Категорія Uncategorized

Вікторія зареклася, що дітей в їх сімʼї більше не буде, як тільки Євген її не вмовляв. Не дуже й умовляв, звісно, так, говорив іноді, що непогано було б дівчисько, можливо, коли-небудь… Але коли-небудь не наставало, син швидко виріс, Васильович встиг тільки двічі його із садочка забрати, а він уже до школи пішов

Євгену Васильовичу Жарко, зрадила дружина!Через 25 років шлюбу, після срібного весілля, яке вони відзначили в ресторані, за багато накритим столом.Зрадила в ніч урочистостей, присвячених сімейному щастю, вірності та коханню!Просто там, у ресторані, нахабно і нещадно, на очах у всіх, не… Продовжити читання →

“– Якби не мій син, – прогарчав свекор, – ти б досі у своєму смердючому селищі жила, та коровам хвости крутила! Він тебе з бруду витяг, а ти тут права качаєш!

“– Якби не мій син, – прогарчав свекор, – ти б досі у своєму смердючому селищі жила, та коровам хвости крутила! Він тебе з бруду витяг, а ти тут права качаєш! – Сину, ну поясни мені, ось що ти в… Продовжити читання →

Ірина була в своєму кабінеті, коли туди забіг її чоловік Андрій. – Як це розуміти? – одразу вигукнув він. – Що? Звільнення? А ти сам не знаєш? – спокійно відповіла дружина. – Ні, – розвів він руками. – І не здогадуєшся? – Ірина підозріло подивилася на Андрія. – Ні, – знову повторив він. – А я тебе звільнила через Василя! Я все знаю. І ще. Речі свої збирай. Я більше не хочу бачити тебе вдома, – раптом сказала вона. – Якого ще Василя? Що знаєш? – Андрій здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи

Ірина та Андрій повернулися додому. Вони десять днів відпочивали на морі. Іра ще там зрозуміла, що відпочинок Андрію дається важко. Він весь час заглядав в телефон. Усміхався, писав, а іноді далеко відходив від неї, щоб поговорити. Він засиджувався в телефоні… Продовжити читання →

– Я ж тебе попереджала – куди гроші відніс, туди й вечеряти йди! І снідати, до речі, теж, – заявила дружина і сіла у крісло із в’язанням

– Людо! Ти вдома? – покликав дружину Василь, увійшовши до квартири. – Я на кухні, – відповіла Людмила. Сьогодні вона прийшла додому раніше і зайнялася приготуванням вечері. Василь роздягнувся, вимив руки та зайшов на кухню. – А чому ти не… Продовжити читання →

— Тату, а як же Новий рік без телевізора – несміливо запитав син, але батько не почув, або зробив вигляд, що не чує. Він діловито зібрав свої речі, і по-старому замотав телевізор покривалом, стягнувши його з ліжка. Дружина дивилася невидячими очима слідом, а син розгублено смикав рукав її халата: — Мамо, а як же Новий рік, і канікули без телевізора

— Привіт, Дімо, це тато!— Який тато?— Що значить, який, твій рідний, справжній.— Кравчук чи що?— Він, Андрій Михайлович, власною персоною. Прошу любити і поважати.— А за що любити і поважати? Я тебе не знаю і не пам’ятаю.— То може… Продовжити читання →

Справжне пeкло почалось коли він зрозумів що я можу жити без нього

У Поліни троє дітей, чоловік їх покинув, коли молодшому було пару місяців. Сказав, що втомився від дітей, шуму, від самої Поліни. Тепер у нього інше життя і красива коханка, до якої він йде. Її це дуже вразило. Третьої дитини чоловік… Продовжити читання →

Тетяна нічого не помічала, вона думала про свою знахідку. Їй самій було понад 40 років, і в селі молодь звала її вже тіткою

Під ранок Тетяні наснився дивний сон: ніби син її, Андрій, стоїть на ґанку і стукає у двері. Вона схаменулася, різко схопилася і, йдучи босими ногами, побігла до дверей. Знесилена якось одразу, притулилася до одвірка і завмерла. Тихо. Нікого. Такі сни їй… Продовжити читання →

– А я, сину, не тільки хто твій батько не знаю, а й хтo твоя мати, я тоді втeкла з села, щоб люди правди не довідалися, – сказала Тоня синові. І гірко рoзплaкалася. У залі запанувала тиша. Всі наче закам’яніли на своїх місцях, бoялися навіть пoворyхнутися. Тільки Іван підвівся. – Що ви таке, мамо, кажете?

– А я, сину, не тільки хто твій батько не знаю, а й хтo твоя мати, я тоді втeкла з села, щоб люди правди не довідалися, – сказала Тоня синові. І гірко рoзплaкалася. У залі запанувала тиша. Всі наче закам’яніли… Продовжити читання →

— Чого ти, матір, злишся? Так, дитина є у Діни, то це хіба привід не приймати її в сім’ю!? — Звичайно це привід, ще який привід! Спалахнула в гніві Валентина Миколаївна, так звана наречена сина мала позашлюбну дитину, і тепер намагалася нав’язати її Роману. — Це чужа дитина, розумієш, чужа

— Валюшо, я тут продуктів накупив, стіл будемо накривати, син сьогодні наречену приведе знайомитися! Федір сяяв як червоне сонечко, лисина виблискувала, відбиваючи світло від лампочки в передпокої. Він простягнув битком набиті пакети дружині, і втомлено впав на стілець. — Кого приведе?… Продовжити читання →

— А я все одно Людку вижену, – сказав Сергій, – будинок мій, мати мені його підписала, тож із ким хочу, з тією і живу. Олег кашлянув, не знаючи, що заперечити у відповідь. Він подивився у вікно. Там, під вікнами, на призьбі, сиділа Людмила і плакала. Олег чомусь одразу визначив, що вона плаче. Серце чомусь стиснулося. Хоч і в одному селі живуть, але Олег не знав її життя, та й не цікавився, різниця в них у віці десять років, не його ровесниця. — Слухай, запитав Олег Іванович, – а йти їй є куди? — А мені до одного місця, куди вона піде

Коси Люда зберегла довгі. Якось звикла до них, і не хотіла розлучатися навіть у заміжжі, хоч і важко доглядати. До того ж турбот побільшало: дім, чоловік, донька підростає… Люда все для дому старається, хватка виявилася дівчина. До тридцяти років довгу,… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑