Ганна стояла й дивилася в дзеркало. – Скоро я вийду заміж! – подумала дівчина. В кімнату зайшла її мама Наталя. – Ганнусю, ти знову перед дзеркалом крутишся? – з усмішкою запитала вона. – Ти вирішила стати Міс Світу?! – Може й так, – підморгнула Ганна. – Але в першу чергу я збираюся стати місіс Марчук! Раптом пролунав дзвінок у двері. В квартиру зайшла майбутня свекруха Ганни – Людмила Петрівна. – Так, дорогенька! – діловито сказала гостя. – Нам треба поговорити. Свекруха поклала на стіл якийсь пакунок. – Про що? Що це ви таке принесли? – здивовано запитала Ганна. Вона не розуміла, що відбувається

Ганна стала навшпиньки і зазирнула у старовинне дзеркало в батьківській спальні. У його масивній рамі відображалася її схвильована посмішка. – Скоро, дуже скоро, я вийду заміж! – подумала вона, тримаючи в руках кілька весільних запрошень, які ще не встигла роздати своїм подругам. Дата весілля давно була призначена, і в голові Ганни весело кружляли мрії про … Читати далі

Інна з Валерієм одружилися. У них народилась донька Оленочка, купили будинок. Чоловік сам весь ремонт зробив і перепланування. Все йшло чудово, поки одного теплого суботнього дня не пішла Інна з Оленкою на прогулянку в парк. Там вона зустріла Марину. Вони з Валерієм разом працювали. – А твій же ж де ходить?! – запитала Марина. – На роботі, сказав, що термінові справи якісь. Та то на пів дня всього, – відповіла Інна, тримаючи доньку на руках. – Ой, дівчино, мушу я відкрити тобі одну таємницю, – раптом сказала Марина. – Яку ще таємницю? – Інна не розуміла, що відбувається

Ніколи Інна не думала про те, що в неї в сім’ї щось не так. Чоловік чудовий, донька росте Оленочка, він працює на хорошій посаді, котедж вони мають на дві сімʼї. Пощастило ж як! Сусід завжди на якихось заробітках, його частина будинку закрита на замок, а вони одні. Інна поки що не працює. Оленочка маленька зовсім, … Читати далі

Ліда виходила заміж за Миколу. Вона була красива й весела. Це ж головне свято у її житті! Веселощі тривали й на другий день весілля. Микола неабияк погуляв і його вклали спати. Ліда ж пішла до своїх батьків… Вранці молоді мали перебиратися у свій будинок, який дістався Миколі від діда. Знаходився він у сусідньому селі. Ремонт було зроблено ще до весілля, залишалося тільки перевезти речі. Мати допомагала Ліді. Ковдра, подушки, постільне, і навіть посуд. Мама називала це посагом. Микола з’явився вранці. Похмурий і невдоволений. Він допоміг перевезти речі дружини, а потім почалося несподіване

Ліда виходила заміж за найкращого, милого, веселого. Миколу. Його любили усі. Сім’я, друзі, дівчата. А вже Ліда жити без нього не могла! Усього пів року і вони йдуть у ЗАГС. Сам він порошинки з неї здував. Неодноразово діставалося її знайомим від нього. Його дівчину не можна було чимось зачіпати, не можна на її адресу слова … Читати далі

Сергій стояв і відчиняв двері своєї квартири. Він уявляв, як зараз зрадіє його кохана дружина Тетяна! Його ж не було вдома майже рік, бо Сергій тимчасово працював в іншому місті. І ось, нарешті, Сергію дали тиждень, щоб він зміг відвідати дружину. І він вирішив не казати про це коханій, а влаштувати їй сюрприз! Чоловік тихенько зняв черевики, поставив сумку з речами в коридорі і з букетом квітів за спиною пішов на голос дружини, що долинав з кухні. Він підійшов до дверей і так і став на порозі від побаченого

Сергій відчиняв двері квартири своїм ключем і уявляв, як зараз зрадіє його кохана дружина Тетяна. Його не було вдома майже рік, бо чоловік тимчасово працював в іншому місті. Спочатку його відправили у відрядження на місяць, а потім продовжили його ще на невизначений час. Так склалися обставини. І ось, нарешті, днями Сергію дали тиждень, щоб він … Читати далі

Степан Андрійович ішов по сільській дорозі. – Нарешті я вдома, нарешті я там, де народився, там де поховані мої батьки і моя кохана дружина… – сказав він вголос. Чоловік відкрив хвіртку і зайшов до себе подвірʼя. Він довго порався із замком, але нічого не виходило. Степан Андрійович набрав номер доньки. – Ну чого тобі? – відповіла та. – Доню, я в свою хату не можу зайти… – сказав він. – Ключі нові де, чи замок розбирати? – Ти що?! – ахнула та. – Нічого розбирати не треба! Йди звідти. – Як іти, я ж тут живу?! – Степан Андрійович не розумів, що відбувається

Степан Андрійович повільно йшов по звивистій сільській дорозі. Ноги змокли, та й верхній одяг теж. Невелика сумка з речами, здавалась непідйомною для літнього чоловіка. Зупинившись на хвилину, чоловік озирнувся довкола. – Ох як добре! – сказав тихо він. – Нарешті я вдома, нарешті я там, де народився, там де поховані мої батьки і моя кохана … Читати далі

Ольга чекала чоловіка з роботи. Вона насмажила чебуреків, зварила зеленого борщику і взялася мити посуд. Жінка давно відчувала, що щось не так у їхніх з Петром стосунках. Ольга помічала як чоловік сидів і читав з усмішкою якісь повідомлення в своєму телефоні… Петро прийшов, тихо рипнувши дверима. Не дивлячись в обличчя дружині, він сів за стіл на кухні. Ольга відклала тарілку, яку мила, вбік. Вони трохи помовчали… – Нам треба поговорити, – тихо почав Петро. – Про що ж? – Ольга розуміла, що зараз станеться найгірше

Ольга чекала чоловіка з роботи. Вона насмажила чебуреків, зварила зеленого борщику і взялася мити посуд. Жінка давно відчувала, що щось не так у їхніх стосунках. Помічала як Петро сидів і читав з усмішкою якісь повідомлення в телефоні… Чоловік прийшов тихо рипнувши дверима. Не дивлячись в обличчя дружині, він сів за стіл на кухні. Ольга відклала … Читати далі

Поліна подзвонила до своєї подруги Наталки. – Наталко, привіт! Як справи? — сумно промовила Поліна. – Мені потрібна твоя допомога. — Що, знову чоловік діставав? – здогадалася подруга. — Ти одразу все розумієш. Цілими днями працюю, мию, перу, і все не так! Андрій бурчить постійно, каже, що я цілими днями без діла сиджу, – майже плачучи додала Поліна. –  А знаєш, я дещо придумала! Я вигадала, як провчити Андрія! Слухай! – раптом сказала Наталка і розповіла подрузі свій задум. Поліна вислухала її і аж рота відкрила. – І додумалася ж ти до такого! – тільки й вигукнула на радощах Поліна

— Знову цілий день дивилася серіали! — чоловік відчинив двері своїм ключем і нечутно з’явився на порозі. Поліна 5 хвилин тому лягла на диван і включила улюблений серіал.  Жінка цілими днями виконувала домашню роботу: прибиралася, прала, прасувала, гуляла з сином. Надвечір вона так втомлювалася, що ледве стояла на ногах. Пристрасне кохання, турботу і увагу до … Читати далі

Таїсія сиділа на кухні біля вікна і пила чай з цукерками. Раптом вона побачила, як на подвірʼя зайшла її сусідка Валентина. Вона махнула їй рукою. Таїсія махнула їй у відповідь – мовляв заходь. Валентина зайшла. – Привіт сусідко! – сказала та. – Привіт, Валю, проходь і сідай, зараз наллю тобі чаю, дивись які цукерки в мене! – похвалилася Таїсія. – Вчора Олег з онукою приїжджали, от привезли. Дорогі і смачні, давай пригощайся! – Ага, бачила я вчора машину Олега біля твоїх воріт, – відповіла сусідка. Жінки розговорилися. Валентина випила чашку чаю і раптом таємничим голосом зробила несподівану пропозицію

Після обіду Таїсія сиділа на кухні біля вікна і пила чай із цукерками. Вона побачила, як на подвірʼя зайшла сусідка Валентина й махнула їй рукою. Таїсія махнула їй у відповідь, мовляв заходь. Валентина зайшла. – Привіт сусідко! – Привіт, Валю, проходь і сідай, зараз наллю тобі чаю, дивись які цукерки в мене! Вчора Олег із … Читати далі

Марія йшла з роботи і випадково зустрілася на вулиці зі своєю мамою. – Мамо, ти що тут робиш? – здивувалася донька. – Розумієш, дочко, я на огляд ходила, — відповіла на запитання дочки Галина. – У тебе що проблеми? – захвилювалася донька. – Та ні, все нормально. Просто тато мене дещо попросив, – раптом сказала мама. – У нього ще вистачає совісті в тебе щось просити, після того, як він покинув тебе? І що ж цікаво він попросив? – обурилася донька. Але Марія навіть уявити не могла, з яким проханням звернувся до метері батько

– Мамо, це що, правда? – Невдоволено запитала Марія у мами. – Правда, дочка, – винувато відповіла Галина Вікторівна. – Але чому? Що сталося? – Нічого особливого. Так у шлюбі буває. Просто твій батько покохав іншу жінку. – Ясна річ, знайшов собі молоду. – Ну чому одразу молоду? – А кого ще? Чоловіки його віку … Читати далі

– Мама завтра до нас приїжджає, – сказала Галя чоловікові. Запала напружена тиша. Але Олег просто кивнув головою… Наступного дня, за обідом чоловік насторожено стежив за тещею. Все було начебто добре. Але Зоя Миколаївна раптом оголосила: – Ми з Галею йдемо на виставу! Відпочинете трохи від нас. – Ну, що ви, Зоє Миколаївно, я від вас не втомлююся, – сказав ввічливо Олег. – Галю, у нас же є вечеря? – спитав він дружину. – Ой ні, Олеже, я ще не готувала, я зараз швиденько… – Галю, ти що забула? – раптом сказала Зоя Миколаївна. Олег здивовано обернувся до тещі, не розуміючи, що відбувається

– Мама завтра до нас приїжджає, – буденно сказала Галя чоловікові, заносячи тацю зі сніданком у спальню. Запала напружена пауза. Оцінивши готовність дружини до словесної суперечки, Олег утримався від коментарів. Він кивнув головою і поринув у перегляд телевізійних програм, наминаючи омлет. – Мало солі, принеси, будь ласка… – Солила ж наче, – знизала плечима Галина. … Читати далі