Uncategorized – Сторінка 3

— Ох Танюха, яка в тебе шикарна дача. Огірки солодкі. – Хрустів огірочками Сергій. – Назбирай нам із собою. Давно я таких смачних не їв. І редисочки з цибулькою. Таня неохоче погодилася. Огірки тільки пішли, їх ще мало, але братові відмовити не наважилася

П’ять років тому в родині сталася важлива подія. Тетяні Петрівні у спадок дісталася дача. Пішла з життя якась там родичка, майно якої в різному розмірі дісталося Тетяні Петрівні та її сестрі з братом. Квартиру родички взяли брат із сестрою, а… Продовжити читання →

4 Грудня, 2025 0

– Що ви придумали? Які заробітки? А діти? Їм тато з мамою потрібні! Цілий місяць! Нічого собі

– Це все? – Ірина з подивом подивилася на чоловіка, – і заради цього ти днюєш і ночуєш на роботі? – Тобі скільки не дай – все одно мало, – буркнув Олег. Він хотів вийти з кімнати, але Ірина його… Продовжити читання →

4 Грудня, 2025 0

– Геть із мого будинку! Зараз же. – Мамо, ну що ти… – почав Олег, але Надія Вікторівна перервала його: – Я сказала – геть. Забирайте дітей, та йдіть. – Ходімо, Олеже, – Марина схопила Мишка на руки. – Нам тут не раді

Надія Вікторівна поправила окуляри та подивилася на годинник. Шість вечора, Олег із Мариною запізнювалися вже на пів години. Втім, нічого нового – пунктуальністю ця парочка ніколи не вирізнялася. Вона зітхнула і продовжила перебирати квитанції, акуратно розкладаючи їх по стосах. За… Продовжити читання →

4 Грудня, 2025 0

— Ви ж взяли гроші з материнської заначки, — здивувався Микола. — То гроші для нас всіх по рівну, а це гроші за хату. Ось давай нам нашу частку і розходимося з миром, роби з цим будинком, що хочеш. — Та де ми вам ще гроші візьмемо? – обурилася дружина Ніна. – Та й як знати, скільки вам віддати треба

— Батьку, а нам щось дістанеться? Вони ж усе забрали… їм машину, гроші, мотоцикл… можна сказати їм кожух з лисиці, а нам облізлий комір. Донька Марійка уразливо підібгала губи, бо незважаючи на молодість, чітко бачила, що молодші брати просто обібрали… Продовжити читання →

4 Грудня, 2025 0

– Ні, я не продаватиму квартиру! І не заводь більше таких розмов, – розсердилася мати. – Ми з батьком стільки вклали в неї, самі всього домоглися, ніхто не допомагав. Ось і ви давайте самі

– Ні, я не продаватиму квартиру! І не заводь більше таких розмов, – розсердилася мати. – Ми з батьком стільки вклали в неї, самі всього домоглися, ніхто не допомагав. Ось і ви давайте самі. – Ми й так самі. Але… Продовжити читання →

4 Грудня, 2025 0

Маріє, ви мені кави побільше привезіть, бо ніде нема такої доброї як та ваша італійська, – каже мені по телефону сваха. – І якщо вам буде не важко, то ще я вам на вайбер список скинула, купіть, якщо зможете ще ці продукти. Я по приїзду усі гроші за ці покупки вам поверну. Я поговорила з свахою, поставила слухавку і заглянула у вайбер. Лариса і справді вислала цілий список. Відмовити родичці я не могла, тому купила все за списком, але обіцяних грошей я так і не дочекалася

– Маріє, ви мені кави побільше привезіть, бо ніде нема такої доброї як та ваша італійська, – каже мені по телефону сваха. – І якщо вам буде не важко, то ще я вам на вайбер список скинула, купіть, якщо зможете… Продовжити читання →

4 Грудня, 2025 0

– Нехай там припадає пилом. З минулим потрібно вміти прощатися. Давай вечеряти

– Навіщо я одружуся? Я ж не кохаю її…, – дивлячись в одну точку, думав Павло, сидячи за весільним столом поруч зі своєю тепер уже дружиною і чуючи крики “Гірко!” Він знехотя піднявся, відчув на плечах руки Марії й поцілував… Продовжити читання →

4 Грудня, 2025 0

Ти не можеш отак просто піти. Ми ж одружені, я твій чоловік і ми прожили майже 40 років, – Валерій не міг повірити, що я не жартую, і справді збираю речі, щоб піти від нього. – Марино, може хоч ти щось мамі скажи, – поки я складала валізи, чоловік робив спроби виправити ситуацію, і телефонував і доньці, і сину. – Володька, мама йде з дому, приїдь і поясни їй, що так не робиться, – чую, як чоловік скаржиться у слухавку нашому сину. Я склала речі, викликала таксі, а тоді задала чоловікові одне запитання

– Ти не можеш отак просто піти. Ми ж одружені, я твій чоловік і ми прожили майже 40 років, – Валерій не міг повірити, що я не жартую, і справді збираю речі, щоб піти від нього. – Марино, може хоч… Продовжити читання →

4 Грудня, 2025 0

Мамо, не зрозумів. А де гроші? – відразу зателефонував мені син в Італію. – У тітки Зіни, – спокійно кажу. – В якої ще тітки Зіни? – перепитав спантеличено син. – У тієї, що за твоєю бабусею доглядає, – пояснюю. Син не зрозумів, образився. Але мені вже байдуже, бо більше нічого я йому давати не збираюся. Він і так від мене забагато отримав, а коли треба було допомогти – то відмовився

– Не можу я приїхати зараз, я ж лише роботу знайшла, – кажу я своєму сину. – Зрештою, Микито, мова йде про твою бабусю, яка тебе практично виростила. – Ні, мамо, мова йде про твою маму, і ти, як донька,… Продовжити читання →

4 Грудня, 2025 0

Мамо, кава закінчилася, – телефонує мені в Італію старша донька. – Ну і заодно передай 500 євро, дуже треба. – Марино, я ж уже попереджала, що не зможу більше вам грошима допомагати, бо маю один задум, – кажу. – У Вероніки випускний, вона собі вже сукню підшукала, а це не просто, довелося аж у Львів їхати, – пояснює Марина. – Сукня на випускний 500 євро? А як Вероніка надумає заміж виходити, боюсь навіть уявити, скільки буде коштувати її весільне вбрання. – Мамо, тобі що, шкода для внучки грошей? – з ноткою картання заявила мені Марина

– Мамо, кава закінчилася, – телефонує мені в Італію старша донька. – Ну і заодно передай 500 євро, дуже треба. – Марино, я ж уже попереджала, що не зможу більше вам грошима допомагати, бо маю один задум, – кажу. –… Продовжити читання →

3 Грудня, 2025 0

Категорія Uncategorized