Категорія Uncategorized

— Я, – каже, – за грошима прийшла. — За якими грошима? — За “гробовими”, за якими ж іще! Я все ж таки сподівалася вижити, а ти, якби ті гроші знайшла, то неодмінно б до своїх ручок чіпких і прибрала. От я тітці Марії й віддала, у неї надійніше. Зателефонувала синові, і потім грошики віднесла

Я – та сама невістка, яка вийшла заміж, щоб обдурити наївного хлопчика, яка мріяла заволодіти його грошима, квадратними метрами свекрухи. Меркантильна, нахабна, вискочка без роду і племені. — Ти подумай, навіщо вона за тебе заміж хоче, адже в тебе мільйонів… Продовжити читання →

Хлопець йому відверто не подобався: зарозумілий і надто мазаний. Краще б дочка вибрала когось із хлопців, з ким ходила в походи, вони всі були прості, веселі, міцні та мужні

– Дякую, я не буду. – Катя відсунула від себе тарілку із запеченою картоплею та куркою, залишивши тільки салат зі свіжих овочів. – Курка за твоїм улюбленим рецептом. – Мама здивовано підвела очі на дочку. Каті було двадцять, і вона… Продовжити читання →

— Здоровенний шматок червоної риби, – поділилася я зі свекрухою. — І більше помсти не буде? – запитала мама Матвія. — Не буде, – кажу, – просто хочу дати йому відчути, дорікнути, він негарно чинив. — За що я тебе і ціную, – кивнула мама чоловіка, – не мстива ти

— Купи червоної рибки! – попросила я Матвія, який зібрався в магазин, – невеликий шматочок, так хочеться! —  З глузду з’їхала? – округлив очі чоловік, – Ти цінники в магазинах бачила? Яка нам червона риба? Ти в декреті, грошей немає,… Продовжити читання →

— Тітко Галю, – проговорив він, – Значить так! Ми підписали договір. Виходить дача – моя. Тепер я дарую її вам. Так, усно дарую. Без оформлення. Живіть сто років — ваша дача. Тільки продати її більше не зможете. Для мене ці гроші особливої ​​ролі не грають, а Вітьку вашому ви допомогли. От і вистачить, нічого мати доїти

Галина вже днів п’ять блукала своїм дачним будиночком і ділянкою. Здавалося, щось забула, не доробила, не побачила. Продала дачу. Вона розглядала, чіпала нескінченні дорогі серцю дрібниці — старі зачитані, але улюблені книги, фотографії в саморобних рамочках, ганчірочки в шафі, старий… Продовжити читання →

— І суп смачний, молодець, Іринка моя, ще й готувати встигає. Бачиш, яка дружина тобі дісталася, Ігоре, і працює, і обіди готує! — Та це… взагалі-то я обід готував, я зараз готую, вдома ж… Теща перестала їсти, захоплення на її обличчі розвіялося, як ранковий туман

— Що, не чекали? Та-аак, я люблю сюрпризи, така вже у вас несподівана мама. Як ревізор – раз і приїхала. — Та ми знали, що їдете, сказали б точніше, то я б зустрів, — Ігор трохи розгубився, пропускаючи тещу до… Продовжити читання →

Микола прийшов до свого друга Федора, натиснув кнопку дзвінка і почав чекати. За хвилину двері відчинилися, і Микола, замість свого товариша, побачив його доньку Наталю. – Здрастуйте, дядьку Миколо, – привітно привіталася дівчина. – Ви, до тата? – До нього, – кивнув Микола. – А його тиждень не буде, – відповіла вона. Микола важко видихнув і раптом сказав: – Наталю, ти вечорами до вікон підходь, і дивися, світиться у мене світло в квартирі, чи ні. – А для чого це вам? – Наталя здивовано дивилася на Миколу, нічого не розуміючи

Додому Микола завжди їздив на ліфті, а ось його друг Федір жив у старому панельному будинку. Микола сяк-так піднявся на його четвертий поверх. Віддихався, він натиснув кнопку дзвінка і почав чекати. За хвилину двері відчинилися, і Микола, замість свого друга,… Продовжити читання →

Андрій з Вікою одружилися і переїхали в новий будинок. Почали молодята порядки наводити. Андрій поліз прибрати у погребі. Одних тільки банок з вареннями та соліннями десятка два він витягнув. – Віка, твої батьки солоні огірки люблять? – запитав він. – Та куди ж їм стільки?! – ахнула дружина. Чоловік навів порядок, а наступного дня пішов прибирати у другий погріб, що під майстернею був. Став Андрій все витягувати та викидати. Раптом він побачив дві дивні цеглини під полицею. Андрій витяг їх, а там якась скринька. Андрій відкрив її і аж присів від побаченого

Закрутилося життя в Андрія в останній рік, стільки подій. Закінчив інститут. Одружився. Віка разом із ним в інституті навчалася, в одній групі на економічному факультеті. Потім разом у великому магазині працювали, гроші на весілля збирали. Відгуляли весілля. Виникла проблема, де… Продовжити читання →

Настя розклала на ліжку ще одну сорочку Данила і акуратно повісила в шафу.

Настя розклала на ліжку ще одну сорочку Данила і акуратно повісила в шафу. Речей у нього виявилося більше, ніж вона припускала, але місця вистачало. — Куди краще покласти твої книги? — запитала Настя, тримаючи в руках стос технічної літератури. —… Продовжити читання →

Аня, я складу меню, а ти приготуєш, — Валентина Петрівна простягнула список на трьох аркушах.

— Аня, я складу меню, а ти приготуєш, — Валентина Петрівна простягнула список на трьох аркушах. — Я б сама, але руки болять, артрит зовсім замучив. Анна взяла список. Холодні закуски, гаряче, салати, три види десертів. На річницю їх з… Продовжити читання →

— Мамо, я передзвоню! — Ігор кинув телефон, вивернув кермо вправо і натиснув на гальма.

— Мамо, я передзвоню! — Ігор кинув телефон, вивернув  кермо вправо і натиснув на гальма. Старенька тойота різко вивернула вбік, після чого, проїхавши трохи, завмерла біля узбіччя. Комунікаційне обладнання Водії, що проїжджали повз, — всі, як один, почали незадоволено сигналити: мовляв, треба… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑