Категорія Uncategorized
– Добре, ми якраз з відпочинку приїдемо. Я радий, що ти ведеш себе цивілізовано, – сказав Матвій. Я лиш головою кивнула на таку похвалу, адже я привчена до того, що чоловіка треба слухатися, там мені казала моя мама, а їй… Продовжити читання →
— Іменинниця наша зовсім нікудишня господиня. Курку спалила, дитину заспокоїти не може, стіл не накрила, – перераховувала свекруха збентеженій свасі. – Ставлю тобі двійку за виховання доньки! Ніна Іванівна, мама Олени, придумала, як врятувати іменини доньки. Хоч і знала, що… Продовжити читання →
Зінаїда Дмитрівна злилася на сина. Минуло всього 7 років, як той одружився з дівчиною з міста. Вже й двоє онуків народилося. Невістка у неї була що треба. Її поважала, подарунки возила, сина матеріально підтримувала. А нещодавно обіцяла купити їй путівку… Продовжити читання →
– Бабусю, що ти накоїла! Навіщо ти переписала будинок на Антона? – По-перше, це мій будинок. Як хочу, так і розпоряджаюся. По-друге, Антон такий самий онук, як і ти. А він же попереджав, що ти будеш налаштовувати проти нього! –… Продовжити читання →
Близько десяти років я була одружена з Тимофієм. Перші два роки були найщасливішими, а потім, з появою дітей, все стало стрімко змінюватися. Чоловік раптом перестав приділяти мені увагу, дарувати подарунки, та часто пропадав у гостях у матері, а іноді й… Продовжити читання →
Я вийшов із ліфта та побачила сестру. Та сиділа на сходах і посміхалася– Наталко, ти як у під’їзд потрапила? – Я теж тебе рада бачити! Впустиш, бо я змерзла?У квартирі сестра одразу пройшла на кухню та поставила чайник. – А… Продовжити читання →
– Нехай у вас поживе тиждень брат мого чоловіка, – попросила мене сестра. Він з дружиною розлучився! Як тільки знайде роботу і винайме квартиру, відразу з’їде від вас. Мені відразу здалося це дивним. А чому б одразу не винайняти квартиру?… Продовжити читання →
Священник відчитав, відпустив гріхи, закрив псалтир і… подивившись на відходячу у вічність добрим, сповненим любові поглядом, знехотя повернувся до неї спиною і тихо вийшов із кімнати. Старий, що сидів на лавці в передпокої, крекчучи, піднявся, провів його і поплив у… Продовжити читання →
– Алла, чи це ти?– Ірко, привіт, — раділа я зустрічі зі старою подругою.– Тебе й не впізнати, пострункішала, погарнішала, мабуть, і заміж вийшла. – Так, два роки тому. Спасибі за компліменти. Ти сама як?– Та так-сяк. Робота, вічна самотність,… Продовжити читання →
– Ігорю, не плануй нічого не суботу, – сказала чоловікові Лєра, ставлячи перед ним тарілку. – А що нас чекає у суботу? Очікується тайфун чи торнадо? А може, до нас у гості прийде твоя подруга Люся? – Запитав Ігор, для… Продовжити читання →