Категорія Uncategorized
– Послухай, ми ж твою благовірну не дорікаємо, що ти чужу дитину виховуєш! То чому в неї стільки претензій до нас? Повисла незграбна пауза. Олена встигла зрозуміти, що сказала зайве. Вона б ніколи в житті так не сказала, якби ця… Продовжити читання →
“Дворняга рвонула вперед так різко, що Дімка ледве встиг відскочити. Пронеслася в підсобку кулею. Повисла тиша. Навіть відвідувачі припинили шепотіти. А потім – із глибини підсобки долинув звук. Жалібний писк. Тетяна зробила крок до дверей, та зазирнула усередину. У кутку,… Продовжити читання →
“Минуло два місяці і, вже порядком втомлена від присутності родички Віра, знову порушила питання про її від’їзд. – Коли фінал вашого ремонту? Цього року хоч дороблять? У двадцять шість років Віра вийшла заміж за Миколу, а за два роки у… Продовжити читання →
“– Господиня називається! Вітю, ти бачиш? – Мамо, годі, – буркнув Віктор, але якось мляво, без ентузіазму. – Ні, не годі! – розійшлася Валентина Іванівна. – Значить, мій син працює з ранку до ночі, а ти навіть на стіл нічого… Продовжити читання →
“– Ні. Ця квартира Павла. Ти до неї стосунку не маєш. – Та ви його стільки років годували, одягали! Він повинен віддати! – Нічого він не повинен Вероніка була єдиною дочкою Федора та Ольги. Другу дитину народити не вдалося. Батьки… Продовжити читання →
“– А коли ви приходили на все готове для нас, це було дешево? У нас м’ясо теж не дешеве. Мовчите. Ось тому я й запропонувала поділити витрати. Якщо ви не хочете м’яса, питимемо чай. Все одно інші напої скінчилися –… Продовжити читання →
“– Що означає притулок? – Ошелешено запитала Ірина. – То й значить, що, як мене не стане, тут житимуть кинуті собаки та кішки, – спокійно пояснила Валентина Михайлівна. – Ти з глузду з’їхала! – Навпаки, прийшла до тями – Валю,… Продовжити читання →
“– Степане, це правда про Любку-листоношу? – Хто тобі сказав? – Похмуро глянув він на дружину. – А втім, мені вже байдуже. Так, правда, і Любку я люблю, у неї син від мене, на відміну від тебе Бабуся Клавдія Семенівна… Продовжити читання →
“– Олю, схаменись! Що з тобою? Яка квартира? Ліда всі ці роки одна доглядала маму! Ми приїжджали двічі на рік, як почесні гості, а вона день у день прала, годувала, памперси міняла… У неї чоловік і дитина. Куди вони подінуться?… Продовжити читання →
“Будиночок свій вона на тебе записала, Сашко. Ти вже знайди час, приїдь, синку. Розпорядися господарством Лист від Олени Миколаївни – подруги бабусі Сашка, прийшов на початку грудня. Сумний лист… Він сповіщав про те, що бабусі не стало… Старенькій було вісімдесят… Продовжити читання →