Категорія Uncategorized
Чоловік у п’ятницю поїхав до своїх батьків в сусідній райцентр – побачитися та допомогти там щось по господарству. У мене була купа своїх справ, та й не горіла я бажанням зайвий раз навідуватися до свекрів. Але мене чекав неприємний сюрприз…. Продовжити читання →
В неділю був мій день народження. Казала всім: не буду святкувати і відзначати! Так ні ж, приїхали, довелося стіл накривати. Мій день народження, який я відзначила в минулу неділю у великому колі сім’ї, закінчився дуже цікаво. Один здивований гість, тобто… Продовжити читання →
Мама сказала мені недавно, щоб я приїхала і забрала всі свої речі з квартири. – В нас тут без тебе немає де розвернутися. – Всі родичі в мені розчарувалися, бо я, бачте, Олегу, який все життя байдикував і жив сьогоднішнім… Продовжити читання →
У мене всього лиш одни син Олександр, Сашко. Так у нас по роду йде – я народила його досить пізно, аж у 34 роки, раніше не виходило. Та коли на світ прийшов наш син, нашій з чоловіком радості не було… Продовжити читання →
Вчора була у гостях у своєї дочки Лесі. Від тої краси мені розбігались очі, оскільки недавно мої діти поробили собі капітальні ремонти у всьому будинку, на сучасний лад. Стелі натяжні, ну а стіни виблискували від дорогої штукатурки. Багато нових меблів…. Продовжити читання →
Я чекала пенсії, тиші та спокою з чоловіком. Я сподівалася, що ми нарешті почнемо насолоджуватися один одним і проведемо разом спокійну кінцівку життя. Але недуга перешкодила нашим планам і я залишилася одна. Та я не здалася і стала шукати нове… Продовжити читання →
Ці слова свекрухи, що я вже стара для заміжжя, не йдуть в мене з голови. Я старша за її сина, це правда. Коли подзвонила сусідка зі скорботною звісткою, тоді я ще не знала, що цей дзвінок змінить все моє життя!… Продовжити читання →
Дружина моя категорично не хотіла працювати, адже її призначення – берегти наш домашній затишок, народжувати й виховувати наших дітей. Так сказала мені Наталочка ще перед весіллям. Я прийняв її позицію і підтримав, хоча розумів, що буде не легко. Поки у… Продовжити читання →
Я після одинадцятої години вечора вже виключила світло і взяла в руки вервицю, щоб помолитися і лягти спати. Все зробивши ще пішла на кухню, щоб випити води, як почула, що з кімнати сина і невістки доноситься розмова саме про мене…. Продовжити читання →
З Оксаною ми почали дружити, коли вона після розлучення з п’ятилітнім сином повернулася жити в село до батьків. Тітку Галю і дядька Василя я дуже добре знала. Пишу знала, бо пару років, як їх немає на цьому світі. В Оксани… Продовжити читання →