Uncategorized

Іван дуже заслаб. Після лікарні він поїхав жити до своїх батьків у село. Дружина Олена з донькою Даринкою жили у її батьків в іншому місті. Якось Іван помітив, що батько будує великий сарай з загородженим майданчиком біля нього, і виходом у поле. Іван вийшов на подвірʼя і здивовано дивився на будівництво. – Що це ти тут плануєш будувати, тату?! – гукнув він батька. – Що ти вже таке задумав? – Не «ти», а «ми»! – хитро посміхнувся старий. – Мати твоя давно просить це зробити… – Що зробити? – Іван дивився на батька, не розуміючи, що відбувається

Автор

Останній тиждень Іван дуже нервував. Справи в його фірми були погані. Замовлень було дуже мало і тому грошей теж не було. Дружина Олена з донькою вже місяць, як поїхали до її батьків. Там Даринці було зручніше. Так пояснювала Олена. – Розумієш, тут дитині добре, ми довго гуляємо на свіжому повітрі і на сонечку. Я ж … Читати далі

Марійка плакала біля могилки подруги Оленки. Сороковий день, а на могилці ані квіточки… Вона пішла додому. Раптом її наздогнав якийсь чоловік. – Вас підвезти? – запитав він. – До зупинки далеко. Сідайте, мені не важко. А у вас тут хто? – Подруга… – сказала Марійка. – А в мене мама… – промовив той. – То вам куди? – На зупинці можна висадити, – сказала Марійка. – Та я вільний, тож довезу, – сказав чоловік. Він підвіз її до будинку. Марійка розповіла по дорозі про своє життя… А через два дні Павло чекав на Марійку біля її під’їзду з несподіваною розмовою

Автор

Марійка з Оленкою дружили з дитсадка. Коли вони стали старшими, то навіть одягалися однаково, й одягом мінялися. Усю школу дружили, а потім пішли вчитися в одному місті. Марійка на лікарку, а Оленка на вчительку. Зустрічалися часто. Закохалися водночас. Марійка у простого сільського хлопця, а Оленка у міського. Оленка швидко заміж вискочила, ніби переживала втратити свого … Читати далі

Віктор з Ритою вирішили вдочерити дівчинку. Тепер уже ніхто й уявити не міг, як вони жили без Валечки. Валя відмінниця, їхня гордість. Віктор був щасливий. Він навіть сам не сподівався, що все так вирішиться. Якось чоловік помітив на столі у мами альбом із його дитячими фотографіями. На фото маленький Віктор і в житті – його маленька прийомна донька Валя були дуже схожі. Це складно було не помітити! Хоча, можливо, це був просто збіг… Але у Віктора все ж була таємниця, яку він вже готовий був всім відкрити

Автор

– Усьому тебе вчити треба, Вікторе! Ну, не може твоя дружина народити, це вже тепер ясно. Значить треба щось робити, ну завжди є вихід! Ви вже все з Маргаритою перепробували, годі, марно! Будь хоч трохи хитрішим, час же ж швидко йде. Знайди наприклад ту, яка народить тобі спадкоємця чи спадкоємицю, тільки Риті не кажи нічого. … Читати далі

Ніна приїхала в своє рідне містечко. Вона не була там давно. Жінка йшла по парку, де колись гуляла зі своїм коханим Миколою. Майже нічого не змінилося. Ох, її Микола! Давно вже нема його. Уже й не стало її батьків… Ніна згадала минуле, й сльози пішли з очей. Вона сіла на лавку, де колись сиділа з Миколою. Їхня улюблена лавка… Раптом поруч із нею присів якийсь чоловік. Його обличчя не було видно за каптуром. Несподівано він обернувся й торкнувся плеча Ніни. Жінка глянула на нього, й очам своїм не повірила

Автор

Ніна йшла по парку, де вона колись гуляла в дитинстві з батьками, потім із друзями. Ну а вже потім – з її коханим Миколою… Майже нічого не змінилося, тільки дерева стали вищими і лавки нові. Ще й нова сцена стоїть якась. Зі старої вона, зашпортавшись, пішла вниз і опинилася прямо в руках Миколи. Вони обоє … Читати далі

Роман весь вечір ходив по квартирі, не знаходячи собі місця. Олена вже давно мала повернутися, а її все нема. – Ну що ж це таке?! – не витримував чоловік. – Ще й телефон вимкнула. Раптом, вхідні двері відкрилися, Роман вискочив в коридор. – Ти де була?! – вигукнув він до Олени. – Ти на годинник дивилася? Олена не відповідала. – Я тебе питаю? – повторив Роман. Раптом Олена зняла з свого пальця обручку і кинула її під ноги Роману. – Між нами все скінчено! – вигукнула жінка. Роман здивовано дивився на Олену, не розуміючи, що відбувається

Автор

– Кохана, я давно хотів тобі дещо сказати, – Роман взяв Олену за руку і опустив до себе на диван. Вона підкорилася йому і застигла нетерпляче. Хлопець відчинив коробочку з обручкою і став перед нею на одне коліно. – Ти станеш моєю дружиною?.. – він вичікувально дивився на дівчину, а вона посміхалася і мовчала, мовчала, … Читати далі

Юля сиділа в квартирі і сумувала вже який день. Штори не відкривала взагалі. Тарілки, чашки за собою, навіть не мила. Раптом хтось постукав у двері. Вона відкрила і побачила незнайому жінку. – Що дивишся? Дай пройду! – незнайомка нахабно зайшла в квартиру. – То що у нас тут? – вона дивилася на всі боки. – Дівчино, а ви хто? І що вам потрібно? – Юлька не могла зрозуміти, що відбувається

Автор

Юлі скоро мало виповнитися 25 років. І від неї пішов хлопець. Ось так узяв і сказав що все, закінчилися стосунки… Набридло мовляв… Прямо за місяць до Нового року. Прикро. Але ж не так все й погано! А тут на тобі – ще й заслабла… І все б нічого, але Юля конкретно засумувала. І коли всі … Читати далі

Катя прибирала в квартирі, коли в двері подзвонили. Вона побігла відкривати, думаючи, що це тітка Люба прийшла. Але на порозі стояла чужа жінка в розстібнутому пальті. – Катруся! Яка ти доросла! – Вигукнула жінка і простягла до неї руки. Катя відступила від дверей. Вона не могла згадати, хто це, але безумовно її обличчя було знайоме

Автор

Катя прибирала в квартирі, коли в двері подзвонили. Вона побігла відкривати, думаючи, що це тітка Люба прийшла поцікавитися про здоров’я бабусі, принесла свіжі пиріжки або попросить збігати в магазин. Але на порозі стояла чужа жінка в розстібнутому пальті. З-під капюшона вибивалися руді кучері. Очі сильно підведені, губи з яскраво-червоною помадою посміхалися. Незважаючи на густо накладену … Читати далі

Оксана з Василем купили квартиру. Ввечері Оксана приготувала сир і фрукти, запалила свічки – треба ж відсвяткувати! Раптом у двері подзвонили. Вони переглянулись – нікого ж не чекали. На порозі стояла жінка у халаті та капцях. Вона безцеремонно зайшла в квартиру. – Я ваша сусідка, Ліза. А діти у вас є? А за скільки ви купили квартиру? За свої, чи в борг? Василь з Оксаною тільки кліпали очима

Автор

Оксана з Василем купили квартиру. Витратили всі гроші, що їм подарували на весілля, і ті, що самі назбирали за три роки. У квартирі було все, як вони мріяли – три світлі кімнати, велика кухня, гарний вид з вікна, тепло та затишно. Поруч – школа та дитячий садок, торгові центри, парк. Словом, все, що потрібне молодій … Читати далі

– Ти взагалі у дзеркало давно дивилася? – Олег завівся не на жарт. – Вибач, я зараз все приберу, – промовила Надя. Пролила борщ. Один незграбний рух і половина тарілки опинилася на столі перед чоловіком. – Все, Надю. Я так більше не можу. Я йду від тебе, – Олег підвівся з-за столу. – Розлитий борщ – це була остання крапля, – потряс він пальцем перед носом Надії

Автор

 Ти взагалі у дзеркало давно дивилася? – чоловік завівся не на жарт. – Вибач, я зараз все приберу, – промовила Надя і закрутилася по кухні в пошуках ганчірки. Ганчірка, звичайно ж, лежала на своєму місці, як завжди, але стрес не давав Надії цього побачити. Пролила борщ. Безглуздий збіг обставин, один незграбний рух і добра половина … Читати далі

Оксана поралася на городі, коли почула, що у двір хтось зайшов. Жінка аж присіла, ось він, синочок її, повернувся таки, нарешті. – Дмитрик! Синочку! – вигукнула Оксана, вибігши на ганок, що навіть кури розбіглися вбік. – Оксано Іванівно, я не Дмитро. Я Віктор. Мені потрібно з вами поговорити, – раптом сказав чоловік

Автор

Округлий живіт Оксани об’єднав усіх сільських пліткарок. – Зовсім совість втрачати стали. Я б з сорому, не знала куди подітися, – казала баба Зіна, – а ця ходить, усміхається. – Часи зараз інші, моральності тепер нема, — відповідала їй Марія Іванівна. – А від кого знаєте? – встряла в розмову Микитівна. – Звісно знаємо, ​​що … Читати далі