Категорія Uncategorized

Коли Ганна Семенівна побачила хлопця біля старого сільського клубу, вона була впевнена, що звідкись знає його, хоча перед нею був незнайомець. Він стояв нерішуче, з великим рюкзаком, дивився навколо, наче щось шукав. – Може, ви когось шукаєте? – підійшла вона ближче. – Так, бабусю. Мені сказали, що тут колись жила жінка, яка допомогла моїй мамі в дуже важкий час. Я хотів би знайти її. – А як звали твою маму? – спитала Ганна, відчуваючи, як по спині пішли мурашки

Коли Ганна Семенівна побачила хлопця біля старого сільського клубу, вона була впевнена, що звідкись знає його, хоча перед нею був незнайомець. Він стояв нерішуче, з великим рюкзаком, дивився навколо, наче щось шукав. – Може, ви когось шукаєте? – підійшла вона… Продовжити читання →

– Знайшлася красуня! Ні, ну дійсно, Людо, адже ти стала далеко не красунею, та поповніла! Плюс до всього ти розумієш, що наявність у тебе двох дітей теж не йде тобі на користь? Так що сиди, Людо, і не рипайся! Бач, яка! Гульнув чоловік і що? Чому чоловік гуляє, га? От скажи мені, Людо? Мовчиш? Мовчиш бо знаєш, що сама у всьому винна!

– Та кому ти потрібна! – Сергій розсміявся. – Знайшлася красуня! Ні, ну дійсно, Людо, адже ти стала далеко не красунею, та поповніла! Плюс до всього ти розумієш, що наявність у тебе двох дітей теж не йде тобі на користь?… Продовжити читання →

— Треба було нам всім разом тікати. Треба було кидати все і йти. Мені так шкода… Так шкода… Все було б інакше. Оленка моя. Підійди. Я подивлюся на тебе

— Якби не мати, я б ніколи сюди не приїхала! — З порога кинула Олена, стискаючи в руці мокру парасольку. Брат Костя стояв у передпокої.— А я думав, ти і заради неї не приїдеш, — досить холодно відповів він. Дощ… Продовжити читання →

— Ось побачите, через пару років ваша ділянка буде не гірша за нашу, — говорила вона, передаючи Людмилі різні пакетики з насінням. Перші тривожні дзвіночки продзвеніли вже до середини літа…

— Ти, Маріє, червоні ягоди не шукай. Я вчора все зібрала — онучку побалувати захотілося! — радісно крикнула свекруха через паркан, помахуючи рукою. Марія Миколаївна поглянула на порожні кущі полуниці, де ще вчора наливалися соковиті ягоди. Вона стиснула губи, щоб… Продовжити читання →

-Андрію, ця дівка влізла в нашу квартиру з якоюсь метою. Не боїшся. Що, доки ми будемо на роботі, вона впустить сюди своїх спільників

Андрій та Юля прожили разом вже майже двадцять років. Дітей не нажили, але не засмучувалися. Андрій завжди був ласкавий із дружиною. Після кожної зарплати неодмінно дарував букет. Юля в свою чергу створювала затишок у домі, дбала про чоловіка. Відпустку майже… Продовжити читання →

– Лекс обов’язково знайде своє щастя! Він ще нас усіх здивує

Чоловік високого зросту здавав у заміський готель для собак, розташований на території приватного спеціалізованого притулку, білосніжного пітбуля на прізвисько Лорд. За словами господаря, він з родиною повинен полетіти відпочивати на Кіпр, де планує провести два місяці. Господар був небагатослівний. Людина… Продовжити читання →

– Сергію, – умовляла його Оксана. – Не йди! Нам дітей ще ростити треба. Ну, заради дітей не йди!

Сергій гордо збирав свої речі. Він йшов від дружини, з якою прожив 15 років. Йшов до жінки, яка молодша за нього на 12 років. Оксана дивилася на нього заплаканими очима, сподіваючись, що це жарт, і він нікуди не піде. –… Продовжити читання →

Одного вечора Ольга сиділа на ганку з чашкою чаю, коли з лісу нечутно вийшла сіра кішка з зеленими очима. Обережно підійшла, понюхала, сіла на сходинку. – Ти звідки така красуня? – лагідно спитала Ольга Петрівна і поставила перед нею тарілочку молока. Кішка напилась і залишилась. Вона ходила по городу, лежала на лавочці, муркотіла на колінах. І коли через кілька днів вона зникла, Ольга Петрівна відчула дивний смуток. Уже думала, що більше не прийде. Та одного ранку кішка повернулася… не сама. За нею, наче маленький гурт школярів, ішли четверо пухнастих кошенят. З того часу її життя засяяло ще яскравіше. Коти стали її сім’єю

Ользі Петрівні було вже трохи за шістдесят, але вона ніколи не вважала себе старою. Вона звикла жити скромно й тихо, бо так склалося життя. Єдиний син ще двадцять років тому виїхав за кордон і там осів. Зрідка дзвонив, ще рідше… Продовжити читання →

Мурчик зник

— Наталю, ти вдома? — Ігор влетів у квартиру й завмер, коли побачив дружину в передпокої. Вона сиділа навпочіпки й голосно схлипувала. — Я так нічого і не зрозумів, що з тобою трапилось. Ти так ридала, що слів не розібрати…. Продовжити читання →

– Викинь усе. Новий етап – нові речі

– Ти зовсім сором втратив?! – голос Ганни дзвенів у передпокої, розносився луною по під’їзду. – Знову мені в обличчя брешеш! Як тільки терпіння вистачало стільки років?! Олег , високий і злегка сутулий, намагався одночасно натягнути куртку і зібрати якісь… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑