Як зрозуміти, що поряд з вами підла людина, навіть якщо це близький: єврейська мудрість

Як зрозуміти, що поряд з вами підла людина, навіть якщо це близький: єврейська мудрість Як зрозуміти, що поряд з вами підла людина, навіть якщо це близький: єврейська мудрість У єврейського народу в скарбничці є мудрість, яка допомагає заздалегідь визначити, хто з вашого оточення, – підла людина. У дитинстві я часто плакала від того, що мої … Читати далі

Жанна з сином приїхали у гості до свекрухи. Тетяна Миколаївна пригостила їх ситним обідом. Після обіду свекруха несподівано сказала: – Тут листоноша вчора приходив, приніс повідомлення на твоє ім’я. Там якась цінна бандероль прийшла. Сходи, забери. Жанна здивувалась. – Що це могло б бути? – думала жінка. Наступного дня, Жанна сходила в магазин, а по дорозі додому забігла на пошту. На пошті їй видали цупкий картонний конверт. Ім’я відправника їй ні про що не говорило. Жанна нетерпляче відкрила пакет, заглянула всередину і застигла від побаченого

Жанна їхала додому у переповненому вагоні метро. Як же їй це все набридло! Кожен день одне й теж. Прокинутися затемна, нагодувати сина сніданком. Як завжди переживати скрізь запізнитися. Відвести його до садка, а потім звична ранкова тиснява в метро. На роботі нескінченні звіти та причіпки начальства, у перерві скромний обід, взятий із собою з дому. … Читати далі

У Насті не стало чоловіка. Жінка залишилася одна з маленьким синочком Миколою… Вони вдвох прийшли додому з поминок. У двері подзвонили. На порозі стояла подруга Насті Світлана. – Як ти? – запитала вона. – Можна зайти? Настя мовчки пропустила подругу. – О, хрещенику! – Світлана підхопила на руки Миколку, який вибіг зі своєї кімнати. – Іди поки до себе, а тітка Світлана щось приготує поїсти. Хлопчик кивнув і побіг. Світлана і Настя зайшли на кухню. – Світлано, коли це станеться, ти подбаєш про нього? – раптом запитала Настя. – Настю… Ти чого? Що станеться?! – Світлана застигла від здивування

– Це ти винна! – сварилася літня жінка. – Ти… Через тебе не стало мого хлопчика! На тобі гріх! І я тебе ніколи не пробачу, ніколи! – Валентино Федорівно, я прошу вас… – прошепотіла дівчина в чорній хустці, пригортаючи до себе шестирічного хлопчика. – Йди! І сина свого забирай. Це все ви! Якби не ви, … Читати далі

Вероніка дуже заслабла. Її чоловік Олег навіть викликав швидку і її забрали в лікарню. Через десять днів Вероніку вже виписували додому, хоча вона й просила лікарку відпустити її раніше. – Я чудово почуваюся, чесне слово! – казала Вероніка – Спереживалася вся. Як там без мене чоловік і діти? Харчуються, напевно, як-небудь і дім весь брудом обріс. – Ти про себе маєш думати, Вероніко, про своє здоров’я, – сказала лікарка. – А за рідних не турбуйся, впораються. Нема чого переживати, бо доведеться тоді ще залишитися тут! Вероніка повернулася додому і застигла на порозі від здивування

Щоранку Вероніка вставала о шостій годині, щоб встигнути приготувати гарячий сніданок для чоловіка та дітей. Жінка дуже любила свою сім’ю і намагалася, щоб удома завжди було чисто і затишно. З чоловіком Олегом вони були одружені вже сімнадцять років. У сім’ї було троє дітей. Старшому синові Андрію нещодавно виповнилося п’ятнадцять, дочці Уляні тринадцять, а молодша донька … Читати далі

Тетяна вирішила зʼїздити на дачу. Поїхала своєю машиною. Час у дорозі пролетів швидко. Тетяна посміхалася, слухаючи знайомі пісні по радіо. І тут, вже підʼїжджаючи до своєї хати, жінка раптом помітила щось дивне… Хвіртка була відчинена, а на подвірʼї стояла якась незнайома чорна машина! Тетяна проїхала трохи вперед і, вийшовши з автівки, вирішила зайти на подвірʼя зі сторони городу. Обійшовши будинок, вона почула якісь голоси. Говорили двоє – чоловік і жінка… – Я ж тобі казала, що вони тут добре влаштувалися! – казала жінка. Тетяна прислухалася до голосів, і вухам своїм не повірила

– Кохана, я поїхав! – гукнув Павло до своєї дружини Тетяни. – Стривай, а ти нічого не забув?! – схаменулася та. – Пакет із їжею взяв? Жінка метушилася на кухні, збираючи чоловіка у поїздку. Він їхав на тиждень у сусіднє місто в справах своєї сім’ї. – Не переживай, – махнув рукою Павло. – Все я … Читати далі

Марина приїхала в рідне місто. Десять років там не була. Жінка вирішила зайти в гості до свого друга Миколи. Вони дружили ще в юності… Був вечір, коли Марина зайшла на подвірʼя. У вікні Миколи було світло, якесь тьмяне порівняно з іншими вікнами. Штори були розсунуті, на підвіконні стояла якась квітка. Марина піднялася на третій поверх і подзвонила у дзвінок. – Ви до кого? – запитав чоловік, відчинивши двері. – До Миколи, я Марина… – почала було жінка, але двері вже відкрилися. Марина глянула на того, хто вийшов на поріг, і застигла від несподіванки

Марина завжди любила Миколу, з самого дитинства. Тоді вони жили в одному будинку й навчалися в одній школі, тільки він на два роки старший. Дитячі ігри на подвірʼї і взимку, і влітку. Поїздки на дачу разом, бо батьки дружили. Як же ж було весело, і як непомітно промайнуло і закінчилося дитинство! Микола завжди був її … Читати далі

Борис із дружиною Лізою були на дачі. – Лізо, твоя тітка Ольга одна на цвинтар пішла до дядька Миколи! – гукнув він. – Квіточки тримає й пиріжки в руках несе загорнуті… Тітка Ольга протирала пам’ятник своєму чоловікові Миколі. – Микольцю, я привіт тобі від дітей принесла, – прошепотіла вона. – Не ображайся на них, що не приїхали – вони зайняті… А так вони пам’ятають, їй Богу памʼятають! Раптом вона відчула, що її хтось торкнувся за плече. Тітка Ольга аж стрепенулася. Жінка обернулася з надією в очах, наче сподівалася побачити своїх дітей. Але раптом спохмурніла

Ольга мила на подвірʼї під краном щойно викопану моркву. – Іди звідси! – сказала вона своїй племінниці Лізі. – Нікого бачити не хочу! Зрозуміла я – старі вам не потрібні – тягар. От і ти виявляється така сама! Брудна вода стікала по моркві, і по її руках. А вона все терла і терла моркву щіткою, повторюючи … Читати далі

До Марини Павлівни прийшов у гості зять Микола. Він хотів попросити у неї грошей. Зять приніс квіти й поцілував руку тещі. Марина Павлівна запросила його в кімнату. – То для чого тобі треба мої гроші? – запитала вона. Микола, почав описувати свій план. – Це поганий бізнес, – сказала теща. – Ви дасте гроші, – раптом сказав Микола. – Інакше я скажу вашій доньці, що ви зіпсували наш шлюб і подам на розлучення! Марина Павлівна так і сіла в крісло. Тут двері в кімнату відкрилися. Микола глянув, хто стоїть на порозі, й очі витріщив від несподіванки

– От мені ось цікаво, і від кого в тебе отакий характер?! – запитала Марина Павлівна свою доньку Риту. – Я ж ніби з твоїм батьком жила дружно, хоч іноді й були дрібні сварки. Я говорила прямо, якщо мені щось не подобалося, і я ніколи не думала, що якщо трохи потерплю, то все само собою виправиться. … Читати далі

Ганна помила на кухні посуд і пішла у спальню, чоловік лежав на ліжку і щось дивився в телефоні. – Сьогодні, лягай спати з дітьми, , – раптом сказав Ігор. – З чого це раптом? – здивувалася Ганна. – Краще не питай, а роби, як кажу, – якось підозріло відповів чоловік. – Може поясниш? – не розуміла чоловіка Ганна. – Нема чого пояснювати, – буркнув Ігор. – Ну як знаєш! , – образилася Ганна, забрала свою подушку і пішла спати в дитячу на диванчик. Вранці Ганна прокинулася зайшла у спальню до чоловіка і застигла від побаченого

Чоловіка Ганни не стало раптово. Він не скаржився на здоров’я, проходив огляди, у висновку завжди було – здоровий! А одного ранку не прокинувся. Найдивніше сталося ввечері перед цією бідою. Чоловік каже Ганні: – Лягай спати з дітьми, – раптом сказав Ігор. – З чого це раптом? – здивувалася Ганна. – Уявляєш, прокинешся вранці, а мене … Читати далі

Віра варила борщ, коли у двері подзвонили. На порозі стояла свекруха. – Михайло вдома? – одразу запитала вона. – Вдома. Проходьте, – Віра провела свекруху на кухню, а сама покликала чоловіка. – Віро, залиш нас, нам треба вирішити деякі сімейні питання, – сказала свекруха, як тільки на кухню прийшов Михайло. – У нас секретів немає, – Михайло затримав Віру за руку. Але вона, поставивши перед свекрухою чашку з чаєм, вийшла з кухні. Віра увімкнула ноутбук – щоб перевірити робочу пошту. Раптом за стіною вона почула розмову Михайла з матірʼю. Віра прислухалася і застигла від почутого

Майже вся рідня вважала, що Вірі та Михайлу дуже пощастило – у кожного з них на той час, коли вони вирішили одружитися, були свої квартири. А у Віри навіть двокімнатна. Єдине, що забували родичі, коли обговорювали цю ситуацію, це те, що квартири молодим людям не з неба впали. Наприклад, Віра три роки доглядала двоюрідну бабусю, … Читати далі