Оце так подарунок на срібне весілля! – підхопили інші. Галина підвелася, склала долоні біля грудей і кинулася обіймати брата. Свекруха відверто схлипувала від гордощів, поглядаючи на сусідів по столу. Тетяна дивилася на чоловіка. Понад плечем сестри він дивився на неї з ледь помітною самовдоволеною усмішкою. Він усе розрахував дуже точно. Василь був переконаний, що перед десятками гостей, колег і поважних знайомих Тетяна просто промовчить. Вона не захоче з’ясовувати стосунки на людях, прийме гру, похитає головою, а вдома він уже вмовить її, розкаже про обов’язок перед ріднею або переведе все у жарт. А коли речі сестри опиняться у квартирі, виставити її звідти вже буде неможливо без суцільного осуду від усієї родини. Тетяна опустила погляд на власні пальці. На безіменному пальці правої руки була тонка золота обручка. За роки роботи з документами та домашніх клопотів вона стала вільною. Скільки разів за ці двадцять п’ять років вона закривала його борги? Скільки разів ночами вела сторонні фірми, аби заробити додаткову копійку, коли чергова його справа йшла на дно? Вона згадала, як кілька років тому він продав їхній спільний автомобіль під приводом оновлення автопарку, а кошти без її відома вклав у сумнівний кооператив, який просто зник за місяць. Тоді вона знову витягувала родину, не дорікаючи, сподіваючись, що він нарешті зробить висновки
– Тетяно, а тюль на кухню краще брати льоновий чи такий, щоб легко прати? Бо я вже майстра знайшла, карнизи заміряли, – мовила зовиця, з насолодою наколюючи на виделку шматок фаршированої риби. Тетяна повільно опустила погляд на свій келих з узваром. – Який тюль, Галю? Куди саме ти його заміряла? – Та в ту твою … Читати далі