Михайло заїхав за мамою на роботу, щоб відвезти її додому. Сівши в машину Ганна, поглянула на сина: той виглядав загадково. – Привіт, сину! Як справи? Щось трапилося? – Привіт, мамо! Трапилося, тільки ось не знаю, сподобається тобі новина, чи ні!

Михайло заїхав за матір’ю на роботу, щоб відвезти її додому: її машина вже тиждень перебуває в ремонті. Ганна останнім часом стала сильно втомлюватися і з радістю пішла б на пенсію, але молодший, Данило, поки вчиться і йому потрібна допомога. Сівши в машину, поглянула на сина: той виглядав загадково. – Привіт, сину! Як справи? Щось трапилося? … Читати далі

Олена їхала знайомитись з батьками Павла. Двері відчинила невисока жінка у фартуху, Олена усміхнулася їй, але жінка дивилася суворо, навіть сердито. – Так ось ти яка. Заходьте, – промовила мама Павла. Олена розчервонілася від збентеження. – Майте на увазі, – продовжила майбутня свекруха, – спати будете окремо!

Олена їхала знайомитись із батьками Павла. Вона їх ніколи не бачила, але вже любила. Тільки дуже добрі люди могли виростити такого чудового сина. Павло про них багато розповідав, які вони чудові, люблячі, дбайливі. Олена вірила кожному слову та розуміла: у кого вдався Павло. Вони зайшли до під’їзду його будинку, піднялися на другий поверх. Двері відчинила … Читати далі

Олена вийшла з дому і пішла на зупинку. Підʼїхала маршрутка і вона шмигнула в салон. – От класно! – подумала вона. – І місце біля вікна вільне. На одній із зупинок в автобус забігли хлопець із дівчиною. Вони обнімалися і весело розмовляли. Олена може й не звернула б на них увагу, але, тут хлопець повернувся до неї… Олена не могла в це повірити – це був її Михайло

Не встигла Олена зайти на роботу, як Аня зробила великі очі і сказала їй: -Привіт! Тебе вже шукали… Зайди до Ольги Петрівни. Ольга Петрівна це була начальниця Олени. Олена кивнула: -Ага дякую. І вона швидким кроком пройшла до свого робочого місця. Там вона почепила сумку на стілець, зняла пуховик і перевдягла чоботи, а потім подивилася … Читати далі

Тетяна прийшла додому пізно. Зайшовши до квартири, жінка здивувалася – чому така тиша? Де її донька Марина? Зазвичай дівчина завжди чекала маму з роботи з гарячою вечерею. – Маринко, ти вдома? – гукнула Тетяна. Але їй ніхто не відповів. Тетяна взяла телефон та набрала номер Марини. Несподівано вона почула мелодію дзвінка, що долинав із ванної

Тетяна прийшла додому – втомлена. На роботі завал. Треба було сидіти до пізна. Тепер все про що мріяла Тетяна, так це про вечерю та сон. Зайшовши до квартири, жінка здивувалася – чому така тиша? Де її п’ятнадцятирічна донька Марина? Зазвичай дівчина завжди чекала маму з роботи з гарячою та свіжоприготовленою вечерею. А тут тиша… -Маринко, … Читати далі

Дочка прийшла з інституту схвильована. Зазирнувши до всіх кімнат і переконавшись, що мами вдома немає, вона увійшла на кухню, і сіла за стіл навпроти батька. – Тату, я хочу тобі сказати одну річ… – Вона зробила довгу паузу. – Тільки мамі нічого не кажи. Добре? – Добре, – спокійно кивнув батько

Дочка прийшла з інституту схвильована. Зазирнувши до всіх кімнат і переконавшись, що мами вдома немає, вона увійшла на кухню, і сіла за стіл навпроти батька. – Тату, я хочу тобі сказати одну річ… – Вона зробила довгу паузу. – Тільки мамі нічого не кажи. Добре? – Добре, – спокійно кивнув батько. – І це… Я … Читати далі

Дід Петро сумував на лавці. Все своє життя віддав дітям, а вони навіть не привітали його з днем ​​народження… – Та де їм – сини в місті, дружини, діти, де їм до старого, – заспокоював він себе. А в самого було тяжко на душі. Он і двір весь заріс бурʼяном, паркан весь розвалився, дах на домі тече. А діти й ремонтувати не хочуть. З сумним настроєм дід Петро вирушив у сільський магазин

Дід Петро сумував на лавці. Все своє життя віддав дітям, а вони навіть забули привітати його з днем ​​народження. -Та де їм, сини трудяться в місті, дружини, діти, де їм до старого, – заспокоював себе він. А в самого тяжко було на душі. Он і двір весь заріс кропивою, паркан весь розвалився, дах на домі … Читати далі

Люба стояла і дивилася у вікно. – Сьогодні річниця нашого весілля, а Андрій навіть не згадав, – подумала вона. – Ще й на роботі затримується. Думає, що я повірила, ага! Вона сіла за накритий нею стіл, трохи подумала і пішла збирати речі. Не його – свої! До ранку Андрій так і не зʼявився. Люба поснідала, викликала таксі, взяла речі і вийшла з квартири. Записки вирішила не залишати

Люба стояла і дивилася у вікно. -Сьогодні річниця весілля, а Андрій навіть не згадав, – сумно подумала вона. – Ще й на роботі затримується. Думає, що я повірила, ага… Вона сіла за накритий нею стіл, відкрила ігристе. Ні вона не стала плакати і згадувати, як вони познайомилися, як одружилися, як жили. Навіщо? Кохання приходить і … Читати далі

– Сергію, подивися, як їсть ця дитина. Він майже один каструлю макаронів з м’ясом з’їв, – жалілася Тамара чоловіку на сина невістки. – Тамаро, ну нехай їсть дитина, шкода тобі чи що? А Людмила смачно готує, особливо борщ, майже як моя мама. – Ти дивись, борщ йому мій не подобається, а її подобається, – обурилася Тамара

– Мамо, тату, знайомтеся, це Люда, моя майбутня дружина. Батьки Ігора побачили вперше наречену сина. І, як це часто буває, вона одразу не сподобалася майбутній свекрусі. За вечерею не зупинялися сипати запитання. – А батьки твої чим займаються? А освіта в тебе яка? А готувати ти вмієш? Люда мужньо відповідала, але було видно, що хвилюється. … Читати далі

Таня поверталася з роботи пізно – на дворі вже було темно. В руках вона несла пакет з продуктами. Ніби й купила мало, а було важко. Таня йшла по тротуару, як раптом ззаду хтось потягнув за пакет і грубо сказав: – Віддай! Вона застигла на місці. – Таня, ну ти даєш! Що, не впізнала? – сказав чоловік. Таня впізнала. Вона впізнала б його з тисячі. Це був він – Валера

Таня поверталася з роботи пізно. На дворі вже було темно. В руках пакет з продуктами, як завжди хотіла купити трошки, і в кошику, ніби, було небагато, а пакет вийшов важкий. Вона спокійно йшла по тротуару, як раптом ззаду хтось потягнув за пакет і грубим голосом сказав: -Віддай! -Ой, – скрикнула Таня і застигла на місці. … Читати далі

Оля йшла задоволена з роботи. Вже біля під’їзду зустрілася із сусідкою. – Оля, ти чому не на роботі? Звільнили чи що? Оля кивнула і пішла додому. Ввечері з роботи приїхав чоловік, він зайшов і не давши їй сказати жодного слова сказав: – Чому новину про твоє звільнення я дізнаюся від сусідки? Оля хотіла заперечити і розповісти правду, але вирішила почекати

Оля йшла задоволена з роботи. З ранку все було як завжди: вона встала раніше за всіх, приготувала сніданок, нагодувала чоловіка та доньку. Провівши доньку до школи, поїхала на роботу. Минула лише година, як їй зателефонувала секретарка шефа і сказала, що шеф терміново її викликає. Оля трохи злякалася. “Сварити її не було за що, начебто, але … Читати далі