Ігор виходив із дому kоханки. Сьогодні він обіцяв Ларисі, що покине дружину і переїде до неї. Всю дорогу до будинку він прокручував у голові свою промову. Він навіть пошепки казав:-Ти стала домогосподаркою. Зустрічаєш мене щодня у старому халаті, кудлата. Ти навіть книжок не читаєш! Нам поговорити нема про що! Вся твоя межа — це серіали.Вони з Аллою були одружені вже сімнадцять років. Спочатку все було добре у стосунках, потім все кохання зжер побут і рутина. Відчинивши двері квартири, він зрозумів, що щось не так

Ігор виходив із дому kоханки. Сьогодні він обіцяв Ларисі, що покине дружину і переїде до неї. Всю дорогу до будинку він прокручував у голові свою промову. Він навіть пошепки казав:-Ти стала домогосподаркою. Зустрічаєш мене щодня у старому халаті, кудлата. Ти навіть книжок не читаєш! Нам поговорити нема про що! Вся твоя межа — це серіали.Вони … Читати далі

Я покинула доньку жити з першим чоловіком. Їй тоді було десять років. Так просто склалися обставини, що я заkохалася в іншого чоловіка. Є почуття, яким неможливо чинити опір, саме так у мене і було з Миколою. Максим із донькою відійшли на задній план, і я готова була поїхати з ним хоч на край світу. Але він поставив мені умову, що дитину від іншого чоловіка не прийме, мовляв, якщо я хочу бути з ним, доньку треба залишити в минулому. З чоловіком я почала розмову ввечері.Але я навіть уявити не могла, що чекало мене…

Я покинула доньку жити з першим чоловіком. Їй тоді було десять років. Так просто склалися обставини, що я заkохалася в іншого чоловіка. Є почуття, яким неможливо чинити опір, саме так у мене і було з Миколою. Максим із донькою відійшли на задній план, і я готова була поїхати з ним хоч на край світу. Але … Читати далі

Надія спекла пиріг і наварила борщу. Іван сів за стіл і пив чай. Він сьогодні допоміг Надії полагодити піч. Раптом на порозі зʼявилася Ольга. Іван орендував в її тітки кімнату. – Ну що ж ти, Іване, так довго? Ми з тіткою вже тебе зачекалися. Ходімо додому! – сказала вона. – Я не маленький, сам дорогу знайду… – спохмурнів Іван. – Ну я піду, тоді, – сказала Ольга. – Надійко, а вийди зі мною, спитаю дещо. Вони вийшли, і раптом Ольга зашипіла: – Ти що це вирішила мужика в мене відвести?! Надя аж рота розкрила від здивування

Іван примружився й окинув поглядом невеличке село. -Красиво! – зітхнув він. Осінь вже накрила жовтим килимом все, що могла. Дахи будинків, лавки, дорогу. Він легко збіг з пагорба і попрямував прямо в сільраду. -Так, Іване Степановичу, дивлюся вашу трудову книжку й радію. Ви і будівельник і майстер по пічках. О, навіть на фермі працювали. Такі … Читати далі

Олена вийшла з автобусу з важкими пакетами в руках. – Як давно я не була вдома, – тихо промовила жінка. Останніх шість років, Олена провела на заробітках в Італії. Жінка підійшла до рідного будинку, відкрила хвіртку і зайшла у двір. – Мамо, Гануся, я вдома, – вигукнула вона. Але ніхто не вийшов зустрічати Олену. – Дивно. Раптом Олена, почула, що на кухні хтось розмовляє, і розмова явно про неї. Жінка прислухалася і застигла на місці

Лариса виховувала двох дочок зовсім одна. Чоловік покинув їх, а батьків давно не стало. Зовсім молоденька Лариса, звичайно, мріяла про чоловічу увагу та кохання. Тому частенько залишала своїх дівчат одних, виховувала як виходило, особливо не переймаючись. Благо, село, де жила сім’я, було невеликим, спокійним, діти росли у всіх на очах. І ось виросло, що виросло. … Читати далі

Ірина йшла додому пізно. Раптом біля її під’їзду вона почула чоловічий голос з кущів. У світлі ліхтаря з’явився чоловічий силует. – Ви?! – раптом вигукнув незнайомець, коли побачив Ірину. – Мабуть, знову з подругою в кафе зустрічалися? Ірина впізнала в ньому чоловіка, який теж був у кафе і з цікавістю поглядав на неї. – Я живу в сусідньому будинку, – продовжував чоловік. – Якось не наважувався підійти до вас, познайомитись. В мене кіт втік, другий день шукаю. Всі кущі облазив. Ірина раптом голосно розсміялася! – Ви чого це смієтеся?! – чоловік не розумів, що відбувається

Ірина після розлучення з чоловіком довго приходила до тями, все-таки майже двадцять років сімейного життя, дочка доросла. Її спіткало величезне розчарування, тепер вона не вірить чоловікам, стосунки її з чоловіком особливо останні три роки були неприємними, а вона сподівалася, все обійдеться. Не обійшлося… І з цих стосунків для себе вона винесла, що всі мужики погані, … Читати далі

Ганна приїхала до доньки, натиснула на дзвінок. – Мамо, ну навіщо ти нам стільки привезла? – здивувалася Оксана, побачивши на порозі маму з двома важкими пакетами у руках. – Та ось, вирішила гостинців привезти, – відповіла Ганна. Жінки зайшли на кухню. – Ти сідай, а я зараз Світланку покличу, – сказала Оксана і пішла в кімнату доньки. Ганна Юріївна вирішила зайти у ванну, помити руки. Вийшла в коридор і почула розмову доньки з внучкою, говорили явно про неї. Ганна прислухалася і застигла на місці

Ганна Юріївна сіла на лавку. Важкі сумки стояли поруч. Доньці привезла гостинців зі свого городу. А як же по іншому? Що вони тут у місті їдять? Дочка не готує, купує заморожене або напівфабрикати. Вона зітхнула. Гаряче. Півдня у дорозі, сумки втомили руки. Ніхто її не зустрів, та вона й не чекала. Напередодні зателефонувала Оксані, сказала, … Читати далі

Віра відчинила шафу у своїй кімнаті і почала вибирати одяг. Одягла чорну пряму спідницю та чорний светр. – Куди це ти вбралася? – До кімнати зайшла мама. – На поминки чи що? – Ні, мамо, мене запросили на день народження, – сказала донька. – І хто запросив? – здивувалася мама. – Тобі краще присісти, – раптом сказала Віра. Мама здивовано дивилася на доньку, нічого не розуміючи

Віра стояла перед дзеркалом у коридорі і невдоволено і прискіпливо розглядала себе. Нічого цікавого. Звичайна дівчина. Так, фігура струнка у її тридцять п’ять, ні грама зайвого. Волосся русяве, трохи кучеряве, не густе. Але при неяскравому світлі коридору здається тьмяно-сірими. Мама економила електроенергію та вкручувала слабкі лампочки. Віра завязала волосся в хвіст, розтягла тонкі губи в … Читати далі

Мар’яна зустрілася з своїми подругами у кафе. Сиділи, як завжди обговорювали своє життя. І тут Катя раптом запитала: – Мар’яно, слухай, а ти своєму Ігорю довіряєш? – Ну, так, у нас немає секретів, а чому ти питаєш? – насторожилася Мар’яна. Катя з Олесею переглянулись, подруга продовжувала: – Я повинна тобі дещо показати. Катя дістала з сумочки телефон, відкрила якесь фото, і показала його Мар’яні. Жінка глянула на екран і застигла на місці. – Це якийсь жарт? – тільки й промовила вона

Після розлучення з чоловіком, Мар’яна довго приходила в себе. Вона любила свого Ігоря, любила без оглядки, вона така за вдачею. Коли вже любить, то любить, всю себе віддавала чоловікові і синові. Ну з сином все зрозуміло, це єдиний чоловік у житті будь-якої жінки, якого ніколи і за жодних обставин неможливо розлюбити. Олег після закінчення школи … Читати далі

Ірина прокинулася рано. Приготувала сніданок, відправила дітей в школу, провела чоловіка на роботу. А сама вирішила зробити генеральне прибирання. Перш за все жінка вирішила поставити прання. Ірина перевіряла кишені одягу, як раптом натрапила на щось в піджаку чоловіка. – Дивно, що це? – подмала жінка, коли дістала з кишені піджака якийсь конверт. Ірина відкрила його і застигла від здивування. – Як він міг?! – тільки й вигукнула вона

Ірина витирала пил, намагаючись залізти в найнедоступніші місця. Вона любила, коли в будинку панувала кришталева чистота і намагалася підтримувати її. Скільки разів чоловік Ігор пропонував їй найняти людину, яка підтримуватиме в будинку порядок, але Ірина була проти цього. – Навіщо нам у хаті чужа людина? – Запитувала вона у чоловіка. – Я й сама чудово … Читати далі

Ірина з Петром вже й не чекали, а тут така радість – син приїхав! І приїхав Миколка в село не сам, а з молодою дружиною. – Ось, батьки мої любі, знайомтеся, це моя дружина Ліза! – заявив він з порога. – Як дружина?! – сплеснула руками Ірина. – А коли ж весілля було? – А не було весілля, розписались і все. Батьки накрили стіл, поставили частування, смаколики різні. Невістка їм сподобалася. Гарна дівчина, скромна. Погостювали молоді в селі, та й додому поїхали. Приїхали вони аж на Різдво. Невістка, як зняла пальто, так Ірина й ахнула

У Петра з Іриною був син Микола. Жили вони в селі біля річки, хатинка була старою, але завдяки турботам господарів виглядав міцною, була теплою й затишною. Микола любив своє село й хатинку, але, подорослішавши, подався у місто. -Ну ось, і Оленку залишиш тепер, – нарікала мати, яка дуже любила його дівчину, подружку зі школи. Щоправда, … Читати далі