Категорія Uncategorized

Так, ти моя мати! Яка все життя миє підлогу! Тобі не соромно?

“– Так, ти моя мати! Яка все життя миє підлогу! Тобі не соромно? А мені соромно! Соромно, що ти прийдеш на моє весілля у своїй єдиній сукні й від тебе буде пахнути дешевим порошком! Тож краще не приходь… Галина відклала… Продовжити читання →

Таня народила донечку. Дівчинка була дуже слабенькою і невдовзі її не стало… Так розпорядилася доля. Її чоловік Микола, дізнавшись про це все, навіть не прийшов до дружини жодного разу. У день виписки на Таню чекала тільки валіза з речами, яку передав у лікарню її чоловік… Микола усе завбачливо зібрав і надіслав їй кур’єром. Сам він не став показуватись навіть персоналу лікарні. Таня чекала будь-чого, але не такої зради! Йти їй було нікуди… Пізніше вона знайшла у валізі записку від Миколи. Таня читала написане і не вірила своїм очам

Таня народила донечку. Дівчинка була дуже слабенькою і невдовзі її не стало… Так розпорядилася доля. Її чоловік Микола, дізнавшись про це все, навіть не прийшов до дружини жодного разу. У день виписки на Таню чекала тільки валіза з речами, яку… Продовжити читання →

– Дві новини,- сказав Юра,- одна хороша, інша… Теж хороша, але не дуже. З якого почати? – Почни з хорошої, – відповіла Ліда чоловікові. – До нас завтра приїжджає моя мати, – радісно сказав Юра. – Я так за нею скучив

– Дві новини,- сказав Юра,- одна хороша, інша… Теж хороша, але не дуже. З якого почати? – Почни з хорошої, – відповіла Ліда чоловікові. – До нас завтра приїжджає моя мати, – радісно сказав Юра. – Я так за нею… Продовжити читання →

— Віра, ти самостійна. У тебе хороша робота, стабільність. А Кіра… якщо вона залишиться без нас, їй ні на кого буде спертися. Я гірко розсміялася. — Ні на кого спертися? А на кого вона спиралася всі ці роки? А ви? На кого розраховували?

— Ви відписали все моїй сестрі? Ну і чудово — тоді за ваші борги тепер нехай вона розплачується. Я більше ні копійки не дам!… … Всі мої сумніви щодо мого місця в родині розвіялися в той момент, коли я випадково… Продовжити читання →

Баби Ніни не стало. Майже пів року її будинок пустував. І от в село приїхала племінниця покійної – Валя. Саме їй старенька заповіла хату. – Проходь, хазяйко! – відкрив їй двері в будинок сусід Микола. То був високий чоловік років сорока. – Яка ж я хазяйка? – зітхнула Валя. – Я всього лише спадкоємиця… Жінка пройшлася по будинку, оцінюючи поглядом все навколо. – Скільки мені за хату просити? – запитала вона сусіда. – Навіть не знаю… – Це як подивитися, – сказав той. – Якщо будинок хороший, то й ціна інша. А зараз… – Микола похитав головою. – Треба ремонт хоч невеличкий. – Так, правильно кажете, – кивнула Валя. І тут Микола запропонував несподіване

Баби Ніни не стало. Майже пів року її будинок пустував. І от в село приїхала племінниця покійної – Валя. Саме їй старенька заповіла хату. – Проходь, хазяйко! – відкрив їй двері в будинок сусід Микола. То був високий чоловік років… Продовжити читання →

Іван з Катериною повечеряли, і вже збиралися лягати спати. Раптом у двері подзвонили. – Кого це принесло так пізно? – сказав Іван, подивившись на дружину. – Не знаю, – відповіла Катя. – Я нікого не чекаю! – Зараз дізнаємося, – відповів чоловік і вийшов в коридор. Іван відкрив двері і побачив на порозі молодого хлопця, років двадцяти. – Вам кого? – поцікавився Іван. – Я шукаю свого брата, Івана Євгеновича, – повідомив хлопець. – В сенсі брата? Немає у мене ніяких братів? – Іван здивовано дивився на несподіваного гостя, не розуміючи, що відбувається

Іван з Катериною повечеряли, і вже збиралися лягати спати. Раптом у двері подзвонили. – Кого це принесло так пізно? – сказав Іван, подивившись на дружину. – Не знаю, – відповіла Катя. – Я нікого не чекаю! – Зараз дізнаємося, –… Продовжити читання →

Ти завжди вмів перетворити звичайний день на пригоду. Просто ми про це забули. Застрягли в побуті, в роботі, в звичці

— Світлано, ти знову відсунулася, — Володимир простягнув руку через холодну порожнечу на ліжку. Його пальці торкнулися плеча дружини, і вона здригнулася, немов від удару струмом. — Я сплю, — пробурмотіла вона, натягуючи ковдру до підборіддя. Володя лежав, дивлячись у… Продовжити читання →

Люди діставали з своїх пакунків їжу і клали коту на паркан, а він жалібно нявкав і боявся злізти…

Дружина написала цілий перелік продуктів, і я йшов до магазину за покупками. На зупинці я зустрів свого старого знайомого і ми відійшли в сторону, щоб з ним поговорити. На автобудівній станції росло дерево з величезною кроною. На верхніх тонких гілочках… Продовжити читання →

– Що з тобою сталося, Ксюшо? Ми завжди вважали тебе доброю, турботливою дівчинкою. А ти

По суботах Ксенія терпіти не могла вставати рано. Заслужений відпочинок після виснажливого трудового тижня хотілося провести, загорнувшись у теплу ковдру і насолоджуючись спокоєм. Однак телефон безжально завібрував на приліжковій тумбі, вириваючи її з обіймів солодкого сну. – Що ще за… Продовжити читання →

Не піду я до них, навіть не проси. Ти ж знаєш, Єво, що я про це все думаю, то навіщо знову починаєш цю розмову, – каже Алла Вікторівна своїй доньці, і в її голосі відчувається рішучість. Але Єва вирішила, що цього разу вона таки помирить свою маму і маму чоловіка, бо їхнє з Адамом сімейне життя тільки починається, а дві свахи бачити одна одну не хочуть. Та й нагода неабияка є для цього

– Не піду я до них, навіть не проси. Ти ж знаєш, Єво, що я про це все думаю, то навіщо знову починаєш цю розмову, – каже Алла Вікторівна своїй доньці, і в її голосі відчувається рішучість. Але Єва вирішила,… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑