Категорія Uncategorized

Мені не дає спокою ім’я мого чоловіка. Я його дуже люблю, він у мене просто золото. Але Устим… Хто взагалі так дітей називає?! Як тільки ми почали зустрічатись усе було просто: подругам казала, що звати мого коханого Степан, особисто його… Продовжити читання →

Я змушена була обслуговувати всю родину чоловіка – готувати, прибирати, але мені це все набридло та я пішла. Я жила з батьками та чотирма молодшими братами і сестрами. Мама все намагалась встигнути й зробити, а тато часто заглядав у плящину… Продовжити читання →

Зі своїм чоловіком ми майже 20 років старалися зачати дитинку. Знаєте, я стільки всього перепробувала – від медицини до молитов. Приймала якісь дуже дорогі препарати, лікувалася і в Польщі, і в Німеччині. Потім ми з Любомиром їздили до різних мольфарів… Продовжити читання →

Тато пішов із сім’ї, коли мені було 10. В мене із пов’язані не найкращі спогади. Тато був дуже ревнивим і на цьому фоні постійно влаштовував скандали. Не раз він міг робити маму лише через те, що вона глянула в бік… Продовжити читання →

Я завжди допомагала синові. Та вочевидь дарма це робила. Бо він остаточно виліз мені на голову. Ще й невістку туди затяг. Торік вони переїхали до мене, заявивши, що не можуть надалі орендувати квартиру. Відтоді спокою я не знаю. Часом навмисно… Продовжити читання →

Мої діти вирішили, що я на старості років маю їх забезпечувати, бо так їх навчив тато. Я вдало вийшла заміж не знала ніколи скрути. Чоловік добре заробляв, тож я не працювала, а дивилась за домом і доглядала дітей. У Михайла… Продовжити читання →

Не мала я клопоту, то поїхала на заробітки. Встряла в таке, що й не знаю як виплутатись. Я все своє життя прожила в Україні. У мене була чудова сім’ї – люблячий чоловік та красуня донечка, улюблена робота. Та все змінилось,… Продовжити читання →

Лише не думайте, що я якась там не вдячна. Просто пояснювати щось мамі мого Олега – марна справа. Ми з чоловіком разом вже чотири роки, живемо у квартирі, плануємо дітей. Коли ми одружились мені довелось взятися за здоров’я чоловіка. Він… Продовжити читання →

– Михайле, одна надія на тебе. Допоможеш мені город засадити? – питає Марія і ледь не плаче. – Марусю, та ти ж казала, що в в минулому році востаннє займатимешся городом, – усміхнувшись, нагадав сусід, по діловому поправляючи вус. –… Продовжити читання →

Свою дружину я шукав довго, вірив, що це має бути особлива дівчина. Коли ж знайшов, мій вибір дуже не сподобався усім моїм знайомим. Я виріс й досі живу у місті. У батьків я єдиний син, то ж вони робили все,… Продовжити читання →