Історія про те, як важливо вміти дякувати Господу скрізь і завжди
“Одного разу в Олександрії в велике свято з’їхалося в монастир безліч жебраків, калік та убогих. Місця, де можна переспати, багатьом не знайшлося; прямо в коридорі влаштовувалися. Один старець після молитви в своїй келії через напіввідчинені двері чує: “Господи, Господи, як Ти нас любиш! Як все прекрасно, як добре! Ось, у мене рогожа – я її … Читати далі