Категорія Uncategorized
– Ні, приїжджати зараз точно не треба. Сама подумай, мамо. Дорога далека, цілу ніч в поїзді, а ти вже не молода. Навіщо тобі цей клопіт? Та й весна, у тебе, мабуть, на городі зараз роботи багато, – каже мені син…. Продовжити читання →
А якщо твоя дружина мені не подобається, Владик? – Алла Вікторівна постукала наманікюреним пальцем по келиху з червоним. У її голосі звучало роздратування. Дарина завмерла із салатником у руках. До останнього дівчина сподівалася, що свекруха просто придивляється до неї. Адже… Продовжити читання →
– У цій родині двічі те саме не подають! – гаркнув Аркадій Степанович, жбурляючи тарілку з супом на підлогу. Порцеляна розлетілася на дрібні уламки, бризки супу залишилися на стінах і кухонних шафках. – Ти що, Аліна, думаєш, я це їстиму?… Продовжити читання →
– Доню, як ти? Як син? До речі, ім’я вже придумала? – Немає в нього імені. Нехай нові батьки називають потім, як хочуть. Залишу я його, мамо… Нікому ми не потрібні, одні на всьому білому світі – Зоя, вам дитину… Продовжити читання →
“– Слухай мене уважно, – вів далі співмешканець. – Або твоя дочка віддає мені машину, або хай з’їжджає! Я не житиму в будинку, де мене не шанують! – А куди ж вона подінеться? – Не твоя проблема! Доросла вже. Час… Продовжити читання →
“— Мишко, ми п’ять років чекаємо. П’ять. Лікарі кажуть – дітей у нас не буде. А тут… — Мишко, дивись! — я застигла біля хвіртки, не в змозі повірити своїм очам. Чоловік незграбно переступив поріг, зігнувшись під вагою відра з… Продовжити читання →
“– Тату, ти що, кота завів? – здивувалася дочка Людмила, яка приїхала на вихідні Петро Васильович із роздратуванням дивиться у вікно. Ось знову цей рудий кіт сидить на його грядках! Вже третій день поспіль. Спочатку помідори пом’яв, вчора в огірках… Продовжити читання →
– Ти що, копаєшся в моїх речах? – А ти що, одружений? Вони дивилися один на одного. Він – у рушнику, тільки з ванної. Вона сидить на дивані біля його барсетки. Паспорт випав із її рук. Даша почувала себе так,… Продовжити читання →
— Ти ж мене не любила. Без любові за мене вийшла. Тепер кинеш, коли я захворів… — Не кину! – сказала Марина й обійняла Ігоря. – Ти найкращий чоловік! Нізащо не кину тебе… Він не міг повірити, що це правда…. Продовжити читання →
– Ти голубці зробила, Ірино? Щось я їх не бачу, – кажу. – Ні, не зробила, не мала часу, – спокійно відповідає мені донька. Я ж просила тебе по телефону, щоб ти їх приготувала. Скучила я за нашою смачною їжею,… Продовжити читання →