Коли не стало батьків, маленького Івана забрала до себе рідна тітка Олеся. Вона сама жила небагато, тому особливої уваги і тепла племінникові не приділяла, більше своїх дітей любила, але до племінника ставилася непогано. Її чоловік, дядько Петро, потайки від дружини, збирав гроші, складав копійку до копійки, щоб хоч чимось допомогти Іванкові. Хоча життя хлопця було непростим, але його чекала добра доля
Іван йде по полю, підбирає колоски пшениці, які стиглі похилилися на чорну землю, які пропустив комбайн. Зараз він багатий фермер, в якого мало не пів села працює, а ще зовсім недавно сам не мав на кусок хліба, рахував кожну копійку, щоб вистачило на життя. Ще малим він залишився сиротою, не бачив ні батьківської турботи, ні … Читати далі