Категорія Uncategorized

 “– Вони не мають грошей. – А по них і не скажеш! – Тобі звідки знати? – Спостереження. Квартира чотирикімнатна на двох. Машина дорога. Чому ми не можемо жити з ними? Чому вони не хочуть розміняти? І на дні народження… Продовжити читання →

“Святе місце порожнім не буває… Марія сиділа в кабінеті жіночого лікаря і дивилася, як вона щось писала у її медичній карті. Взагалі-то, зараз не пишуть, зараз друкують. Але був час, коли все від руки. – Чого «рознесло» так? Їси, мабуть,… Продовжити читання →

“– Тобі здалося, що ми живемо добре, і ти вирішила нагидити? Тебе, як людину, в будинку приймали, напували, годували, гроші в борг давали! – А ти вирішила зруйнувати наше життя? Свого немає, хай і в подруги не буде? Загалом, ще… Продовжити читання →

 “– Василю, привіт. Як там у вас погода? – Так, як завжди, дощ збирається. – А за прогнозом сонце. – Ти ще й прогноз дивилася? – Ну так. Засмага хороша напевно буде. – Яка засмага? – Звичайна засмага. Ти ж… Продовжити читання →

“Сьогодні мене забирають від батьків. Напевно, до дитячого будинку. Мені 11 років, мене звуть Вася. Собачка Білка і кошеня Стрілка – мої найкращі друзі. Будь ласка, прихистіть їх. Вони добрі та майже нічого не їдять Сльози котилися по щоках Антоніни… Продовжити читання →

Коли Максим купив квартиру на другому поверсі невеликої хрущовки, він був дуже щасливий. Маленька квартирка, але своя. Великого ремонту не вимагала. Хіба що балкон згодом треба засклити. Хоча й так добре. Вікна виходять надвір. Навпроти росте старий, великий клен. Увечері,… Продовжити читання →

– Мамо, годі! Я ні гривні вам більше не надішлю, поки ви все на пляшки витрачаєте! Я не збираюся спонсорувати ваші гулянки! – Марина намагалася говорити твердо, хоч у куточках її очей блищали сльози. – Ну, тоді й не дзвони… Продовжити читання →

“– Тепер нам ділити нема кого. Я Наталя, і прийшла по компенсацію. Ми хотіли одружитися після вашого розлучення, чекали на дитину. Тепер я не можу мати дітей. – Я втратила все, – машину, кохану людину і дитину. Дітей у мене… Продовжити читання →

“Катя стояла навколішки перед холодильником, збираючи уламки розбитої тарілки. Руки тремтіли — не від холоду, а від тієї внутрішньої напруги, яка накопичувалася місяцями. За спиною гримів голос Олександра: — Ти навіть прибрати нормально не можеш! Будинок як прохідний двір, їжа… Продовжити читання →

“— Добре. Давайте поговоримо про твій геніальний план, мамо. Він і справді був непоганий. Віддати все улюбленій молодшій доньці, а самій переїхати на повне забезпечення до неулюбленої старшої. Ідеальна схема Слова впали на столик між ними, дзеленькнувши голосніше, ніж чайна… Продовжити читання →