Категорія Uncategorized

Свого часу Ірина дуже гнівалася на матір за те, що вона ризикнула бути щасливою по смepті батька. Минуло сім років, відколи його не стало, але дівчинка, стиснувши зуби, ніяк не сприймала вітчима. Хоча він, здавалося, ладен був їй небо прихилити…. Продовжити читання →

Ніхто не чекав Тимошку в цьому світі. Але він прийшов. Заявив про себе гучним криком, вимогою їжі, уваги, догляду. А мама… Мама втекла, хитаючись від слабкості, щойно минуло два дні після появи дитини. Зникла в невідомому напрямку, анітрохи не відчуваючи… Продовжити читання →

– Андрій, я рибу купила, – з порогу заявила Наталя чоловікові, – приготуєш? Ти так добре, акуратно чистиш її і смажиш із такою апетитною скоринкою: я так не вмію. – Звичайно, кохана! – Андрій цілує дружину в щоку і вирушає… Продовжити читання →

– Іннo, ти отримала запрошення від Рити? – Отримала. Тільки не піду я на це весілля, – сказала я в слухавку. – Як не підеш? Адже вона наша подруга, тим більше весілля буде шикарне, все таки за іноземця заміж виходить…. Продовжити читання →

Материн заповіт Колектив, у якому працювала Діна, збирався на прощу. Їй не дуже хотілося мандрувати до святого місця, але на роботі існувало правило: ініціативи шефа не обговорюються і не ігноруються. А в неї «гоpить» бухгалтерія у невеличкій фірмі, де підробляла…. Продовжити читання →

Ася відключила телефон, закуталась в плед і сиділа на дивані, не рухаючись кілька хвилин. Худенька, маленька, – вона була схожа на поpaненого горобчика. Поплакати б, але сліз чомусь не було. Вона згадувала свою зустріч з Максимом, його захоплений погляд, його… Продовжити читання →

– Якби не мати, я б ніколи сюди не приїхала! – з порога кинула Олена, стискаючи в руці мокру парасольку. Брат Костя стояв у передпокої. – А я думав, ти й заради неї не приїдеш, – сказав він холодно. Дощ… Продовжити читання →

— Доброго дня, Аннусю! Ну як ви сьогодні? — акушерка Зінаїда Петрівна, повна жінка з добрими очима, поправила білосніжний чепчик на голівці новонародженого. — Який же гарнюня, весь у тата. — Красивий, — прошепотіла Анна, пригортаючи до грудей згорток із… Продовжити читання →

– Дякую, Єво, що все зробила. Ти нам дуже допомогла. А тепер ти вільна. До речі, коли ти плануєш переїжджати? Марта, як завжди, намагалася виглядати по-діловому і швидко вирішити всі питання. – А чого я маю переїжджати? – здивовано запитала… Продовжити читання →

Лєра вже допивала каву, коли пролунав дзвінок у двері. «Дивно, хто це може бути так рано? Може, Вітя щось забув?» — промайнуло в її голові. Їхнє весілля з Віктором відбулося лише три дні тому. Відпустку вони вирішили відкласти — фінансів… Продовжити читання →