Категорія Uncategorized

Радісний син привіз матір на автовокзал пізно вночі, купив квиток на автобус і поїхав.

Радісний син привіз матір на автовокзал пізно вночі, купив квиток на автобус і поїхав. А вона так і сиділа майже добу на одному місці. Автобус, на який їй був дбайливо сином куплений квиток, давно поїхав — Стареньку бачив? – Костянтин… Продовжити читання →

Олег повертався додому з роботи. Сьогодні у гості приїхали його родичі. Чоловік вже був майже біля будинку, коли подзвонила його вагітна дружина. – Коханий, ти ще довго? Щось мені зле, – тихо сказала Ірина. – За півгодини буду, – пояснив Олег. – А мої вже приїхали? Попроси у них, вони допоможуть. – Так. Але я не хочу їх турбувати, – сказала Ірина. За півгодини Олег відкрив двері своїм ключем і тихо пройшов на кухню. Раптом він почув, що у вітальні хтось розмовляє, то була його сестра і його дружина. Олег підійшов ближче, прислухався, і застиг від здивування

-Ірино, це моя сестра та мої племінники. Вибач, але я не можу їм відмовити, – м’яко почав говорити чоловік. – Та вони лише на тиждень приїжджають. Іра відвернулася: аби не розплакатися… Аби не розплакатися… Слова чоловіка долітали до неї наче… Продовжити читання →

Ось, значить, мамині закрутки привіз, рука не піднялася викинути. Частину роздав, та в селі у всіх свого вистачає. Стелажик ось роблю, якщо любите огірочки солоні або ікру кабачкову, то беріть, мені одному не з’їсти. А це лечо, ось салат «Мисливський», а нагорі варення малинове, та вишня є без кісточок

Квартира після того, як Ніна Михайлівна відійшла у вічність, стояла кілька років порожньою. Надія вже звикла, що вона єдина господиня в невеликому коридорчику на дві квартири, відокремленому від загальної частини під’їзду старими металевими дверима з обдертим дерматином. І раптом одного… Продовжити читання →

— Знову дівчинка? Це якась насмішка! — Олена Михайлівна жбурнула результат УЗД на стіл. — У нашій родині чотири покоління чоловіків працювали на залізниці! А ти що принесла? — Галинку, — тихо відповіла Анна, погладжуючи живіт. — Ми назвемо її Галинкою

— Знову дівчинка? Це якась насмішка! — Олена Михайлівна жбурнула результат УЗД на стіл. — У нашій родині чотири покоління чоловіків працювали на залізниці! А ти що принесла? — Галинку, — тихо відповіла Анна, погладжуючи живіт. — Ми назвемо її… Продовжити читання →

У тебе діти вранці самі собі сніданок готують! А якщо щось трапиться? — збуджено проговорила свекруха. — Що трапиться? Костику вже дванадцять років, а Михайлику — дев’ять. Посмажити без пригод яйця й самостійно поснідати вони явно здатні

— Вставай швидше! Ти хоч знаєш, що в тебе на кухні діється?! У мене волосся дибки стало від побаченого, — у паніці верещала Яна Ігорівна, стоячи над ліжком Жені. — Що сталося? — розгублено запитала дівчина, нічого не розуміючи спросоння…. Продовжити читання →

Марина подала борщ, нарізала хліба, дістала сметану. — Смакота, — прицмокував Денис. — Прямо як у ресторані. Як у ресторані. Тільки в ресторані за це гроші платять. А тут безкоштовно все. — А на вечерю що буде? — запитав Василів брат

— Ні, ну не може ж бути так, що я знову буду годувати всю його рідню. Марина дивилася на купу дощок у дворі й подумки підраховувала, скільки котлет доведеться наліпити завтра. Три чоловіки. Плюс Василь. Отже, чотири роти. На сніданок,… Продовжити читання →

Марина варила борщ на кухні. Раптом жінка почула, як чоловік в сусідній кімнаті з кимось гучно розмовляє. – Та йди ти! – гучно вигукнув Іван. Марина відклала вбік ложку, якою перемішувала борщ, вийшла з кухні. – Що сталося? – здивувалася вона. Іван натиснув на кнопку скидання виклику і ображено кинув телефон убік. – Надя дзвонила. Ну я її, занесу до чорного списку, щоб більше не чути і не бачити, – ображено відповів він. – До чорного списку? Рідну сестру? Що ж такого вона зробила? – здивовано запитала Мирина в чоловіка, нічого не розуміючи

Марина варила борщ на кухні. Раптом жінка почула, як чоловік в сусідній кімнаті з кимось гучно розмовляє. – Та йди ти! – гучно вигукнув Іван. Марина відклала вбік ложку, якою перемішувала борщ, вийшла з кухні. – Що сталося? – здивувалася… Продовжити читання →

Наталя мила сходи в під’їзді, коли до неї підійшла якась жінка. – Вибачте, – сказала незнайомка. – У мене, є ключ, але я б хотіла, щоб ви стали свідком того, що я зайду в квартиру. – Чию? – не зрозуміла Наталя. – Ігоря Вікторовича, – пояснила жінка. Раптом Наталя згадала – коли сусіда не стало, саме ця жінка – Ніна, допомогла все організувати. Жінки зайшли в квартиру сусіда, і Ніна почала щось шукати. – Ой, дивіться! – раптом вигукнула вона. Наталя підійшла і побачила в руках Ніни якусь коробку. Ніна відкрила її і жінки застиги від здивування

Провести в останню дорогу Ігора Вікторовича прийшло лише кілька людей. Воно і зрозуміло, людиною він був самотньою, сім’ї та дітей не нажив, і хоча все свідоме життя віддав школі, попрощатися прийшло не дуже багато народу. Свої роки Ігор Вікторович доживав… Продовжити читання →

— Надіє, хочу заміж тебе покликати. Ти вдова, я вдівець — давай жити разом. Розумію, що рано мені вдруге одружуватися, лише пів року минуло, як жінки не стало. Та тільки несила одному, нічого не встигаю, худоби повний двір. Хлопчак без нагляду росте. Бабця стара моя дивиться за ним, та хіба вона вгледить?

Вона прокинулась і здивувалась, бо вже було пізніше ранку. Сонце світило на повну, а гілки берези були всі в інії і сріблилися в його промінні. Ранок, як завжди, змінив ніч, потім буде день. У світі нічого не змінилося, все йшло… Продовжити читання →

— Здрастуйте, Ганно Петрівно. Я Андрій, водій автобуса. Ваш чоловік у мене щодня їздив… до вас. Зараз він у лікарні лежить, але поправляється. Просив передати, що любить вас і скоро прийде сам

— Василю Івановичу, знову проспали! — голос водія автобуса звучить добродушно, але з легким докором. — Уже втретє за тиждень біжите за автобусом як угорілий. Пенсіонер у зім’ятій куртці важко дихає, притулившись до поручня. Сиве волосся розпатлане, окуляри з’їхали на… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑