Віра подивилася у вікно і махнула рукою, коли її чоловік Віктор вийшов із під’їзду, відвернулася і заплакала. – Знову нічого не пояснив. Куди ж він ходить? – крізь сльози сказала жінка сама до себе. Віра взяла рушник і витерла ним сльози, заспокоїлася. – Треба в магазин по продукти піти, – вирішила вона. Віра підійшла до шафи, дістала коробочку, в якій вони з Віктором зберігали готівку. Жінка відкрила її і застигла від здивування 

Віра подивилася у вікно і махнула рукою, коли Віктор вийшов із під’їзду. Натягнуто посміхнулася, наче рада. Чоловік махнув у відповідь. А сама відвернулася й у сльози. Нічого не пояснив, тільки коротке: “Скоро повернуся”. І вже кілька разів. Віра схопила рушник і притиснула його до лиця. – Досить, скільки можна! З Віктором вони познайомилися десять років … Читати далі

Наталя тільки-но прийшла з супермаркету, розкладала продукти з пакету, коли подзвонив телефон. – Наталя, ти вдома? Я біля тебе, хочу зайти, – почувся в слухавці голос мами. – Так, мамо, вдома, заходь, – відповіла донька і продовжила розбиратися з покупками. Відкрилися вхідні двері, мама прийшла. – Ого, ось це ви затарюєтеся, – сказала жінка, побачивши покупки доньки. – Це я на тиждень продуктів купила, – усміхнулася Наталя. – Я до тебе не просто так прийшла, – раптом почала мама. – У мене є одне прохання. Наталя насторожилася, приготувавшись до найгіршого

– Наталя, ти вдома? Повз іду, хочу зайти. – Так, мамо, вдома, заходь. Наталя тільки-но прийшла з супермаркету, розкладала продукти з пакету. Відкрилися вхідні двері, мама прийшла. – Та я в на огляд ходила, стільки всього навиписували, де стільки грошей взяти.. Ого, ось це ви затарюєтеся. Чого тільки нема, і м’ясо, і фрукти, і цукерки … Читати далі

Єва поралася на городі, коли біля її будинку зупинилася якась машина. – Дивно, хто б це міг бути? – подумала вона. Жінка залишила всі справи і пішла до воріт. З машини вийшов якийсь чоловік, підійшов до багажника і дістав сумку. – Доброго дня. Ви Єва? – раптом запитав він, помітивши жінку. – Так, це я, – здивувалася вона. – Думав вас вже і не знайду, добре, що люди підказали де ви живете, – усміхнувся незнайомець. – Ну що показуйте. – Що показувати? – здивувалася Єва, не розуміючи, що відбувається

Олексій їхав на так підробіток. Взагалі-то він не любив такого роду підробітки, але цього разу просто не міг відмовити, бо попросила його, ні хто інша, як його сестра Віра. Вірі він відмовити ніяк не міг і довелося погодитися їхати в якусь глухомань про яку він раніше ніколи не чув. Олексій був майстром з ремонту холодильників … Читати далі

Віктор з’їздив до батька і забрав його до себе, зовсім поганий став дідусь. – Наталю, батько трохи в нас поживе, – сказав чоловік дружині, коли повернувся. – Ну якщо вже привіз, то що тепер зробиш. Хай живе, – ображено сказала дружина. Наталя посадила діда Дмитра на кухні, а сама пішла застелити диван та розкласти речі свекра. За хвилину вона покликала чоловіка до спальні дідуся і про щось гучно розповідала. Дід Дмитро підійшов ближче, прислухався і застиг на місці

– Зовсім наш дідусь старенький став, сам вже не справляється… – сказав якось Віктор дружині. – Доведеться забирати його до нас. – Куди до нас? У нас у самих тісно, ​​не пройти! – невдоволено сказала Наталя. – Не треба згущувати фарби! У нас майже завжди пустує кімната для гостей,- сказав Віктор. – Одна спальня наша, … Читати далі

Катерина сиділа за столом і промивала гречку, коли на кухню з зайшов чоловік. – Катю, вибач мені! – тихо промовив Михайло, опустивши очі. – Та я вже забула про це молоко, – усміхнулася жінка. – Та я не за молоко вибачення прошу, – сказав Михайло. – А за що тоді? – здивувалася Катя. – Я йду до іншої жінки…, – раптом промовив чоловік. Катя застигла. Вона повільно підвела очі на чоловіка. – Тепер все зрозуміло! Все стало на свої місця, – спокійно сказала жінка. – Ти про що? Що стало зрозуміло? – Михайло здивовано глянув на дружину, нічого не розуміючи

Катерина ніяк не очікувала почути від свого Михайла те, що він сказав. Ці слова пролунали як грім серед ясного неба. Жінка сиділа за столом, промиваючи гречку, коли на кухню з похмурим виглядом увійшов чоловік. -Катя, вибач мені! Я йду до іншої жінки… – тихо і якось невпевнено промовив Михайло, опустивши очі у підлогу. Жінка руки … Читати далі

Андрій з Вікою одружилися і переїхали в новий будинок. Почали молодята порядки наводити. Андрій поліз прибрати у погребі. Одних тільки банок з вареннями та соліннями десятка два він витягнув. – Віка, твої батьки солоні огірки люблять? – запитав він. – Та куди ж їм стільки?! – ахнула дружина. Чоловік навів порядок, а наступного дня пішов прибирати у другий погріб, що під майстернею був. Став Андрій все витягувати та викидати. Раптом він побачив дві дивні цеглини під полицею. Андрій витяг їх, а там якась скринька. Андрій відкрив її і аж присів від побаченого

Закрутилося життя в Андрія в останній рік, стільки подій. Закінчив інститут. Одружився. Віка разом із ним в інституті навчалася, в одній групі на економічному факультеті. Потім разом у великому магазині працювали, гроші на весілля збирали. Відгуляли весілля. Виникла проблема, де жити? У нього в селі бабуся жила. Останні двадцять років вона за своїм слабим батьком … Читати далі

Лариса відкрила хвіртку і підійшла до памʼятника своєму чоловіку. – Привіт, любий, – сказала жінка. – Ну, як ти тут?.. Два роки минуло, як не стало її коханого Олексія. Кожні вихідні Лариса приходила до нього на цвинтар, приносила квіти, шматочок його улюбленого пирога й цукерки. Вона прибирала біля памʼятника і розмовляла з коханим. Поговоривши з чоловіком, Лариса пішла додому. Назустріч їй, по доріжці, йшла заплакана жінка вся у чорному. Раптом незнайомка підбігла до Лариси! – Та як ти посміла сюди прийти?! Ах ти ж безсоромна! – закричала вона. Лариса очі вирячила від здивування

– Привіт, любий мій, – відкривши хвіртку, сказала Лариса. – Ну, як ти тут… Тобто там? Два роки минуло після того, як не стало її чоловіка, але Лариса ніяк не могла змиритися з його відходом… Кожні вихідні вона приходила до нього на цвинтар, приносила квіти, шматочок його улюбленого пирога та його улюблені цукерки. Вона прибирала … Читати далі

Ніна готувала вечерю, коли відкрилися вхідні двері. – Дивно, хто б це? – подумала жінка. Витираючи на ходу руки, вона поспішила в коридор. – Олексію? Чому ти так пізно? І чому один, без Віри та Андрійка? Щось сталося? – захвилювалася Ніна, побачивши свого сина. – Мамо, я від Віри пішов. Не можу більше з нею жити, – тихо сказав чоловік. – Я в тебе поки що залишуся. Ніна Василівна перегородила дорогу і сказала: – Ні! Ти тут не залишишся! – Але чому? – Олексій здивовано дивився на маму, не розуміючи, що відбувається

Ніна Василівна готувала вечерю, коли раптом відкрилися вхідні двері. Витираючи на ходу руки, вона поспішила до коридора. – Олексію? Чому ти так пізно? І чому один? Щось трапилося? – захвилювалася Ніна, побачивши на порозі свого сина. – Мамо, дай поїсти, – з порога сказав Олексій. – Ну звичайно! Ходімо на кухню, там вже все готове, … Читати далі

Софія робила з донькою Юлею уроки, коли з роботи повернувся чоловік. Анатолій прийшов, як завжди пізно. – Привіт, я вдома, – привітався він з своїми дівчатками. – Там на кухні, котлетки ще теплі. Вечеряй, якщо хочеш, – сказала Софія. Раптом Юля скочила і підбігла до батька. – Тату, ти почав так пізно повертатися додому, – вигукнула дівчинка. – Це тому, що у тебе з’явилася коханка? Анатолій застиг почувши це, не розуміючи, що відбувається

Софія Іванівна збиралася із чоловіком на дачу. Видався довгий вихідний і хотілося провести його на природі, тим паче погода стояла чудова для середини осені. Анатолій у джинсових шортах та білій футболці укладав свої вудки, спінінги та інші штучки, а Софія Іванівна займалася запасом продуктів. Нарешті все готове, і вони, завантаживши багажник, виїхали у бік своєї … Читати далі

Олена йшла до мами на роботу. Біля будівлі, на лавці, вона помітила якогось чоловіка, він тут сидів вже не вперше. Вона набралася сміливості і підійшла до нього. – Здрастуйте, мене Оленою звуть, – ввічливо представилася вона. – Микола Семенович, – усміхнувся чоловік. – А у вас тут хтось лежить? – запитала вона, присівши поряд. – Так, син, – тихо відповів чоловік. Дівчина не втрималася: – А чому ви тут, а не поряд з ним? І тут Микола Семенович невитримав і заплакав. Олена не розуміла, що відбувається

– Мамо, а тобі без чоловіка погано? – запитала восьмирічна Оленка.  Марія сумно усміхнулася: – А тобі, доню, тата хочеться?  Олена задумалася: – І так і ні. Так, бо хочу дарувати йому подарунки на день народження, з днем ​​тата вітати. Щоб на гойдалку мене водив, морозиво купував і багато чого. Ні, тому що переживаю, що … Читати далі