Категорія Uncategorized

Бабуся знала, що цей день рано чи пізно настане, і внук захоче продати її дім. Розуміла, що хата пустує, що доглядати її нікому, але це було сумно, бо ж саме там залишилося стільки спогадів, та що там казати, там залишилося її життя. – Ну що ж, так тому і бути… – прошепотіла вона собі. Та коли Тарас запропонував поїхати в село на Різдво, вона зраділа. Ярина їхала в машині й чекала, що ось-ось онук скаже їй про покупців. Але він мовчав. Коли вони під’їхали до рідного двору, вона застигла. Замість її похиленої хатинки стояв гарний, доглянутий будинок. – Тарасику, синку… що це?.. – ледве вимовила вона

Тарас без вагань забрав до себе бабусю, адже вона була для нього єдиною рідною людиною. Мама хлопця після розлучення з батьком виїхала в Америку і забула як про своє колишнє життя, так і про сина. Батька не стало ще 10… Продовжити читання →

– Ось тобі моя пасія! – засміявся Максим. А потім звернувся до сестри: – Уявляєш, донька наговорила, що в мене інша тітка

– А в тата є інша тітка, він із нею на машині їздить.Слова ці обрушилися, немов грім серед ясного неба. Жінка, яка одягає доньку в дитячий садок, завмерла. Швидко глянула на годинник і тільки в цю секунду зрозуміла, що сказала… Продовжити читання →

– Костю, ти на мене тільки не ображайся, коли все прочитаєш. Може, ти мене зрозумієш, не знаю. Просто вибач мені, поки я жива ще

– Костю, коли додому прийдеш, піднімися на другий поверх. Там за портретом бабусі твоєї є невеличка схованка… Ти її відкрий і дістань звідти скриню… Тільки саму скриньку не відкривай. От коли мене не стане, тоді й подивишся… Жінка тяжко зітхнула…. Продовжити читання →

– Кирило! Яка спадщина! Про що ти говориш! – Вигукнула Тася. – Я просто дуже добре знаю твою мачуху. Вона, напевно, вже встигла до нотаріуса збігати

Тася, витерла на сльози, що заливали очі, швидко збирала сумку – часу залишалося в обмаль. Зараз Кирило довезе її до вокзалу, і за добу вона опиниться вдома. Але це не радісний візит. О п’ятій ранку їй зателефонувала Раїса – друга… Продовжити читання →

– Наталя гірко посміхнулася. – Твій вибір – почекати, й отримати все готове! А мій – бути поряд до кінця. Знаєш, що тітка казала в останній місяць? “Де Оля? Чому вона не приходить

“Суд закінчився. Квартира твоя. Ключі забереш завтра.” Ольга Сергіївна перечитала повідомлення вп’яте. У горлі пересохло, а пальці, що тримали телефон, помітно тремтіли. П’ять років боротьби, безсонних ночей, та нескінченних розмов з адвокатами, вмістилися в ці сухі рядки. – Що, мамо,… Продовжити читання →

— Ніна Аркадіївна, — стримано сказала Марина. — Ви забули розплатитися.

— Ніна Аркадіївна, — стримано сказала Марина. — Ви забули розплатитися. — Та що ти, — посміхнулася та. — Ми ж свої! Ти ж не думаєш гроші з рідних брати?… …Марина завжди мала пробивний характер. Навіть коли вони з Вадимом… Продовжити читання →

Ну… і коли ти мені збиралася все розповісти? – син з ненавистю в очах дивився на ошелешену Наталку.

– Ну… і коли ти мені збиралася все розповісти? – син з ненавистю в очах дивився на ошелешену Наталку. – Гліб, синочку, ти що? Що сталося? – Я все знаю… мама. Останнє слово хлопчик виплюнув в обличчя матері. – Ну… Продовжити читання →

Увійшовши до квартири, Дарина завмерла на місці. Вона вважала, що чоловік зустріне її після тривалого відрядження, але в передпокої нікого не було.

Увійшовши до квартири, Дарина завмерла на місці. Вона вважала, що чоловік зустріне її після тривалого відрядження, але в передпокої нікого не було. — Максим? Ти вдома? — У темряві Дарина потягнулася до вимикача, але раптом хтось доторкнувся до її руки…. Продовжити читання →

Анна ніколи не довіряла своєму чоловікові. Тому їй доводилося розраховувати тільки на себе. Так вже склалося в їхньому сімейному житті.

Анна ніколи не довіряла своєму чоловікові. Тому їй доводилося розраховувати тільки на себе. Так вже склалося в їхньому сімейному житті. Чоловік Віктор був гарний, як маків цвіт. А ще він завжди був душею будь-якої компанії. Напої вживав помірно, не палив,… Продовжити читання →

Кришталь весело дзвенів, гості посміхалися, а Марія не могла відвести очей від чоловіка. Дмитро, тепер уже офіційно її чоловік, сяяв від щастя.

Кришталь весело дзвенів, гості посміхалися, а Марія не могла відвести очей від чоловіка. Дмитро, тепер уже офіційно її чоловік, сяяв від щастя. Весілля вдалося на славу — затишний ресторан, прикрашений живими квітами, улюблені люди навколо, і головне — вони разом,… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑