Категорія Uncategorized
– Костя, ти у своєму розумі? Думаєш, я за гроші тебе до себе жити запрошую? Жаль мені тебе, от і все. Костик сидів в інвалідному кріслі та дивився крізь запилені вікна на вулицю. Йому не пощастило: вікно лікарняної палати виходило… Продовжити читання →
“– Слухай, а масло навіщо вершкове купувати? Спред же дешевше вдвічі! – Сергію, ми що, на хлібі та воді тепер повинні сидіти? – Повинні жити за коштом! Ти не розумієш, що таке криза у сім’ї? Валентина сиділа за столом та… Продовжити читання →
“– Так ось звідки у чоловіка з’явилися у їхньому “подружньому обов’язку” нові викрутаси! Все, виявляється, досягається вправами! – Так завжди любив говорити Мишко – Ну, і як пройшла співбесіда? – На мою думку, я знову не сподобався! – На одному… Продовжити читання →
“– Просто всі ці роки теща – невід’ємна частина нашого життя. То ти до неї на місяць, то вона до нас. Добре б раз на рік. Так ні: ви постійно знаходите привід з’єднатися. Занадто часто знаходите – Знову? – Андрій… Продовжити читання →
– Вони, мабуть, вважають нас багатими та чекають від нас дорогих подарунків. Пам’ятаєш, як твоя тітка Наталя нашим будинком захоплювалася? – Звичайно, наш будинок кращий за їхню стареньку хату, але це зовсім не особняк! Мабуть, вона ніколи не бачила справді… Продовжити читання →
“– Це ж ти скаргу в соцслужбу написала? – Я, – відповіла Віра. – Нехай ваш Микола зі своєю дружиною хоч на сміттєзвалищі живуть, але діти так жити не повинні Леонід вже тиждень був якийсь задумливий і мовчазний. Віра ні… Продовжити читання →
“– Та ти, мабуть, нинішніх діток погано знаєш! – Привіт, Галино, дивлюся ти на городі пораєшся, ось вирішила зайти привітатися, – Тетяна Петрівна тупцювала біля хвіртки. Із Галиною Іванівною вони жили на різних кінцях села. Петрівна зі своїм дідом Віктором… Продовжити читання →
Отак і живуть поруч. Дві дружини одного чоловіка. І лише Бог знає, як розплести цей вузол нелегких стосунків… Вона увійшла непомітно. Лише тихий скрип дверей змусив усіх підійняти голови. Сім’я снідала. Десятирічний Толя здригнувся, побачивши матір і відразу опустив голову…. Продовжити читання →
Прийшли непрохані, то й пішли некохані… У двір сільського будинку в’їхала розкішна іномарка. З неї, з цікавістю оглядаючи мальовничі околиці, вийшли далекі родичі Тоні. – Якими долями? Не чекали на вас. Ви б хоч попередили про свій приїзд. – То… Продовжити читання →
Лідії Іванівні було вже за шістдесят. Вона жила сама у своїй двокімнатній квартирі на шостому поверсі старої багатоповерхівки. Не вийшла заміж, дітей не мала. Спочатку дуже переживала через це, а потім змирилася, зрозуміла, що самотність – це не кінець життя,… Продовжити читання →