Uncategorized

Сергій їхав до батьків з важким серцем. Він мав розповісти їм дуже неприємну новину… Чоловік зайшов у підʼїзд і подзвонив у двері квартири батьків. Йому відкрив батько. Чоловік чомусь був дуже сердитий. – Привіт, – сказав він синові. – Добре, що ти прийшов. Заходь давай… – Привіт, тату, – кивнув Сергій, а в самого в голові промайнуло: – Невже їм уже хтось сказав? – Мама вдома? – запитав він. – Вдома, вдома, – невдоволено відповів батько. – Куди ж вона подінеться?! Сидить он, як примхлива пані. – Ти про що? – не зрозумів Сергій. – Що з тобою, тату? – А те що все, з мене досить! – раптом вигукнув той. Сергій не розумів, що відбувається

Автор

Сергій їхав до своїх літніх батьків з важким серцем, тому що він мав розповісти їм дуже неприємну новину. Можна було, звісно, поки нічого й не говорити, але шила в мішку не сховаєш. Все одно, або дружина про це розповість спеціально. Подзвонить і скаже. Або брат із сестрою випадково при зустрічі з ними обмовляться. Коротше кажучи, … Читати далі

Христина купила красивий подарунок і вирушила на день народження до своєї свекрухи. Жінка прийшла трохи раніше, не хотілося спізнюватися. Чоловік Андрій був ще на роботі, мав підʼїхати згодом. Двері виявилися відчиненими, і Христина увійшла до квартири. Раптом, у вітальні вона почула голоси свекрухи та свекра. Христина хотіла зайти і привітатись, але раптом зупинилася, почувши своє ім’я. – Це вони про мене розмовляють? Цікаво…, – подумала жінка. Христина тихенько причаїлася в коридорі, прислухалася до розмови свекра і свекрухи і заціпеніла від почутого

Автор

Христина любила серпень. Це був місяць стиглих персиків, густого меду та пронизливо-синього неба. У дитинстві Христина часто проводила канікули у бабусі на селі і цілими днями бігала полями. Любила збирати букети із польових квітів. Саме у серпні дівчина познайомилася з Андрієм. Вони зустрілися на книжковому ярмарку. Обидва потяглися за однією і тією ж книгою, погляди … Читати далі

Олена Володимирівна прокинулася рано і одразу вирушила на кухню. На її подив, біля плити вже господарювала невістка. – Доброго ранку, – усміхнулася Світлана. – Доброго ранку! – відповіла їй Олена Володимирівна і скривилася. – Що це ти таке готуєш? – Борщ готую. Михайло його просто обожнює, – відповіла їй невістка, продовжуючи щось помішувати у каструлі. – Хіба так має пахнути борщ? – все ще дивувалася запаху свекруха. – А як, по вашому, він має пахнути? – відповіла Світлана, закрила кришкою каструлю і вийшла з кухні. Олена Володимирівна швидко підійшла до плити, зняла кришку, заглянула в каструлю і ахнула від побаченого

Автор

– Що це? – Олена Володимирівна скривилася так, ніби її щойно пригостили чимось дивним.  Вона підвела ніс і зробила кілька обережних вдихів, ніби намагалася винюхати щось недобре. – Борщ, – з усмішкою відповіла Світлана, розкладаючи ложки та тарілки на стіл. Вона зняла кришку з керамічної супниці, звідки піднявся густий аромат буряка, капусти та часнику. – … Читати далі

Андрій сів у свою машину і зібрався було їхати додому, як раптом пролунав телефонний дзвінок. Номер був не знайомий. – Слухаю, – промовив він сухо й по-діловому, піднявши слухавку. – Говоріть! – Це я, привіт! – почув він у відповідь незнайомий жіночий голос. – Хто я? – спитав він. На тому кінці телефону не відповідали. – Кажіть же! – поквапив співрозмовника чоловік. – Це я, твоя мама! – несподівано відповіла співрозмовниця. – Мама? Що ви таке говорите! Навіщо так жартувати?! Моєї матері давно не стало! – здивовано вигукнув Андрій, не розуміючи, що відбувається

Автор

– Синку… – Вибачте, але я не ваш син. Не треба так до мене звертатись. Мене звуть Андрій. – Андрій… Андрійку… Сину! Марія Євгенівна підвела голову і з сумом глянула в обличчя чоловіка, що стояв поруч із нею. У її голосі було стільки надії, благання та розпачу, але Андрій стояв мовчки, ніби слова Марії Євгенівни … Читати далі

Ніна запідозрила, що Толік їй зраджує. Чоловік часто їздив на дачу сам – казав, що любить порибалити. Ніна вирішила все перевірити. Вона зібрала сумки й поїхала на дачу до Анатолія. Ніна зайшла на подвірʼя і раптом застигла… З їхньої лазні чулася музика й лунали голоси – жіночий і чоловічий! – Ну давай ще трошки, ой як добре! – галасувала якась жінка. А мужик примовляв: – Отак, люба? Ну давай ще! – Ах ось яка у нього тут значить риболовля! – подумала Ніна. Вона кинула сумки, пішла до лазні й різко відчинила двері. – Ну як там рибка, Толік?! – вигукнула вона й ахнула від несподіваного видовища

Автор

– Завтра до матері поїду, відвезу їй ковбаски, цукерок дорогих, виноградику, та по-господарству допоможу, – сказала Наталка. Вона налила собі ще чашку чаю і взяла ще одну булочку з маком. – Люблю з маком, не можу відмовитися, хоч може і треба було б схуднути, – вона ніби виправдовувалася перед подругами. – А твій з тобою … Читати далі

– Ну, все мамо, я поїхала, – сказала Лариса матері. Вона поцілувала доньку Алісу, яка спала й поспішила на вокзал. Нарешті додому. В батьків у селі, звісно, теж добре, але хочеться вже й у своє ліжечко… Лариса відкрила двері в квартиру. – Шоста ранку, Сергій напевно ще спить, – подумала вона про чоловіка. – Треба ходити тихенько – хай відпочиває. Тільки шафу в спальні треба відкрити, щоб переодягнутися… Лариса обережно відкрила двері у спальню і подивилася на чоловіка. Він лежав обличчям до вікна. – А це ще хто?! – ахнула Лариса. – Чия це рука видніється з-під ковдри?! Лариса обійшла ліжко і побіліла від побаченого

Автор

– Ну ось чого це ти так скоро зазбиралася їхати додому? Ти ж хотіла завтра спокійно взяти квитки, без цього всього поспіху. – Та от колега подзвонила, у неї дочка занедужала, треба було б підмінити. Зараз сяду в нічний поїзд і рано вже вдома буду. Там переодягнуся і вийду на роботу. – Ніч не спавши? … Читати далі

Віктор садив на городі зимовий часник, коли почув, як його хтось гукає на подвірʼї. Чоловік вийшов у двір. Біля дверей будинку стояла його дружина Рита, яка тільки що повернулася з магазину. – Що сталося? – запитав Віктор, підійшовши до жінки. – Вітя, можеш мені не дякувати! – раптом сказала Рита. – За що? – здивувався чоловік. – Я знайшла тобі роботу! – радісно вигукнула жінка. – Якщо ти сам не збираєшся шукати, то за тебе це зробила я. —Що за робота? І де ж ти її знайшла? – зацікавився чоловік. Але Віктор навіть уявити не міг, що вигадала його дружина

Автор

Здавалося, ніщо вже не може зруйнувати сімейне життя Віктора та Рити – адже з того моменту, коли вони зіграли весілля, минуло цілих сімнадцять років. Це означає – випробування «життям» залишилося позаду, чоловік і дружина розуміють один одного з півслова, і мають намір і далі йти пліч-о-пліч. З матеріального боку у них теж було все гаразд. … Читати далі

Олена Леонідівна прийшла до невістки в гості. Наталка пригостила свекруху чаєм. Раптом свекрусі стало трохи погано. – Наталю, можна я у вас приляжу, – запитала Олена Леонідівна. – Звісно. Можете лягти на дивані, – дозволила Наталка. Олена Леонідівна пішла у кімнату, і невдовзі задрімала. Прокинулася він гучних звуків, які долинали з кухні. Олена Леонідівна зрозуміла, що до Наталки у гості прийшла її мати. Жінка вирішила піти на кухню, привітатися з свахою. Олена Леонідівна вийшла в коридор, і мимоволі почула розмову невістки та свахи. Жінка прислухалася до їхньої розмови і остовпіла від почутого

Автор

Наталя зателефонувала мамі з радісною новиною. — Мамо, я була на огляді. У нас із Вадимом будуть двійня. Так несподівано. Наче в родині ні в мене, ні в нього не було двійнят, і тут таке… Мама мовчала. – Алло, мамо, ти тут? Чуєш, що я сказала? У нас буде дві дитини… Ти в шоці там, … Читати далі

Віка вийшла з роботи, сіла в машину й заїхала на заправку. Вона взяла сумку і попрямувала в туалет. Там вона переодяглася і вийшла така красуня, що всі озиралися їй услід! Віка сіла в машину й поїхала у готель. Вона припаркувалася і зайшла у просторий хол. Консьєрж уточнив її дані і дав їй ключ від номера двадцять п’ять… Щойно Віка зайшла в номер, як її обійняв її коханий Андрій. – Я тебе так люблю! – прошепотів він. – У мене є подарунок для тебе. Чоловік дістав з кишені якусь коробочку. – О-о-о! Боже мій, це ж… – вигукнула Віка й застигла від побаченого

Автор

– Що ти сьогодні робиш увечері? – запитала подруга у Вікторії, коли вони сиділи в обідню перерву в кафе. Віра працювала в сусідньому офісі з Вікою, тому іноді вони обідали разом в кафе. Вони були давні подруги, колишні однокласниці. Правда Вірі в сімейному житті не щастило, була кілька разів заміжня, але не зрослося щось. Тому … Читати далі

Марина зі своєю мамою Поліною Андріївною сиділи в кімнаті і дивилися турецький серіал. Відкрилися вхідні двері, додому повернувся чоловік Марина. Віктор не роззуваючись одразу зайшов в кімнату. В руках у чоловіка була валіза, яку він поставив перед тещею. – Ідіть! Зараз же! – вигукнув він. – Що сталося? – захвилювалася Марина. – Я міг все вам вибачити! Але те, що ви зробили сьогодні, не вибачається, – несподівано сказав чоловік, невдоволено подивився на тещу і все розповів дружині. Марина вислухала чоловіка і застигла від почутого

Автор

Віктор відчув недобре, щойно переступив поріг. Очі дружини почервоніли, наче вона плакала, вигляд був винний. – Що сталося? – захвилювався Віктор. – Ти тільки не гнівайся, я обіцяла мамі, що вона поживе з нами півроку, – відповіла дружина. Віктор важко зітхнув, адже саме цього він боявся найбільше. *** Марина ніколи не приховувала, що у них … Читати далі