Василь прислав старостів весною. Весілля домовилися святкувати по Великодню. І ось настав довгоочікуваний день – столи накрили на подвір’ї нареченого. Гостей зібралося більше сотні – родичі, сусіди, друзі. Весільний кортеж, прикрашений стрічками та кульками, мчав закоханих до місцевого РАЦСу. А звідти щасливий Василь виносив свою законну дружину Олександру на руках. Весілля вдалося на славу, Олександра щиро вірила, що і життя у неї щасливо з Василем складеться. Але помилилася. Не пройшло і тижня, як вони назавжди розлучилися
Василь був першим парубком на селі. Особливою красою не вирізнявся, але було щось таке в ньому, перед чим жодна дівчина не могла встояти. І характер у нього був відповідний – поривчастий і категоричний. А ще руки мав золоті, з питань ремонту особистого автотранспорту до нього з усіх околиць зверталися. Дівчат у Василя було багато, але … Читати далі