Uncategorized

Сергій повернувся додому, як раптом з дверей його будинку вийшла дружина його брата. – Привіт, Уляно! А ти що тут робила? – здивувався він. – Я до Алли в гості забігала, – відповіла Уляна і швидко пішла. Чоловік зачинив двері за Уляною і зайшов в коридор. – Алла, а чому Уляна приходила? – гукнув Сергій до дружини. – А це я вирішила зробити подарунок собі на Новий рік. Вперше в житті на таке наважилася! – відповіла дружина. – Який ще подарунок? І до чого тут Уляна? – здивувався Сергій, нічого не розуміючи

Автор

– Алла, що відбувається? – невдоволено спитав чоловік, зачинивши двері за Уляною. В будинку пахло чистотою і свіжістю, але дружина явно тільки що повернулася додому. Як же так? – Сергію, що тобі не подобається? Я вирішила зробити подарунок собі коханій на Новий рік. Вперше в житті на таке наважилася! – В сенсі? Що ти зробила? … Читати далі

Марія поверталася додому з відпустки. Жінка була вже в своєму під’їзді, як раптом зустріла сусідку. – Марія, привіт! Як відпочила? – сказала Тамара Петрівна. – Доброго дня. Добре відпочила, – усміхнулася Марія. – Слухай, тут до тебе приходила якась схвильована жінка, – почала сусідка. – Тебе не застала вдома, то вона листа мені залишила і просила передати особисто до рук. – Якого ще листа? – здивувалася Марія. – Ось, тримай, – Тамара простягла конверт Марії. – Дякую, – сказала Марія і зайшла в квартиру. Марія залишила сумки в коридорі, зайшла в вітальню, сіла на дива, відкрила листа і застигла від прочитаного

Автор

– Не треба за мною ходити! Залишіть мене у спокої! – говорила Марія Сергіївна, поспішаючи на ланч, своєму колезі, який несподівано став надавати їй знаки уваги. Він був не перший претендент на її руку та серце, особливо з того часу, як вона отримала свою високу посаду і обзавелася великою і світлою квартирою. Ось тільки машину … Читати далі

Вероніка вийшла з машини і добралася до своєї квартири. Не встигла вона перевзутися у домашні капці, як в її сумочці задзвенів телефон. Вона здивовано глянула на екран. Дзвонила її мати. – Привіт, мамо! – сказала Вероніка в слухавку. – Як у тебе справи? Щось сталося? – Ох, доню, сталося, – раптом сказала мати. – Вероніко, терміново приїжджай у село! Іринки не стало… Вероніка так і застигла з телефоном в руках, не вірячи у почуте

Автор

Вероніка поверталася додому дуже сумна. – Ну чому у мене все так? – думала вона витираючи сльози. Так, вона знала, що її Петро не любить діточок. Він про це попереджав її ще від початку стосунків… Проте Ніка зраділа, коли дізналася, що завагітніла. – Ми ж уже п’ять років разом, а це багато! – обнадіювала себе … Читати далі

Рита пішла до своєї подруги Поліни додому, щоб полити квіти і погодувати її черепашку. Поліна з чоловіком поїхали на відпочинок. Вона відкрила двері ключем, який їй лишила подруга, зайшла в коридор і оторопіла! Скрізь світилося світло, ялинка переливалася гірляндами, а телевізор голосно працював. З ванної долинали якісь звуки. Рита відкрила двері у ванну і руками сплеснула від несподіванки

Автор

Рита залишилася на новорічні свята в гордій самотності. Точніше, не в гордій, а в сумній… Найкраща подруга Поліна з чоловіком поїхала в Карпати за 5 днів до свята. Вона доручила Риті, як найвідповідальнішій з усіх її подруг, поливати квіти і годувати її черепашку. Жили вони в одному будинку тільки в різних під’їздах. Рита погодилася. Тоді … Читати далі

Максим прийшов додому з роботи, перевдягнувся й пішов на кухню готувати вечерю. Він уже досмажував картоплю, коли почувся звук ключа в замку. В квартиру прямо заскочила його дочка Світлана! Максим швидко витер руки і вибіг в коридор. – Доню, що трапилося?! – стривожено запитав він. – Тату, як ти міг?! – з порога почала дівчина. – Ти навіщо все це для мене влаштував? Я ж тебе бачила з тією жінкою! Максим так і застиг від несподіванки, не знаючи, що робити

Автор

Максим прийшов додому з роботи, перевдягнувся й пішов на кухню готувати вечерю. Він уже досмажував картоплю, коли почувся звук ключа в замку. В квартиру прямо заскочила його дочка Світлана! Максим швидко витер руки і вибіг в коридор. – Доню, що трапилося?! – стривожено запитав він. – Тату, як ти міг?! – з порога почала дівчина. … Читати далі

Одного разу в санаторій приїхав відпочивати молодий парубок, Іван. Ліда в нього з першого погляду закохалася, носила йому спеціальні покращені порції, щоб звернути увагу на себе, але йому сподобалася Ніна. В перший же вечір, коли Ніна поверталася з роботи, він її чекав в синьому костюмчику біля воріт санаторію. Костюм, як він потім сам зізнався, він одягнув для солідності, бо вважав, що інакше в свої 20 років він зверне на себе увагу красуні Ніни. Іван запропонував провести Ніну додому. Вона погодилася, бо на вулиці вже вечоріло. По дорозі вони говорили про все, і ні про що, і Іван вже ні на хвилинку не сумнівався – він дуже хоче, щоб Ніна стала його дружиною

Автор

Коли у 25 років Ніна залишилася без чоловіка, якого раптово не стало, вона просто не знала, що має робити далі. У них з чоловіком росла маленька донечка, Іринка, якій на той час, коли татко пішов у засвіти, було всього 4 рочки. Ніна була змушена віддати на якийсь час маленьку донечку своїм батькам, які жили в … Читати далі

Христина зайшла після роботи в магазин. Вона накупила два важкі пакети продуктів. До свят залишилось чотири дні, а в неї порожній холодильник! Пакети було важко нести. – І навіщо я так багато набрала? – сварилась Христина сама на себе. – Встигла б і завтра половину купити! Вона дійшла до зупинки й поставила пакети на лавку. Раптом почувся якийсь дивний звук. Христина подивилася на всі боки, але окрім неї на зупинці нікого не було. Через мить звук повторився зовсім поряд. Христина скочила з лавки і ахнула від побаченого

Автор

Христина зайшла після роботи в магазин. Вона накупила два важкі пакети продуктів. До свят залишилось чотири дні, а в неї ще досі порожній холодильник! Нічого не встигала. І ялинку ще не прикрасила. Дув крижаний вітер. Після відлиги мокрий сніг на тротуарах застиг і перетворився на слизькі ковдобини. А вона, як на зло, одягла чоботи на … Читати далі

Алла поралася на кухні, коли до неї зайшов чоловік. – Мама дзвонила, щось там в неї сталося, я не зрозумів, – почав Віктор. – Я поїду подивлюся. – Звісно, коханий, – усміхнулася Алла. Через годину Віктор стояв на порозі квартири мами. – Проходь. У кімнаті тобі подарунок лежить, – з порога сказала мама. – Який ще подарунок? – здивувався чоловік, але пройшов у кімнату і застиг. На ліжку лежав малюк. – Мамо, звідки в тебе дитина, – вигукнув Віктор. – А це твій син, – спокійно сказала жінка. – Як син? – Віктор здивовано дивився на маму, нічого не розуміючи

Автор

Віктор обережно вкрив сина ковдрою, зітхнув і подивився у вікно. Скоро Новий рік. У світлі ліхтаря, снігові пластівці, ліниво та зачаровано, опускалися на землю, покриваючи білою ковдрою дерева, тротуар, лавки. З кухні долинав приглушений спів мами. Віктор усміхнувся. Він вже забув цю мамину звичку. – З піснею, завжди краще виходить, – сміялася вона. – Я … Читати далі

Галина повернулася з магазину додому, і почала розбирати продукти з пакетів. Раптом жінка почула, що в кімнаті сина та невістки дивний шум, і вирішила перевірити. – Валю, а ти куди зібралася? – здивувалася Галина, коли побачила, що невістка збирає речі у валізи. – Їду я від вас! – крізь сльози сказала Валентина. – Як їдеш? Куди? Що сталося? – здивувалася Галина. – Ось, дивіться, – Валя мовчки подала якогось листа. Галина взяла його, розгорнула і застигла від прочитаного

Автор

Іван привіз наречену Валентину до свого села, до батьківського будинку. Мати зраділа, у тридцять із лишком років син нарешті вирішив одружитися. Нагулявся. Приїхав. Допомога їй буде на старості років. Будинок повна чаша, мама господиня в будинку. Батька не стало, залишив міцний будинок та велике господарство. Старався все для сім’ї зробити. Тільки от син один, не … Читати далі

У нас зі свекрухою ніколи не було добрих стосунків, швидше як у всіх. Я – погана дівка, яка спіймала у свої тенета її синочка і тепер сіла йому на шию, звісивши ніжки. А він, бідолашний, тягне мене як валізу без ручки: і нести незручно, і викинути шкода. Що ж, така карма у хлопчика. Це її версія подій

Автор

У нас зі свекрухою ніколи не було добрих стосунків, швидше як у всіх. Я – погана дівка, яка спіймала у свої тенета її синочка і тепер сіла йому на шию, звісивши ніжки. А він, бідолашний, тягне мене як валізу без ручки: і нести незручно, і викинути шкода. Що ж, така карма у хлопчика. Це її … Читати далі