вона – подяка! Їй, бачте, життя моє не подобатися! … Читати далі

Віктор прийшов додому похмурий. – Щось сталося коханий? – захвилювалася Людмила. – З роботи звільнили, – важко видихнув він. – Я на заробітки поїду, грошенят підзароблю. І Віктор поїхав. Людмилі було важко без чоловіка, але він часто писав, та надсилав гроші. А потім повідомлення від Віктора почали приходити все рідше. Людмила вже почала хвилюватися, як раптом до неї зателефонувала подруга Оля. – Ти про свого Віктора чула новину? – раптом запитала Оля. – Ні. А що там? – захвилювалася Люда. І Оля все розповіла їй. Людмила вислухала подругу і застигла на місці

Люда ревнувала свого чоловіка до всіх, до його колишньої дружини, до сусідки по квартирі, до телефону, бо він проводить більше часу з ними, ніж із нею. Віктора це дратувало, хоч спочатку навіть подобалося. І він дивувався в душі: – Ого, як вона мене любить! Та мене ще жодна жінка так не ревнувала. Але потім йому … Читати далі