Категорія Uncategorized
– Ось тут диванчик на кухні зручний є, я думаю, що кілька днів ти зможеш тут заночувати, – спокійно мені каже син. Я промовчала, бо була дуже втомлена з дороги, адже приїхала додому у відпустку під самий Новий рік, довго… Продовжити читання →
– Слухай, Юля, я так більше не можу! Давай квартиру знайдемо та з’їдемо?! – пошепки промовив Стас, зачинившись із дружиною у ванній кімнаті. – Стасе, ми не потягнемо іпотеку, або орендовану квартиру. За машину ще не розплатилися… – відповіла Юля,… Продовжити читання →
Треба щось робити, адже вона зранку нічого не їла… Настя, відкрий, ну хоч на хвилиночку… — Мамо, марно, нічого не допомагає, може, швидку викликати… — Аня, заспокойся, треба поговорити з нею…. — Як поговорити? Вона ж не відкриває, уявляю, скільки… Продовжити читання →
Прийшли, якось задоволено і ніби зраділо, подумала Галина Степанівна. Вона, обережно спостерігала з-під опущених вій за молодою, гарною жінкою та двома дітьми – хлопчиком та дівчинкою. Хлопчик був старшим, років одинадцять, дівчинці – близько п’яти. Хлопчика звали Андрій, дівчинку Емілія…. Продовжити читання →
– Ми обов’язково щось придумаємо, прошу тебе, тільки не поспішай приймати неправильні рішення, – каже мені Михайло. Він проти того, щоб я в свої 67 років ще раз в Італію їхала. Я там була майже 15 років, повернулася всього 2… Продовжити читання →
П’ять років тому в родині сталася важлива подія. Тетяні Петрівні у спадок дісталася дача. Пішла з життя якась там родичка, майно якої в різному розмірі дісталося Тетяні Петрівні та її сестрі з братом. Квартиру родички взяли брат із сестрою, а… Продовжити читання →
– Це все? – Ірина з подивом подивилася на чоловіка, – і заради цього ти днюєш і ночуєш на роботі? – Тобі скільки не дай – все одно мало, – буркнув Олег. Він хотів вийти з кімнати, але Ірина його… Продовжити читання →
Надія Вікторівна поправила окуляри та подивилася на годинник. Шість вечора, Олег із Мариною запізнювалися вже на пів години. Втім, нічого нового – пунктуальністю ця парочка ніколи не вирізнялася. Вона зітхнула і продовжила перебирати квитанції, акуратно розкладаючи їх по стосах. За… Продовжити читання →
— Батьку, а нам щось дістанеться? Вони ж усе забрали… їм машину, гроші, мотоцикл… можна сказати їм кожух з лисиці, а нам облізлий комір. Донька Марійка уразливо підібгала губи, бо незважаючи на молодість, чітко бачила, що молодші брати просто обібрали… Продовжити читання →
– Ні, я не продаватиму квартиру! І не заводь більше таких розмов, – розсердилася мати. – Ми з батьком стільки вклали в неї, самі всього домоглися, ніхто не допомагав. Ось і ви давайте самі. – Ми й так самі. Але… Продовжити читання →