Віра подивилася у вікно і махнула рукою, коли її чоловік Віктор вийшов із під’їзду, відвернулася і заплакала. – Знову нічого не пояснив. Куди ж він ходить? – крізь сльози сказала жінка сама до себе. Віра взяла рушник і витерла ним сльози, заспокоїлася. – Треба в магазин по продукти піти, – вирішила вона. Віра підійшла до шафи, дістала коробочку, в якій вони з Віктором зберігали готівку. Жінка відкрила її і застигла від здивування
Віра подивилася у вікно і махнула рукою, коли Віктор вийшов із під’їзду. Натягнуто посміхнулася, наче рада. Чоловік махнув у відповідь. А сама відвернулася й у сльози. Нічого не пояснив, тільки коротке: “Скоро повернуся”. І вже кілька разів. Віра схопила рушник і притиснула його до лиця. – Досить, скільки можна! З Віктором вони познайомилися десять років … Читати далі