Категорія Uncategorized
– Оля, ти повернулася? Я так радий тебе бачити! – з надією в голосі сказав Сергій, коли його співмешканка прийшла додому. – Ні, я прийшла забрати речі, що залишилися! Я тобі вже сказала, що між нами все скінчено! – Але… Продовжити читання →
Як відомо нерішучий чоловік довго залишається самотнім, а можливо, і назавжди. І якщо не знайдеться спритна жінка, не підштовхне його, то все – сам не наважиться. Таким нерішучим щодо дівчат і жінок був Василь. З дитинства він такий, скромний і… Продовжити читання →
Ганна Юріївна сіла на лавку. Важкі сумки стояли поруч. Доньці привезла гостинців зі свого городу. А як же по іншому? Що вони тут у місті їдять? Дочка не готує, купує заморожене або напівфабрикати. Вона зітхнула. Гаряче. Півдня у дорозі, сумки… Продовжити читання →
– Уже інший? Галина хоч би подумала, що люди скажуть, – перешіптувалися сусіди, які побачили у вдови на дворі чоловіка. У селі, де всі одне одного знають: хто кому кум, хто коли копав картоплю, а хто скільки разів розлучався щось… Продовжити читання →
– Та кому ти потрібна! – Сергій розсміявся. – Знайшлася красуня! Ні, ну дійсно, Людо, адже ти стала далеко не красунею, та поповніла! Плюс до всього ти розумієш, що наявність у тебе двох дітей теж не йде тобі на користь?… Продовжити читання →
Не знаю, кому невістки подобаються, може тим, у кого вони багаті і гарні. А мені моя чим мала сподобатися? Одні очі на худому обличчі і така ж статура. А мій син красень і високий, і розумний. Я сама його ростила,… Продовжити читання →
Каті розповідали в дитячому будинку, як її знайшли. Загорнута в дитячу байкову ковдру, лежала на ганку міської лікарні. Їй було кілька днів від появи на світ, вся така чистенька, доглянута, хоч і в стареньких пелюшках. У записці, вкладеній у ковдру,… Продовжити читання →
— Ого, а ти хто? — пролунав низький чоловічий голос зі спальні, коли Марина відчинила двері власної квартири. — Взагалі-то це моє запитання, — відповіла вона, завмерши на порозі. — Що ви робите в моїй спальні? У дверному прорізі з’явилася… Продовжити читання →
“– Пішли зі мною! У мене зараз двір без собаки. Будеш хорошим сторожем – не ображу! Сів на велосипед і поїхав до села. Дорогою дід Федір озирнувся не раз і не два… Але ніхто за ним не біг Вона була… Продовжити читання →
“– Синку, зарплата прийшла? Ми чекаємо, – нервовим голосом промовила Катерина Борисівна. – Мамо, я вирішив більше не переказувати вам зарплату… У слухавці після цих слів повисла дзвінка тиша Катерина Борисівна, попри свої 65, виглядала на всі 45. Від неї… Продовжити читання →