Наближався день народження свекрухи Каті. І вона вирішила подарувати матері чоловіка незабутній подарунок… – Я їй приготувала таке, що вона одразу про все забуде! – хвалилася подругам Катя. – І оторопіє, коли на нього дивитиметься. Але нікуди не подінеться, не викине. Буде і зберігати мій подарунок, і тримати на видному місці. Ось так! Тут Катя згадала сьогоднішній ранок. Як вона несла свій подарунок, запакований у гарний папір. Як вручала свекрусі. Та почала його розгортати, але Катя попередила: – Відкрити пізніше. А ввечері Катерина зайшла в гості до свекрухи, й застигла від почутого

Катя не любила свою свекруху. І це було взаємно. Бачились вони рідко, але зараз наближався день народження матері чоловіка. І Катя вирішила подарувати жінці незабутній подарунок. – Я їй приготувала таке, що вона все одразу забуде! І оторопіє, коли на нього дивитиметься. Але нікуди не подінеться, не викине. Стане і зберігати, і тримати на видному … Читати далі

Ірина мила посуд, коли у двері подзвонили. Жінка вийшла в коридор, глянула у вічко і побачила свекруху. – Зараз знову буде діставати мене, – подумала Ірина, і вікрила двері. – Привіт, Іринко, ну як ти, справляєшся? – раптом сказала Наталя Петрівна. – Так, наче все добре, – усміхнулася невістка. – Обід вже приготувала? – запитала свекруха. – Ще не встигла, – пояснила Ірина. – Не хвилюйся, я сама все приготую! А ти відпочивай, – несподівано заявила Наталя Петрівна. – Наталя Петрівна, з вами все добре? Чому ви різко змінили своє ставлення до мене? – Ірина здивовано дивилася на свекруху, не розуміючи, що відбувається

– Ірино, ось чим ти годуєш мого сина? Чому Володя має їсти вчорашнє, та ще й розігріте у мікрохвильовій печі? Це погано для його здоров’я! – обурювалася Наталя Петрівна. – А що я маю, прибігти з роботи та зварити йому обід із трьох страв? – відповіла Іра свекрусі. – Ваш син дорослий хлопчик, здатний розігріти … Читати далі

Ніна зайшла в магазин. Вона взяла свіжих еклерів, які колись любив її покійний чоловік Микола. Рука сама потяглася до них… Купила трохи фаршу, овочів – треба приготувати їжі на тиждень, а то з роботою нічого не хочеться робити. Прийшла ото й спати. Ніна зупинилася в роздумах. Аж тут її візок з продуктами хтось зачепив… – Ой, вибачте! – почула Ніна чоловічий голос. – Я трохи замислився і от… – Це ви мені вибачте, я теж розмріялася, – сказала Ніна. Чоловік глянув на неї і раптом вигукнув: – Ніна?! Вона дивилася на того чоловіка і не розуміла, що відбувається

П’ятниця. Нарешті Ніна Іванівна йшла додому. Набридли їй сварки та службові перестановки на роботі. З приходом нового начальника їхнього відділу багато хто вважав за краще звільнитися, а молоді не затримувалися. Багато роботи лягало на її плечі, а вірніше стіл. Документи, звіти, перевірки… А робота була дуже потрібна. Вона три роки тому поховала чоловіка, діти ще … Читати далі

У Ліди був вихідний, а Андрій вже пішов на роботу. Раптом вона побачила на комоді його папку з документами. – Ось неуважний, сам же говорив, що не забути б ці документи, – подумала жінка. Швидко зібравшись, Ліда поїхала до чоловіка на роботу. Бігом піднявшись сходами на другий поверх, де знаходився кабінет Андрія, і схаменулась: – Ой, зараз же перерва у них, Андрій, мабуть, у кафе на обід пішов… Але тут же почула голоси, що долинали з його кабінету, і один з них належав її чоловікові. Ліда прислухалася до розмови і остовпіла від почутого

– Лідо, ну що це таке? Я ж тобі вже тисячу разів казав, що більше не люблю м’ятного чаю, навіщо ти його мені заварила? – обурювався Андрій. – Хіба? – розгубилася Ліда, його дружина. – Щось не пригадую такого… – Та точно казав! Як і про те, що я люблю ягідний! Іди та зроби мені … Читати далі

Василина вирушила в торговий центр, купити собі нові осінні черевички. Жінка ходили від одного магазину до іншого. Раптом, вона помітила знайому постать. Її свекруха мило розмовляла з колишньою дружиною Максима. – А це вже цікаво! – сказала сама до себе жінка. Вона вирушила прослідкувати за ними. Для чого вона це робить, вона й сама не знала. У результаті Валентина Андріївна та Яна зайшли до кафе. Василина вирушила слідом, обравши столик за рогом, щоб її не було видно. Однак вона чудово їх чула. Василина прислухалася до їхньої розмови і ахнула від почутого

– А тебе не бентежить, що Максим був одружений? – Запитала Олена, подруга Василини. Василина лише знизала плечима. – Ні, не бентежить. Він же мені одразу про це сказав. Та й що такого? Мало кому одразу вдається зустріти кохання всього життя. – Ну, не знаю, – сказала Олена. – Просто вони досить довго були разом… … Читати далі

Людмил підʼїхала до кафе, щоб зустрітися з своєю подругою. Катерина стояла на сходах. Молоді жінки обійнялися під час зустрічі. – Чудово виглядаєш! – усміхнулася Катя. – І ти! Як і раніше, красуня! – відповіла Люда. Вони зайшли до кафе, сіли за стіл. Поки Люда розглядала меню, Катя раптом підвелася. – Катю, ти що там побачила? – запитала Людмила. – Подруго… Ти повинна це побачити…Там твій чоловік і твоя мама…І поводяться вони не так як зять та теща, – тихо сказала здивована Катерина. – Що? – не зрозуміла Людмила, повільно повернулася…і остовпіла від побаченої картини

Про те, що її чоловік завів собі іншу, Людмила здогадувалася вже давно. Усі ознаки, були. Чоловік, наприклад, завів звичку таємниче шепотітися по телефону. І тих кількох випадків, коли він круглі оченята робив, коли Люда входила в кімнату під час його телефонної розмови, було достатньо, щоб запідозрити недобре. Тим більше коли він на телефон пароль поставив. … Читати далі

У Зої був день народження. Її чоловік Павло в той день прокинувся рано. Він посмажив чотири останні яйця, які були в холодильнику, зробив салат з огірків і помідорів. Чоловік все з’їв і попив собі кави з булочкою. Павло склав увесь брудний посуд в мийку і сів за комп’ютер трохи пограти. Він чекав, коли дружина прокинеться і тоді вже почнеться… Зоя ж прокинулася і, наївна, почувши аромат приготовленої їжі, подумала, що чоловік готує їй святковий сніданок! Але коли вона зайшла на кухню, то остовпіла від побаченого

Те, що Павло одружений, Ганна знала, але це не мало значення. Головне, вона кохає його, а він кохає її! А дружина? Ну дружина та й дружина… Ганна була впевнена, що Павло покине її, коли зрозуміє, що його доля це Ганна, а не ця Зоя. Принаймні так говорив сам Павло, але не знав, як сприйме його … Читати далі

Ольга дивилася телевізор, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонив її брат Павло. – Оля, приїжджай, бабусі не стало, – тихо сказав Павло. Ольга кинула всі справи і поїхала на прощання до своєї бабусі Катерини Василівни. Все пройшло як у тумані. Після прощання настав момент оголошення заповіту. Нотаріус почав читати заповіт, у залі зависла тиша. — З волі Катерини Василівни її майно, включаючи квартиру, дістається її внуку Павлу. А своїй внучці Олі, вона залишила сімейний фотоальбом та цей конверт, – озвучив нотаріус і простягнув жінці конверт. Ольга швидко відкрила конверт, заглянула всередину і ахнула від побаченого

Павла та Ольгу виховувала бабуся, Катерина Василівна. Жінка освічена і статна, з характером, якому могли б позаздрити багато чоловіків: вона була непохитна. Події її молодості були сповнені викликів та нестабільності, і це навчило її бути обачною та часом жорсткою. Проте Катерина Василівна дуже любила своїх онуків. Жінка доклала величезних зусиль, щоб поставити їх на ноги, … Читати далі

Марина працювала у шлюбному агентстві. – Ви зробили вибір, Іване Сергійовичу? – запитала вона солідного клієнта. Він якраз розглядав анкети. – Так, зробив! – заявив той. – Можна мені познайомитися з цією жінкою? Він глянув на Марину. На її обличчі була розгубленість. – Ось із цією?! – здивовано запитала вона. – Я хотів би зустрітися, – сказав Іван Сергійович. – Завтра чи післязавтра, якщо вона буде згодна. – Так, звичайно, – сказала Марина. – Але тільки в неділю. Вас влаштує? – Добре, в неділю, – погодився той. З цими словами чоловік розвернувся і пішов. Марина так і сіла на диван і закрила обличчя руками. Вона ще не усвідомила, що щойно наробила

Марина прийшла на роботу трохи раніше. Просто жила вона далеко, на околиці міста і намагалася встигнути на той автобус, який привозив її в офіс на двадцять хвилин раніше. На наступному вона вже запізнювалася на десять хвилин, що було недобре. Знайти цю роботу в шлюбному агентстві було не так легко, тим більше приїжджим із сусіднього містечка. … Читати далі

Марина прийшла до сусідки Оксани мало не з самого ранку. – Ходіть до нас в гості! – сказала вона. – У нас там весело, діти пограються. – Нащо мені це? – сказав син Оксани Сергій. – Я краще пограю на компʼютері! Оксана трохи подумала і дала Сергію куртку: – Іди, і придивишся за сестрою! Коли вони лишилися з сусідкою вдвох, Оксана зробила каву і сіла за стіл навпроти Марини. Та вже аж крутилася на табуретці – так хотілося попліткувати. – Андрій у вас ночував, чи що? – запитала Оксана про гостя Марини. – Ага, слухай… Відведи його від дружини! – раптом сказала вона. – У якому це сенсі, відведи? – ахнула Оксана

– Мені потрібне офіційне розлучення, – заявив Леонід. – Та й на здоров’я! – Оксана приховала, що ображена. – Ти хоч капостити мені не будеш? Дітей відпускатимеш на канікули до нас? – Капостити – це про тебе, – образилася Оксана. – Хочуть діти – нехай гостюють. Я налаштовувати їх проти тебе не збираюся. Їй було … Читати далі