Категорія Uncategorized

Із самого ранку Олена готувала.  Салати, гаряче, нарізки, бутерброди. Торт вона спекла ще напередодні, зараз тільки прикрасила його. Багатогодинне стояння на кухні вимотало жінку до межі. Коли нарешті стіл у кімнаті був сервірований, вона зняла ненависний фартух, домашній костюм, переодяглася в… Продовжити читання →

Ліза поспішала додому. Сьогодні, як на зло, на роботі в обід відключили електрику, і після зміни довелося затриматися на цілу годину. Керівництво абсолютно не цікавило, що у деяких співробітників є діти, у когось друга робота, а хтось просто не потрапив… Продовжити читання →

— Настя, Настя, прокидайся, ти що, забула? Тобі ж до бабусі йти, вставай швидко. Настя ледве відкрила очі, субота, вихідний, дівчинці дуже хотілося поспати… — Мам, я хочу спати. — Вставай, не відпочиватимеш, треба йти до бабусі, швидко. Ти ж… Продовжити читання →

– Що це означає, що у тебе троє дітей? – Ірина різко зачинила дверцята холодильника, проливши молоко на підлогу. Її голос був спокійний, але очі швидко металися по кухні, наче шукаючи на чому зупинитися. Андрій, сидячи за столом з чашкою… Продовжити читання →

– Може, досить уже вбиратися? Для кого стараєшся? – Гліб невдоволено подивився на Ірину. – Любий, у мене на роботі є певний дрес-код. – Раніше ходила в джинсах. – А тепер не можу. Ти ж знаєш, що моя нова робота… Продовжити читання →

– Олечко, дозволь подивитися, що в тебе за брошка така гарна, – Марія Михайлівна взяла в руки золоту прикрасу з невеликим смарагдом. – Діані якраз потрібно щось ефектне вдягнути на співбесіду. Я м’яко забрала брошку з рук свекрухи: – Це… Продовжити читання →

У двері дзвонили. Поки Олена мила руки, які були в муці, поки йшла до коридору, дзвінок продовжувався. З дитячої кімнати вискочив старший син Діма, і, не дивлячись у вічко, відчинив двері. Упершись чолом у кнопку дзвінка, стояв і посапував чоловік… Продовжити читання →

– Меблі ще треба, Тамаро. І камін було б добре зробити у великій кімнаті, – каже мені чоловік. – То може б ти додому не їхала на свята, чого тобі кататися туди-сюди і на дорогу даремно гроші витрачати? Я планувала… Продовжити читання →

– Недолуга ти, Лєнка! Ми могли б ще зустрічатися і тусити. Тобі що, не подобалося, як ми відпочиваємо? – Сашко, що ти таке кажеш? Ти жартуєш, так? Сашко глянув на неї глузливим поглядом. – Слухай, ось слово честі, в ліжку… Продовжити читання →

– Донечко! – каже мама. – Як у тебе справи? А ми ось братику твоєму машинку купили. “Братику” моєму – двадцять сім років. А “машинку” йому купили – недешеву іномарку. Ну і про мої справи мама запитувала для видимості. Насправді,… Продовжити читання →