Категорія Uncategorized

– Нам поговорити треба, мамо. Коли ти плануєш переїзд? – каже мені донька, а я дивлюся на неї і не розумію, про що вона? Нещодавно я вийшла на пенсію. Наталка сама запропонувала гучно відзначити цю подію. – Мамо, ти стільки… Продовжити читання →

– Отут біг, а тут поріг! – свекруха, Антоніна Петрівна, вказала на двері невістці та своєму синові. – Мамо, ти чого? – здивувався Костя, озираючись на дружину, яка відвертала голову, щоб не зустрічатися ні з ким поглядом. – Віка, що… Продовжити читання →

Він зателефонував через десять років. Номер здався їй знайомим, і Алла взяла слухавку. Хіба мало, забула чийсь номер перенести, коли купила новий телефон. Справді, забула. Колишнього чоловіка, який зрадив їй із найкращою подругою. – Привіт. Це Борис, – про всяк… Продовжити читання →

– Машина нам дуже потрібна, і тільки ти, мамо, нам можеш допомогти. Це ж всього 11 тисяч євро, – просить мене моя донька. Можливо, я б їй допомогла, якби не мій чоловік, який категорично проти того, щоб я дочці гроші… Продовжити читання →

– Валю, все вирішено! У суботу в Ані на дачі збираємось! Досить, скільки можна відкладати! І так вже другий рік плануємо зустрітися, але, крім розмов, ні до чого справа не доходить. То одне, те інше. А сьогодні ми домовилися з… Продовжити читання →

— Дорогі гості, а вам господарі не набридли? – Катя кипіла, немов розігрітий чайник. — А що таке? – здавалося, Зінаїда Петрівна була щиро здивована обуренням невістки. — Вам додому не пора? Начебто ремонт закінчився! — Ну і що? Мені… Продовжити читання →

— Ой, я б так не змогла. Людина, наче овоч робиться. Зійти з розуму можна з лежачими хворими! Здавати їх треба у спеціальні місця! І не дивись на мене так! Тварин геть присипляють. І нічого. А ми всі такі гуманні…. Продовжити читання →

– Мамо, а давай ти спробуєш на свою пенсію жити?! – Голос Лариси звучав різко і голосно, перекриваючи шум киплячого чайника. Ніна Сергіївна обернулася, тримаючи в руках ополоник, немов готова захищатися не лише словами. Її обличчя виразило суміш подиву та… Продовжити читання →

– Мамо, відкрий! Це я! Агата Володимирівна відклала книгу та підвелася з дивана. За дверима лунали приглушені голоси та шарудіння. Вона глянула в вічко: на майданчику переступала з ноги на ногу Поліна, а поряд маячила незнайома чоловіча постать. – Поліна?… Продовжити читання →

Ксенія вже спала, коли пролунав дзвінок телефону. Крізь сон промайнула думка: “Хто ж це серед ночі?”, а потім хвилювання: “чи не сталося щось у батьків”. Але в слухавці почувся голос Рити: – Ксюха, це я… Уявляєш, ми знову посварилися з… Продовжити читання →