Категорія Uncategorized

Чоловік з’явився з кухні, розгублений. — Що сталося? — Твоя дружина з глузду з’їхала! Виганяє нас! — Іра, припини, — попросив Олег. — Ми ж домовилися потерпіти. — Ти запропонував, — поправила дружина. — Я не погодилася.

Квиток на зворотний рейс Іра змінила в останній момент. Хотілося додому, до звичного укладу, до чоловіка. П’ять днів на морі освіжили, але тепер тягнуло до рідних стін. Вирішила зробити сюрприз — повернутися на добу раніше, нікому не кажучи. Автобус від… Продовжити читання →

– Як ви могли кинути літнього батька напризволяще? Як могли роками навіть не поцікавитись, як він живе? Як могли спокійно жити, знаючи, що він зовсім один! – Не один, як виявилося, – молодша сестра Ліда підійшла до Віри, пильно подивилася їй у вічі, – і дякую вам за це…

Після похорону батька діти повернулися до його трикімнатної квартири. Там пахло старими книгами, ліками та тим самим одеколоном «Шипр», який батько купував ще за радянських часів. Валентина, старша сестра, одразу вмостилася у крісло біля вікна. Там завжди сидів Петро Семенович…. Продовжити читання →

– Ніяких Ксюш я не знаю і знати не хочу! Це дівчисько не гідне жити в нашому будинку! Через неї не стало моєї дитини, мого маленького синочка. Йому було лише п’ять

– Мені вчора дзвонила Ксюша, – засуджувала Марія, вимовляючи своїй невістці. – Вона скаржиться, що ти зовсім не звертаєш на неї увагу. – Ти вдаєш, що її не бачиш і не чуєш. Відштовхуєш, якщо вона до тебе підходить. Як ти… Продовжити читання →

“Так, я ввечері вcя твoя, Боря сьогодні знову таксує, тому я вільна”,-щебетала по телефону Лариса

Мене звати Борис, мені 40 років. Все частіше я став згадувати слова своєї покійної  бабусі: А  я не хотів довго чекати. З молодості був нетерплячий. У 25 років я зустрів  Ларису, й закохався по самі вуха. Запрошував її в ресторани,… Продовжити читання →

Місяць тому до 56-річної Лідії прийшов свататись сусід. – Ліда, я говорити гарно не вмію. Скажу, як є. Я тебе люблю.

Лідії 56 років. 6 років тому вона поховала свого  чоловіка Михайла. Жили вони з чоловіком добре. Михайло завжди в усьому допомагав дружині, і справою, і чуйним словом. Виростили єдиного сина Олега. Він вже дорослий, живе у місті. Вже має свою… Продовжити читання →

Того дня Марина відпросилася з роботи раніше. Вона написала Миколі, щоб зустрів її на зупинці. Та нікого на зупинці не було… Вдома теж Миколи не виявилося, а телефон був вимкнений… – Хм, дивно якось, – думала Марина. Раптом вона побачила ноутбук Миколи. На екрані було відкрите якесь листування… Дівчина машинально кинула погляд на переписку… – Боже, навіщо я це прочитала?… Марина сіла на диван і обхопила голову руками

Того дня Марина відпросилася з роботи раніше. Вона написала Миколі, щоб зустрів її на зупинці. Та нікого на зупинці не було… Вдома теж Миколи не виявилося, а телефон був вимкнений… – Хм, дивно якось, – думала Марина. Раптом вона побачила… Продовжити читання →

А це нічого, що я все чула та ця квартира моя? Це по-перше. Ти чоловік та маєш займатися цим питанням, це по-друге, – звернулася я до зятя. – А по-третє, якщо вам тісно, то може ви переїдете в той будиночок, для дитини буде корисним свіже повітря.

Моїй доньці 28 років, до одруження ми проживали разом в моїй двокімнатній квартирі. Нещодавно Олеся познайомила мене зі своїм майбутнім чоловіком. Вони одружилися та так, як не мали власного житла, переїхали у мою квартиру. У них народилася донечка та у… Продовжити читання →

” Ніхто не дізнається, що дитина не моя, виходь за мене заміж. Ми будемо жити разом, і я буду любити тебе, і сподіваюся, що ти теж мене полюбиш”. Наталка погодилася

Мій брат від природи добрий, і його доброту цінують всі навколо. Він навіть одружився по доброті душевній. Ось як це сталося. Одного разу після роботи Антон повертався додому, коли побачив, що назустріч йому зі сльозами на очах іде його красуня-сусідка Наталка. Він… Продовжити читання →

Пластикова виделка стала останньою краплею в цьому чаюванні. Ніна несподівано заплакала. Вона поставила тарілку на кухонний стіл і, ховаючи очі, почала швидко збиратися. — Мені пора… я вже спізнююся. Спасибі всім. — Ніно, почекай, – схаменулася мати. Ніна завмерла в дверях. Вона чомусь подумала, що мати приготувала подарунок і хоче зараз його вручити. — Ніно, а ти гардероб міняти не будеш? Чобітки чорненькі з минулого року залишилися в тебе? Катьці взуття потрібне

— Це, Ніночко, від мене подарунок, – свекруха простягнула коробку і м’яко посміхнулася. Коробочка була невелика, загорнута в пакувальний папір, блискучий, червоний. Можна було подумати, що це книжка або блокнот невеликого формату в м’якій обкладинці, але за вагою така легка…. Продовжити читання →

– Віро, а може все-таки продамо квартиру? – жалібно протягнув Ігор. – Купимо більшу, будемо разом

– Доню, тут така справа… – мати нервово смикала край скатертини. – Ігор з Оленою зібралися квартиру купувати, перший внесок потрібен. – І до чого тут ми з Андрієм? – Віра відволіклася від миття посуду й уважно подивилася на матір…. Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑