Категорія Uncategorized
“– Мамо, ти зараз віддаси мені гроші чи пізніше? – несподівано поцікавилася дочка. – Ах так! Ледь не забула! – жінка полізла в сумочку і витягла гаманець. Вона довго в ньому копалася і нарешті простягла Марії купюру номіналом п’ятсот гривень…. Продовжити читання →
“Ніна сіла на лавку, де вони колись цілувалися з Миколою. Та сама, улюблена лавка. Раптом поруч із нею присів якийсь чоловік Ніна йшла по парку, де вона колись гуляла в дитинстві з батьками, потім із друзями. Ну а вже потім… Продовжити читання →
“– Знаєте що, – сказала вона, повертаючись до свекрів, – я втомилася! Я не сплю третю ніч поспіль! У мене молоко зникає від стресу! Дитина постійно плаче! А ви приїхали й вимагаєте святкового столу! – Ми нічого не вимагаємо, –… Продовжити читання →
“Будиночок свій вона на тебе записала, Сашко. Ти вже знайди час, приїдь, синку. Розпорядися господарством Лист від Олени Миколаївни – подруги бабусі Сашка, прийшов на початку грудня. Сумний лист… Він сповіщав про те, що бабусі не стало… Старенькій було вісімдесят… Продовжити читання →
“– Степане, це правда про Любку-листоношу? – Хто тобі сказав? – Похмуро глянув він на дружину. – А втім, мені вже байдуже. Так, правда, і Любку я люблю, у неї син від мене, на відміну від тебе Бабуся Клавдія Семенівна… Продовжити читання →
“– А коли ви приходили на все готове для нас, це було дешево? У нас м’ясо теж не дешеве. Мовчите. Ось тому я й запропонувала поділити витрати. Якщо ви не хочете м’яса, питимемо чай. Все одно інші напої скінчилися –… Продовжити читання →
“– А я до вас. Дмитро зовсім мене забув. А це що? У вас меблі нові? А де стінка моя? А килим? – Не хвилюйтеся, це все у Дмитра. – Як у Дмитра, а він де? – Так він тут не… Продовжити читання →
Олексій славився гостинністю, і хоча щедрий стіл завжди був турботою його дружини Марії, душею бенкету все одно був незмінно він. Сьогодні знову вечір був у самому розпалі. Гул голосів, сміх, дзвін келихів. У центрі всього – Олексій. Він розливав домашнє… Продовжити читання →
Пішла з життя рідна сестра мого свекра. Дітей у неї не було, про заповіт тітка чоловіка не потурбувалася, тож спадок у вигляді хати відійшов найближчим родичам: сестрам і братові. — Я відмовлюся на користь сестри, і ти теж так зроби,… Продовжити читання →
Дачу Щербаки купили рік тому. У Павла після п’ятдесяти просто руки свербіли дачею обзавестися. До того ж сільське дитинство нагадувало про себе, про рідну хату і город. Дача дісталася доглянута, хоч і невелика. Дерев’яний будиночок пофарбували, підлатали паркан, замінили хвіртку…. Продовжити читання →