Категорія Uncategorized
— Коли в мене буде весілля, я хочу, щоб у руках був букет ромашок, – сказала мрійливо Тоня. Толик підійшов і обійняв її своїми великими ручищами: – Ромашки на весілля? Чи не занадто просто? Краще троянди… — Ні, ромашки, ось… Продовжити читання →
Юра вирішив зрізати шлях через двори і обімлів, коли побачив в інвалідному візку свою колишню. Її котила мати і щось говорила, але Лера явно її не чула – обличчя порожнє, насуплене і без грама косметики. Юра вже давно забув, що… Продовжити читання →
Звідки взявся Василь в їхньому селі – ніхто не знав, Ліза точно не знала. Спочатку чула розмову мами й бабусі, що Васька син бандита, того прибили, а мати рідна кинула його до бабці, бо не потрібен. Потім чула, як баби… Продовжити читання →
Зазвичай пошту забирав чоловік. Повертаючись із роботи, він відчиняв поштову скриньку, звичним рухом викидав рекламну поліграфію, а рахунки та іншу кореспонденцію приносив додому. Але цього разу було інакше. Ніна замовила поштою насіння квітів і чекала на повідомлення, тож сама перевірила… Продовжити читання →
– Вікторіє, ну що ти скупишся? – Дмитро сів поряд з матір’ю, і вони втрьох почали мене вмовляти. – Мама має рацію. Навіщо нам дві квартири? – Продамо цю та мамину. Купимо одну гарну. Мамі вже тяжко одній. Марії теж… Продовжити читання →
– Ігорьку… – тихо, майже пошепки сказала мати, підводячи на сина повні сліз очі. – Вони ж… зіпсовані. З пліснявою. – Де? – Ігор навіть не зніяковів. Він узяв один пряник, покрутив у руках і пальцями збив найбільшу пляму плісняви…. Продовжити читання →
Надя була вже на п’ятому місяці, як Микола заявив, що в нього інша. Зібрав речі та пішов. Жити у квартирі можна було ще п’ять днів, за наступний місяць нема чим платити. Микола завжди платив сам. Вони були не розписані та… Продовжити читання →
“– Він дізнався, що ділити нічого. Квартира, машина, рахунки — усе оформлено на нас із мамою. Пам’ятаєш, як ти тоді опиралася? А ми наполягли. Ольга згадала, як три роки тому батьки переконали її записати майно на себе. «Мало що в… Продовжити читання →
“Тест на відданість господар не пройшов – собака сумно дивився йому вслід… Ольга м’яла в руках кухонний рушник. – Ніно Петрівно, я більше не знаю, що робити, – голос невістки тремтів. – Обіцяє, обіцяє. А потім. як у воду канув…. Продовжити читання →
“— Крадете, значить? Отак! А совість у вас є? Ви ж наші сусіди! — Вась! Василь! Ти мене чуєш, чи ні? Де ти, озвися! О, як завжди — у своєму улюбленому комп’ютері завис! — обурилася дружина. — Та відірвися вже… Продовжити читання →