Категорія Uncategorized
Все почалося з невеликої суми, і Марина не думала, що за нею послідує якась інша. Вона збиралася заміж і ходила по магазинах, намагаючись знайти сукню своєї мрії. Ніколи у неї не було дорогих і красивих суконь, а тут Артем видав… Продовжити читання →
– Марино, нам треба поговорити! Сергій увійшов до кухні з текою документів. Дружина стояла спиною, помішуючи борщ. – Поговорімо, – вона не обернулася. – Я подаю на розлучення. Половник брязнув об край каструлі. Марина повільно обернулася. – Нарешті! – Що…… Продовжити читання →
– Ти знову мене без вечері лишила! – обурювався чоловік, стукаючи кришками по порожніх сковорідках. – Сидиш цілими днями у своєму ноутбуці, палець об палець не стукнеш! – Я, між іншим, у своєму ноутбуці гроші заробляю, щоб ти міг прийти… Продовжити читання →
– Галю, нам потрібно поговорити, – Віктор сидів за кухонним столом, ніяково крутячи в руках чашку остиглого чаю. Його погляд блукав кахельною плиткою, уникаючи її очей. Галина завмерла біля плити. М’ясо для котлет залишилося недорубаним, ніж застиг у повітрі. Вона… Продовжити читання →
Так склалося, що у Стефанії було два шлюби, доля така, проте на старість жінка залишилася самотньою, останніх кілька років доживала в своїй хатині на краю села. Перший раз вона вийшла заміж за Івана, він був родом з сусіднього села, а до… Продовжити читання →
Якби Ніна знала, до чого призведе її сюрприз, який вона вирішила піднести своєму хлопцю на день всіх закоханих… …Напередодні вона зателефонувала йому і запитала, які у нього плани. Він поскаржився на терміновий проект і пояснив, що весь день буде працювати… Продовжити читання →
Мама була дуже красива, але це була її єдина перевага. Так казав тато. А я, яка обожнювала його до завмирання серця, дивилася на все його очима. Тато викладав студентам політологію. Він був дуже розумний, з інтелігентної родини, яка відразу не… Продовжити читання →
Його дружина Ліля віддано заглядала йому в рот, повторюючи той самий тост губами. Кухонне та столове приладдя Дочка Ольга, підперши щоку кулачком, ліниво посміхнулася з іншого кінця столу. — Так, мамо, до ста двадцяти! Щоб правнуків встигла помацати. Я кивнула,… Продовжити читання →
– Що ж, тоді збирай речі й передавай мамі привіт, – я різко встала і пішла в комору, щоб дістати його валізу – Все це можна сказати було наодинці! Людмило Петрівно, ну дайте відповідь мені, я правда хочу зрозуміти… Ви… Продовжити читання →
“– Сережки мої ти, мабуть, не загубила і не продала? А то від тебе всякого можна очікувати! – Які сережки? – Які я тобі на весілля подарувала. Зі смарагдами. Поверни їх. Вони призначалися дружині мого сина, а ти нею більше… Продовжити читання →