Категорія Uncategorized
Яна стояла в білій сукні у нотаріуса, тримаючи в руках документи на двокімнатну квартиру. День весілля мав бути найщасливішим у житті, але зараз найбільше радували не обручки, а ці папери з печатками. — Мамочко, дякую, — шепотіла Яна, обіймаючи матір…. Продовжити читання →
– Знаєш, це ми не випадково з тобою зустрілися. Це знак згори – доля Дід Микола в Лукії був садівником-любителем. І прізвище у нього було підходяще – Жолудь. І, мабуть, щоб переконати весь світ у серйозності своїх ботанічних захоплень, він… Продовжити читання →
Алла цілих десять років чула одне й те саме: що готує вона несмачно, господиня з неї нікудишня, доньок виховує абияк, а сина її, золотого Сергійка, вона взагалі не варта. Валентина Іванівна казала це завжди з лагідною усмішкою на вустах. Приїжджала… Продовжити читання →
Тамара неабияк здивувалася, побачивши на екрані смартфона ім’я «Олена мама Лізи». Мама подруги ніколи не дзвонила їй без приводу. Причому зазвичай причиною було те, що Ліза, проігнорувавши застереження матері, знову спілкується з нею, Тамарою. На думку Олени Миколаївни, ці зустрічі… Продовжити читання →
Володька йшов свататися, а точніше офіційно просити згоди на весілля у батьків своєї нареченої. Оля попросила його – з собою нікого не брати і всі звичаї типу “товару і купця” категорично відкинути, так як мама цього терпіти не може. З… Продовжити читання →
“– Дочці допомагаєш, ось нехай вона тебе потім і витягує! Тепер у мене своя сім’я. Ти й так мене підставила перед самим весіллям. – Це було зроблено спеціально, твоя дружина повинна знати, що ти завжди допомагатимеш сім’ї! Олександра повернулася з… Продовжити читання →
Той день, коли родина Дорошенків перестала існувати як єдине ціле, мешканці їхнього будинку згадували ще дуже довго. Це було не просто розлучення — це був емоційний вибух, який зачепив усіх навколо. Надія, жінка з гострим характером і непохитною впевненістю у… Продовжити читання →
Наталя подивилася в дзеркало і побачила там втомлене обличчя немолодої, але й не старої жінки. Всього-то п’ятдесят, а виглядає на всі 100. Не відсотків- років. Правду мати каже. – Сама винна! Ти повинна була це передбачити! Покрутила головою. Туди, потім… Продовжити читання →
– Мені соромно брати тебе на бенкет, – Денис навіть не підняв очей від телефону. – Там будуть люди. Нормальні люди. Надія стояла біля холодильника із пакетом молока в руках. Дванадцять років шлюбу, двоє дітей. І ось соромно. – Я… Продовжити читання →
– Ні, приїжджати зараз точно не треба. Сама подумай, мамо. Дорога далека, цілу ніч в поїзді, а ти вже не молода. Навіщо тобі цей клопіт? Та й весна, у тебе, мабуть, на городі зараз роботи багато, – каже мені син…. Продовжити читання →