Марія прийшла додому і сіла чекати чоловіка з роботи. Микола зайшов у хату. Марія якось дивно глянула на чоловіка, зібралася з духом і раптом запитала: – А ти знаєш, Миколо, що Антоніна вагітна? Микола глянув на дружину якимось загадковим поглядом так, що Марії аж не по собі стало. – І що? – нарешті сказав чоловік. – Та нічого… – відповіла Марія. – Від кого це цікаво дитина? – А тобі не все одно, Марійко? – нервово запитав Микола. – А тобі? – перепитала вона. Микола раптом різко розвернувся і вискочив на подвірʼя. Марія не знала, що й думати

Микола щойно повернувся з поля, вмився і чекав дружину. Марія була вчителькою у їхній сільській школі й іноді затримувалася після уроків. Це не оплачувалася, але така вже вона, жаліслива… Дивиться Микола у вікно, а по подвір’ю дружина йде з якоюсь дівчинкою за руку. Зайшли вони в хату. – Це Галя, – сказала Марія. – Привітайся … Читати далі

Рита сходила у ванну, вдягнула рожевий халатик і сіла на диван дивитися телевізор. Вона тільки-но увімкнула свій улюблений серіал, як в коридорі почувся якийсь шум і в кімнату зайшов її чоловік Леонід. – О, привіт! – вигукнула Рита. – А що це ти вдома? Сталося щось? – Рито, нам треба серйозно поговорити, – сказав Леонід і сів на диван поряд з дружиною. – І ця розмова буде чи не найважливішою у нашому житті… Рита дивилася на чоловіка й не розуміла, що відбувається

Леонід та Рита прожили у шлюбі п’ять років. Леонід дуже хотів дітей. Не одного, а двох, а може й трьох. Але вагітність не наставала. Та й Рита якось не надто засмучувалася від цього. – Встигнемо ще. Насправді діти до її планів не входили зовсім. Вона думала, що з часом Леонід упокориться і вони спокійно житимуть … Читати далі

У Марти з Михайлом було весілля. Вони одягли один одному обручки і стали чоловіком та дружиною. Після того Марта вирішила піти в парк пофотографуватися. – Давайте я вас на каруселі сфотографую, – сказав фотограф. Михайло допоміг Марті сісти, і сів сам. Подруга нареченої Ірина стояла поряд. Карусель закрутилася. Марта й Михайло тяглися один до одного руками. Фотограф клацав фотоапаратом. – Мамо, дивись, наречена на білому коні, як у казці! – раптом вигукнула поруч маленька дівчинка. Ірина глянула на Марту й застигла від несподіваної здогадки

– Ну що ти дуєшся на мене? Ось побачиш, тобі там сподобається. Море, пляж, сонце… – говорила Ірина і неспокійно ловила погляд дочки. Але Оля вперто відверталася до вікна, за яким тяглися безкраї поля. Паралельно залізницею йшла траса, якою мчали різнокольорові автомобілі, які здавалися іграшковими з вікна поїзда. Оля перевірила телефон сотий раз за ранок, … Читати далі

Аліна вже дві години крутилася на кухні – готувала голубці й печеню. Раптом пролунав дзвінок у двері. На порозі з сумками в руках стояла її свекруха Ольга Миколаївна. – Ось, любі мої, – сказала свекруха. – Наготувала вам все, та ще й привезла! Їжте на здоров’я! Свекруха по-хазяйськи зайшла на кухню, дістала тарілки, налила з баночки борщ і поставила грітися в мікрохвильовку. Вона дістала хліб і ще й салат у пластиковому лотку. – Все, як ти звик, синку, їж! – усміхалася Ольга Миколаївна. Аліна так і застигла з кришкою від каструлі в руці

– Аліночко, а я допомогти приїхала, – сказала свекруха, переодягаючись у халатик, який вона взяла з собою. Аліна розгублено відступила вглиб квартири під натиском Ольги Миколаївни. Здавалося, свекруха заповнила собою весь простір крихітного коридору. Чоловік Андрій ще спав. Годинник показував половину дев’ятої ранку. Був вихідний. Аліна та Андрій – молодята. Рівно тиждень минув з їхнього … Читати далі

Олена ще солодко спала, коли почула голос свого коханого Олексія. – Оленочко, прокидайся! – бадьоро сказав він. – Ти не забула? Ми ж сьогодні йдемо знайомитися з моїми батьками. Олена швидко прокинулася й присіла на ліжку. – Боже, оце я заспала, – ахнула вона. Олена вдягнула гарну сукню, причепурилася й вони вийшли з квартири. На порозі їх зустріла тільки мати Олексія. – Проходьте, проходьте, – метушилась вона. Олена з Олексієм зайшли на кухню. За столом уже сидів майбутній свекор. Він мовчки глянув на Олену, відвернувся й пішов у спальню, гримнувши дверима. Олена оторопіла від несподіванки

Нарешті, Олена з подругою зібралися сходити в кіно. – Оленко, я купила квитки для нас з тобою. Досить сидіти на самоті, пора уже виходити в люди. Живеш сама, ну що в тебе життя? Квартира, робота і все по колу. Зовсім не любиш себе. Ходімо з тобою вдвох, чоловік мій удома нехай сидить, не любить він … Читати далі

Марія прийшла додому і сіла чекати чоловіка з роботи. Микола зайшов у хату. Марія якось дивно глянула на чоловіка, зібралася з духом і раптом запитала: – А ти знаєш, Миколо, що Антоніна вагітна? Микола глянув на дружину якимось загадковим поглядом так, що Марії аж не по собі стало. – І що? – нарешті сказав чоловік. – Та нічого… – відповіла Марія. – Від кого це цікаво дитина? – А тобі не все одно, Марійко? – нервово запитав Микола. – А тобі? – перепитала вона. Микола раптом різко розвернувся і вискочив на подвірʼя. Марія не знала, що й думати

Микола щойно повернувся з поля, вмився і чекав дружину. Марія була вчителькою у їхній сільській школі й іноді затримувалася після уроків. Це не оплачувалася, але така вже вона, жаліслива… Дивиться Микола у вікно, а по подвір’ю дружина йде з якоюсь дівчинкою за руку. Зайшли вони в хату. – Це Галя, – сказала Марія. – Привітайся … Читати далі

Наталя тільки-но повернулася додому, як у двері подзвонили. Жінка відкрила, і побачила на порозі свого брата та його дружину. – Привіт! А ми у гості, – радісно вигукнув Михайло. – Ой, а чому не попередили? – здивовано відповіла Наталка. Брат з дружиною зайшли в квартиру, дістали з сумки сільські гостинці. – Я зараз картоплі хоч зварю! З дороги зголодніли ж, – сказала Наталка і взялася за готування. Невістка залишилася допомогти, а Михайло пішов в кімнату. – Слухай, Наталю, ти повинна дещо дізнатися, – раптом сказала дружина брата. – Слухаю, – усміхнулася Наталка. Жінка вислухала невістку і застигла від почутого

Як швидко летить час. Не встигла озирнутися, а вже незабаром п’ятдесят. А здавалося, вічно буде молодою. Наталя подивилася на себе у дзеркало. То так голову поверне, то так. Один розпач. Але, як то кажуть, треба любити себе будь-яку. Так. І що тут любити? Кола під очима, куточки губ опущені, зморшки на обличчі, сумні очі. Ой, … Читати далі

Світлана прасувала одяг після прання, коли в двері подзвонили. На порозі стояла свекруха. – Дозволиш пройти? – сказала з порога Ірина Василівна. – Проходьте на кухню, Марійка спить, – запросила Світлана. На кухні Світлана заварила чай. – Вибачте, крім варення, більше до чаю нічого немає, – пояснила невістка, ставлячи відкриту банку на стіл. – А я не чай пити прийшла. Вчора Валерій мені все розповів! – раптом сказала жінка. – Ну ось, зараз сварити мене почне, – подумала невістка. Але Світлана і уявити не могла, з якою пропозицією прийшла свекруха

Світлана стояла біля вікна, гойдаючи доньку Марійку. По щоках текли сльози. Декілька годин тому з роботи повернувся чоловік Валерій. Він мовчки зібрав речі, забрав усі накопичення, які відкладали на перший внесок на квартиру, і пішов. Пройшло кохання, він зустрів жінку своєї мрії і йде до неї. Світлана навіть не встигла щось сказати, як чоловік гучно … Читати далі

Ольга Іванівна вирішила відвідати сина. Вчора до неї подзвонив Віктор і розповів про те, що влаштувала невістка. – Ну я їй висловлю, що я про це все думаю. Навчу, як правильно жити! – думала дорогою жінка. Ольга подзвонила у двері кваритири сина. – Мама? – здивувався Віктор, побачивши свою матір на порозі. – Так, – усміхнулася вона. – Ось в гості вирішила заїхати. – Проходь, – невпевнено сказав син. Ольга Іванівна пройшла в  квартиру сина та невістки, пройшлася кімнатами і застигла від побаченого

Ранок, як завжди, видався метушливий. Віка приготувала сніданок, розбудила Вірочку. Чоловік приймав ванну, довелося вмивати доньку на кухні. Випадково рушником змахнула зі столу чашку. На шум прибіг чоловік. Віка попросила потримати на руках Вірочку, а сама почала збирати уламки з підлоги. – Ух, здається все, – Віка кинулася одягатися. – Я побігла, а ти відведи … Читати далі

Марія вклала волосся на голові, взяла кошик із яйцями, і пішла до сусіда Петровича. Жінка підійшла до будинку. На ґанку сидів молодий чоловік у картатій сорочці. – Здрастуйте, а тут живе Петрович? – запитала Марія. – Моя бабуся попросила ножі наточити. – Здрастуйте, – сказав чоловік. – Проходьте, все зробимо! – Вибачте, а сам Петрович де? – здивувалась Марія. – Так я і є Петрович! – раптом сказав чоловік. – А бабуся сказала, що він дід… – застигла Марія. Чоловік раптом якось дивно глянув на неї. – Був я дідом, – сказав він. – Але нещодавно я відкрив одну таємницю… Марія застигла від здивування

Добре влітку на селі… Півні співають вранці, а іноді і вдень, голосять. В одних сусідів чути поросяток, а в інших дружина на всю вулицю вичитує чоловікові за вчорашні веселощі. Весело… Марія відпочивала в бабусі. Взяла невелику відпустку на роботі. У міста ніби немає душі. Всі кудись біжать, їдуть, намагаються бути успішними, багатими, красивими… А в … Читати далі