Ні, мамо, дітей я не віддам нікому, — сказав Васuль і міцніше стuснув рукu обох сuнів. — Як захочете помоrтu нам — не відмовлюся, але дітu будуть зі мною…
Василь кинувся назустріч лікарю — і всі запитання, які роїлися в його голові останню годину, так і залишилися невимовленими. Їх пришпелив до дна душі погляд старого професора, в якому змішалися і відчай, і бiль, і стрaх, і співчуття. Співчуття до чоловіка, котрий залишився сам із трьома дітьми. Донечка щойно з’явилася на світ, а її мама … Читати далі