Категорія Uncategorized
— Можете нічого не купувати. Грошима віддати, – заявила свекруха.— Як грошима? Зачекай. За що віддати? – сторопів чоловік. Надія вийшла з кімнати і тихо прикрила за собою двері. Вона вирішила залишити чоловікові самому розрулювати цю ситуацію. Це ж його мати. Ось… Продовжити читання →
З невісткою посварилася. Просто в пух і прах. За всі 7 років, що Ніна заміжня за моїм сином, це вперше. Але й так сказати, надто довго я мовчала. А я теж маю право висловитися. Через що посварилися? Адже живемо окремо,… Продовжити читання →
Ольга стояла над обробною дошкою та нарізала овочі для салату. Свекруха Лідія стояла над душею. – Ольго, ти не так ріжеш! Треба тонше! Я Ігореві завжди тонко різала. Він звик. Жінка мовчки взяла інший ніж. Різала тонше. Десять років так…. Продовжити читання →
— Дівчата у нас непогані, але начальниця – справжня мегера, – шепотіла мені Катя, моя сусідка по кабінету, у мій перший робочий день, – Жахлива людина! У нас її всі бояться. Жодного разу не бачила, щоб вона комусь посміхнулася. Навіть… Продовжити читання →
Алла машинально поставила на стіл ще одну тарілку.— Когось ще чекаєш? – помітив чоловік Олег.— Ой, зайва! – Схаменулася господиня. І щойно встигла прибрати блюдце, одразу почула дзвінок.— Ну, точно хтось прийшов, може сусідка… Алла, не знімаючи фартуха, відчинила двері… Продовжити читання →
— Мій чоловік потрапив до лікарні з незначним захворюванням, – пояснює Василина. – Я в цей час була на дачі в мами, готувалися до ювілею батька. Свекруха швиденько в лікарню метнулася і взяла ключі. — А ти документи в одній… Продовжити читання →
— Вихідні минули, а ми навіть не присіли, – Тамара витерла піт із чола і подивилася на чоловіка, Юру. — Ну начебто все зробили. Зараз я садові інструменти приберу в сарай і поїдемо додому. Поки чоловік наводив лад, почалися сутінки…. Продовжити читання →
— У тебе взагалі є хоч якась гордість, – почула я від коханки мого чоловіка, – Усе, пішов мужик від тебе, кинув, не хоче жити з тобою і чути про тебе, перестань йому надзвонювати. Коханка, розлучниця – саме такі слова… Продовжити читання →
— Мамо, ми тобі Дашку привели, вона на вулиці залишилася погуляти, дивись за нею! – син, Віктор, зателефонував Лідії Миколаївні. – Ми з дружиною на ювілей запрошені. — А як же Даша? Їй у садок завтра! – сполошилася Лідія Миколаївна…. Продовжити читання →
— Коли в мене буде весілля, я хочу, щоб у руках був букет ромашок, – сказала мрійливо Тоня. Толик підійшов і обійняв її своїми великими ручищами: – Ромашки на весілля? Чи не занадто просто? Краще троянди… — Ні, ромашки, ось… Продовжити читання →