Категорія Uncategorized
“– Світлано, але ж там взимку холодно! Пічне опалення, дрова тягати треба! – Мамо, ти ж сільська, у дитинстві у тебе тільки такий побут і був. Дідусь із бабусею все життя у селі прожили, й нічого. А влітку взагалі краса… Продовжити читання →
“– Ну, ви мене назад у дитбудинок віддасте? Та тітка сказала, що ви поспішили, взяли мене, бо не знали, що дитина народиться. А я не свій… Марина стояла біля плити і смажила млинці. Скоро чоловік прийде з роботи і вони… Продовжити читання →
“– Господи, ти його хіба виховувала? Не гнівай Бога! – Вигукнула невістка. – Нагадаю тобі ще раз, не ти його виховувала! Дякую діду та бабусі! Мишко з дитинства виховувався у бабусі та дідуся. Мати Тетяна народила його у сімнадцять років,… Продовжити читання →
“-Дивись, як вирядилася, – пробурчала одна стара. – До кавалера напевно побігла. Ні турбот, ні тривог. Одні гулянки на умі. – Твоя правда, пурхає по життю як метелик. Нічого їй не треба. Вбратися, нафарбуватися і шусть з дому на цілий… Продовжити читання →
“– Світлано, але ж там взимку холодно! Пічне опалення, дрова тягати треба! – Мамо, ти ж сільська, у дитинстві у тебе тільки такий побут і був. Дідусь із бабусею все життя у селі прожили, й нічого. А влітку взагалі краса… Продовжити читання →
“«Невже ця зла, схожа на загнаного звіра жінка – його мати? ». Її слова: «Ти – моя помилка молодості» – так і звучали у нього у вухах Про себе Льоша знав тільки те, що знайшли його кричущим від голоду і… Продовжити читання →
– Мамо, а тато мав рацію, коли казав, що в тебе з головою не все гаразд! Я тепер сам бачу, що ти ненормальна. Лікуватися не пробувала? Антоніна Петрівна здивовано глянула на сина. Так, він завжди був складним хлопчиком, але щоб… Продовжити читання →
“Через два місяці у мами ювілей. Якщо ти не приведеш себе до ладу, то залишишся вдома. – Я й так залишусь вдома. У ресторан з маленькою дитиною, де повно людей я не піду. – Значить отак ти шануєш мою маму?!… Продовжити читання →
“-Ви до кого? – Марія Федорівна разом із Миколою вийшли на ганок і дивилися на гостю. -Я до Марії Федорівни! Я внучка, точніше, правнучка її. Я онука Олексія – старшого сина Марії Федорівни Марія Федорівна сиділа на лавочці, залитій сонцем,… Продовжити читання →
Ганна готувала вечерю. Все, як завжди, все, як багато років тому. Чоловік скоро повернеться з роботи, син невідомо коли. Якщо повернеться не пізньої ночі, це ще добре. А якщо вночі… Сон у Ганни чуйний, чекатиме, а потім заснути не зможе,… Продовжити читання →