Алла поралася на кухні, коли до неї зайшов чоловік. – Мама дзвонила, щось там в неї сталося, я не зрозумів, – почав Віктор. – Я поїду подивлюся. – Звісно, коханий, – усміхнулася Алла. Через годину Віктор стояв на порозі квартири мами. – Проходь. У кімнаті тобі подарунок лежить, – з порога сказала мама. – Який ще подарунок? – здивувався чоловік, але пройшов у кімнату і застиг. На ліжку лежав малюк. – Мамо, звідки в тебе дитина, – вигукнув Віктор. – А це твій син, – спокійно сказала жінка. – Як син? – Віктор здивовано дивився на маму, нічого не розуміючи
Віктор обережно вкрив сина ковдрою, зітхнув і подивився у вікно. Скоро Новий рік. У світлі ліхтаря, снігові пластівці, ліниво та зачаровано, опускалися на землю, покриваючи білою ковдрою дерева, тротуар, лавки. З кухні долинав приглушений спів мами. Віктор усміхнувся. Він вже забув цю мамину звичку. – З піснею, завжди краще виходить, – сміялася вона. – Я … Читати далі
