Категорія Uncategorized

– Ось, що називається, отримайте і розпишіться, – огрядна дама сунула Каті в руку чиюсь маленьку долоньку, щойно дівчина встигла підійти до дверей своєї квартири, і надзвичайно швидко, для своєї комплекції, почала спускатися вниз. – Гей, зачекайте. Куди ж ви?… Продовжити читання →

– Мамо, а нічого, що Пашка твоїм онуком все життя був? – Микола напружено дивився на матір. – А Сергійко і Мишко – твої правнуки. – Та чи мої? Кров, схоже, чужа. ***– Синок, звичайно, все в силі, – говорив… Продовжити читання →

– Мамо, нам із малюком доведеться в тебе залишитися… – донька, Надя, із хвилюванням дивилася на Галину. – У Кирила животик болить, я боюся, що якщо ми поїдемо автобусом, то йому гірше буде. – Залишайтеся, звісно, я зараз принесу ліки…. Продовжити читання →

– Ну, що ти знову починаєш? – Сергій роздратовано відмахнувся від дружини, наче від настирливої ​​мухи. – Я все розрахував. На комуналку вистачить, на їжу також. Ти ж сама тепер будеш, чи багато тобі треба? Ольга сиділа за кухонним столом,… Продовжити читання →

– Алло! Привіт, люба! Зараз зателефонувала мама, у неї проблеми. Вона проїздом у Києві, питає: їй готель знімати, чи можна в нас зупинитися? – Привіт! Звичайно, у нас! – зітхнула Олена. – Коли вона приїде?Зараз що-небудь смачненьке приготую! – Не… Продовжити читання →

Маючи двох дочок за кордоном, одну в Америці, а іншу в Іспанії, я була змушена і сама стати заробітчанкою, бо ні одна дочка, ні друга не мали бажання мені допомагати фінансово. Спочатку я у них нічого не просила, я працювала… Продовжити читання →

– Мамо, я ж просила не говорити братові, за скільки я купила квартиру, – не стрималася Вероніка, стискаючи в руках кухоль з чаєм. – Доню, я не подумала. Він питав, як у тебе справи, ось я й розповіла, – Галина… Продовжити читання →

Василь Іванович ще раз оглянув свій кабінет. Усе було так, як він любив: мінімалістично, чисто та організовано. Його довго переконували перейти до цієї клініки. Він розумів, що тут умови праці кращі, зарплата вища, а перспективи для зростання значніші, але все… Продовжити читання →

У двері голосно постукали. Ліза здригнулася. Різких звуків вона боялася ще з дитячого будинку. Вона обережно підійшла до дверей і запитала — Хто там? — З того боку пролунав сміх. Ліза здивувалася, вона знала, що у матері було три сестри, але вона… Продовжити читання →

— А Наталка вже знає? – голос бабусі був сповнений невдоволення і прихованої погрози. — Ні. Не говорили їй нічого. Навіщо дитині такі подробиці? – голос Ніни, сестри батька Наталі, був холодний, як лід, і такий спокійний, немов нічого й… Продовжити читання →