Категорія Uncategorized

— Як це до ранку? А може з ним щось сталося? — Люди мої дорогі, ніч надворі, де його шукати… Та й часу зовсім мало минуло, з’явиться, мабуть, у нього ж ця, як її, – дільничний поглянув на знічену наречену, – шлюбна ніч начебто намічається. Тож чекайте. І ви, наречена, йдіть додому, раптом наречений вас там чекає

— Ох, зять, і що ж мені з тебе взяти?— Пізно, Томо, брати. Треба було питати, коли Наталю сватати приходив…— Та жартую я, приказку чи не чула про зятя… Тамара сміється, штовхає в бік молодшу сестру, поглядаючи на доньку в… Продовжити читання →

— Людмило, це Галя, моя дівчина! Ми з нею чекаємо дитину. І вона житиме тут, поки ти не з’їдеш, – набравшись хоробрості, видавив із себе чоловік. — Це хто ж тебе в дитинстві так упустив, що ти геть з глузду з’їхав? – сплеснула руками Люда, очманіла від такої заяви. Мало того що чоловік завів собі коханку, так він її додому до них притягнув, з животом, та ще й господиню дому виганяє

— Тихо! Ти дружину розбудиш! – шепнув Вася Галі, пробираючись до кімнати темним коридором. — Колишню дружину! – Галя ткнула Васю вбік. — Майбутню колишню дружину. Ми ще не розлучилися! – огризнувся той. — Я не зрозуміла, що тут за… Продовжити читання →

Він відкинувши в кінець розв’язану краватку, чортихаючись, одягає шосту шлею поспіль на котів, які чинять опір і відверто тікають від нього

О дванадцятій у дружини була операція. Проста. Планова. Нескладні маніпуляції і виписка цього ж дня. Треба б було поїхати туди з нею, але вона не наполягала. Знала, що він зайнятий. Та й відкриття нової філії на носі. — Усе добре буде,… Продовжити читання →

— Ти вийдеш за мене? — Ти одружений, – відповіла Жанна, знімаючи каблучку. — Уже ні. Я купив її на другий же день нашого знайомства. Не хотів дарувати, поки одружений. Я розлучився. — Я не впевнена, що… Мені п’ятдесят пʼять… — Ну і що? Хіба не буває кохання в п’ятдесят? Ще й як буває. Я ось люблю тебе. У молодості любиш тілом, дах зносить від пристрасті. А вже як за п’ятдесят, то любиш по-іншому. Я люблю тебе серцем і душею

Жанна переодяглася в білий халат, сіла за стіл і відкинулася на спинку стільця. Вона прикрила очі, намагаючись заспокоїтися і налаштуватися на робочий лад. У двері постукали. «Хто там ще? – про себе зітхнула Жанна Володимирівна. – От нетерплячі, не дадуть… Продовжити читання →

— Діду, ми тут подумали, може, ти складеш заповіт? Ми не про гроші, не зрозумій неправильно. Просто, щоб було все по справедливості… — За якою ще справедливістю? – дід підняв голову від газети і втупився на нас так, що я мало не передумала. – Я ще, внуки мої любі, поживу, і досить мене передчасно в землю класти! Заповіт – це як собі вирок підписати, все кінець. А я вам скажу: ніякого заповіту я залишати не хочу

Ми з братом давно знали, що наш дід – міцний горішок. У свої дев’яносто п’ять він з упертістю юнака ходив до лісу по гриби і з непідробним задоволенням косив траву на своїй ділянці. Навколишні хвалили його за здоров’я та енергію,… Продовжити читання →

“— А я все хотів запитати: чому ти працюєш прибиральницею? Лариса ж пропонувала тобі перейти в оператори. Зарплата вища, робота легша. — Я б із радістю. Але через графік не можу — донька маленька, хворіє. Якщо все добре — з нею сусідка сидить. А як загострення — мені самій треба поруч бути

“— А я все хотів запитати: чому ти працюєш прибиральницею? Лариса ж пропонувала тобі перейти в оператори. Зарплата вища, робота легша. — Я б із радістю. Але через графік не можу — донька маленька, хворіє. Якщо все добре — з… Продовжити читання →

Біля собаки, прив’язаної до стовпа, була записка

— Може, все-таки завтра поїдемо? — Ольга з сумом дивилася на термометр за вікном. — Такий мороз. — Завтра буде ще холодніше, — Олександр уже натягував куртку. — Ти ж чула прогноз? Обіцяють до мінус тридцяти. Та й холодильник у… Продовжити читання →

Два тижні кіт приходив до вікна. Працівники не могли повірити, коли дізналися причину

Два тижні кіт приходив до вікна. Працівники не могли повірити, коли дізналися причину До чергової кімнати влетіла Ірина — молоденька, тільки після училища. Очі сяяли, щоки палали: — Тетяно Сергіївно! Він знову тут! Уявляєте? — Хто «він»? — завідувачка втомлено… Продовжити читання →

Ось так зустріч – здивувалася дружина, зустрівши у своєму купе чоловіка з іншою

Ось так зустріч – здивувалася дружина, зустрівши у своєму купе чоловіка з іншою — Андрюшо, ти не бачив мій синій шарф? Той, що ти подарував мені на минулий Новий рік? — Марина ретельно перебирала речі в шафі, роблячи вигляд, що… Продовжити читання →

– Ну й навіщо? Душевні листи, запрошення в гості? У тебе в будинок зайти не можна, спорожнити шлунок завжди хочеться. А я дурень думав, що нарешті знайшов свою рідну душу. Чи не забула ще кому листи писала? Микола я. Приїхав, як і обіцяв

На ліжку голосно хропла жінка. Чоловік морщачись від запахів, смачно вдарив її по м’якому місцю. Вона ойкнула і сіла. Не дивлячись на задуху, вона була одягнена в вовняні шкарпетки, теплу кофту. Брудна хустка збилась набік. З-під нього стирчало сальне волосся… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑