Анастасія важко зітхнула і витерла сльози. – Треба в магазин сходити. Хоч хліба й картоплі купити, – вирішила вона. Жінка кивала на вітання сусідів, але намагалася не говорити. Соромно було за свого сина Юрка. Анастасія пішла у дальню крамницю – там знайомих менше. Купила хліба, трохи картоплі, пару цибулин, і поволі пішла назад. Раптом біля неї зупинився великий джип, з якого вискочив якийсь чоловік і кинувся до неї. – Анастасія Валентинівно, здрастуйте! – радісно вигукнув він. – Ви хто? – жінка застигла від здивування. Вона уважно глянула на чоловіка й ахнула

-Мамо, дай сто гривень! – сказав син. -Синку, до моєї пенсії ще тиждень, а грошей зовсім не залишилося… -Не можу, треба… -Юро, ти обіцяв, що перестанеш гульбанити, на роботу влаштуєшся… -Перестану… Влаштуюся… Дай! Жінка заплакала, але вона все ж таки дістала з кишені кілька останніх купюр, і одну простягла синові. -Дякую мамо! – той взяв … Читати далі

Тоня прийшла на могилку чоловіка, трохи прибрала, прополола бур’ян. – Ось, Юра, прийшла я, – тихо говорила Тоня. – Я собі гарну діляночку прикупила, поряд з тобою. Жінка розмовляла з чоловіком, ніби він досі поряд. – Юра, я тут подумала, може верстат твій та інструменти продати комусь, – продовжувала свій монолог жінка. Раптом за два метри від могилки Юрія Антоніна помітила якось чоловіка, який уважно прислухався до її розмови. – Доброго дня. У мене до вас пропозиція! – загадково сказав незнайомець, підійшовши до Тоні

Антоніна відчинила стару шафу і дістала сорочку. – Тоня, ти що, не роздала Юрині речі? – запитала сусідка Галя. – Щось роздала, а от цю сорочку шкода. Юрко її хотів на мій ювілей надіти. Не дотягнув півроку… – сказала Антоніна і заплакала. – Ну, не можна так, Тоня. Треба далі жити. Що ж ти себе … Читати далі

Сергій зайшов в магазин, раптом він побачив симпатичну жінку і вирішив познайомитися. – Допомогти? – запропонував Сергій і дістав їй пачку макаронів. – Що приготуєте? – Лазанью чоловікові зроблю! А то мої тефтелі вже набридли! – весело відповіла вона. – Чи не даремно стараєтеся? В мене на роботі колега свої обіди, приготовлені дружиною, викидає, – сказав Сергій. – Якби я про таке дізналася, я своєму влаштувала б! – відповіла жінка. – Так, якщо дружина Романа дізнається, йому дістанеться! – підтримав її Сергій. – Ви сказали Романа? – здивовано запитала Настя і застигла від несподіваної здогадки

– І від чого мені тебе сьогодні доведеться рятувати? – запитав Олег, запарюючи другу мівіну. – Пюрешка і тефтелі! – весело відповів Роман. – О, знову? – з підробленою посмішкою спитав друг. – Знову! – Минулого тижня вже були ці погані тефтелі! Скільки можна? – Ось і я свою дружину про це питаю, але вона … Читати далі

Толік приїхав до батька та матері. Мама стіл накрила, всі разом пообідали. – Тату, мені потрібно з тобою поговорити, – сказав син і разом з батьком вийшов на вулицю. – Розповідай, що сталося? – занепокоївся батько. – Тату, від мене Марина пішла! Розлучитися хоче, – раптом сказав Толік. – Як розлучитися? А що сталося, – занепокоївся Михайло Іванович. – Вона шпильку знайшла. Жіночу. У нашій спальні, – продовжив син. – Чию шпильку? – незрозумів батько. – У тому й справа, що Наді, – зітхнув син. – Якої Наді? – здивувався батько, нічого не розуміючи

Толік приїхав додому, до батька та матері. Мама одразу давай клопотати, на стіл накривати. Вона знала Толіка дуже добре, адже син рідний. Посередині чола тонка зморшка, пригнічений вигляд? Значить, щось сталося… Він батькові дзвонив годину тому, щось плутано намагався розповісти, після чого Михайло Іванович коротко сказав – приїдь, сину. …Вони всі разом пообідали. – Толік, … Читати далі

Олена йшла по сільській дорозі на високих підборах і не розуміла, що це таке відбувається. – Ти куди мене привіз?! – обурювалась вона до чоловіка. – Як куди? – здивувався Андрій. – Куди просила! Тобі ж захотілося незвичайного відпочинку? От і маєш! – Ти серйозно? Я мала на увазі гори або ліс, а не Богом забуте село! Вони зайшли в стареньку хатину. – Оце так влаштував відпочинок, – думала Олена, відкриваючи валізу. – І ось куди тепер ці речі модні вдягати? Олена вийшла на ґанок і раптом спохмурніла. Її Андрій стояв з якоюсь жінкою

Олена йшла по сільській дорозі на високих підборах і не розуміла, що це таке відбувається. -Ти куди мене привіз?! – обурювалася вона до чоловіка. -Як куди? Куди просила! Тобі ж захотілося незвичайного відпочинку? А тут його достатньо! – посміхнувся Андрій. -Ти серйозно? Я мала на увазі гори або на хоча б з наметом в ліс, … Читати далі

Ірина клопотала по господарству: робила салати, крутила голубці, спекла пироги. Жінка готувала святковий стіл. Сьогодні у гості приїдуть родичі. Раптом Ірина почула, як відкрилися вхідні двері, і хтось вигукнув. – Ей! Господарі! Приймайте поповнення!  Іра витерла руки об рушник і вийшла в коридор. На порозі стояла незнайома жінка тримаючи маленького хлопчика за руку. – Вибачте, а ви хто? – здивувалася Ірина. – Мені Ігор потрібен, – відповіла жінка. Раптом Ірина глянула на хлопчика і все зрозуміла

Ірина не виходила в нього з голови, з того моменту, як Ігор вперше її побачив на сільській дискотеці. -Хто це? – поцікавився він у Юлі, своєї дівчини, яка завжди все про всіх знала. -До тітки Ліди син приїхав із сім’єю. Вийшов на пенсію і вирішив повернутись у рідні місця. А це його дочка, Іра, – … Читати далі

Ірина сиділа в черзі у поліклініці. Поруч була якась жінка її віку. Жінка глянула на неї якось підозріло. – Іро, ти, чи що?! Ірина придивилася. – Люба? Привіт! – Привіт, Іро! Побалакали, згадали минуле. – Любо, а що нового в нашому селі? – Та ніби все добре. Давай потім поговоримо. А то вже моя черга. – А пам’ятаєш Олега такого? – раптом запитала Ірина. – Не чула, як він? Люба здивовано глянула на Ірину. – Це той, що з Надькою тоді поїхав, що з магазину. А ти хіба не чула, що сталося?! Іра застигла від здивування

-І він відмовив мені, ти уявляєш, Даринко? – мама поправила ліктем волосся. Вони з донькою вдвох ліпили вареники на кухні. І Дарина попросила Ірину розповісти, як вона вперше закохалася. -А ти що, прямо так і сказала, що любиш його? – шістнадцятирічна Даринка здивовано вирячила очі. – Сама хлопцеві сказала? -Ну, не зовсім так, але якось … Читати далі

Ольга викрутила ганчірку для підлоги, злила воду з відра й попрямувала до підсобки. Зараз вона залишить відро й швабру і побіжить додому – годувати слабу маму… Ось уже цілий рік Ольга миє під’їзди в будинках. Дитинство Ольги закінчилося два роки тому. Тоді вони з мамою ще спали, як раптом у двері хтось постукав. Це був колега батька по роботі, дядько Грицько. Він тихо сказав щось матері в коридорі і в квартирі запала тиша. А потім мати раптом заголосила й побігла в кімнату. Ольга не розуміла, що відбувається

Ольга викрутила ганчірку для підлоги й акуратно злила брудну воду з відра. Чистою стороною руки вона відкинула з обличчя неслухняне пасмо волосся і попрямувала до підсобки. Зараз вона залишить відро й швабру в підсобці і поспішить додому – годувати слабу маму, а потім – до школи… Добре, що можна вчитися у другу зміну, а інакше … Читати далі

Микола приїхав в село, щоб відвідати свою тітку. Він підійшов до знайомого будинку, відкрив хвіртку, на подвір’ї його зустріла Галина. – А ти чому не подзвонив, не попередив? – сказала вона і обняла племінника. – Хотів сюрприз зробити, – усміхнувся Микола. Тітка Галя швидко накрила на стіл, пообідали, і жінка перейшла до важливої розмови. – Ось дивись, що я в скрині в коморі знайшла, – раптом сказала тітка Галина, і передала Миколі якийсь листок. Чоловік розгорнув аркуш паперу, прочитав і застиг

Микола приїхав в село, щоб відвідати свою рідну тітку. В селі у чоловіка нікого вже не  залишилося, батьків давно не стало, інші родичі повиїжджали, лишилася тільки тітка Галина. Микола підійшов до знайомого будинку, відкрив хвіртку, на подвір’ї його зустріла Галина.  – А ти чому не подзвонив, не попередив? – сказала тітка і обняла племінника. – … Читати далі

Сергій з Оленою почали жити в його матері. Олена в перший же день залізла на антресолі і викинула поїдені міллю речі. – Навіщо ж аж так?! – невдоволено підібгала губи свекруха, повернувшись із роботи. – Треба було винести речі на балкон, прогріти на сонечку. Свекруха пройшла на кухню і загриміла кришками каструль. – Окрім відбивних та пюре, я так розумію, ти нічого не готували… – Мамо, ти ж їла раніше пюре, – сказав Сергій. – Тільки коли сама готувала. Напевно, Олена туди масло вершкове додала. Олена застигла від здивування

Незважаючи на свій вік, Оксана Петрівна була жінкою ще досить міцною та бадьорою. Вона намагалася підтримувати форму. Вранці робила гімнастику. Давно відмовилася від кави та чаю, замінивши їх звичайною питною водою. Готувала корисну їжу – нежирне м’ясо, овочі на пару… Вихідні проводили на свіжому повітрі. Влітку – на дачі. Взимку здійснювала з приятелькою тривалі лижні … Читати далі