Категорія Uncategorized

– Єво, піднімайся, звари мені каву і сніданок приготуй на всіх!– На всіх – це на кого? На мене, мого брата, мою маму й батька! Ти тепер моя дружина, не забула? Чи мені пропонуєш до плити ставати? – А що в цьому такого? Раніше ж ти це робив – Щось змінилося, крім того, що вчора ми узаконили наші стосунки?– Ось це і змінилося… Тепер ти – дружина, а в дружини є певні обов’язки. Тож, звари мені каву і приготуй сніданок для моєї родини, люба! ..

– Єво, звари мені каву! – потряс її чоловік за плече о пів на восьму ранку, у неділю. Єва знехотя випливла з міцного ранкового сну, не без зусиль розплющила одне око, кинула погляд на настінний годинник, що висить навпроти ліжка,… Продовжити читання →

Віра Олексіївна ніколи не розмовляла з чоловіком на цю тему. Їй здавалося це якимсь блюзнірством – ось так, марно, жартома, говорити про ТАКІ речі. Та й навіщо? Але в глибині душі вона була чомусь впевнена, що чоловіка її Сергія не стане раніше, ніж її

Віра Олексіївна ніколи не розмовляла з чоловіком на цю тему. Їй здавалося це якимсь блюзнірством – ось так, марно, жартома, говорити про ТАКІ речі. Та й навіщо? Але в глибині душі вона була чомусь впевнена, що чоловіка її Сергія не… Продовжити читання →

– Не запрошена? – Ну так. Там будуть усі такі… Ти б ніяково там… Мам, я потім все поясню, гаразд? – Катя, – Аріна насилу розліпила пересохлі губи. – Я сплатила це весілля! Все життя на тебе поклала! Чому? Тиша. А потім – тим же квапливим, якимось верескливим голосом: – Та тому, що поряд з тобою стояти соромно, мамо! Ти давно на себе дивилася в дзеркало?

– Не запрошена? – Ну так. Там будуть усі такі… Ти б ніяково там… Мам, я потім все поясню, гаразд? – Катя, – Аріна насилу розліпила пересохлі губи. – Я сплатила це весілля! Все життя на тебе поклала! Чому? Тиша…. Продовжити читання →

– Марвел! Ти – диво! Ти – моє Диво

Женя йшла, не розбираючи дороги. У голові звучало тільки: «Шкода, занадто пізно… ми нічого… нічим… не можу сказати, але вам треба привести в порядок всі справи…шкода… тільки диво…» Слова лікаря пролунали як грім серед ясного неба, діагноз був несподівано різким,… Продовжити читання →

“– Дивний він якийсь, – сказала Зінаїда Петрівна своїй доньці після того, як впізнала ближче її «кавалера». – І де ти його знайшла?

– Дивний він якийсь, – сказала Зінаїда Петрівна своїй доньці після того, як впізнала ближче її «кавалера». – І де ти його знайшла? – У поліклініці познайомилися,- тихо відповіла Вероніка,- він там лікарем працює. – І добре отримує? – Нам… Продовжити читання →

Вона не могла пробачити свекрусі її материнську любов до сина. Любов, якою ніхто і ніколи не любив її – Олену

Зазвичай сини приводять до батьківського дому дружину і невістку. Микола привів тільки дружину… Наступного ранку після весілля, коли батьки чоловіка мили на кухні посуд, туди зайшла невістка. – Поки ваш син Микола спить, – сказала вона, – хочу поговорити з… Продовжити читання →

– Стривай! Ти отримуєш підвищення, і перше, що спадає тобі на думку, це розділити наші гроші? – Саме так, – Дмитро знизав плечима. – Я заробив, я й витрачаю. Ти заробила – ти витрачаєш. Справедливо ж?!

– Стривай! Ти отримуєш підвищення, і перше, що спадає тобі на думку, це розділити наші гроші? – Саме так, – Дмитро знизав плечима. – Я заробив, я й витрачаю. Ти заробила – ти витрачаєш. Справедливо ж?! – А мене підвищили!… Продовжити читання →

– А моє життя – це ви. Діти мої та онуки. А коли у вас миру немає, то й жити мені нема чого. І чоботи не потрібні ніякі

Олександр їхав додому. Мати завжди чекала Олександра. Та й сестра… Ось тільки на сестру він був ображений.Якось привіз матері  чоботи, красиві, з вишитою золотою квіткою на халяві. А через рік побачив ці чоботи на дамі – на директорці місцевого клубу. Побачив,… Продовжити читання →

— Обставини не складаються. Їх створюють люди. Ви створили обставини, за яких кинули живу істоту на вулиці. А тепер хочете їх змінити, коли вам зручно

Олег йшов додому з роботи. Звичайний зимовий вечір. Коли все навколо — ніби накрите пеленою нудьги. І ось він проходить повз продуктовий магазин, а там сидить собака. Дворняга. Руда, кошлата. Очі — як у загубленої дитини. — Тобі що тут… Продовжити читання →

“– Ти мене обдурила! Микола стояв посеред вітальні, червоний від злості. – У сенсі обдурила? – Ти знала! Знала, що не можеш мати дітей, і все одно вийшла за мене!

“– Ти мене обдурила! Микола стояв посеред вітальні, червоний від злості. – У сенсі обдурила? – Ти знала! Знала, що не можеш мати дітей, і все одно вийшла за мене! – Ти будеш найкрасивішою нареченою, – мама поправила фату, і… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2026 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑