Uncategorized

Річниця Ані з Максимом була в кафе з друзями. Аня сказала, що буде сюрприз. Максим підскочив до неї, подарував трояндочку. Коли він уже збирався сісти, Аня його зупинила, встала перед ним на коліно і сказала: – Максим, одружуйся на мені! Прошу твоєї руки і серця! – Ти що зовсім? Встань негайно! – Максим був сам не свій

Автор

Аня уважно дивилася на вітрину з розкладеною під склом біжутерією. Її цікавили чоловічі персні-печатки – нехай і не з дорогоцінного металу, але щоб креатив зашкалював. Всякі камінчики не дуже виглядають, сердечка – начебто в тему, але чи буде носити такий перстень Максимка, який далекий від всяких сентиментальностей? -Якщо хочете, ми можемо зробити гравіювання на ваше … Читати далі

-Вікторе, я знаю, що у тебе є жінка. Я не збираюся тебе тримати поруч з собою, просто скажи: чим вона краща? – починаючи розмову, сказала Оля. Віктор розсміявся. – Оля! Ну як чим? Ти коли на себе в дзеркало останній раз дивилася? – Я слідкую за тобою і дочкою! – Оля ледве стримувала сльози. – Оля, це не виправдання! – відмахнувся Віктор. – Раз вже тобі все відомо, давай щось вирішувати!

Автор

Оля сиділа навпроти чоловіка і намагалася виглядати спокійною. До цього давно йшло і вона сама вирішила стати ініціатором цієї розмови. Чоловік новину про майбутню серйозну розмову сприйняв як належне. Мабуть, і сам припускав щось в цьому дусі, але все ніяк не наважувався. Вперше дізнавшись про зраду чоловіка, Оля не повірила. Ну не міг її Віктор … Читати далі

Дівчина з магазину жіночої білизни очманіла, коли до відділу зайшла старенька в біленькій хустці. — Е, жінко, ви відділом не помилилися? – намагалася вона пояснити старенькій. Та підняла брову і пішла рядами. Хвилин 20 вона вибирала, і нарешті принесла комплект яскраво-червоного кольору. -Ось цей мені загорни. Так, я на себе вибирала – глузливо сказала старенька

Автор

Молода дівчина з бутика спідньої жіночої білизни очманіла, коли до відділу зайшла старенька в біленькій хустці із старомодним редикюлем у руках.  — Е, жінка, ви відділом не помилилися? Там далі коридором є те що вам потрібно і за низькою ціною. Чи ви подарунок для когось купуєте. Але тут і справді дорого – намагалася вона пояснити … Читати далі

– Куди пішла? Сядь поряд зі мною! – пролунав по палаті голос батька. – Тату, я з дівчатками хотіла пограти… – винувато відповіла Соня. – Сядь! – суворо сказав Олексій Володимирович. Він звик все вирішувати за дочку: які речі їй носити, з ким дружити, кого любити. А все через подію, що відбулася 3 роки тому, що розділила їхнє життя на “до” і “після”

Автор

– Куди пішла? Сядь поряд зі мною! – пролунав по палаті голос батька. – Тату, я з дівчатками хотіла пограти… – винувато відповіла Соня, винувато дивлячись на тата. – Сядь! Досить бігати, – суворо сказав Олексій Володимирович і посадив восьмирічну Соню на пружинне ліжко поряд із собою. Він звик все вирішувати за дочку: які речі … Читати далі

Оля не помітила, як закохалася у свого друга Євгена. До цього вони чудово спілкувалися. А тут Олю як підмінили. Женя не з’являвся близько двох тижнів. Потім подзвонив і попросив допомоги. – Щось трапилося? – занепокоїлася Оля. – Все добре. Просто хочу купити обручку коханій дівчині… Оля мало не випустила телефон. У неї перехопило подих, руки затремтіли, їй навіть здалося, що вона зараз впаде

Автор

Оля сама не помітила, як по вуха закохалася у свого давнього друга Женю. До цього вони чудово спілкувалися, багато часу проводили разом, радилися, сперечалися на різні теми. А тут Олю як підмінили. Вона стала затиснутою, відповідала невпопад, ображалася на кожну нісенітницю. Женя не впізнавав її. Нарешті вони посварилися на рівному місці і перестали зустрічатися. Оля … Читати далі

Світлана поспішала на співбесіду. Їй запропонували хороше місце. Запитавши в адміністратора, де кабінет начальника, Світлана помчала коридором. Біля потрібних дверей відпочила і постукала. – Увійдіть! – пролунало у відповідь. Жінка зробила привітне обличчя і увійшла до кабінету. – Доброго дня! – Почала вона і розгубилася: за столом сидів Сергій, колись коханий нею чоловік

Автор

– Потерпи, Світланко! Ось знайду нам гарного татка і одразу тебе заберу! – Мама так переконливо казала, що дівчинка повірила їй і погодилася пожити у дідуся з бабусею. Вона не помітила, як бабуся скептично піджала губи.  Батька свого Світлана не пам’ятала. Він зник одразу, як дізнався про її появу на світ. Спочатку мати намагалася чесно … Читати далі

Настя сиділа біля вікна. Двоє синів спали в ліжечках. Вона тяжко зітхнула. Сльози потекли з очей. – Як же ми тепер? – подумала Настя. – Як же я нічого не помітила? Звісно, чоловік став частіше затримуватися на роботі. Прожили 15 років, двоє синів. І відразу все зникло. Настя витерла очі. – Що ж тепер робити

Автор

Мама розмовляла по телефону. -Не було б щастя, та нещастя допомогло, – зітхнула вона комусь у слухавку. -Мамо, а як нещастя допомогло? – здивувалася маленька Настя. -Ну, це коли в тебе щось погане трапилося, а потім виявилося, бац, і це вилилося у добре. І стало ще краще. Настя замислилась. -А зрозуміла! Це коли кіт мою … Читати далі

– Артем, Ти що не чуєш? У двері дзвонять! Відкрий, я зайнята! – Наталка розкладала пироги. Дзвінок не переставав дзвонити, що дуже насторожило Наталю. Артем пішов відчиняти двері. – Наталя, там мама прийшла… – розгублено сказав Артем. – Я так і знала, – із злим роздратуванням сказала Наталка. – Далі коридору її не пускай!

Автор

-Артем, Ти що не чуєш? У двері дзвонять! Відкрий, я зайнята! – Наталка розкладала пироги на аркуш. Дзвінок не переставав дзвонити, що дуже насторожило Наталю. Артем пішов відчиняти двері. – Наталя, там мама прийшла… – розгублено сказав Артем, зазирнувши до кухні. – Я так і знала, – із злим роздратуванням сказала Наталка. – Далі коридору … Читати далі

– Катя, давай розлучимося? – відсуваючи від себе тарілку з недоїденим борщем, промовив Денис. Катерина, яка спокійна пила чай, поперхнулася. На очах виступили сльози. – Ти серйозно? Вона розуміла, що навряд чи її чоловік жартуватиме такими речами. – Серйозно, – відповів чоловік. – Але чому, Денисе? – Закусивши губу, щоб не розплакатися, запитала Катя

Автор

– Катя, давай розлучимося? – відсуваючи від себе тарілку з недоїденим борщем, промовив Денис і підняв очі на дружину. Катерина, яка до цього спокійна пила чай, поперхнулася, закашлялася, почервоніла. На очах виступили сльози. Трохи віддихнувшись, вона уточнила: – Ти серйозно? Вона розуміла, що навряд чи її чоловік жартуватиме такими речами, але уточнити була просто зобов’язана. … Читати далі

Олександра поралася на кухні, коли пролунав дзвінок у двері. – Сантехніка викликали? – спитав чоловік у комбінезоні. – Викликала. – Все зробимо, – він пройшов у ванну. Якийсь час чути було кректання і стукіт ключа. – Все готово! – почула Олександра, перевірила роботу і дістала з гаманця 100 гривень. – А я зі своїх грошей не беру. – Яких це своїх? – здивувалась жінка. – А ми знайомі. Вже купу років

Автор

Олександра важко піднімалася на свій поверх. Ліфт знову не працював. Зупинилася біля дверей віддихатися. Тільки потім дістала ключі від квартири. Надворі тепло, незважаючи на те, що кінець жовтня. В одязі ходити магазинами спекотно, тим більше підніматися з важкою сумкою на третій поверх. Олександра зняла пальто, шапку і перевзулась у м’які капці. У кухні розкладала продукти … Читати далі