Категорія Uncategorized
Джека подарувала йому дружина. За три місяці до того, як її не стало. Вони хотіли вівчарку. Вона навіть спеціальні курси закінчила, щоб завести цього цуценя. Казала: «Він стане вірним другом нашому малюкові». А потім просто їхала автобусом, і її придавили…. Продовжити читання →
“Перед Галиною стояла незнайомка у вогняно-червоній короткій сукні, яка ледве прикривала стегна. В такій же червоній фаті. Але найстрашніше було не це. Руки нареченої, від плечей до зап’ясть, були вкриті яскравими, складними татуюваннями. Дракони, квіти, якісь символи перепліталися у буйному… Продовжити читання →
“— Вітюша, ріднесенький… — Мовчи! — прошипів він. — Вибач, прийняти не можу. Розумієш? Я з жінкою живу. Це її квартира. Вона тебе, на поріг не пустить! Та й я… я поки що без роботи. Не на часі мені це… Продовжити читання →
“– Ніс не наш, – похитав головою свекор. – І колір волосся. У всіх у нашій сім’ї від народження воно русяве, а тут темне. Сумнівно це все. – Ти знаєш, я теж помітила, але при ній промовчала,- підхопила Людмила. –… Продовжити читання →
— Люба, мені мама сказала… — почав Сергій, але Марія не дозволила йому продовжити, перебиваючи: — А мені нецікаво, що сказала твоя мати. — Як це?! Справа стосується Нового року! — Справа стосується її та тебе, якщо вже вона сказала… Продовжити читання →
— Ти нормальна взагалі? — Антон себе вже не контролював. — Це ж моя мати! Вона в мене одна! А дружин може бути скільки завгодно! — Правда? — крижаним тоном запитала Лариса. — Тоді в чому річ? Збирай речі й… Продовжити читання →
Коли Олег «ощасливив» дружину новиною про приїзд своєї матері на новорічні свята, Карина навіть не стала вдавати щастя з цього приводу. — Мишкові ще місяця від народження немає, і в мене сил та часу розважати Валентину Іванівну теж немає, —… Продовжити читання →
— От даремно ти так, свахо. Діти наші тільки весілля планують, життя своє починають, а ти їх уже розлучила та майно поділила. Недобре це, Маріє, життя сімейне з ділення починати. Якщо робиш такий подарунок, то роби обом, а то що це… Продовжити читання →
— Соню, я сьогодні випадково з мамою зустрівся, — почав здалеку Максим, — вона питала, чи можна їй прийти на день народження Ксюші. — Не можна, — не повертаючи голови, кинула у відповідь Софія. — Слухай, — дуже м’яко запитав… Продовжити читання →
Місто заливало холодним осіннім дощем. Саме шум дощу по сусідньому даху і висмикнув Олену зі сну. Надворі темно, хоча на годиннику майже сім. Вона дивилася у вікно, лежачи на ліжку. Через велику зливу не було видно вулиці, тільки темні розмиті… Продовжити читання →