Uncategorized

Василь швидким кроком вийшов з квартири і попрямував до сміттєвих контейнерів. Він викинув сміття, купив буханець хліба у магазинчику неподалік і пішов назад. – Цікаво, чи скоро вечеря? – мрійливо подумав Василь. – І що там моя кохана Галиночка наготувала сьогодні… Василь швидко піднявся сходами на свій поверх. Чоловік посмикав ручку, але двері були зачинені! – Ну треба ж, Галя уже й двері замкнути встигла! – подумав чоловік. Він нетерпляче натиснув кнопку дзвінка. Двері широко відчинилися. Василь глянув перед собою й очам своїм не повірив..– Як таке може бути? – тільки й пробурмотів він.

Автор

Василь збирався у відрядження. Точніше його речі збирала дружина Марина, бігаючи по квартирі, складаючи сорочки та краватки, а чоловік керував цим процесом із дивана. – Васильку, курочку класти? – Я ж сказав – ніякої їжі. Я поїздом їду, щось куплю там. І взагалі в дорозі їсти не дуже хочеться. – Ну може хоч бутербродик? – … Читати далі

У Віри не стало її тітки Марини. Тітка жила далеко в маленькому селі. Віра вирішила зʼїздити туди… Насамперед вона зайшла до сусідки Ольги. – Я за Маринкою три роки доглядала, слаба вона була дуже, – казала сусідка. – А вам не повідомляла, не хотіла з місця піднімати. – Мені дуже шкода, але в мене синочок заслаб, – відповіла Віра. – Не могли ми з ним мандрувати… – Ось, Марина просила тобі віддати, якщо приїдеш, – Ольга простягла їй ключі від хати тітки і якийсь пакуночок. Віра розгорнула білу ганчірочку і так і застигла від побаченого

Автор

Віра жила з мамою, батька не пам’ятала й не знала. Мама не розповідала їй про нього зовсім. Просто мовчала. І Віра з роками втратила до цього невідомого «батька» будь–який інтерес. Нема його та й нема. Нехай це залишається маминою таємницею. Але сама вона не хотіла собі такої долі. Завжди мріяла про сильне плече і про … Читати далі

Мої батьки розлучені. Причиною стала зрада батька. Як я зрозуміла, цей зв’язок тривав кілька років, але зізнався він лише торік

Автор

Мої батьки розлучені. Причиною стала зрада батька. Як я зрозуміла, цей зв’язок тривав кілька років, але зізнався він лише торік. Мама не стала тримати тата, бо давно усвідомила, що їхній шлюб зжив себе, але сама не наважувалася поставити крапку лише через звичку. Я цю звістку сприйняла спокійно. Адже розлучення не супроводжувалося скандалами та розподілом майна. … Читати далі

Ірина вийшла з вагона поїзда і озирнулась на всі боки. Її чоловіка Олега ніде не було. Ніхто її не зустрічав… – Ну не перетрудився б, – подумала вона. – Міг би й приїхати на вокзал! Ірина дістала з сумочки телефон і набрала чоловіка. Але Олег чомусь не відповідав… Ірина зітхнула, взяла свою валізу і поїхала додому. Вона відкрила двері своїм ключем і застигла від здивування. В коридорі на поличці не було чоловічого взуття! Ірина здивовано зайшла в кімнату і раптом побачила на столику записку. Вона прочитала її і аж присіла від несподіванки

Автор

Ірина вийшла з вагона і, про всяк випадок, подивилася на всі боки. Ні, її чоловіка ніде не було, її ніхто не зустрічав… – Ну не перетрудився б, – подумала вона. – Міг би й приїхати на вокзал! Ірина дістала з сумочки телефон і ще раз спробувала зателефонувати до чоловіка. Але він чомусь не відповідав… Ірина … Читати далі

Сашко приїхав до батьків в гості. Він взяв у матері велику торбу і зібрався йти на базар купити продуктів. – Ще ковбаски купи домашньої! – гукнула йому вслід мати. – Там свіженька на ринку зажди! – Добре, мамо! – сказав він і вийшов на вулицю… Сашко уже майже все купив і вже збирався йти додому, як раптом його увагу привернула якась жінка. Він придивився до неї і так і застиг з торбою в руках. – Цього не може бути, – тільки й пробурмотів він

Автор

Ліда була красунею. Але належала до того типу жінок, чарівність яких змушувала не думати про красу. З ними просто хотілося бути поруч. Такою була Ліда. М’яке, гладке русяве волосся, зібране в пучок, приємні манери, спокійний лагідний голос. Блакитні очі дивилися на співрозмовника уважно і навіть ніжно. Дівчина вміла слухати і підтримати, і навіть якщо не … Читати далі

Ганна готувала обід, коли задзвенів телефон. – Здрастуйте, це Ганна Ігорівна? – почула вона незнайомий голос. – Так, – здивовано відповіла Ганна. – А в чому справа? – Ваш чоловік у лікарні. Приїжджайте… Ганна одяглася, взяла сумку і помчала на вулицю. Ганна була готова до всього, і навіть до того, що більше не побачить коханого… Але до того, що сталося далі, вона точно не була готова! – Ви хто?! – здивовано запитав її лікар. – Дружина… – розгубилася Ганна. – А вона хто? – лікар кивнув на молоду дівчину в рожевій кофтинці. Ганна глянула на дівчину й застигла від несподіваної здогадки

Автор

Ганна готувала обід, коли пролунав дзвінок телефону. Номер був незнайомий. Ганна витерла руки рушником і взяла слухавку. – Здрастуйте, це Ганна Ігорівна? – почула вона незнайомий голос. – Так, – здивовано відповіла Ганна. – А в чому справа? – Ким ви доводитеся Шевчуку Сергію Володимировичу? – Я його дружина… – Ваш чоловік їхав на машині … Читати далі

Рита вийшла винести сміття, коли біля контейнерів зупинилася вантажівка. Двоє хлопців дістали старе крісло, залишили його і поїхали. Рита уважно придивилася. «Гарне, тільки підремонтувати треба», — подумала і затягла його додому. – Навіщо ти це принесла? — здивувався чоловік Сергій. – Озирнись! Відремонтуємо, і буде чудове крісло, — промовила вона. Заінтригований, Сергій став знімати оббивку, поки несподівано не вигукнув: – Рито, подивись! Рита поглянула і була приголомшена.

Автор

– Сергію, ти як? – торкнулася Рита чоловіка за плече. – Наче краще. – Вставай, я сніданок приготувала! – Зараз. Сергій підвівся, вмився і сів за стіл. – Що, Рито, схоже пенсію до Нового року не дадуть, – тяжко зітхнув він. – Онукам подарунки й не купимо. – Залишилось у мене три тисячі, то треба … Читати далі

З чоловіком ми одружилися відносно рано – я тільки закінчила університет. Зараз мені двадцять дев’ять, і я маю двох дітей. Синові п’ять років і донечці три роки

Автор

З чоловіком ми одружилися відносно рано – я тільки закінчила університет. Зараз мені двадцять дев’ять, і я маю двох дітей. Синові п’ять років і донечці три роки. З останнього декрету я вийшла, щойно дочці виповнилося півтора року. На той час наша бабуся стала пенсіонеркою і була не проти займатися онуками. Добре, що вона живе недалеко … Читати далі

Марина вже збиралася спати, коли біля дверей раптом почулися стуки. Одягнувши халат, вона пішла відчиняти, а за нею ступив її чоловік Степан. На порозі вона побачила сусідського хлопця Миколу. — Дядьку Степане, зайдіть до нас, — звернувся Микола. — Маня хоче щось вам сказати. Степан без зайвих зволікань почав одягатись і вирушив до Миколиної мами. — Інтересно, чого це Марія мене згада́ла? — буркнув він, вирушаючи крізь тишу нічного двору. Увійшовши до кімнати сусідки, Степан поставив стілець біля ліжка і присів. Марія спостерігала за ним з бляклою посмішкою. — Часу в мене лишилося обмаль, Степане, — видихнула вона. — Скоро відійду з цього світу… Але спершу повинна тобі розкрити одну таємницю… Степан приголомшено дивився на неї, зовсім нічого не розуміючи.

Автор

Степан був видним хлопцем з юності. Та любив він тільки одну жінку на світі, свою дружину Марину. Любив аж зі школи, скільки пам’ятав себе, стільки й любив. Жили вони дружно, трьох дітей виховували, Мишка з Іванком і доньку Тетянку, молодшеньку. Характер у чоловіка був добрий, руки золоті. Теслі кращого в окрузі не знайти. І працював … Читати далі

Марина накрила на стіл і сіла чекати чоловіка з роботи. Вона дуже переживала, бо хотіла розповісти Михайлу важливу новину… – Що ж він скаже? – думала вона, поглядаючи на годинник. Нарешті почувся звук ключа в замку й на кухню зайшов Михайло. – Ой, а що за свято таке?! – запитав він з порога. – Я і їсти не дуже хочу… Марина ображено глянула на чоловіка. – Дитина у нас буде! – раптом сказала вона. Михайло застиг від несподіванки. – Я не знаю, що робити, – пробурмотів він і пішов у свою кімнату. Марина не знала, що й думати

Автор

– Я закохалася в нашого нового колегу Михайла! – сказала по секрету колезі Марина. – Він такий класний, прямо чоловік моєї мрії! – У тебе немає шансів, так що раджу заспокоїтись і переключити увагу на інших, – не особливо підтримувала її прагнення Світлана. – Ти вважаєш мене настільки не привабливою, що я не сподобаюся чоловікові … Читати далі