1 Квітня, 2025

Категорія: Uncategorized

Олена Олексіївна поверталася додому. Вона підійшла до своєї квартири, як раптом почула за дверима голоси. Обережно відкривши двері, жінка увійшла всередину. За голосами вона зрозуміла, що у її квартирі чужі люди. Олена Олексіївна роззулася і навшпиньках пройшла на кухню. – Що тут відбувається?! – вигукнула жінка, побачивши на кухні невістку та її подруг. – Та ось, дівчата в гості зайшли, – невинно посміхнулася Віолетта. Олена Олексіївна подивилася на стіл і аж ахнула від побаченого
Uncategorized

Олена Олексіївна поверталася додому. Вона підійшла до своєї квартири, як раптом почула за дверима голоси. Обережно відкривши двері, жінка увійшла всередину. За голосами вона зрозуміла, що у її квартирі чужі люди. Олена Олексіївна роззулася і навшпиньках пройшла на кухню. – Що тут відбувається?! – вигукнула жінка, побачивши на кухні невістку та її подруг. – Та ось, дівчата в гості зайшли, – невинно посміхнулася Віолетта. Олена Олексіївна подивилася на стіл і аж ахнула від побаченого

Близько двох років єдиний син Олени Олексіївни був одружений зі своєю однокурсницею Віолеттою. Жінка невістку, яка постійно їй зухвало відповідала, на дух не переносила. Проте обом сторонам було спокійно, оскільки їм не доводилося між собою контактувати. Біда прийшла, звідки не чекали. Молоде подружжя попросили забратися з орендованої квартири протягом двох днів. Так як податися Максимові […]

Read More
Віра Григорівна поїхала до своєї доньки в місто. Вчора Аліна написала їй повідомлення: “Мамо, приїжджай якнайшвидше, зі мною відбуваються незрозумілі речі”. Віра залишила господарство на сусідів і кинулася до доньки. – Ну, розповідай, що в тебе сталося? – одразу запитала жінка, як тільки донька зустріла її на вокзалі. – Мамо, я тобі зараз все розповім, але ти пообіцяй мені повірити, – раптом сказала Аліна. – Звісно обіцяю, – сказала мати і приготувалася слухати. Аліна ще з хвилину помовчала, зібралася з думками і все розповіла матері. Віра Григорівна вислухала доньку і застигла від почутого
Uncategorized

Віра Григорівна поїхала до своєї доньки в місто. Вчора Аліна написала їй повідомлення: “Мамо, приїжджай якнайшвидше, зі мною відбуваються незрозумілі речі”. Віра залишила господарство на сусідів і кинулася до доньки. – Ну, розповідай, що в тебе сталося? – одразу запитала жінка, як тільки донька зустріла її на вокзалі. – Мамо, я тобі зараз все розповім, але ти пообіцяй мені повірити, – раптом сказала Аліна. – Звісно обіцяю, – сказала мати і приготувалася слухати. Аліна ще з хвилину помовчала, зібралася з думками і все розповіла матері. Віра Григорівна вислухала доньку і застигла від почутого

«Мамо, люба моя, приїжджай якнайшвидше, зі мною відбуваються незрозумілі речі, і без твоєї допомоги мені не обійтися!» – Віра Григорівна ще раз прочитала тривожні рядки повідомлення від дочки і замислилась. Її дочка Аліна жила в місті з того часу, як поїхала з села, вступивши до коледжу. Шістнадцятирічна дівчинка прижилася серед людей, стала самостійною, після коледжу […]

Read More
Таня поверталася додому в піднесеному настрої. Усьому відділу дали добру премію, а її ще й підвищили. Жінка підійшла до дверей своєї квартири, вставила ключ в замок, але двері в квартиру виявилися відкритими. – Дивно, Андрій мав би бути ще на роботі, – подумала Таня. Вона тихенько відкрила двері в квартиру, зайшла в коридор. Раптом з кухні долинули незнайомі їй голоси. – А це ще що за гості у нас? – почала переживати жінка. Тетяна тихенько зазирнула на кухню і аж рота відкрила від побаченого .
Uncategorized

Таня поверталася додому в піднесеному настрої. Усьому відділу дали добру премію, а її ще й підвищили. Жінка підійшла до дверей своєї квартири, вставила ключ в замок, але двері в квартиру виявилися відкритими. – Дивно, Андрій мав би бути ще на роботі, – подумала Таня. Вона тихенько відкрила двері в квартиру, зайшла в коридор. Раптом з кухні долинули незнайомі їй голоси. – А це ще що за гості у нас? – почала переживати жінка. Тетяна тихенько зазирнула на кухню і аж рота відкрила від побаченого .

Таня поверталася додому в піднесеному настрої. Усьому відділу дали добру премію, а її ще й підвищили. Можна зробити ремонт на кухні, про який вона давно мріяла. У голові вже визрів план перетворення. Її брат займався ремонтом та виготовленням меблів, і вона хотіла попросити його поради. Тетяна вже подумки намалювала кухню своєї мрії. Двері в квартиру […]

Read More
Марина з Михайлом одружувалися. Все б було добре якби всюди не лізла майбутня свекруха. – Вибору у вас немає, – сказала вона Марині. – Я сама все вирішу, як правильно пройде весілля. – Ні, ви вже нічого не вирішите, – спокійно сказала Марина. – Все вже зроблено. Кафе ми замовили без урахування вашої великої рідні. З мого боку п’ять людей, і з вашого – п’ять. – П’ять?! – ахнула свекруха. – А хто ще, крім мене? Невже він запросив свого батька? – Якби ви його слухали, то знали б, – сказала Марина. – Він вам казав… Весілля таки відбулося. А вже аж потім, з’ясувалося несподіване
Uncategorized

Марина з Михайлом одружувалися. Все б було добре якби всюди не лізла майбутня свекруха. – Вибору у вас немає, – сказала вона Марині. – Я сама все вирішу, як правильно пройде весілля. – Ні, ви вже нічого не вирішите, – спокійно сказала Марина. – Все вже зроблено. Кафе ми замовили без урахування вашої великої рідні. З мого боку п’ять людей, і з вашого – п’ять. – П’ять?! – ахнула свекруха. – А хто ще, крім мене? Невже він запросив свого батька? – Якби ви його слухали, то знали б, – сказала Марина. – Він вам казав… Весілля таки відбулося. А вже аж потім, з’ясувалося несподіване

Дивні стосунки зі свекрухою почалися в Марини ще до весілля. Дівчина розуміла, що мати любить свого єдиного синочка, але син уже дорослий – двадцять сім років. Пора б уже, як то кажуть, відпустити його у вільне плавання. Суперечка про місце проживання молодят почалася ще перед весіллям. Мати наполегливо пропонувала жити в неї. Адже квартира в […]

Read More
Віра ходила по кімнаті, не знаходячи собі місця. Чоловік вже давно мав повернутися з відрядження, а його все нема. Нарешті, вхідні двері відкрилися. – Євгене! Ну, дякувати Богу! Я вже собі місця не знаходжу, — Віра кинулася чоловікові на шию, але той усунув її. Віра побачила, що чоловіка щось хвилює, але він ніяк не наважується розповісти. – Ну, що там сталося в тебе? Розповідай! Чому так затримався? — вона подивилася на Євгена. – Дещо таки й справді сталося, – чоловік важко видихнув, зібрався з думками і все виклав дружині. Віра вислухала його і ахнула від почутого
Uncategorized

Віра ходила по кімнаті, не знаходячи собі місця. Чоловік вже давно мав повернутися з відрядження, а його все нема. Нарешті, вхідні двері відкрилися. – Євгене! Ну, дякувати Богу! Я вже собі місця не знаходжу, — Віра кинулася чоловікові на шию, але той усунув її. Віра побачила, що чоловіка щось хвилює, але він ніяк не наважується розповісти. – Ну, що там сталося в тебе? Розповідай! Чому так затримався? — вона подивилася на Євгена. – Дещо таки й справді сталося, – чоловік важко видихнув, зібрався з думками і все виклав дружині. Віра вислухала його і ахнула від почутого

– Євгене, ти надовго? — Віра складала чоловікові сорочки та светри у валізу, відправляючи у чергове відрядження. — Не знаю, сонечко, як вийде, — Євген мимохідь цмокнув дружину в тім’ячко. — Дуже сподіваюся, що за кілька тижнів впораюся. — Ну, чому не можуть когось іншого відправити? — Віра сіла поруч із валізою і сумно подивилася […]

Read More
Андрій повернувся з роботи додому. Рита якраз готувала вечерю. – Я так зголоднів, ще довго чекати? – запитав чоловік у дружини. – Ще хвилин двадцять, – усміхнулася Рита. – Ну то я поки в душ, – сказав Андрій і пішов у ванну кімнату. Тільки-но чоловік увімкнув душ, як раптом у ванну забігла Рита. – Вилазь давай, тебе там коханка обшукалася! – вигукнула дружина. – Рито, ти що таке кажеш?! Ну яка коханка? – визирнув з-за фіранки душу Андрій. – А ось ця! – Рита відкрила на телефоні якесь повідомлення і показала його чоловіку. Андрій прочитав смс і… ахнув від прочитаного
Uncategorized

Андрій повернувся з роботи додому. Рита якраз готувала вечерю. – Я так зголоднів, ще довго чекати? – запитав чоловік у дружини. – Ще хвилин двадцять, – усміхнулася Рита. – Ну то я поки в душ, – сказав Андрій і пішов у ванну кімнату. Тільки-но чоловік увімкнув душ, як раптом у ванну забігла Рита. – Вилазь давай, тебе там коханка обшукалася! – вигукнула дружина. – Рито, ти що таке кажеш?! Ну яка коханка? – визирнув з-за фіранки душу Андрій. – А ось ця! – Рита відкрила на телефоні якесь повідомлення і показала його чоловіку. Андрій прочитав смс і… ахнув від прочитаного

– Десять років у тебе було на те, щоб мені все розповісти! – сварилася Рита на чоловіка. – Як ти взагалі міг так вчинити з нами? Зруйнувати все, що було за ці роки! – Кохана, ну ти ж розумієш, що це нічого не змінює?! – пояснював їй Андрій. – Я все одно тебе кохаю. – […]

Read More
Довше мовчати Василь вже не міг! І чоловік вийшов з хати, щоб знову не сказати чогось зайвого. Бо ж одне й те саме – день у день! Він спершу вийшов на ґанок, але й звідти йому було чути, як свариться його дружина Ніна. Тож чоловік пішов за хвіртку. – Ти що це тут, Василю? – раптом почув він голос. Василь аж стрепенувся. На лавці сидів його сусід Олексій і наминав великий шмат домашньої ковбаси. – Я цей, та я… – пробурмотів він. – А ти чого тут ходиш? – пошепки спитав Василь. Він не розумів, що відбувається
Uncategorized

Довше мовчати Василь вже не міг! І чоловік вийшов з хати, щоб знову не сказати чогось зайвого. Бо ж одне й те саме – день у день! Він спершу вийшов на ґанок, але й звідти йому було чути, як свариться його дружина Ніна. Тож чоловік пішов за хвіртку. – Ти що це тут, Василю? – раптом почув він голос. Василь аж стрепенувся. На лавці сидів його сусід Олексій і наминав великий шмат домашньої ковбаси. – Я цей, та я… – пробурмотів він. – А ти чого тут ходиш? – пошепки спитав Василь. Він не розумів, що відбувається

Довше мовчати Василь уже не зміг і пішов, щоб знову не сказати чогось зайвого, бо ж одне й те саме – день у день! Він спершу вийшов на ґанок, але й звідти йому було чути, як свариться його Ніна, тож чоловік пішов за хвіртку. – Ти що це, Василю? Той аж стрепенувся. На лавці сидів […]

Read More
Ігор з Юлею, вирішили прибрати на горищі перед тим, як продати будинок. Мотлоху на горищі було багато, але нічого цікавого вони не знайшли. Скинули тільки купу старих журналів. Раптом, Юля помітила листок, що випав з-поміж них. Жінка підняла його. – Ігоре, підійди, – гукнула вона. – Що в тебе? – він підійшов і заглянув їй через плече. – Лист якийсь? – Так. Послухай, – і Юля почала читати. Закінчивши, Юля здивовано подивилася на Ігора. – Цього, просто, не може бути! – тільки й сказав чоловік
Uncategorized

Ігор з Юлею, вирішили прибрати на горищі перед тим, як продати будинок. Мотлоху на горищі було багато, але нічого цікавого вони не знайшли. Скинули тільки купу старих журналів. Раптом, Юля помітила листок, що випав з-поміж них. Жінка підняла його. – Ігоре, підійди, – гукнула вона. – Що в тебе? – він підійшов і заглянув їй через плече. – Лист якийсь? – Так. Послухай, – і Юля почала читати. Закінчивши, Юля здивовано подивилася на Ігора. – Цього, просто, не може бути! – тільки й сказав чоловік

Ігор прийшов з роботи втомлений. Він підробляв у літні канікули на будівництві. Не завжди ж за рахунок мами жити. Через рік закінчить інститут, піде працювати за професією, тоді одружиться з милою дівчиною Юлею. – Мамо, а поїхали в село на вихідні? Відпочинемо, я на риболовлю схожу, – мрійливо сказав Ігор, доїдаючи вечерю. – Я сама […]

Read More
Віктор занедужав. Він приїхав до бабусі в село. – Добре, хоч ти в мене є! – сказав він Вірі Петрівні. – Один я на цьому світі. А може, я нікому й не потрібен? – Ти що, зовсім, чи що?! – ахнула жінка. – Як це такий симпатичний чоловік і не потрібний?! Та обов’язково потрібний! Будь-якій самотній жінці – це був би подарунок долі. Ти лежи, а я піду до сусідки по мед… Віра Петрівна пішла. Віктор задрімав. Невдовзі рипнули двері в кімнаті і він почув легкі кроки. – Бабусю, це ти? – Віктор відкрив очі і… Аж сів на ліжку від несподіванки
Uncategorized

Віктор занедужав. Він приїхав до бабусі в село. – Добре, хоч ти в мене є! – сказав він Вірі Петрівні. – Один я на цьому світі. А може, я нікому й не потрібен? – Ти що, зовсім, чи що?! – ахнула жінка. – Як це такий симпатичний чоловік і не потрібний?! Та обов’язково потрібний! Будь-якій самотній жінці – це був би подарунок долі. Ти лежи, а я піду до сусідки по мед… Віра Петрівна пішла. Віктор задрімав. Невдовзі рипнули двері в кімнаті і він почув легкі кроки. – Бабусю, це ти? – Віктор відкрив очі і… Аж сів на ліжку від несподіванки

Віктор поспішав до бабусі в село. Він узяв на себе всі турботи про неї в останні роки. Батьки його були зайняті – батько досі працював, а мати поралася в саду й на городі в себе вдома. До бабусі вона їздила не частіше аніж двічі на місяць. – Я ж найменш заклопотаний з нас, – посміхався […]

Read More
Михайло зайшов у кімнату до дружини. – Слухай, дзвонив мій брат, сказав, що вони з сестрою хочуть до нас у гості в суботу приїхати, – сказав чоловік дружині. – Чудово! Ти ж знаєш, я завжди рада гостям, – усміхнулася Катерина. – Григорій, сказав, що має до мене серйозну розмову, – додав Михайло. – Цікаво, про що буде розмова? Удвох з сестрою приїжджають, навіть других половинок з собою не беруть. – А ти не здогадуєшся? – якось підозріло подивилася на чоловіка Катерина. Михайло з хвилину помовчав, подумав. І раптом його осяяла несподівана здогадка
Uncategorized

Михайло зайшов у кімнату до дружини. – Слухай, дзвонив мій брат, сказав, що вони з сестрою хочуть до нас у гості в суботу приїхати, – сказав чоловік дружині. – Чудово! Ти ж знаєш, я завжди рада гостям, – усміхнулася Катерина. – Григорій, сказав, що має до мене серйозну розмову, – додав Михайло. – Цікаво, про що буде розмова? Удвох з сестрою приїжджають, навіть других половинок з собою не беруть. – А ти не здогадуєшся? – якось підозріло подивилася на чоловіка Катерина. Михайло з хвилину помовчав, подумав. І раптом його осяяла несподівана здогадка

– Михайле, – пролунав у слухавці голос старшого брата Григорія. – Ми з Ольгою до вас хочемо у суботу приїхати. Поговорити треба. У вас із Катериною жодних планів немає? – Приїжджайте. З дітьми та онуками чи тільки вчотирьох? – запитав Михайло. – Ні, тільки я та сестра, – відповів Григорій. – Годині о четвертій – […]

Read More