Категорія Uncategorized
Прийшла до мене якось на початку літа Лідія Ігнатіївна, дружина нашого столяра, Григорія Микитовича. Вони в селі як два старих дерева, що корінням переплелися, стоять собі на пагорбі, і всім від них спокійно і світло. Лідія – жінка тиха, плавна,… Продовжити читання →
Завжди цей проклятий дощ восени. Світлана йшла по двору, тримаючи парасольку так, ніби вона могла захистити не тільки від крапель, але і від усього цього порожнього світу навколо. Ключ повернувся в замку. І раптом: — Мяу. Світлана зупинилася. Повернула голову…. Продовжити читання →
— Жінко… де наречений? — в очах працівниці РАЦСу промайнуло співчуття. — Не бере слухавку… Напевно, щось сталося. — Розумію, у вашому віці від РАЦСу до мо… — почала реєстраторка, але одразу ж схаменулася і густо почервоніла, а Марія Петрівна… Продовжити читання →
– Він просто не розмовляє! – Таня майже плакала в трубку. – Я вже п’ять разів вибачилася і купила три сорти сиру! Нульова реакція. Сидить, втупився в монітор, і все. Ніби мене не існує. – Ну, не треба навколо нього… Продовжити читання →
– Мій батько до нас в гості приїжджає, – ніби між іншим сказав Славко після телефонної розмови. Віка зморщилася, але постаралася зробити це потай від чоловіка. Вона один раз бачила свого свекра – він приїжджав на весілля, там багатенько приклався… Продовжити читання →
Ольга відчинила двері квартири та увійшла всередину. Олексій незворушно лежав і дивився телевізор. – Олю, це ти? Увечері в клуб сходимо? Тільки дочку відвези батькам!, – крикнув він, не виходячи. – Матуся прийшла! Привіт! – з кімнати вибігла п’ятирічна Марійка… Продовжити читання →
– Ти напевно не зрозуміла, мамо. Ми квартиру уже продали, нам нема де жити. Ми що, даремно через дві області до тебе їхали? Нам нема де жити, – каже мені моя донька Маргарита. – Рито, а чого ж ти не… Продовжити читання →
– Дочка, я тебе не люблю, і нічого не можу з цим вдіяти, – сказав батько. Від його слів у Поліни защеміло серце. – Ти ж казав, розкаявся, що покинув мене, і тепер хочеш бути із сім’єю. – Я брехав,… Продовжити читання →
– Марино, доню, схаменися! За кого ти заміж зібралася! – голосила мама, поправляючи на мені фату. – Поясни, хоча б, чим тебе Сергій не влаштовує? – зовсім розгубилася я від її сліз. – Ну як же? Мати його продавчинею працює,… Продовжити читання →
– Ти чула, що я сказала? – голос матері звучав буденно, ніби вона просила передати сіль за обідом. Карина завмерла з лійкою в руках. Вода продовжувала литися на петунії, які вона посадила місяць тому вздовж доріжки. Ці квіти були її… Продовжити читання →