Категорія Uncategorized
“– Це що ж виходить? Вони тебе… викинули з машини прямо на ходу? Мені під колеса? Тобто, вони хотіли тебе на той світ відправити? – Обурено дивився Дмитро на маленьке цуценя, яке він дістав зі сміттєвого пакета – Ну ні… Продовжити читання →
“– А я до вас. Дмитро зовсім мене забув. А це що? У вас меблі нові? А де стінка моя? А килим? – Не хвилюйтеся, це все у Дмитра. – Як у Дмитра, а він де? – Так він тут не… Продовжити читання →
“— У тебе квартира, яку ти після розлучення собі залишила. Продай. Живи поки у своєї матері. А нам гроші відправ. Ми ж не чужі, раніше родиною були. І взагалі — у тебе робота, ти тримаєшся, а Лєрочка не зможе, їй… Продовжити читання →
“За стіною у сусідній квартирі щось загриміло. І відразу почувся дитячий плач. – І що у них там таке щодня відбувається? – Петро Іванович прислухався. Плач стих, потім знову шум, потім собака загавкав. – Та все як завжди, це в… Продовжити читання →
“– Мамо, а чому ти взагалі поселила тут Алісу з сім’єю без нашого дозволу? Ми ж дали тобі ключі на непередбачуваний випадок, а не для того, щоб ти сюди мешканців приводила – Стас, а твоя мама не образилася, коли дізналася,… Продовжити читання →
“– Помстилася?! – кричала Ельвіра. – Ні, просто сказала правду. Хіба це заборонено? Еля вже другий день чіплялася до Рити: – Маргаритка! Ну, будь ласка! Ну дуже треба! – Елю, ти ж знаєш, ці гроші відкладено на відпустку. Я вже… Продовжити читання →
– Послухай, ми ж твою благовірну не дорікаємо, що ти чужу дитину виховуєш! То чому в неї стільки претензій до нас? Повисла незграбна пауза. Олена встигла зрозуміти, що сказала зайве. Вона б ніколи в житті так не сказала, якби ця… Продовжити читання →
“Дворняга рвонула вперед так різко, що Дімка ледве встиг відскочити. Пронеслася в підсобку кулею. Повисла тиша. Навіть відвідувачі припинили шепотіти. А потім – із глибини підсобки долинув звук. Жалібний писк. Тетяна зробила крок до дверей, та зазирнула усередину. У кутку,… Продовжити читання →
“Минуло два місяці і, вже порядком втомлена від присутності родички Віра, знову порушила питання про її від’їзд. – Коли фінал вашого ремонту? Цього року хоч дороблять? У двадцять шість років Віра вийшла заміж за Миколу, а за два роки у… Продовжити читання →
“– Господиня називається! Вітю, ти бачиш? – Мамо, годі, – буркнув Віктор, але якось мляво, без ентузіазму. – Ні, не годі! – розійшлася Валентина Іванівна. – Значить, мій син працює з ранку до ночі, а ти навіть на стіл нічого… Продовжити читання →