Категорія Uncategorized
Ганна набрала у велику клітчасту сумку картоплі, та інших сільських гостинців. Жінка поїхала до дочки та зятя у гості. – Оленко, я вже в поїзді. Нехай Василь мене зустріне на вокзалі, бо в мене сумка важка, – сказала вона доньці…. Продовжити читання →
— Тату… — ледь чутно прошепотіла Ліза, з трудом повертаючи голову, немов навіть цей маленький жест давався їй з неймовірним зусиллям. Вона лежала в лікарняній палаті вже чотири довгих місяці. Хвороба, як тінь, невідступно повзла по її тілу, висмоктуючи з… Продовжити читання →
Родині Ольги та Петра довгий час не щастило. Багато років у них не було дітей. Ольга Сергіївна, бідолашна, перепробувала все: пройшла через десятки клінік, побувала в монастирях, об’їздила святі місця, навіть путівку до Єрусалиму придбала. Її чоловік Петро був поруч… Продовжити читання →
Вітчим їх не ображав. Принаймні, шматком хліба не докоряв, через навчання не лаявся. Тільки коли Аня поверталася пізніше, ніж належало, міг накричати. — Я обіцяв твоїй матері, що догляну за тобою! — кричав він у відповідь на невпевнені заперечення Ані… Продовжити читання →
Анна стояла біля сірих, облущених дверей пологового будинку, немов висічена з каменю — нерухома, стиснута зсередини тяжкістю самотності. У руках вона міцно притискала новонароджену Свєту, загорнувши її в тонкий блакитний конверт, який здавався занадто яскравим для цієї похмурої ночі. Блакитний… Продовжити читання →
Валерія нещодавно від чоловіка пішла. Їхній спільній дитині зараз рік і вісім місяців, але просто жити далі стало зовсім несила. — Загострилося все, як це й буває, коли я стала практично залежною від нього в декреті, — розповідає молода жінка… Продовжити читання →
Картку Павло попросив у середу, за сніданком. Голос правильний — стурбований, але не панічний. — Катя, корпоративний платіж горить, мою картку заблокували, на два дні всього, виручай. Я витерла руки об фартух, дістала картку з гаманця. Павло взяв її швидко,… Продовжити читання →
Катя сиділа на підлозі, розправляючи фату на колінах, коли Борис встав у дверях з ключами в руці. Останній стібок, завтра весілля. П’ять років стосунків, три роки розмов про майбутнє, пів року підготовки. І ось він стоїть, дивиться на неї пустим… Продовжити читання →
Володимир ішов по сільській дорозі. Дощ лив, як з відра. Бруд під ногами був слизьким і заважав іти. Але Володимир вперто рухався до мети! Сьогодні він має бути тут. Біля своєї Ганнусі… Нарешті, чоловік дійшов до цвинтаря. – От і… Продовжити читання →
Олег дуже поспішав додому. Аякже ж?! Адже вдома почалися якісь неймовірні зміни. Вчора його дружина Валя зварила борщ! Здавалося б, що тут особливого? Дружина і мала би борщі варити і чоловіка годувати. Та все було не так просто… Так воно… Продовжити читання →