Uncategorized

Петро вирішив забрати свого старенького батька з села у місто. Вирішили, що хоча б на зиму. Зимою в селі в важко одному. Дров треба принести, з водою проблеми… Сину шкода було батька от і вирішив полегшити йому життя. А навесні знову відвезти його в село. Зібрав Іван Ігорович валізку та й поїхав із сином… Так минуло пару місяців. Якось приїхали з роботи Петро з дружиною Катериною, а старого вдома немає! Катерина зайшла в кімнату і побачила на ліжку діда якийсь аркуш паперу. Вона прочитала написане й застигла від несподіванки

Автор

– Зима є зима, все під снігом. Мені вже набридло тут у місті, додому хочу. І чого Петро так злякався і відвіз мене з села у своє місто? От ходжу тут колами навколо дев’ятиповерхівки, – бубонів Іван Ігорович. – Ходиш тут щодня, ні знайомих тобі, ні «здрастуйте», ні «до побачення». Щодня Іван Ігорович виходив з … Читати далі

Світлана поверталася додому з важкими пакетами у руках. Жінка підійшла майже до свого підʼїзду, як раптом назустріч їй вийшла її сусідка Лариса. – Привіт, Світлано! – сказала Лариса. – І тобі привіт, – відповіла жінка. – Слухай, я чула що ти розлучилася, – несподівано сказала Лариса.  – Так, це правда, – важко зітхнула Світлана. – І що, правду говорять, що ви з Степаном розлучилися через телефон?! – уїдливо додала Лариса. – Через який телефон? Ти про що? – Світлана здивовано дивилася на сусідку, не розуміючи, що відбувається

Автор

– Чула, що ти розлучилася? – з ноткою сміху промовила Лариса, зіткнувшись із сусідкою біля під’їзду. – А привід який знайшла! Телефон не купили… Ти мене просто здивувала! Такий чоловік хороший був! Господарський, а ти так просто його залишила? – Так він зараз цілком вільний, бери та й забирай його, – з легкою усмішкою відповіла … Читати далі

Робочий день закінчився, Василь Іванович збирався додому. Раптом зателефонувала його менша донька, яка перебувала в пoлoгoвому будинку. Що могло тpaпитися? Адже зять повинен був сьогодні забирати їх з лiкaрні. «Тату, Анатолій відмовився забирати нас. Сказав: з донькою ти мені не потрібна». Василь Іванович ледь мобільний телефон не впустив.

Автор

Часто буває так, що навіть ідеальні сім’ї руйнуються, а нам, рідним чи друзям, здається це дивиною. Але не даремно кажуть, що чужа сім’я – темний ліс. Робочий день закінчився, Василь Іванович збирався додому. Раптом зателефонувала його менша донька, яка перебувала в пoлoговому будинку. Що могло трапитися? Адже зять повинен був сьогодні забирати їх з лiкaрні. … Читати далі

Зіна зібрала свої речі й поїхала з міста. Перед цим вона подала на розлучення з чоловіком Дмитром. Їхала вона працювати. За професією Зіна була кухарем. Знайшла роботу, та й поїхала. Адресу не стала казати навіть батькам. Відразу попередила, що телефонувати буде рідко. Працювала Зіна у великому місті, а потім і на заробітки поїхала. Кухарі потрібні скрізь… Гроші платили непогані, а потім жінка повернулася у місто, де починала жити з Дмитром. Відвідала рідне село. Вона зайшла в батьківську хату і стала на порозі. – Ох… – тільки й зітхнула вона від побаченого

Автор

– Зіно! Допоможи мені! – гукнув Дмитро. Але його зустріла тиша. Він ледве відчинив двері у під’їзд, а після підйому на третій поверх сили його й зовсім залишили. Добре, що зміг відчинити двері. Дружина завбачливо залишила їх незамкненими. Дмитро постійно губить ключі, міняти замки вже не мало сенсу. Брати в них нічого, та й квартира … Читати далі

Віра смажила на вечерю чебуреки, коли у двері подзвонили. На порозі стояла свекруха, вся якась дуже схвильована. – Віра! – вигукнула з порога Марія Степанівна. – Це ж ти зробила? – Що зробила? – усміхнулася невістка. – Ви подивіться на неї! Ще й посміхається! – Марія Степанівна невдоволено подивилася на Віру. – Та що сталося? – запитала невістка. – А сталося те, що ти зруйнувала життя сімʼї брата Леоніда! – мало не плачучи сказала свекруха. – Я зруйнувала? Як? – Віра здивовано дивилася на свекруху, не розуміючи, що відбувається

Автор

Леонід вже тиждень був якийсь задумливий і мовчазний. Віра ні про що його не питала: вона знала характер чоловіка і розуміла, що зараз його краще не чіпати. Настане час – сам скаже. Так і сталося. – Віро, – покликав Леонід дружину якось увечері. – Поговорити треба. Вона ввімкнула посудомийку і сіла в крісло навпроти чоловіка. … Читати далі

Олег з Галиною повернулися додому від батьків чоловіка. Тільки-но дружина вклала доньку у ліжко, вона покликала чоловіка на кухню. – Твоя мама нічого сьогодні не передала внучці? – спокійно спитала жінка. – Ні, сьогодні ні, – розвів руками Олег. – Та й навіщо, якщо Дарина сама була у них? – Ой, я зараз тобі розповім дещо цікаве! – Галина сіла навпроти чоловіка. – Розмовляла з твоєю мамою. І вона зізналася мені в дечому. – Ти про що? В чому вона зізналася? – не зрозумів Олег. І Галя все розповіла чоловіку. Олег вислухав дружину і застиг від почутого

Автор

– Бабуся з дідусем тобі передали, – гордо вимовив Олег і з важливим виглядом простяг дочці велику шоколадку, яка коштувала не менше двісті гривень. Галина здивовано подивилася на чоловіка. Вперше за п’ять років свекри передали щось для онуки, і це не могло не здивувати невістку. Галина була одружена з Олегом близько семи років. При першому … Читати далі

Галина їхала на свою другу квартиру, у якій тимчасово жив брат її чоловіка. Сьогодні їй подзвонили сусіди і нажалілися на Юрія. – О, привіт! – посміхнувся Юрій, як тільки відкрив двері і побачив на порозі невістку. – Юра, на тебе жаліються сусіди! – одразу взялася за справу Галина. – Я повинна попросити тебе зʼїхати. – Як з’їхати? – здивувався чоловік. – Вибач, але ти не виправдав довіри! – рішуче сказала Галина. – Ах, так! Тоді ти маєш дізнатися дещо цікавеньке про свого чоловіка! – єхидно сказав Юрій. – Ти про що?- Галина здивовано дивилася на Юрія, не розуміючи, що відбувається

Автор

– Галино, ну чого ти? Це ж мій рідний брат, і йому зараз зовсім ніде жити. З Танею він розлучився, – тиснула на жалість дружині Андрій. – Якось не хочеться пускати Юрія у квартиру бабусі, – нерішуче відповіла жінка. – Він нічого поганого не зробить, – наполягав чоловік. – Куди він піде? Не до батьків … Читати далі

– Ну як так можна?! – сказала Валентина Іванівна невістці Валерії. – Ось я у твої роки… – Що у вас знову відбувається? – на кухню зайшов її син Борис. – Ні-ні! Нічого! Я просто кажу, чого ж так довго невісточка моя роботу знайти не може? – заголосила свекруха награно-лагідним голоском. Борис здивовано глянув на дружину. Валерія посміхнулася, підморгнула йому й розвела руками. – Отак якось! – сказала вона. – Піду я, мабуть, – зазбиралася Валентина Іванівна. – Так ми ж вам тут дещо приготували! – вигукнула Валерія й дала гості пакет. Валентина Іванівна глянула, що там таке й руками сплеснула від побаченого

Автор

Валентина Іванівна ображено замовкла. Видно було, що якщо зараз щось сказати, то буде серйозна сварка. Валерія мовчала. Їй було смішно спостерігати за своєю свекрухою. – Ну як же ж так можна, – не витримала і сказала Валентина Іванівна. – Ось я у твої роки… – Що тут у вас знову відбувається? – на кухню зайшов … Читати далі

Чоловік мені зрадив. Коли я лежала на збереженні, він приводив іншу жінку в наш дім. Нещодавно я дізналася, що у нього є дитина на стороні. У мене визрів план, як відплатити чоловіку за зpаду. Я заздалегідь домовилася зі своєю мамою, щоб вона мені зателефонувала і попросила приїхати до неї на кілька днів

Автор

Я знала, що чоловік має іншу. Знала, що у нього дитина на стороні, що він приводив цю жінку в наш дім, коли я лежала на збереженні. Він зрадив мене. Злість на чоловіка роз’їдала мене зсередини, і я вирішила відплатити. І відплатила. Так, я вчинила негарно. А він чим кращий? Я вмовила чоловіка купити квартиру, ми … Читати далі

Рита помітила, що її наречений почав дивно поводитися. Дівчина захотіла дізнатися про причину охолодження в їх взаємовідносинах. – Михайле, ти якось дивно став поводиться, перестав мені дзвонити і більше не кличеш на побачення. В чому справа? – наполегливо запитала Рита. – Я був зайнятий, – почав виправдовуватися хлопець. – Не обманюй мене! Скажи мені правду? – наполегливо попросила кохана. – Я дізнався про твого сина! Я не хочу виховувати чужу дитину, – зізнався Михайло. – Про якого сина? У мене немає сина! Що ти таке говориш? – Рита здивовано дивилася на Михайла, не розуміючи, що відбувається

Автор

– Доню, у нас з татом для тебе сюрприз, – загадково промовила Аліна Федорівна. – Який? Ви купили мені новий телефон за те, що я вступила до університету на бюджет? – з надією поцікавилася Рита. – Ні, у тебе скоро буде братик, – радісно сказала мати. – Ти жартуєш? Навіщо вам з татом ще одна … Читати далі