– Катя, давай розлучимося? – відсуваючи від себе тарілку з недоїденим борщем, промовив Денис. Катерина, яка спокійна пила чай, поперхнулася. На очах виступили сльози. – Ти серйозно? Вона розуміла, що навряд чи її чоловік жартуватиме такими речами. – Серйозно, – відповів чоловік. – Але чому, Денисе? – Закусивши губу, щоб не розплакатися, запитала Катя

– Катя, давай розлучимося? – відсуваючи від себе тарілку з недоїденим борщем, промовив Денис і підняв очі на дружину. Катерина, яка до цього спокійна пила чай, поперхнулася, закашлялася, почервоніла. На очах виступили сльози. Трохи віддихнувшись, вона уточнила: – Ти серйозно? Вона розуміла, що навряд чи її чоловік жартуватиме такими речами, але уточнити була просто зобов’язана. … Читати далі

Лада поцілувала Ігоря в щоку: – Пам’ятай, ти мені обіцяв! – Пам’ятаю, пам’ятаю, – Ігор обійняв тендітну дівчину. – Все, все, йду. Ігор побіг додому. Всю дорогу він думав, що скаже дружині. – Можна так. Ти стала домогосподаркою. Подивися на себе. Зачіска така собі, старий халат. Я йду від тебе. Та на диво вдома в квартирі стояла тиша

Лада поцілувала Ігоря в щоку: -Пам’ятай, ти мені обіцяв! -Пам’ятаю, пам’ятаю, – Ігор обійняв тендітну фігуру дівчини. – Все, все, піду. Бо знову залишуся. Двері зачинилися, й Ігор, не чекаючи ліфта, побіг сходами вниз. Всю дорогу він прокручував у голові варіанти «останнього слова» дружині. -Можна так. Ти стала домогосподаркою. Подивися на себе. Зачіска така собі, … Читати далі

Надія готувалася до зустрічі невістки. У двері подзвонили. На порозі стояв син Микита з своєю дівчиною Ольгою. Після вечері, Оля почала розмову: – Надія Олександрівно, Ви, мабуть, знаєте, що ми з вашим сином вирішили одружитися?. Тому вже зараз, щоб уникнути несподіванок, я хотіла б подивитися кімнату, в якій ми житимемо

Надія готувалася до зустрічі невістки. У духовці доходила до готовності курочка, одночасно жінка стелила гарну скатертину та сервірувала стіл. Почувши запах м’яса, що підгоріло, Надія забігла на кухню. Курка зарум’янилася трохи більше, ніж потрібно. – Ах, як же так, як же так… Ось я розтяпа! Як тепер пригощати гостю таким, – журилася Надя. Сьогодні ввечері … Читати далі

Ольга сиділа на підлозі посеред кімнати і мовчки дивилась у стіну. Несподіваний дзвінок від коханки чоловіка похитнув її рівновагу. Жінка не знала, що робити далі. Увечері з роботи повернувся Віктор. Ольга довго тягла з розмовою. Дочекавшись коли діти заснуть, все ж таки почала її. – Ну коли ти все знаєш, давай розлучатися, – холодно сказав він. – Набридло мені все.

Ольга сиділа на підлозі посеред кімнати і мовчки дивилась у стіну. Несподіваний дзвінок від коханки чоловіка похитнув її рівновагу. Разом із чоловіком вони прожили шістнадцять років і за цей час Віктор кілька разів заводив собі коханок. Ольга здогадувалася про наявність у чоловіка інших жінок, але старанно вдавала, що нічого не відбувається. Їй здавалося, що так … Читати далі

– Юля, віддайте мені Вашого чоловіка. Він моя доля, я це точно зрозуміла. Жити спочатку будемо з моїми батьками. Дівчина я порядна… У кімнаті стояла тиша. Недовго. Юля заспокоїлася, і з серйозним виглядом спитала: – Зіна, а може спитаємо Дениса, з ким він хоче жити, з Вами чи зі мною? А то якось його думку не запитали.

– Юля, запрошую тебе з Денисом на День народження у суботу, прийдете? – Чому ж не прийти, Любочко, з великим задоволенням. Хто ще буде? – Батьки із Зіною приїдуть. Зіна – сестра Ігоря, познайомтеся якраз. Юля та Денис любили ходити на Дні народження. На вечерю не треба нічого готувати, є куди вигуляти нові вбрання. Приємна … Читати далі

Ірина б нічого й не запідозрила і жила собі б тихо і мирно, якби не дивний дзвінок посеред ночі. Чоловік міцно спав – дзвонив його телефон. Ірина потягнулася до мобільника. Вона жмурилася від світла, але все одно розглянула дивне буквосполучення: “Зіна Булочки”. – Які це ще булочки дзвонять нам о другій ночі? – подумала вона

Ірина б нічого не запідозрила і жила собі тихо і мирно, якби не дивний дзвінок серед ночі. Чоловік міцно спав, а трель його телефону лунала на весь будинок. Ірина прокинулася. Порухала чоловіка. Він неохоче обернувся і, похропуючи, поклав долоні під щоку. -Ну точно дитина, їй богу, – подумала Ірина і потягнулася до його телефону. Вона … Читати далі

– Цього просто не може бути! Це абсурд, – Ніна тримала в руках папірець з аналізами і нічого не могла зрозуміти. – Дівчино, вибачте… Що означає нуль відсотків? – звернулася Ніна до молодої дівчини в реєстратурі. – Напевно, помилка? – Жодної помилки немає, це виключено, – відповіла вона. – Давайте подивлюся… Ну, все правильно. Імовірність материнства у вас нуль. Дитина вам не рідна

Ситуація була просто абсурдною. Ніна тримала в руках папірець з аналізами і нічого не могла зрозуміти. —Дівчино, вибачте… Що означає нуль відсотків? – звернулася Ніна до миловидної дівчини на ресепшені, нервово накручуючи на палець руде пасмо волосся. – Напевно, помилка… —Жодної помилки немає, це виключено, — карбуючи слова, відповіла співробітниця. – Давайте подивлюся… Ну, все … Читати далі

– Значить так! – гримнув по столу Михайло. – Мені машина і гараж. Я заслужив. – Та ти й носа сюди не показував, поки мама ще була, – пробурчала його сестра Ганна. – Та хай забирає, Ань! Мені тоді будинок. У мене дітей аж четверо, – сказала Світлана. – Значить мені все господарство. Ніхто не проти? – запитала Ганна. – Я проти, – пролунав тоненький голосок. Вони озирнулися. Біля дверей стояла маленька дівчинка

-Значить так! – гримнув по столу Михайло. – Мені машина та гараж. Вважаю, що я заслужив такий подарунок від нашої матері. Ганна його сестра, пробурчала: -Поки мама жива була, ти й носа сюди не показував. І на поминки копійки дав. Ми за тебе гірше живемо і останнє віддали. Правда, Світлана? Та кивнула. -Так ф*г з … Читати далі

Віра судомно стискала в руках телефон, дивлячись в одну точку. Хвилину тому їй прийшло повідомлення: “Глянь, чим твій чоловік у місті займається”. І фото, де її коханий чоловік, Іван, обіймає та цілує гарну жінку

Віра судомно стискала в руках телефон, дивлячись в одну точку. Хвилину тому їй прийшло повідомлення: “Глянь, чим твій чоловік у місті займається”. І фото, де її коханий чоловік, Іван, обіймає та цілує гарну жінку. Іван із ранку поїхав до районного центру за продуктами. Завтра у нього мав бути день народження. Та не просто, а ювілей … Читати далі

Дід Ігор з дружиною сиділи на кухні. – Чуєш Ігор. – Чого тобі? – А ти чому мене сьогодні не вітаєш? – А в тебе що, сьогодні іменини? – Які іменини? Ти що й справді не пам’ятаєш? Побачивши грізне обличчя Марії, дід напружився, та згадати нічого не міг. Марія ображено встала і ​​вийшла з кухні. – Все, пішла Нінці скаржитися! – подумав він. – Та що ж там таке могло статися в цей день

Дід Ігор та його дружина Марія сиділи на своїй кухні та спокійно попивали чай. -Чуєш Ігор. -Чого тобі? -Чого, чого! Чоголка! Ти чого мене сьогодні не вітаєш? -А в тебе що, сьогодні іменини? Дід захихотів, він чудово знав коли день народження дружини, тому його жарт здався йому дуже оригінальним. -Які іменини? Ти що й справді … Читати далі