Категорія Uncategorized

Зранку до Єфименків приїхав з міста дорослий онук, на весіллі якого вони нещодавно були. Приїхав Сашко за картоплею, бо він завжди допомагав своїм улюбленим бабусі з дідусем цю картоплю і садити, і копати. – Ну, ти хоч скажи, Сашко, як… Продовжити читання →

Єгор вийшов зі свого кабінету в 17:50, чим сильно здивував секретарку. Робочий день закінчиться тільки через десять хвилин, а він уже зібрався додому. Це було так не схоже на чоловіка. Зазвичай він засиджувався мало не до сьомої, оскільки йому нікуди… Продовжити читання →

– Алло, поліція? – жінка, яка дзвонила, ледь стримувала сльози. – Мене пограбували. Провулок Ушинського, будинок сім, квартира п’ятнадцять. Капітан Кравченко важко зітхнув. Ну, чому саме зараз, коли до кінця зміни залишалося дві години, а до Нового року п’ять, на… Продовжити читання →

Тетяна вперше зустрічала Різдво одна. У маленькому дачному будиночку за 40 кілометрів від міста. Цей затишний дерев’яний будиночок, наповнений атмосферою щастя і тепла, вони побудували з чоловіком 15 років тому. З тих пір приїжджали сюди на Різдво разом з дітьми…. Продовжити читання →

“– А що це ви нічого не зробили? – А що ми мали зробити, Антоне Івановичу? – Запитав зять. – Ми розраховували, що ви все тут відремонтуєте, – роздратовано сказала теща Коли Андрій та Ліза одружилися, вони щороку обов’язково проводили… Продовжити читання →

– Ось що, любий, – продовжила я вже твердим голосом, – або вони з’їжджають найближчим часом, або я подаю на розлучення. Вважай, що це ультиматум! – Твоя дорога сестричка ще місяць тому мала з’їхати! – сказала я чоловікові. – А… Продовжити читання →

— Вітенька, як ви там? На Новий рік треба зібратися всією родиною, у вас же такі умови тепер… Віктор не вмів відмовляти матері. Ніколи не вмів. Двадцять другого грудня вона приїхала з ревізією… …Антоніна Петрівна дзвонила вже вп’яте. Я дивилася,… Продовжити читання →

– Ви продаєте квартиру? Але ж ми у ній живемо, – спохмурніла невістка Варвара зітхнула, крадькома зиркнувши на родичів, які тепер вдавали, що їх з Арсенієм не знають. Все почалося чотири роки тому, коли в дощовий вечір брат чоловіка, Ігор,… Продовжити читання →

— Ти… ти що собі дозволяєш?! — заверещала вона. — Ти крадеш мої гроші?! Мій подарунок?! Я зараз приїду і… — Приїжджайте, — спокійно відповіла я й натиснула «завершити виклик». Кирило дивився на мене так, ніби побачив привида. — Олено,… Продовжити читання →

– Як віддаси? – Тамара була зла. – Ти хочеш відібрати наш будинок, щоб продати його чужим людям, які його занапастять, а гроші віддати своїм племінникам? І нічого такого в цьому не бачиш? – Я бачу, що це мій будинок,… Продовжити читання →