Якось вранці Марія вийшла з хати на роботу до сільської ради, де вона працювала секретарем. Біля будівлі вже зібралося кілька працівників. — Доброго ранку всім! — приязно кивнула жінка колегам. Ті дружно відповіли їй, проте Марії здалося, що вони дивно на неї дивляться. — І тобі доброго! — мовила прибиральниця Клава — перша пліткарка на селі. — Ох, Марійко! Учора твого Ростика бачила. Цілісінький день вашу куму Надьку в машині возив. Туди-сюди, туди-сюди. А згодом додому завіз і до самого вечора там сидів. Марія ледве досиділа робочий дені і після обіду швидко побігла стежкою до свого чоловіка, вивідати всю правду, бо людям в очі не могла дивитися
Все таки Марія мала дуже щасливу жіночу долю. Вийшла вона заміж з великого кохання, у сім’ї панувала злагода. Із чоловіком Ростиславом виховували двох чарівних донечок. Старша вже 8-ий клас закінчує, а молодша — 6-ий. Не було причин нарікати на життя… Ось сьогодні зранку Ростик знову ішов на роботу та так пригорнувся. Жінка провела чоловіка до … Читати далі