Категорія Uncategorized

– Хочеш, я розповім тобі про свою найзаповітнішу мрію? – спитав він, заглядаючи в очі хлопчику. – Я йду зеленим, квітучим луком з вудками, попереду блищить прохолодна річка, манячи до себе. У моїй руці довірливо лежить долоня маленького п’ятирічного хлопчика, мого сина. Ми йдемо, неквапливо балакаємо, передчуваючи багатий улов, а попереду нас з веселим гавканням мчить кудлатий рудий пес

Хлопчик Ваня був підкидьком. Йому не «пощастило», як, наприклад, «відмовникам», у яких, хоч і дещо міфічне, але все ж таки уявлення про те, хто привів їх на світ божий було у вигляді імені навпроти графи «мати». У хлопчика Вані нічого… Продовжити читання →

Хтось витягував її картоплю, обтрушуючи, і зібрав найбільшу… Таня завмерла. Серце забилося. Вона пройшла далі й побачила, що й капусти бракує найбільших качанів. Практично половини врожаю капусти не було…

Тетяна Андріївна раділа своїй покупці. Та що покупка, це була її мрія – придбати будинок у селі після виходу на пенсію. До цієї події жінка готувалася ґрунтовно, і вибрала близьке до міста мальовниче село з невеликою кількістю мешканців – хотілося… Продовжити читання →

— Я нічого не вирішувала! — Катя підвищила голос, не витримавши. — Він сам так зробив!  Я його не просила, не благала, не бігала за ним з папірцями. Він сам прийшов і сказав: «Катя, це тобі, бо тобі це потрібніше»…

— Катя, ну, скажи чесно, коли ділимо? — Лариса сиділа за кухонним столом, її пальці нервово постукували по стільниці, а очі, темні, як осіннє небо, впилися в молодшу сестру. Катя стояла біля плити, помішуючи суп, і відчула, як всередині все… Продовжити читання →

Мене звільнили через вік. На прощання я подарувала всім колегам троянди, а начальнику залишила папку з результатами мого таємного аудиту.

— Лєна, нам доведеться розстатися. Геннадій сказав це з тією самою батьківською м’якістю в голосі, яку він вмикав, коли збирався провернути чергову підлість. Він відкинувся на спинку свого масивного крісла, переплівши пальці на животі. — Ми вирішили, що компанії потрібен… Продовжити читання →

“На! Забирай! Дарма я тебе послухала” – кричала незнайомка на мого чоловіка і дала в руки немовля

Я виховую донечку, яку народила коханка мого чоловіка. Так, ви все правильно прочитали. Хтось подумає, що я несповна розуму жінка і мені треба лікуватися. Але прошу дослухати мою сповідь до кінця.  Тоді був 2005 рік, у нас з Олексієм була родина… Продовжити читання →

Ніна на кухні квасила капусту, коли додому повернувся чоловік. Володимир швидко роззувся в коридорі і зайшов до дружини. – Вечеряти будеш? – запитала Ніна. – Не до вечері зараз, – відмахнувся чоловік. – Щось сталося? – запитала дружина, помітивши, що Володя дуже схвильований. – Ніно, краще присядь, і сприйми цю інформацію спокійно, – несподівано сказав чоловік. – Коханий, ти про що? – почала вже хвилюватися жінка. Раптом, Володимир дістав з кишені якийсь конверт і дав його дружині. – Це що таке? – запитала вона. Ніна швидко відкрила конверт, переглянула лист і застигла від побаченого

Ніна знала, що вона всиновлена приблизно з трьох років. Саме в цьому віці батьки стали обережно та грамотно підводити її до думки, що вона не рідна дочка. – Мамо, а звідки я взялася у вас? ― питала Ніна так само,… Продовжити читання →

Минув тиждень. Галина ходила по подвір’ї, поливала квіти, й раптом у думках знову виринула сестра. Та образ її постійно переслідував – то у сні, то у спогадах. Як вони дітьми бігали босоніж луками, як разом збирали калину й співали пісень, як підтримували одна одну в молодості. «А що, як я справді помилилася?» – думала Галина, але не то гордість, не то жадібність не давала зробити перший крок. Через кілька днів пролунав телефонний дзвінок. Це була Марія. – Галю, знаєш, приїдь до мене. Я пироги з капустою спекла, твої улюблені. І борщу наварила, як ти любиш, густого. Приходь завтра, я тебе дуже чекаю. Галина розгубилася. У душі щось защеміло. Вона погодилася неохоче, але таки вирішила поїхати

Галина поверталася додому з Італії після чергових трьох років заробітків. Вона везла валізи з гостинцями для дітей та онуків, а в душі – втому, яку вже не могла сховати. В автобусі, дивлячись у вікно, вона думала: «Ось приїду, трохи відпочину, може,… Продовжити читання →

— Галина ніколи… — Галини вже немає! — я не витримала. — Її немає п’ять років! А я є! І я жива жінка, яка має право на помилки!

— Хіба це борщ? Вода червона! — Анатолій Іванович тицьнув ложкою в тарілку і відсунув її. — Галочка моя за пів години такий наваристий робила, що ложка стояла! Я стиснула кулаки під столом. Три години. Цілих три години я стояла… Продовжити читання →

Але тільки люди стали черстві. Усі, хто нам заздрив, зраділи нашим проблемам. Усім покупцям кажуть, щоб торгувалися. Бачите, у нас безвихідне становище – так і так підемо на поступки

Чоловік у старенькій куртці та величезних чоботах з цікавістю зазирав у салон авто, де сиділи Наталка з Євгеном. -Ви по машину? – запитав він. -Так, – кивнула дівчина. Мужичок посміхнувся. Вони дійсно приїхали купувати в це село машину і вже… Продовжити читання →

Чоловік мене звинуватив: “Мені спадщина через тебе не дісталася”

-Так і оголосив, я так думаю, що він відчуває, що я до розлучення готова внутрішньо, тепер тисне на жалість, що йому йти нікуди. Але це не моя проблема, — каже Ольга – Дорослий мужик з руками та ногами, хто винен,… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑