Категорія Uncategorized

Та й дівчата теж вдалися на славу: високі, міцні, рум’яні — справжня врода! Коси завтовшки з руку, очі, як у матері, сині, мов волошки, — словом, писані красуні. Та й посаг за кожну давав Захар багатий, тож від женихів не було відбою

Молодиця згорнувшись клубочком на долівці, захлиналася слізьми, а над нею, мов темна хмара, стояв батько, затиснувши в руці батіг. — Не треба, тату! — голосила дівчина, заплющивши очі й прикриваючи голову руками. Вона знала, що всі її мольби марні: гнів… Продовжити читання →

Квартира Зінаїди Василівни виявилася просторою, з високими стелями та старовинними меблями. Сама господиня — сухенька, але міцна старенька з напрочуд живими очима — зустріла їх у коридорі. — Артемку! — просяяла вона. — А це хто з тобою? — Бабусю, це Аліна Анатоліївна. Буде приходити до тебе, допомагати

— …звісно, квартира чудова! Трикімнатна в центрі, уявляєш? Відремонтуємо і заживемо по-людськи. Людмила розсміялася, цокаючи підборами по сходах. Аліна ледь встигла сховатися в ніші між поверхами. Аліна здригнулася від різкого телефонного дзвінка. Годинник показував шосту ранку. У такий час дзвонять… Продовжити читання →

Руслан, не поспішаючи, їхав на своєму темно–синьому джипі. Сьогодні була субота і він вирішив відвідати свою матір. Вона жила у великому селі в своєму будинку одна. Два роки тому не стало його батька. Батьків Руслан дуже любив і поважав. Завжди намагався чимось допомогти. А зараз, коли батька не стало, то він ще частіше відвідував матір, щоб чимось допомогти в будинку і на городі. Та хто зна, якою була б доля у Руслана?! Бо ж вже дорослим він дізнався від матері одну таємницю

Руслан їхав на джипі темно–синього кольору по дорозі не поспішаючи. Сьогодні була субота і він вирішив відвідати свою матір. Вона жила у великому селі в своєму будинку одна. Два роки тому не стало його батька. Батьків Руслан дуже любив, поважав… Продовжити читання →

Олена Сергіївна пекла пироги. Сьогодні приїдуть її діти із своїми сім’ями. Жінка накрила стіл і стала чекати. – Ось і приїхали, – зраділа Олена, коли у двері постукали. Всі сіли за стіл, розмовляли, куштували пироги. – Мамо, а батько де? – раптом запитав старший син Микола. – Поїхав у справах, – відповіла жінка і зупинилася. – А знаєте, у мене є новина для вас. Батько зараз приїде, і все зрозумієте. – Яка новина? – здивувалася донька Оля. У цей момент двері в будинок відчинилися, і увійшов батько. Раптом всі перевели погляд на двері і застигли від здивування

– Миколо, ти чого? Приїжджай! Припини, всі збираються! Так, ось прямо всі, чуєш. Так! Просто на день матері! – Микитенко вигукував у трубку. – Тату, тихіше, він і так чує, – дочка сиділа над підручниками, намагаючись зробити уроки. – Потерпи,… Продовжити читання →

Його собака стояла біля лавки, на спинці якої балансувала, витягнувшись у струнку, дівчина. А на голові у дівчини, вчепившись пазурами в її шапку, сидів мокрий кіт, який вив на всю округу

— Без образ? Олю, ну скажи, що ти на мене не ображаєшся! Нам же було добре разом? Оля шморгнула носом, подивилася на Сергія і кивнула. — Було… — Ну й чудово! Але хіба нам з тобою обов’язково сваритися наостанок? Ми… Продовжити читання →

— Там тобі сподобається. Будеш ніжитися на травичці, слухати спів пташок, щодня їсти стиглі ягідки. Ритуля жила в передчутті чогось гарного. На дачі справді було чудово. Лялька пробіглася по клумбах, обнюхала перші весняні квіти. Які ж вони були запашні

Маленьку сіреньку кішечку Ритулі подарувала подруга. Маленька красуня дуже сподобалася добрій молодій жінці. — Назву я тебе Лялечкою, — вирішила Ритуля. — Лялька, — сказала господиня маленькій кішечці й погладила її по голівці. Кішечка погодилася, їй сподобалося її нове ім’я,… Продовжити читання →

– Синку нам з батьком не подобається твоя Оксана! – сказала Зінаїда Петрівна. – Заходила я недавно до вас, так вона сказала, що їй ніколи! І що я можу сама собі зробити чай і попити на кухні! Залізла я в шафки на кухні, а там… Безлад! Гречка розсипана, макарони розкидані. Хазяйка з неї ніяка. Пил скрізь! Ігор тільки посміхався. – А ще вона говорила дивні слова, – не вгавала мати. – Ось, дивися, я записала. Зінаїда Петрівна полізла в гаманець і дістала звідти якийсь папірець. Ігор глянув на нього й застиг від здивування

– Синку, ти мене вибач, звісно, але нам із батьком не подобається твоя Оксана. Точніше те, чим вона займається. – Мамо, а чим вона таким займається, не розумію? – Ну, як же ж… В інтернеті з чоловіками знайомиться і гроші… Продовжити читання →

Тетяна з самого ранку поїхала в магазин купити подарунок. Її запросив на день народження випадковий знайомий. Вона купила рюкзак, гарний і дорогий, а потім вирушила за адресою. Тетяна підʼїхала до будинку, глянула на нього й ахнула. Добротний новенький будинок, доріжка з гравію, сад… Раптом на порозі зʼявилася бабуся іменинника. – Тетянко, проходьте! – гукнула вона радісно. Вона зайшла, зняла шубку, вручила імениннику подарунок, як тут з вітальні вийшов якийсь чоловік. Він простяг Тетяні свою випещену руку й сказав: – Дмитро Олександрович, батько цього хлопаки. Тетяна подивилась на нього й застигла від несподіванки

Тетяна з самого ранку поїхала в магазин купити подарунок. Її запросив на день народження випадковий знайомий. Вона купила рюкзак, гарний і дорогий, а потім вирушила за адресою. Тетяна підʼїхала до будинку, глянула на нього й ахнула. Добротний новенький будинок, доріжка… Продовжити читання →

Надія Леонідівна зненацька заслабла. Жодна з її доньок не відвідали матір, поки вона лежала. Доглядала за нею тільки онучка Наталя. З’явилися ж доньки ближче до Великодня. Як завжди по смаколики сільські, які мама наготувала приїхали! Надія Леонідівна вийшла до хвіртки зустрічати дочок. – Чого приїхали? – холодно сказала вона. Старша донька Світлана застигла від здивування. – Мамо, ти чого це?! – ахнула вона. – Та нічого! Все, мої любі! Я все хазяйство продала… – Як? А ми? – дочки не розуміли, що відбувається

Надія Леонідівна зненацька заслабла. Жодна з її доньок не відвідали матір, поки вона лежала. Доглядала за нею тільки онучка Наталя. З’явилися ж доньки ближче до Великодня. Як завжди по смаколики сільські, які мама наготувала приїхали! Надія Леонідівна вийшла до хвіртки… Продовжити читання →

— Костю, ти тільки не хвилюйся. Я, як ти й просив, на виріст Ані купила. Вона зараз 37 носить, а це 38. На пару зим має вистачити. — Що? На пару зим? Та чоботи мають бути такі, щоб 10 років проносила, щоб і школу, і інститут у них закінчила, і заміж у них же вийшла

— Це що ти таке купила?! — чоловік грізно навис над дружиною з дитиною і вимагав відповіді. — Це чоботи донечці на зиму. Старі вже їй малі стали. — Ні, це не чоботи, це… слів у мене немає. Який у… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑